Вирок № 28439329, 16.02.2011, Любомльський районний суд Волинської області

КРИМІНАЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО Справа № 1-8/11

Рядок статзвіту -

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2011 року Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Чишія С.С.

при секретарі Семенюк К.М.

з участю прокурора Ковальчука О.В.,

підсудного ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

представника цивільного позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Любомль кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Любомль Волинської області, що проживає АДРЕСА_1, громадянина України, вищої освіти, одруженого, непрацюючого, судимого 14.12.2009 року Любомльським районним судом Волинської області за ч.1 ст.191 КК України до 2 років обмеження волі з позбавленням права займати посади у банківських установах на 2 роки з випробуванням в частині основного покарання на 2 роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.191 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, перебуваючи на посаді старшого касира Любомльського відділення Волинської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», будучи матеріально відповідальною особою, маючи відповідно до посадової інструкції право здійснювати прийом платежів від фізичних осіб на користь юридичних осіб, у тому числі, платежі на користь бюджетних організацій, умисно привласнив кошти, які сплачували протягом квітня -серпня 2009 року як штрафи громадяни ОСОБА_5 в сумі 340 гривень, ОСОБА_6 в сумі 550 гривень, ОСОБА_7 в сумі 2600 гривень, ОСОБА_8 в сумі 15 000 гривень, ОСОБА_9 в сумі 510 гривень, ОСОБА_10 в сумі 850 гривень, ОСОБА_11 в сумі 2500 гривень, ОСОБА_12 в сумі 2600 гривень, ОСОБА_13 в сумі 2550 гривень, ОСОБА_14 в сумі 10 000 гривень, ОСОБА_15 в сумі 12000 гривень, і які відповідно до п.15 ст.2 Закону України «Про державний Бюджет України на 2009 рік»мали надійти на рахунки державного бюджету в загальній сумі 49500 гривень.

З цією метою підсудний ОСОБА_1 за допомогою раніше виготовленого на дискеті шаблону роздруковував на робочому комп'ютері бланки квитанцій, видавав їх особам-платникам штрафів, отримані від громадян гроші по комп'ютерній системі банку не проводив і не перераховував на спеціальні рахунки держказначейства, а використовував в особистих цілях.

Підсудний ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину за інкримінованим обвинуваченням визнав частково і показав, що за допомогою створеного на окремій дискеті шаблону квитанції виготовляв і видавав фізичним особам недійсні банківські документи про сплату штрафів. З інкримінованого обвинувачення так вчинив щодо штрафів, які сплатили громадяни ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12. Отримані від них кошти по касі не провів і привласнив. Щодо інших осіб квитанцій не виготовляв, їх не видавав і грошей не отримував. Вважає, що такі дії вчинили інші особи, оскільки доступ до закріплених за ним дато-штампів могли отримати інші працівники відділення. Зберігав штампи в одному з сейфів приміщення каси. Ключ від сейфу зберігав у принтері, про що було відомо іншим працівникам. Під час обідньої перерви штампи лежали на робочому столі. Траплялось, що після повернення з обідньої перерви на його робочому столі в касі лежали гроші і квитанція, яку видав економіст банку. Щодо громадянина Польщі ОСОБА_15 квитанцію виготовити не міг, бо на той час був у відпустці. Заявляє, що інформація Волинської обласної дирекції банку про неповну чергову відпустку в серпні 2009 року є неправдивою. Хоча його підписи стоять в заяві на відпустку, в актах передачі каси, однак просив повну відпуску і вийшов на роботу на початку вересня, а не 22 серпня.

Крім часткового особистого зізнання підсудного ОСОБА_1, його винність у вчиненні злочину повністю стверджена зібраними й дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні показав, що притягувався Любомльським районним судом до адміністративної відповідальності. Сплачував штраф у Любомльському відділенні «Райффайзен Банк Аваль», надавав касиру номер рахунку. Стать касира не пам'ятає. Отримував квитанції про сплату штрафу і послуг банку з відтиском печаток. Квитанції відніс у суд, де йому повернули квитанцію про послуги банку та віддали копію постанови суду.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні показав, що відносно нього було складено протокол про порушення правил дорожнього руху за ст.130 КУпАП. Невчасно отримав повідомлення про розгляд справи, а тому в канцелярії суду йому повідомили, що справа розглянута без його участі і присуджено 2600 гривень штрафу. Сплачував штраф у касі Любомльського відділення банку «Райффайзен банк Аваль». Номер каси не пам'ятає, касиром був молодий хлопець. Касир видав одну квитанцію з штампом на сплату штрафу в сумі 2600 гривень. Оригінал квитанції віддав в суді, копію залишив собі.

Свідок ОСОБА_17 органам досудового слідства показав, що у Любомльському районному суді був представником ОСОБА_11 під час розгляду справи про порушення митних правил. Пізніше разом з ОСОБА_11 ходив у Любомльське відділення «Райффайзен Банк Аваль», де той сплатив штраф суду в сумі 2500 гривень касиру чоловічої статі віком до 30 років. Зовнішності касира не пам'ятає, впізнати не зможе. Як сплачувався штраф не бачив, отримавши квитанції про сплату штрафу віднесли до суду(а.с.69-70 т.3).

Свідок ОСОБА_5 органам досудового слідства показав, що за вчинене порушення правил дорожнього руху сплачував штраф в розмірі 340 гривень у касі Любомльського відділення «Райффайзен Банк Аваль». Зовнішність касира не пам'ятає(а.с.73 т.3).

Свідок ОСОБА_13 органам досудового слідства показав, що за керування автомобілем в стані сп'яніння суд наклав стягнення у вигляді 2550 гривень. Справа була розглянута без його участі, про накладене стягнення дізнався у суді 17.07.2009 року. Того ж дня у Любомльському відділенні «Райффайзен Банк Аваль»сплатив цей штраф касиру чоловічої статі віком від 25 до 30 років, а квитанцію відніс до суду(а.с.94 т.1).

Свідок ОСОБА_15 органу досудового слідства показав, що за переміщення через кордон сигарет суд наклав на нього стягнення у вигляді 12000 гривень штрафу. У приміщенні банку, що знаходився неподалік суду, сплатив штраф і отримав квитанцію, яку відніс у суд(а.с.93 т.1).

Свідок ОСОБА_18 у судовому засіданні показав, що з 2008 року працює на посаді начальника Любомльського відділення ВАТ «Райффайзен Банк Аваль». ОСОБА_1 працював у даному відділенні на посаді старшого касира, а тому за ним були закріплені штампи-датери. Даними штампами-датерами ніхто не міг скористатись. Не бачив, щоб двері каси, де працював ОСОБА_1, відчиняли інші особи. ОСОБА_1 ніколи не повідомляв йому про проникнення в касу без його дозволу інших осіб.

Свідок ОСОБА_19 у судовому засіданні показала, що працює на посаді головного економіста Любомльського відділення ВОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль». Певний час працювала касиром, її змінив ОСОБА_1 Приміщення каси відокремлене, доступ до нього без дозволу касира неможливий. На момент, коли працювала старшим касиром, двері та замки були справні, стороннім предметом їх відчинити було неможливо. На цілісність замків зверталась особлива увага. Жодного разу не бачила, щоб хтось інший, окрім ОСОБА_1, відчиняв двері каси викруткою та щоб вона лежала біля дверей. У відділенні існувала та існує система відео-спостереження за операційним залом. Спостереження час від часу перевіряється працівниками обласної дирекції.

Свідок ОСОБА_20 у судовому засіданні показала, що працює на посаді старшого касира Любомльської філії ВОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль». За нею закріплені два штамп-датери №3 з відповідними написами: один з кодом 20128675, інший з кодом 1430590. Окрім неї, ніхто цими штампами-датерами не користується. У банку працює два касири, кожен з яких має відокремлене місце роботи. Ніхто з інших працівників не може скористатись печаткою касира без його відому. Пред'явлені їй на досудовому слідстві зразки квитанцій не підписувала.

Свідок ОСОБА_21 у судовому засіданні показав, що працював у Любомльському відділенні ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»на посаді фахівця відділу технічного забезпечення та телекомунікаційних систем управління інформаційних технологій. На прохання ОСОБА_1 розробив шаблон квитанції на дискеті, що зареєстрована в банку. За це отримав якусь суму грошей, потім ще певну суму. На його питання ОСОБА_1 відповів, що ці гроші зароблено. Після цього зрозумів, що ОСОБА_1 за допомогою шаблону привласнює гроші, які отримує внаслідок сплати клієнтами банку штрафу. В касі банку жодного разу комп'ютер не перевіряв, лише ремонтував принтер в післяопераційний день. Доступ до печаток мають лише касири.

Свідок ОСОБА_22 у судовому засіданні показала, що у неї на виконанні перебувала постанова про стягнення з ОСОБА_9 штрафу в сумі 510 гривень. Так як знайома з ним, в телефонному режимі повідомила про необхідність сплати штрафу. Отримала від ОСОБА_9 гроші для сплати штрафу в сумі 520 гривень. Особисто сплатила у Любомльському відділенні «Райффайзен Банк Аваль»штраф та закінчила виконавче провадження, постанову направила у Любомльський районний суд. Квитанцію про сплату штрафу підшила у справу, яку пізніше за постановою суду вилучили працівники міліції.

Повідомленням з ВОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»стверджено, що штампи Любомльського відділення ВОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» №1 з ідентифікаційним кодом 14305909 та №1 з ідентифікаційним кодом 20128765 були закріплені за ОСОБА_1.(а.с.5 т.3).

Протоколом огляду журналу обліку та видачі печаток і штампів Любомльського відділення ВОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»стверджено отримання штампів під №1 ОСОБА_1 (а.с.24-28 т.3).

Посадовою інструкцією старшого касира Любомльського відділення Волинської обласної дирекції відкритого акціонерного товариства «Райфффайзен Банк Аваль»стверджено, що старший касир одноосібно виконує наступні «швидкі операції»для клієнтів-фізичних осіб: … прийом платежів від фізичних осіб на користь юридичних осіб, у тому числі комунальні платежі та платежі на користь бюджетних організацій… Крім цього, несе персональну відповідальність за … недотримання умов щодо збереження … ввірених документів, особистої печатки та штампу, карток із зразками підписів та печаток клієнтів… (а.с.98-102 ).

З повідомлення ВОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»вбачається, що 16.04.2009 року, 28.04.2009 року, 19.05.2009 року, 05.06.2009 року, 21.06.2009 року, 10.07.2009 року, 30.06.2009 року, 17.07.2009 року, 28.07.2009 року, 28.08.2009 року ОСОБА_1 перебував на роботі(а.с.7 т.3).

Копіями заяви підсудного від 21.07.2009 року, табелів обліку використання робочого часу, наказу №267-в, наказів №№125, 137 директора ВОД ВАТ «Райффазен Банк Аваль», актів ревізії цінностей від 03 та 25 серпня 2009 року стверджено перебування підсудного на роботі 28.08.2009 року.

Договором №225/18/03-09 від 18.03.2009 року між ВОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_1 стверджено, що він приймає на себе повну матеріальну відповідальність за збереження довірених йому банком цінностей та грошових коштів(а.с.35 т.3).

Актом огляду робочого місця ОСОБА_1 стверджено вилучення дискет з шаблонами квитанцій(а.с.34 т.3).

Оглядом дискети №3217 встановлено, що на ній знаходиться бланк заявки на переказ готівки №7 від 05.06.2009 року, квитанції №7 від 05.06.2009 року та №8 від 05.06.2009 року. Під час огляду дискети №3131 виявлено бланк заявки на переказ готівки №7 від 13.04.2009 року, квитанції №8 від 16.04.2009 року та №8 від 13.04.2009 року(а.с.35-44 т.3).

З повідомлення ВОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»вбачається, що за квитанціями №8 від 16.04.2009 року, №21 від 28.04.2009 року, №9 від 19.05.2009 року, №20 від 28.04.2009 року, №21 від 21.06.2009 року, №23 від 10.07.2009 року, №6 від 30.06.2009 року, №18 від 17.07.2009 року, №13 від 28.07.2009 року, №7 від 28.08.2009 року оплата не здійснювалась (а.с.45 т.1).

Повідомленням управління Державного казначейства у Любомльському районі та протоколом огляду в приміщенні управління комп'ютерної бази даних «Виписки із надходжень до державного бюджету»за 2009 рік стверджено, що кошти за сплачені штрафи від платників ОСОБА_5 в сумі 340 гривень, ОСОБА_25 в сумі 550 гривень, ОСОБА_7 в сумі 2600 гривень, ОСОБА_8 в сумі 15000, ОСОБА_10 в сумі 850 гривень, ОСОБА_11 в сумі 2500 гривень, ОСОБА_12 в сумі 2600 гривень, ОСОБА_13 в сумі 2550 гривень, ОСОБА_14 в сумі 10000 гривень, ОСОБА_26 в сумі 12000 гривень в держбюджет не надходили(а.с.8-9 т.1, а.с.21-23 т.3).

Виконавчим провадженням №1148 стверджено, що на виконання постанови постанови Любомльського районного суду від 07.05.2009 року про накладення на ОСОБА_9 штрафу у вигляді 510 гривень штрафу приєднано квитанцію Любомльського відділенні ВОД ВАТ «Райффазен Банк Аваль»№19 від 05.06.2009 року про повну сплату(а.с.68-75 т.1).

Справою про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5 за ознаками ст.124 КУпАП стверджено, що на виконання постанови Любомльського районного суду від 16.04.2009 року про накладення стягнення у вигляді 340 гривень штрафу приєднано квитанцію №8 від 16.04.2009 року ОСОБА_5 про повну сплату(а.с.149-161 т.1).

Справою про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_25 за ознаками ст.162 КУпАП стверджено, що на виконання постанови Любомльського районного суду від 28.04.2009 року про накладення стягнення у вигляді 550 гривень штрафу приєднано квитанцію №20 від 28.04.2009 року про повну його сплату(а.с.162-176 т.1).

Із справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_7 за ознаками ч.1с т.130 КУпАП вбачається, що постановою Любомльського районного суду від 28.04.2009 року він притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2600 гривень. До справи приєднано квитанцію №21 від 28.04.2009 року про повну сплату(а.с.177-185 т.1).

Із справи про порушення митних правил відносно ОСОБА_8 за ст.352 МК України вбачається, що на порушника Любомльським районним судом 30.04.2009 року накладено стягнення у вигляді 15000 гривень штрафу. До справи приєднано квитанцію №9 від 19.05.2009 року про повну сплату штрафу(а.с.186-227 т.1).

Справою про порушення митних правил відносно ОСОБА_11 стверджено, що він був притягнутий Любомльським районним судом Волинської області до відповідальності за ст.340 МК України, на нього накладено стягнення у вигляді 2500 гривень штрафу. До справи приєднано квитанцію №21 від 06.07.2009 року про повну сплату штрафу(а.с.1-45 т.2).

Із справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_12 вбачається, що Любомльським районним судом його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 2600 гривень. До справи приєднано квитанцію №23 від 10.07.2009 року про повну сплату штрафу порушником(а.с.46-54 т.2).

Із справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_10 за ч.1 ст.204№ КУпАП вбачається, що Любомльським районним судом 30.06.2009 року на нього накладено стягнення у вигляді 850 гривень штрафу. До справи приєднано квитанцію №6 від 30.06.2009 року про повну сплату штрафу(а.с.55-65 т.2).

Справою про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_13 за ознаками ч.1 ст.130 КУпАП стверджено, що Любомльським районним судом його притягнуто до відповідальності та накладено стягнення у вигляді 2550 гривень. Про сплату штрафу до справи приєднано квитанцію №18 від 17.07.2009 року(а.с.66-75 т.2).

Справою про порушення митних правил щодо ОСОБА_14 за ознаками ст.351 МК України стверджено, що постановою Любомльського районного суду від 16.07.2009 року на нього накладено стягнення у вигляді 10000 гривень штрафу. До справи приєднано квитанцію №13 від 28.07.2009 року про повну сплату(а.с.76-153 т.2).

Із справи про порушення митних правил відносно ОСОБА_15 вбачається, що постановою Любомльського районного суду від 20.08.2009 року його притягнуто до відповідальності за ст.352 МК України з накладенням стягнення у вигляді 12000 гривень штрафу. Про його сплату до справи приєднано квитанцію №7 від 28.08.2009 (а.с.154-182 т.2).

З протоколу огляду документів вбачається, що у квитанціях №8 від 16.04.2009 року, №21 від 28.04.2009 року, №21 від 21.06.2009 року, №23 від 10.07.2009 року, №18 від 17.07.2009 року, №13 від 28.07.2009 року, №7 від 28.08.2009 року нанесено дато-штамп Любомльського відділення ВОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»№1(ідентифікаційний код 14305909); у квитанціях №9 від 19.05.2009 року, №20 від 28.04.2009 року, №6 від 30.06.2009 року, №19 від 05.06.2009 року -дато-штамп Любомльського відділення ВОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»№1(ідентифікаційний код 20128765)(а.с.83-84 т.3).

Протоколами від 09.04.2010 року стверджено відібрання зразків двох дато-штампів Любомльського відділення ВОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»№1 з ідентифікаційними кодами відповідно 20128765 та 20128765(а.с.110-118, 120-128 т.1).

Висновком експерта №30 від 11.05.2010 року стверджено, що відтиски штампів Любомльського відділення ВОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»у квитанціях №8 від 16.04.2009 року, №21 від 28.04.2009 року, №9 від 19.05.2009 року, №20 від 28.04.2009 року, №21 від 21.06.2009 року, №23 від 10.07.2009 року, №6 від 30.06.2009 року, №18 від 17.07.2009 року, №13 від 28.07.2009 року, №7 від 28.08.2009 року, №19 від 05.06.2009 року нанесені в результаті безпосереднього контакту кліше з документом. Відтиски штампу Любомльського відділення ВОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»№1(ідентифікаційний код 20128765) в квитанціях №9 від 19.05.2009 року, №20 від 28.04.2009 року, №6 від 30.06.2009 року, №19 від 05.06.2009 року нанесені штампом Любомльського відділення ВОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»№1(ідентифікаційний код 20128765), який наданий на дослідження. Відтиски штампу Любомльського відділення ВОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»№1(ідентифікаційний код 20128765) у квитанціях №8 від 16.04.2009 року, №21 від 28.04.2009 року, №21 від 21.06.2009 року, №23 від 10.07.2009 року, №18 від 17.07.2009 року, №13 від 28.07.2009 року, №7 від 28.08.2009 року нанесені штампом Любомльського відділення ВОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»№1(ідентифікаційний код 14305909), який наданий на дослідження(а.с.132-143 т.1).

Органи досудового слідства кваліфікують дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.191 КК України.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що така кваліфікація правильна.

Підсудний сам визнав 4 епізоди обвинувачення, в цій частині обвинувачення підтверджене і вищевказаними доказами.

Основною тезою заперечень інших 7 епізодів є те, що підсудний не пам'ятає такі події, а його дато-штампами могли скористатись інші особи. Такі заперечення суд вважає необ'єктивними і непереконливими з наступних підстав.

Твердження підсудного про доступ до приміщення каси через несправність дверного замка і загально відоме місце зберігання ключа до нього спростовуються показаннями його колег -свідків ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_19 З приводу таких фактів до свого керівника чи обласної дирекції банку підсудний за час роботи на посаді не звертався, хоча ніс відповідальність за збереження ввірених цінностей, грошей і печаток згідно з посадовою інструкцією.

Показання підсудного про перебування у відпустці протягом всього серпня 2009 року спростована дослідженими табелями обліку робочого часу, його заявою на відпустку, наказами про відпустку і створення комісії для ревізії каси, актами таких ревізій. Сам підсудний в судовому засіданні ствердив, що у відповідних графах, в тому числі, у заяві на відпустку, стоїть його підпис.

У всіх квитанціях, на видачі яких ґрунтується обвинувачення, стоять відтиски оригінальних дато-штампів Любомльського відділення «Райффазен Банк Аваль», які були ввірені підсудному. Якихось обґрунтованих та об'єктивних пояснень щодо заволодіння цими штампами підсудний не навів, а свідки ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_19 заперечили можливість і факти доступу до штампів сторонніми особами.

За таких обставин суд вважає, що сукупністю проаналізованих по справі доказів заперечення підсудного спростовані і за всіма епізодами обвинувачення повністю доведено винність ОСОБА_1 у привласнені чужого майна, яке було йому ввірене, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.191 КК України.

Обираючи міру покарання підсудному, суд враховує характер і тяжкість вчиненого ним злочину, особу підсудного, який позитивно характеризується по місцю проживання.

Обставинами, які пом'якшують покарання підсудного, суд вважає те, що на момент вчинення злочину він до кримінальної відповідальності не притягувався і щиро кається у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що покарання підсудному слід призначити в межах закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності, у вигляді обмеження волі з позбавленням права займати у банківських установах посади, пов'язані з обслуговуванням грошей.

Крім цього, згідно із вироком Любомльського районного суду від 14.12.2009 року ОСОБА_1 був засуджений за ч.1 ст.191 КК України щодо інших епізодів аналогічного обвинувачення до 2 років обмеження волі з позбавленням права займати певні посади. В частині основного покарання від відбування він звільнений на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 2 роки.

Інкриміновані в даній справі діяння підсудним вчинено до постановлення вищевказаного вироку суду.

Таким чином, остаточне покарання підсудному слід призначити на підставі ч.4 ст.70 КК України за принципом часткового складання основного та додаткового покарань.

Діяння, інкриміновані як в даній справі, так і в справі, за якою підсудний вже засуджений, стосуються того ж самого періоду -квітня-вересня 2009 року. Підсудний щиро кається у вчиненому, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується. По першому вироку він відшкодував заподіяні збитки, через втрату роботи не зміг це зробити в даній справі.

Враховуючи такі обставини та вирок в попередній справі, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції його від суспільства. Тому покарання йому слід призначити з випробуванням на максимальний термін з покладенням відповідних обов'язків.

Згідно зі ст.1166 ЦК України повному задоволенню підлягає цивільний позов прокурора в інтересах держави про відшкодування шкоди від злочину, оскільки суд вважає доведеним весь обсяг обвинувачення.

Згідно із ст.93 КПК України на підсудного слід покласти витрати на проведення експертиз.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

п р и с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.191 КК України, і за цим законом призначити йому покарання у вигляді 3(трьох) років обмеження волі з позбавленням права займати у банківських установах посади, пов'язані з обслуговуванням грошей, строком на 2(два) роки.

На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарання з даним вироком та покарання за вироком Любомльського районного суду від 14.12.2009 року про засудження за ч.1 ст.191 КК України остаточне покарання ОСОБА_1 призначити у вигляді 4(чотирьох) років обмеження волі з позбавленням права займати у банківських установах посади, пов'язані з обслуговуванням грошей, строком на 3(три) роки.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом 3(трьох) років не вчинить нового злочину і повідомлятиме органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, навчання, періодично з'являтиметься в ці органи для реєстрації.

Стягнути з ОСОБА_1 за проведення судових експертиз 488 гривень 28 копійок судових витрат на розрахунковий рахунок НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області 31256272210012 в ГУДК у Волинській області( МФО 803014, ідентифікаційний код 25574908).

Позов прокурора в інтересах держави про стягнення шкоди від злочину задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави в особі Любомльської міжрайонної державної податкової інспекції 49500(сорок дев'ять тисяч п'ятсот) гривень шкоди від злочину на розрахунковий рахунок 31110106700262 в ГУДК у Волинській області(МФО 803014, код 21740416)

Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити попередній -підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області на протязі 15 діб із часу його проголошення.

Головуючий : суддя Чишій С.С.