Ухвала суду № 28429908, 05.12.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2012 р.

Справа № 2а/1570/7859/2011

Категорія: 8.1.1

Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Джабурії О.В., Шляхтицького О.І.,

секретаря Жукової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Конкрейнс Україна" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

04.10.2011р. приватне акціонерне товариство "Конкрейнс Україна" (надалі –ПАТ "Конкрейнс Україна") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (надалі –ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.03.2011 року №0000382350/0 та від 05.07.2011 року №0001592350.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15.03.2012р. позов задоволений; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення відповідача від 24.03.2011 року №0000382350/0 та від 05.07.2011 року №0001592350.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, що 23.03.2011р. відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку позивача щодо взаємовідносин з основними постачальниками, які включено до податкового кредиту та являються складовими від'ємного значення, заявленого до відшкодування в періоди: липень 2009р. у сумі - 40143,33грн.: вересень 2009р. у сумі - 89753,18грн: листопад 2009р. у сумі -182463,00грн., за результатами якої складено акт від 24.04.2011р. №1303/23-512. /а.с.13-17/

Перевіркою встановлено порушення п.1.8 ст.1, п.п.7.7.1. п,п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: позивачем у липні, вересні, листопаді 2009 року завищено бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 312359,51грн.. в т.ч. по періодам: липень 2009р. у сумі - 40143,33грн.; вересень 2009р. у сумі –89753,18грн: листопад 2009р. у сумі - 182463грн.

На підставі акту перевірки №1303/23-512 від 24.03.2011р. відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0000382350/0 від 24.03.2011р. та №001592350 від 05.07.2011р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 312359,51грн., у зв'язку з порушенням позивачем п.1.8 ст.1, п.п.7.7.1. п.п.7.7.2 п.7.7 сг.7 Закону України «Про податок на додану вартість». /а.с.9/

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні та фактичні перевірки.

Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невинна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Судовим розглядом встановлено, що в порушення вимог п.79.2 ст.79 ПК України позивачу не було своєчасно та до початку проведення перевірки направлено наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Крім того, у порушення п.п.86.4, 86.7, 86.8 ст.86 ПК України акт перевірки не було своєчасно направлено (вручено) позивачу, податкове повідомлення-рішення №0000382350/0 було прийняте у день підписання акту чим позивача було позбавлено права на подання заперечень до акту перевірки протягом п’яти днів з дня отримання акту, на участь у розгляді таких заперечень, та врахування результатів їх розгляду.

При встановленні розбіжностей у податкових зобов'язаннях та податковому кредиті позивача не зазначено, які саме конкретні результати автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, по яким контрагентам свідчать про наявність розбіжностей.

Відповідно до п.2.21 Наказу ДНА України від 18.04.2008р. №266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податковою кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів»до акту перевірки не додані результати перевірок контрагентів позивача.

Згідно з п.1.8. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.3 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредитного періоду, має від’ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Згідно з підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Тобто, до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п.п.7.4.5 цього Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено дату виникнення права на податковий кредит як одну з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачалося, що суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

У разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з п.п.7.7.1 цієї статті має від’ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані податкової декларації за звітний період (п.7.7. 3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок па додану вартість не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованою) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними ми митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Доказів відсутності або неналежного оформлення податкових накладних, па підставі яких позивачем формувався податковий кредит у спірні періоди відповідачем суду не надано.

Крім того, питання щодо достовірності формування позивачем сум бюджетного відшкодування за вересень 2009р. досліджувалося СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі під час проведення перевірки у період з 20.01.2010р. по 08.02.2010р. за результатами якої складено довідку від 13.02.2010р. №56 /16-3/ 20013200/7 «Про результати виїзної позапланової перевірки ЗАТ "Конекрейнс Україна". Перевіркою підтверджено відображене ЗАТ "Конекрейнс Україна" у декларації за вересень 2009р. бюджетне відшкодування у сумі 323911грн. При цьому в ході перевірки поряд з первинними документами та даними бухгалтерського обліку позивача також вивчались та використовувались дані автоматизованої системи співставлення податкових зобов’язань та податковою кредиту в розрізі контрагентів, проте розбіжностей не було встановлено.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга –залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби – залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 березня 2012 року –залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: