Постанова № 28425437, 27.12.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2012 року Справа № 2а/0370/4191/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Головатій І.В.,

за участю представника заявника Цвілюх Н.А.,

представника відповідача Шевчука Я.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за поданням Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинський нафтовий дім» про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

ВСТАНОВИВ:

Луцька об'єднана державна податкова інспекція Волинської області Державної податкової служби звернулася з поданням стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинський нафтовий дім» про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Подання обґрунтоване тим, що працівниками ТзОВ «Волинський нафтовий дім» не було допущено посадових осіб Луцької ОДПІ для проведення фактичної перевірки, що відповідно до положень статті 94 Податкового кодексу України є підставою для застосування адміністративного арешту майна платника податків. У зв'язку з цим, 24.12.2012 року Луцькою ОДПІ було прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна ТзОВ «Волинський нафтовий дім».

В судовому засіданні представник заявника подання підтримала та просила його задовольнити.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинський нафтовий дім» в судовому засіданні проти подання заперечив, вказуючи на те, що посадові особи Луцької ОДПІ фактично були допущені до проведення перевірки, про що свідчить запис у журналі реєстрації перевірок, а не отримання наказу та направлень на проведення перевірки не є перешкодою для її проведення. Разом з тим, зауважив, що у податкового органу не має підстав вказувати на не допуск до проведення хронометражу, оскільки на даний час процедура проведення хронометражу не врегульована та відповідно до положень Податкового кодексу України хронометраж - процес спостереження за веденням господарської діяльності платника податків. Таке спостереження посадові особи Луцької ОДПІ могли здійснювати біля віконечка операторської АЗС, а не перебуваючи постійно у приміщенні операторської, оскільки посадовою інструкцією оператора АЗС заборонено перебування сторонніх осіб в операторській, так як це потенційно небезпечний об'єкт. Вказує на те, що до проведення перевірки посадові особи Луцької ОДПІ були допущені, і виконується вимога щодо роздрукування Z - звітів кожні три години. Вважає вимоги, викладені у поданні безпідставними та просить у його задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника заявника, представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази суд вважає, що подання до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Пунктом 80.2. статті 80 Податкового кодексу України (ПК України) визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.

Судом встановлено, що 20.12.2012 року головою ДПС у Волинській області Михалчич В.М. на підставі п.п. 20.1.29 п.20.1. ст. 20, п. 75.1. ст. 75, п.п.80.2.2., 80.2.6 п. 80.2. ст. 80 Податкового кодексу України було видано наказ № 457 про проведення фактичної перевірки ТзОВ «Волинський нафтовий дім», код ЄДРПОУ 37128552, протягом 10 діб, починаючи з 20.12.2012 року.

На підставі зазначеного наказу та норм викладених у п.п.80.2.2., 80.2.6 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України 20.12.2012 року було виписано направлення на перевірку №№000227, 000228, 000229, 000230.

На виконання наказу від 20.12.2012 року № 457 та на підставі направлень на перевірку від 20.12.2012 року №№000227, 000228, 000229, 000230 працівниками Луцької ОДПІ 21.12.2012 року було здійснено виїзд на фактичну перевірку АЗС, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Львівська, 79, де здійснює господарську діяльність ТзОВ «Волинський нафтовий дім».

Відповідно до пункту 80.4. статті 80 ПК України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами органів державної податкової служби на підставі підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Перед початком фактичної перевірки посадовими особами Луцької ОДПІ було здійснено контрольну розрахункову операцію, а саме: 21.12.2012 року працівниками податкового органу о 16 год. 31 хв. 50 сек. було придбано пальне марки А-95 за ціною 10,70 грн. на загальну суму 49,97 грн. Сума покупки проведена через реєстратор розрахункових операцій, про що видано фіскальний чек від 21.12.2012 року № 5686.

Після проведення контрольної розрахункової операції посадові особи Луцької ОДПІ не були допущені до проведення зазначеної перевірки, про що 21.12.2012 року о 21 год. 00 хв. складений акт відмови у допуску до проведення фактичної перевірки з хронометражним спостереженням господарських операцій. Як зазначено в даному акті, підставою для не допуску посадових осіб Луцької ОДПІ до проведення фактичної перевірки стало те, що директором ТзОВ «Волинський нафтовий дім» було заборонено перебування перевіряючих у операторській, де фактично знаходиться реєстратор розрахункових операцій та технічний комплекс управління паливо-роздавальними колонками. Разом з тим, директор відмовився у знятті залишків паливо-мастильних матеріалів у резервуарах на даній АЗС, в зв'язку з тим, що резервуари опломбовані і для їх розпломбовування необхідно створити комісію та відповідальних осіб.

За зверненням від 24.12.2012 року начальника відділу контролю за проведенням готівкових розрахунків управління податкового контролю Луцької ОДПІ Скупейко Н.О., першим заступником начальника Луцької ОДПІ Дячуком В.М. прийнято рішення від 24.12.2012 року про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТзОВ «Волинський нафтовий дім» (код ЄДРПОУ 37128552).

Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку про неправомірність та необґрунтованість застосування до ТзОВ «Волинський нафтовий дім» умовного адміністративного арешту майна згідно рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 24.12.2012 року, з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1. статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 94.10 статті 94 ПК України визначено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Згідно з пунктом 94.1 статті 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Пунктом 94.2 статті 94 ПК України визначені підстави для застосування адміністративного арешту майна, до яких, зокрема, віднесено таку підставу, як відмова платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Отже, виходячи з аналізу цієї правової норми, перелік підстав, визначений статтею 94 ПК України для застосування адміністративного арешту майна є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

В даному випадку в якості підстави для застосування умовного адміністративного арешту Луцька ОДПІ зазначає відмову ТзОВ «Волинський нафтовий дім» від проведення фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Однак, суд не погоджується з таким твердження Луцької ОДПІ, з врахуванням наступного.

Пунктом 75.1. статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Підпунктом 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Згідно з підпунктом 75.1.3. пункту 75.1. статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Отже, Податковим кодексом України чітко розмежовані зазначені види перевірок, так як вони мають різну правову природу, та визначено чіткий перелік підстав для застосування адміністративного арешту майна платника податків, до якого не віднесено таку підставу, як відмова платника податків від проведення фактичної перевірки або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби до її проведення.

Проаналізувавши вищевикладене, суд вважає, що відмова платника податків від допуску посадових осіб органу державної податкової служби для проведення фактичної перевірки не може бути підставою для застосування адміністративного арешту майна такого платника податків, оскільки чинним законодавством не передбачено можливість застосування адміністративного арешту майна в разі відмови платника податків від проведення фактичної перевірки.

За таких обставин суд вважає, що вимоги Луцької ОДПІ щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна ТзОВ «Волинський нафтовий дім», застосованого рішенням першого заступника начальника Луцької ОДПІ Дячука В.М. від 24.12.2012 року є такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

У зв'язку з цим суд приходить до висновку, що подання Луцької ОДПІ є безпідставним та до задоволення не підлягає.

Інші твердження представника заявника не спростовують висновків суду, зроблених в судовому засіданні.

Керуючись статтями 11, 17, 158, 160 частиною 3, 162, 163, 183-3, 186 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні подання Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинський нафтовий дім» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі з 01 січня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий Р. С. Денисюк