Рішення № 28421438, 25.12.2012, Деснянський районний суд міста Києва

Справа № 2603/11948/12

РІШЕННЯ

іменем України

25.12.2012

Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - ЛІСОВСЬКОЇ О.В.

при секретарі - Пархоменко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги про визнання незаконним наказу та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання незаконним наказу та його скасування, мотивуючи свої вимоги тим, що він працює в лікарні на посаді лікаря-нейрохірурга. 15.08.2012 року відповідачем було видано наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання покладених на нього обов"язків у вигляді догани та підготовки подання до атестаційної комісії при ГУОЗ про дострокову переатестацію. Але він вважає даний наказ незаконним з наступних підстав.

04.08.2012 року він перебував на чергуванні в лікарні в приймальному відділенні. Під час чергування до приймального відділення бригадою швидкої медичної допомоги був доставлений хворий ОСОБА_2, який був оглянутий ним, а також лікарем-токсикологом, лікарями відділення політравми та спецтравматологічного відділення. Після того, як він оглянув хворого, направив його на госпіталізацію до відділення спецтравми, оскільки хворий виявляв ознаки алкогольного сп"яніння, і більше даного хворого він не бачив. У відділенні спецтравми хворому був проведений аналіз, за результатами якого ознак сп"яніння виявлено не було. В подальшому огляд ОСОБА_2 здійснював лікар-токсиколог та лікар-політравматолог. Наступний огляд пацієнта здійснювала психіатрична бригада, яка рекомендувала нагляд за хворим та при необхідності проведення повторної консультації. Далі хворий лікарем швидкої медичної допомоги був залишений в приймальному відділенні з дозволу старшого лікаря станції швидкої медичної допомоги без повідомлення відповідального лікаря, медичного реєстратора приймального відділення та не залишивши в лікарні супровідного листа. За результатами огляду пацієнт не був госпіталізований до лікарні. В подальшому Дарницьке РУ ГУ МВС України в м. Києві звернулося до лікарні з запитом щодо надання інформації про надану останньому медичну допомогу. На підставі даного запиту в лікарні наказом від 09.08.2012 року було створено комісію по розбору надання медичної допомоги хворому ОСОБА_2

За результатами проведеної комісією перевірки було винесено наказ від 15.08.2012 року про притягнення його та інших працівників до дисциплінарної відповідальності. Але під час перевірки йому не були надані матеріали комісійного розгляду, в тому числі і сам оспорюваний наказ. Крім того, письмові пояснення, надані ним, при винесенні наказу не були взяті до уваги.

На підставі викладеного позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом, в якому просить суд визнати незаконним наказ Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги № 77-к від 15.08.2012 року про дисциплінарне стягнення в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення та підготовки подання в атестаційну комісію при ГУОЗ про дострокову переатестацію лікаря-нейрохірурга ОСОБА_1, а також скасувати наказ Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги № 77-к від 15.08.2012 року про дисциплінарне стягнення в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення та підготовки подання в атестаційну комісію при ГУОЗ про дострокову переатестацію лікаря-нейрохірурга ОСОБА_1

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник повністю підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити в повному обсязі, а саме: визнати незаконним наказ Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги № 77-к від 15.08.2012 року про дисциплінарне стягнення в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення та підготовки подання в атестаційну комісію при ГУОЗ про дострокову переатестацію лікаря-нейрохірурга ОСОБА_1, а також скасувати наказ Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги № 77-к від 15.08.2012 року про дисциплінарне стягнення в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення та підготовки подання в атестаційну комісію при ГУОЗ про дострокову переатестацію лікаря-нейрохірурга ОСОБА_1

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Пояснила, що позивач ОСОБА_1 при прийомі хворого ОСОБА_2 неналежним чином виконав свої посадові обовязки. Вважає, що позивач не в повному обсязі провів медичний огляд і не виконав всі вимоги Інструкцій, а тому був виданий наказ про оголошення йому догани, як дисциплінарного стягнення. Вважає дії лікарні абсолютно правомірними, а тому підстав для визнання наказу незаконним та його скасування немає. Просила в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працює в Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги на посаді лікаря-нейрохірурга відділення хірургії хребта та спинного мозку.

Наказом № 77-к від 15.08.2012 року за підписом В.о. головного лікаря Білогривенка С.Г. позивача ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, а також було визначено заступнику головного лікаря з хірургії Ночці В.Й. підготувати подання в атестаційну комісію при ГУОЗ про дострокову переатестацію лікаря-нейрохірурга ОСОБА_1 (а.с.8).

В даному наказі зазначено про те, що 04.08.2012 року до приймального відділення лікарні був доставлений пацієнт ОСОБА_2, який був оглянутий черговим лікарем-нейрохірургом, лікарем-токсикологом, лікарями відділення політравми та спецтравматологічного відділення, але не був госпіталізований в лікарню, про що свідчить акт комісійного розгляду даного випадку.

У звязку із наведеним ОСОБА_1 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, а також заступнику головного лікарня було наказано підготувати подання в атестаційну комісію відносно позивача про його дострокову переатестацію.

В своїх позовних вимогах ОСОБА_1 зазначає про те, що він при огляді ОСОБА_2 надав йому належну медичну допомогу, прийняв рішення про госпіталізацію хворого до відділення спецтравми (враховуючи його стан алкогольного спяніння), в подальшому хворий оглядався ще декількома лікарями, в госпіталізації до відділення спецтравми останньому було відмовлено і лікарями швидкої медичної допомоги хворий був залишений у приймальному відділенні. Але під час огляду хворого та прийняття рішення про його госпіталізацію він виконав всі свої посадові обов"язки, ніяких порушень не допустив.

Як встановлено при розгляді справи, 04.08.2012 року приблизно о 21 годині 35 хвилин у приймальне відділення лікарні, де чергував лікар-нейрохірург ОСОБА_1, 22-ою бригадою 17-тої підстанції станції швидкої медичної допомоги був доставлений хворий ОСОБА_2 з попереднім діагнозом: алкогольний делірій, закрита черепно-мозкова травма, забійна рана лівої надбрівної дуги, що підтверджується картою виїзду швидкої медичної допомоги від 04.08.2012 року (а.с. 37).

Як зазначає позивач ОСОБА_1, при огляді хворого у нього виникла підозра щодо того, що хворий виявляє ознаки алкогольного спяніння. Даний факт також підтверджується і картою виїзду швидкої медичної допомоги.

Після доставки в приймальне відділення хворий ОСОБА_2 був оглянутий лікарем-нейрохірургом ОСОБА_1, який рекомендував хворому лікування в умовах відділення спецтравми, враховуючи те, що останній виявляє ознаки алкогольного сп"ягніння, що підтверджується щоденником огляду хворого (а.с.39).

Такі дії лікаря ОСОБА_1 повністю узгоджувались з наказами та положеннями лікарні про надання медичної допомоги особам, які перебувають в стані алкогольного спяніння.

Так, відповідно до п. 1.5 Інструкції по прийому хворих (а.с.58-63) при госпіталізації травмованих хворих в стані алкогольного сп"яніння визначаються два потоки госпіталізації: 1) через приймальне відділення; 2) безпосередньо через відділення спец травми лікарні, згідно спільного наказу КМКЛШМД та СШМД № 26 від 09.02.2005 року.

Покази до госпіталізації травмованих хворих у стані алкогольного сп"яніння у відділення спецтравми: 1) пацієнти в стані алкогольного сп"яніння з травматичними пошкодженнями м"яких тканин голови; 2) пацієнти в стані алкогольного сп"яніння з поверхневими травмами кінцівок та тулуба.

Покази до госпіталізації травмованих хворих в стані алкогольного сп"яніння через приймальне відділення лікарні: 1) алкогольна кома; 2) дихальна недостатність; 3) гіпотензія, аритмія; 4) порушення свідомості нижче рівня приглушення (відповідно нижче 12 балів за шкалою ВКГ); 5) наявність анізокорії, менінгіальних знаків, парезів, судом, кровотечі з носа та вуха; 6) наявність великих скальпованих ран та переломів кінцівок; 7) переохолодження; 8) потерпілі, які отримали травму внаслідок ДТП та падіння з висоти; 9) ЗЧМТ.

При поступленні хворих до лікарні в стані алкогольного чи наркотичного спяніння госпіталізація регламентується відповідними наказами. При вживанні продуктів, що призводять до алкогольного чи наркотичного спяніння, клінічна картина всіх захворювань чи травм спотворюється, і потрібно час для того, щоб кардинальні симптоми захворювання чи травми правильно скласти в синдроми та поставити хворому вірний діагноз і лікування.

Лікар бригади швидкої медичної допомоги виставляє хворому первинний діагноз: 1) стан внаслідок вживання алкоголю (наркотичних препаратів) - якщо хворий може більш-менш самостійно пересуватися, або 2) стан внаслідок інтоксикації вживання алкоголю (наркотичних препаратів) - хворий не може самостійно пересуватися, та 3) кома внаслідок інтоксикації вживання алкоголю (наркотичних препаратів) - хворий потребує реанімаційних заходів.

Для вірифікації алкогольного чи наркотичного спяніння існують якісні та кількісні методи дослідження. До перших належать проба Рапопорта, методи на координацію рухів та вимову, до других, методи кількісного визначення продуктів алкогольного чи наркотичного спяніння в крові та сечі. Попередньо визначається стан алкогольного чи наркотичного спяніння якісними методами, а потім кількісними.

У випадках, коли лікар бригади карети швидкої медичної допомоги виставляє хворому первинний діагноз: стан внаслідок вживання алкоголю (наркотичних препаратів) та садна (рани) мяких тканин, згідно регламентуючих наказів, хворий бригадою карети швидкої медичної допомоги направляється на спостереження у відділення спеціалізованої травми КМКЛШМД. Спостереження за хворим у відділенні спеціалізованої травми проводиться протягом всього часу протрезвіння безпосередньо лікарем відділення спеціалізованої травми та нейрохірургом, який направив хворого.

Але, як встановлено при розгляді справи, позивач оглянув хворого ОСОБА_2, у якого були всі ознаки алкогольного сп"ягніння, порушення свідомості не було і його стан за шкалою ВКГ був оцінений в 15 балів, ознак черепно-мозкової травми виявлено не було, що свідчить про те, що показань для госпіталізації хворого через приймальне відділення лікарні не було. Саме тому лікарем було прийнято рішення про госпіталізацію хворого до відділення спецтравми.

В подальшому приблизно о 21 годині 45 хвилин хворий був оглянутий лікарем відділення спецтравми, який зазначив, що хворий тверезий, що підтверджується аналізом крові, показників для госпіталізації хворого у дане відділення немає, що підтверджується супровідним листком бригади швидкої медичної допомоги (а.с.38).

Далі огляд хворого о 22.00 годині був проведений черговим лікарем-токсикологом, а також лікарем політравми, які свої висновки виклали у відповідному щоденнику хворого.

Також о 23 годині 20 хвилин хворий був оглянутий психіатром СПБ, який рекомендував останньому нагляд, що підтверджується відповідним висновком (а.с.40).

Після огляду психіатром хворий ОСОБА_2 о 23 годині 40 хвилин був залишений лікарем швидкої медичної допомоги в приймальному відділенні лікарні, що підтверджується картою виїзду швидкої медичної допомоги з дозволу старшого лікаря ШМД.

Щодо подальших дій хворого ОСОБА_2 в приймальному відділенні у суду дані відсутні.

З наведеного вбачається, що дії лікаря ОСОБА_1 щодо надання належної медичної допомоги ОСОБА_2 були кваліфікованими, узгодженими з усіма необхідними медичними наказами та станом хворого.

Той факт, що в подальшому ОСОБА_2 не був госпіталізований до лікарні, не свідчить про неналежне виконання лікарем своїх функціональних обовязків, зокрема, щодо належного огляду хворого, оскільки він єдиний з усіх лікарів, які оглядали хворого, дав рекомендації щодо госпіталізації останнього до відділення спецтравми. Після огляду хворого лікар його не бачив і доля хворого йому не була відома, лікарі швидкої медичної допомоги більше до нього не зверталися.

В своїх запереченнях представник відповідача вказує на те, що лікарем ОСОБА_1 було допущено порушення вимог інструкції щодо ведення лікарської документації на хворого та порушено порядок прийому хворих, що є порушенням трудової дисципліни.

Так, відповідно до вимог Посадової Інструкції лікаря-нейрохірурга Відділення хірургії хребта та спинного мозку КМКЛШМД (а.с. 33-36) лікар зобов"язаний вести лікарську документацію (п. 2.8).

Пунктом 1.5.4 Інструкції по прийому хворих визначено, що чергові лікарі приймального відділення та відділення спецтравми на протязі 15 хвилин проводять огляд потерпілого, вислуховують коментарі бригади ШМД та МК (з приводу механізму травми, стану на момент прибуття бригади, наданої допомоги, опису та здачі одежі та цінностей), проводять призначення консультацій необхідних спеціалістів, визначають профільне відділення і транспортують у відповідне відділення.

Після огляду хворого позивачем було здійснено запис у щоденник хворого про його огляд та рекомендації після огляду.

З наведеного можна зробити висновок про те, що позивачем ОСОБА_1 були повністю дотримані вимоги вказаного пункту, хворий був оглянутий належним чином з рекомендацією продовження лікування у відділенні спецтравми.

Пунктом 2 Інструкції регламентується порядок реєстрації хворих у лікарні. Так, відповідно до п. 2.1 всі хворі, які доставляються в приймальне відділення або звернулись самостійно, без винятку, реєструються в "журналі обліку прийому хворих" (форма № 001/0). Дані про хворих, яких не госпіталізують в лікарню, заносяться черговим лікарем в журнал відмов в госпіталізації (форма № 001-1/0), звідки мед реєстратор переносить дані в журнал обліку прийому хворих в стаціонар (форма № 001/0).

З наведених вище вимог Інструкції можна зробити переконливий висновок про те, що чергові лікарі, які проводять огляд хворих у приймальному відділенні, не зобов"язані здійснювати реєстрацію хворих у відповідних журналах. А тому дії лікаря ОСОБА_1 під час огляду хворого ОСОБА_2 повністю відповідали вимогам даної Інструкції.

Крім цього, слід зазначити, що Інструкцією передбачено ведення декількох журналів для реєстрації хворих, зокрема "журнал обліку прийому хворих" (ф. № 001/0), "журнал відмов в госпіталізації" (ф. № 001-1/0), а також "журнал обліку прийому хворих в стаціонар" (форма № 001/0).

В своїх запереченнях представник відповідача вказує на те, що лікарем ОСОБА_1 не було внесених даних про хворого ОСОБА_2 до журналу обліку прийому хворих. При цьому представником було надано суду витяг з відповідного журналу на підтвердження відсутності реєстрації хворого.

Але слід зазначити, що представником були надані витяги з "Журналу обліку прийому хворих в стаціонар" та з "Книги обліку відмов в госпіталізації", а не з "Журналу обліку прийому хворих", як це передбачено вимогами Інструкції.

Оскільки хворий ОСОБА_2 був позивачем лише оглянутий і направлений на госпіталізацію, але в подальшому не був госпіталізований і не відмовлявся від госпіталізації, дані про останнього в наданих суду журналах відсутні.

Відповідний витяг з "Журналу обліку прийому хворих" (ф. № 001/0) суду наданий не був, а в своїх поясненнях представник відповідача зазначила, що такого журналу в лікарні не існує, що свідчить про порушення, допущені у веденні документації саме лікарнею, а не позивачем.

Відповідно до вимог ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана;

2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Наказ роботодавця про застосування стягнення має містити мотивувальну частину з точним та обґрунтованим характером порушення трудової дисципліни.

Наказ про застосування до працівника стягнення не може містити стягнень, не передбачених ст. 147 КЗпП України.

Як вбачається з оспорюваного наказу № 77-к від 15.08.2010 року, ОСОБА_1 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани та направлення подання до атестаційної комісії про дострокову переатестацію.

Тобто, на позивача було накладено два дисциплінарні стягнення одночасно, що суперечить вимогам ст. 147 КЗпП України. Крім того, до позивача було застосовано такий вид дисциплінарного стягнення, як направлення подання до атестаційної комісії про дострокову переатестацію, що не передбачено вищевказаною статтею 147 КЗпП України.

Стаття 149 КЗпП України передбачає порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівникам. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Як встановлено при розгляді справи, перевірка щодо надання медичної допомоги хворому ОСОБА_2 розпочалася після надходження до лікарні 08.08.2012 року листа начальника Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві про надання інформації щодо ОСОБА_2 (а.с.46).

Наказом В.о. головного лікаря КМКЛШМД ОСОБА_4 від 09.08.2012 року № 106 (а.с.9) було створено комісію по розбору надання медичної допомоги в лікарні хворому ОСОБА_2 Комісії було наказано провести розгляд випадку надання медичної допомоги ОСОБА_2, взяти пояснення з медичних працівників, які надавали допомогу хворому.

За результатами проведення перевірки був складений Акт комісійного розгляду надання медичної допомоги ОСОБА_2 (а.с.10-12), відповідно до якого комісія прийшла до висновку, що 04.08.2012 року під час прийому хворого черговим медперсоналом було допущено ряд недоліків, зокрема, і черговим лікарем ОСОБА_1, який недооцінив стан хворого, не повністю описав його стан та не проконтролював подальшу госпіталізацію хворого. Також були встановлені порушення, допущені іншими лікарями.

Після проведення перевірки та складання Акту В.о. головного лікаря був виданий оспорюваний наказ.

Відповідно до вимог ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом (якому надано право прийняття на роботу) безпосередньо за виявлення проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв"язку з тимчасовою непрацездатністю або його перебування у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Перш ніж винести працівникові догану чи звільнити його роботодавець повинен отримати від нього письмові пояснення з приводу вчиненого дисциплінарного правопорушення. Якщо на підставі такого пояснення працівника роботодавець дійде висновку, що дисциплінарний проступок дійсно мав місце і відсутні будь-які обставини, які можна було б вважати такими, що виключають притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, то роботодавець видає наказ (розпорядження) про застосування дисциплінарного стягнення.

Слід наголосити на тому, що письмові пояснення у позивача ОСОБА_1 Комісією взагалі відібрані не були. Позивачем ОСОБА_1 лише була подана доповідна записка від 13.08.2012 року на ім"я Головного лікаря КМКЛШМД Ткаченка О.А. (а.с.47-48).

Оскільки письмові пояснення у лікаря ОСОБА_1 не були відібрані, то і до уваги комісією вони взяті не були.

З наведеного можна зробити висновок про те, що перед видачею оспорюваного наказу керівництвом лікарні не було належним чином проведено розслідування для встановлення правильності чи неправильності дій лікаря ОСОБА_1, не було відібрано пояснень від лікаря ОСОБА_1, що потягло за собою прийняття незаконного наказу про накладення дисциплінарного стягнення.

При розгляді справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 при огляді хворого ОСОБА_2 діяв у відповідності до вимог нормативних документів МОЗ України, Головного управління охорони здоровя та медичного забезпечення м. Києва та внутрішньолікарняними інструкціями. Хворого ОСОБА_2 було доставлено бригадою швидкої медичної допомоги з попередніми діагнозами, зазначеними в карті. В приймальному відділенні хворий був консультований черговим лікарем-нейрохірургом ОСОБА_1 У звязку з відсутністю негативної неврологічної симптоматики і даних за ЧМТ та порушення життєво важливих показників, але зважаючи на стан алкогольного спяніння, хворому було рекомендовано лікування у відділення спеціалізованої травми, а не відмовлено в лікуванні.

Консультативний огляд, проведений лікарем ОСОБА_1, був виданий лікарю швидкої медичної допомоги для госпіталізації хворого у відділення спеціалізованої травми, згідно вимог відповідної Інструкції по прийому хворих в КМКЛШМД.

Хворий без затримок був направлений у відділення спецтравми і згідно вимог вищевказаної Інструкції подальше обстеження повинно було виконуватися у відділенні спецтравми, оскільки дане відділення є повноцінним, відділенням хірургічного профілю лікарні, в штаті відділення є лікарі різної спеціалізації (в тому числі і нейрохірурги), і використовує всю лабораторно-діагностичну базу лікарні. Госпіталізація хворого через приймальне відділення лікарні було неможливим відповідно до вимог вищевказаної Інструкції по прийому хворих, у звязку із відсутністю негативної неврологічної симптоматики і даних за ЧМТ та порушення життєво важливих показників.

Для дисциплінарного проступку характерні певні особливості.

1) Суб"єктом дисциплінарного проступку може бути громадянин, який перебуває у трудових правовідношеннях з роботодавцем і порушив трудову дисципліну.

Відповідно до спірного наказу суб"єктом дисциплінарного проступку, зокрема, є і позивач, який перебуває у трудових правовідносинах з відповідачем.

2) Суб"єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризує вина працівника.

Вина виражає психічне ставлення працівника до своїх протиправних дій та їх шкідливих наслідків.

Вина може виражатися у формі прямого або побічного умислу чи необережності.

Умисна вина передбачає, що особа усвідомлювала протиправність свого діяння, передбачала його шкідливі наслідки й бажала або свідомо допускала їх настання. Для дисциплінарного правопорушення найбільш характерною є вина у формі необережності.

Необережність, як форма вина, передбачає, що особа усвідомлювала протиправність своєї поведінки, передбачала її шкідливі наслідки, проте легковажно розраховувала на їх відвернення, або не передбачала, хоча повинна була їх передбачити.

Але під час розгляду справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 під час вирішення щодо подальшого надання медичної допомоги хворому ОСОБА_2 усвідомлював наслідки своїх дій та був переконаний у вірності свого рішення. Слід наголосити на тому, що дії інших працівників, які надавали медичну допомогу хворому, слід розглядати як прояв необережності з їх боку, що відповідно і вказує на їх вину в даному випадку у формі необережності.

Об"єктом дисциплінарного проступку є внутрішній трудовий розпорядок організації (суспільні відносини, що складаються у процесі його здійснення та охороняються нормами трудового права).

Протиправна поведінка працівника полягає у порушенні трудових обов"язків, покладених на нього трудовим договором чи правилами внутрішнього трудового розпорядку, спеціальних законодавчих актів, посадових інструкцій, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень роботодавця. Наприклад, запізнення на роботу, участь у страйку, який визнано незаконним, поява на роботі в нетверезому стані є протиправною поведінкою.

Але позивач ОСОБА_1 під час прийому хворого ОСОБА_2 04.08.2012 року керувався та неухильно дотримувався правил внутрішнього трудового розпорядку та посадової інструкції.

Об"активною стороною дисциплінарного проступку є шкідливі наслідки та причинний зв"язок між ними і дією (бездіяльністю) порушника трудової дисципліни.

На сьогоднішній день невідомо, які саме дії (бездіяльність) позивача ОСОБА_1 чи інших лікарів призвели до шкідливих наслідків та яких саме по відношенню до хворого ОСОБА_2

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є підставними та обгрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, наказ від 15.08.2012 року підлягає визнанню незаконним та скасуванню з підстав, зазначених вище.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 107 грн. 30 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 15, 60, 88, 212-215 ЦПК України, Конституцією України, ст. 147, 149, 150, 221, 232, 233 Кодексу законів про працю України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів", -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати незаконним наказ В.о. головного лікаря Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги ОСОБА_4 № 77-к від 15.08.2012 року «Про дисциплінарне стягнення» в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення та підготовки подання до атестаційної комісії при ГУОЗ про дострокову переатестацію лікаря-нейрохірурга ОСОБА_1.

Скасувати наказ В.о. головного лікаря Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги ОСОБА_4 № 77-к від 15.08.2012 року «Про дисциплінарне стягнення» в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення та підготовки подання до атестаційної комісії при ГУОЗ про дострокову переатестацію лікаря-нейрохірурга ОСОБА_1.

Стягнути з Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги на користь держави судовий збір в розмірі 107 грн. 30 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення.

Головуючий: