Рішення № 28420828, 24.12.2012, Голосіївський районний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

Справа № 2601/19582/12

Провадження № 2/2601/5146/12

24.12.2012 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Фролова М.О., при секретарі Чупак А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»на користь ОСОБА_2 грошових коштів, -

встановив:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовною заявою про визнання недійсним договору застави від 12.09.2008 року № 151108Z127 та стягнення з Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»на користь ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 1 000 000 (один мільйон) доларів США (з визначенням гривневого еквіваленту згідно курсу НБУ станом на день прийняття рішення) на тій підставі, що дружина ОСОБА_2 ОСОБА_1 не надавала згоди на укладення Договору застави від 12.09.2009 року № 151108Z127 і оскільки майнові права, що виступили предметом цього договору, перебувають у спільній сумісній власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2, договір застави повинен бути визнаний судом недійсним, а кошти, які були внесенені ОСОБА_2 на депозитний рахунок підлягають стягненню на користь вкладника.

До початку розгляду справи по суті представником позивачів було заявлено клопотання про залишення позовної вимоги про визнання недійсним Договіру застави від 12.09.2008 року № 151108Z127 без розгляду та про зміну підстави позовної вимоги про стягнення коштів. В заяві про зміну підстави позову заявники посилаються на ст. 28 ЗУ „Про заставу", згідно якої застава припиняється при закінчені терміну дії права, що складає предмет застави. Та зазначають, що на їх думку Договір застави майнових прав № 151108Z127 від 12.09.2008 року був припиненим день закінчення строку розміщення депозиту у Банку, а саме 22.07.2012 року, майнові права за яким є предметом застави.

Ухвалами суду клопотання представника Позивачів задоволені. Позовну вимогу про визнання недійсним Договору застави від 12.09.2008 року № 151108Z127 судом залишено без розгляду та в якості підстав позовної вимоги про стягнення коштів у сумі 1 000 000 (один мільйон) доларів США взято до уваги підстави, викладені в заяві про зміну підстав позову.

У відповідності до вказаних змін у позовних вимогах позивачі обґрунтовують свою позовну заяву наступним.

09 вересня 2008 року ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»та ОСОБА_2 уклали Договір № 29032-32949 строкового банківського вкладу зі сплатою процентів після закінчення строку вкладу «Класичний». Згідно даного договору, сума первинного розміру вкладу становить 1 000 000,00 доларів США, що вноситься готівкою.

Згідно Ощадної книжки ОСОБА_2 дійсно були внесені грошові кошти у сумі 1 000 000,00 (один мільйон) доларів США на вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_1, із терміном одержання вкладу та процентів на вклад - 22.07.2012 року.

Відповідно до п. 2.8 Договору банківського вкладу термін одержання вкладу та процентів на Вклад 22.07.2012 року. Якщо термін одержання Вкладу є неробочим днем, Вкладник має право вимоги Вкладу та процентів на Вклад в перший за ним робочий день.

Згідно п. п. 3.1.4. вказаного Договору, Вкладник має право у визначений цим договором термін отримати Вклад та нараховані на Вклад проценти.

У пункті 3.4.9 Договору банківського вкладу зазначено, що Банк зобов'язаний при настанні терміну одержання Вкладу та процентів на Вклад, на першу вимогу Вкладника повернути Вклад та несплачені на Вклад проценти.

12.09.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України»та ОСОБА_2 було укладено Договір застави № 151108Z127, згідно п. 1.1. якого, заставою забезпечуються вимоги Заставодержателя, що виникають із Кредитного договору від 12.09.2008 № 151108К61, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерготорг»та ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Відповідно до п. 1.2. договору застави від 09.09.2008 року №151108Z127, Заставодавець, з метою забезпечення викладених в Кредитному договорі зобов'язань Боржника, заставляє майнові права, які є предметом застави за цим Договором, а саме: право вимоги коштів у сумі 1 000 000,00 (один мільйон) доларів США з депозитного рахунку №26307900132949, відкритого Заставодавцю Заставодержателем, відповідно до Договору строкового банківського вкладу «Класичний»від 09.09.2008 року № 09032-32949, терміном до 21.07.2012 року.

19 липня 2012 року представник ОСОБА_2 у зв'язку з закінченням строку банківського вкладу звернувся до банку з вимогою про повернення вкладу та процентів на Вклад. Вказана вимога отримана банком 23.07.2012 року.

Вказаний лист був підписаний представником ОСОБА_2 ОСОБА_6, повноваження якої підтверджувалися копією довіреності долученої до листа, яка стосується, зокрема, представництва інтересів ОСОБА_2 в будь-яких підприємствах, установах, організаціях, незалежно від підпорядкування форм власності та галузевої приналежності. За довіреністю представнику зокрема надається право подання від імені ОСОБА_2 будь-яких заяв та виконувати всі інші дії, які представник буде вважати за необхідне та доцільне з метою належного виконання повноважень, наданих цією довіреністю.

Позивачами зазначається, що подальші дії ОСОБА_2 у вигляді подання позову про примусове стягнення коштів свідчать про те, що ним були схвалені дії представника щодо надіслання вимоги про повернення вкладу та процентів на Вклад.

Проігнорувавши вимогу позивача про повернення вкладу та відсотків від 19.07.2012 року (отриману банком 23.07.2012 року), Банк, в своєму листі від 25.07.2012 року повідомив Позивача про те, що зважаючи на існування заборгованості ТОВ «Енерготорг»перед Банком, останній, на підставі укладеного договору застави, здійснив договірне списання коштів у сумі 1 000 000, 00 доларів США з рахунку ОСОБА_2, відкритого відповідно до Депозитного договору, з метою погашення прострочення погашеної заборгованості за кредитним договором за меморіальними ордерами від 25.07.2012 року.

На думку позивачів Договір застави майнових прав № 151108Z127 від 12.09.2008 року був припиненим день закінчення строку розміщення депозиту у Банку, а саме 22.07.2012 року, майнові права за яким є предметом застави. Позивачами зазначено, що дії банку щодо звернення стягнення на майнові права за депозитним вкладом термін якого закінчився є незаконними, оскільки згідно ст. 28 ЗУ „Про заставу" застава припиняється при закінчені терміну дії права, що складає предмет застави.

В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_6 підтримала позовні вимоги в повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеним в заяві про уточнення позовних вимог та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засідання заперечувала проти задоволення позовних вимог позивача та просила суд відмовити в їх задоволенні, зазначивши, що до Банку не надходило вимог вкладника (ОСОБА_2.) про повернення вкладу, внесеного згідно Депозитного договору. Оскільки ОСОБА_2 не реалізував своє право вимоги одержання Вкладу та процентів на вклад до 22.07.2012 то згідно умов депозитного договору строк на який було внесено Вклад продовжився на 706 календарних днів -до 28.06.2014 року. Вимога про повернення вкладу та процентів на вклад від 19.07.2012 року підписана ОСОБА_6, що надійшла до Банку 3.07.2012 року не можна вважати вимогою вкладника за депозитним логовором про повернення вкладу, оскільки довіреність видана ОСОБА_2 не містить умов щодо уповноваження ОСОБА_6 на розпорядження Вкладом, внесеним ОСОБА_2 гідно Депозитного договору.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивачів підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини.

09 вересня 2008 року ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»та ОСОБА_2 уклали Договір № 29032-32949 строкового банківського вкладу зі сплатою процентів після закінчення строку вкладу «Класичний». Згідно даного договору, сума первинного розміру вкладу становить 1 000 000,00 доларів США, що вноситься готівкою.

Відповідно до п. 2.3 Договору банківського вкладу від 09 вересня 2008 року № 29032-32949, факт внесення Вкладником коштів на депозитний рахунок підтверджується Ощадною книжкою.

Згідно Ощадної книжки ОСОБА_2 були внесені грошові кошти у сумі 1 000 000,00 (один мільйон) доларів США на вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_1, із терміном одержання вкладу та процентів на вклад - 22.07.2012 року, на підставі договору довгостокового банківського вкладу зі сплатою процентів щорічно «Класичний» №29032-32949 від 09.09.2008 року (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 2.8 Договору банківського вкладу термін одержання вкладу та процентів на Вклад 22.07.2012 року. Якщо термін одержання Вкладу є неробочим днем, Вкладник має право вимоги Вкладу та процентів на Вклад в перший за ним робочий день.

Згідно п. п. 3.1.4. вказаного Договору, Вкладник має право у визначений цим договором термін отримати Вклад та нараховані на Вклад проценти.

У пункті 3.4.9 Договору банківського вкладу зазначено, що Банк зобов'язаний при настанні терміну одержання Вкладу та процентів на Вклад, на першу вимогу Вкладника повернути Вклад та несплачені на Вклад проценти.

19 липня 2012 року представник ОСОБА_2 ОСОБА_6 на підставі усного договору доручення звернулася до банку з вимогою про повернення вкладу та процентів на Вклад у зв'язку з закінченням строку банківського вкладу. Вказана вимога отримана банком 23.07.2012 року. Повноваження ОСОБА_6 на представництво інтересів ОСОБА_2 та вчинення від його імені юридично значущих дій підтверджуються довіреністю. Копія довіреності була долучена до листа та надіслана банку.

Вказана довіреність стосується зокрема представництва інтересів ОСОБА_2 в будь-яких підприємствах, установах, організаціях, незалежно від підпорядкування форм власності та галузевої приналежності. За довіреністю представнику зокрема надається право подання від імені ОСОБА_2 будь-яких заяв та виконувати всі інші дії, які представник буде вважати за необхідне та доцільне з метою належного виконання повноважень, наданих цією довіреністю.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Судом також взято до уваги, що ОСОБА_2 були в подальшому схвалені дії представника щодо надіслання вимоги про повернення вкладу та процентів на Вклад шляхом подання позову про примусове стягнення коштів.

У відповідності до ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

За таких обставин суд вважає, що після отримання вимоги представника ОСОБА_2 про повернення вкладу та процентів на вклад банк зобов'язаний був виконати вказану вимогу та повернути вклад та нараховані проценти ОСОБА_2

Згідно ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Частина 2 ст. 1060 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Аналогічне положення мітиться самому договорі банківського вкладу. У пункті 3.4.9 Договору банківського вкладу зазначено, що Банк зобов'язаний при настанні терміну одержання Вкладу та процентів на Вклад, на першу вимогу Вкладника повернути Вклад та несплачені на Вклад проценти.

Відповідно до п. 2.8 Договору банківського вкладу термін одержання вкладу та процентів на Вклад 22.07.2012 року. Якщо термін одержання Вкладу є неробочим днем, Вкладник має право вимоги Вкладу та процентів на Вклад в перший за ним робочий день.

Згідно п. п. 3.1.4. вказаного Договору, Вкладник має право у визначений цим договором термін отримати Вклад та нараховані на Вклад проценти.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В порушення вказаних законодавчих положень Банк не повернув вклад ОСОБА_2 на його вимогу та здійснив договірне списання коштів у сумі 1 000 000, 00 доларів США з рахунку ОСОБА_2, відкритого відповідно до Депозитного договору.

Вказане договірне списання відбулося на виконання Договіру застави № 151108Z12712.09.2008 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України»та ОСОБА_2, згідно п. 1.1. якого, заставою забезпечуються вимоги Заставодержателя, що виникають із Кредитного договору від 12.09.2008 № 151108К61, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерготорг»та ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Відповідно до п. 1.2. договору застави від 09.09.2008 року №151108Z127, Заставодавець, з метою забезпечення викладених в Кредитному договорі зобов'язань Боржника, заставляє майнові права, які є предметом застави за цим Договором, а саме: право вимоги коштів у сумі 1 000 000,00 (один мільйон) доларів США з депозитного рахунку №26307900132949, відкритого Заставодавцю Заставодержателем, відповідно до Договору строкового банківського вкладу «Класичний»від 09.09.2008 року № 09032-32949, терміном до 21.07.2012 року.

Банк повідомив Позивача ро списання коштів листом від 25.07.2012 року.

Згідно з п. 2 ч.1 ст. 593 ЦКУ право застави припиняється у разі, втрати предмету застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави.

Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом (ч.2 1 ст. 593 ЦКУ).

Відповідно до ст. 28 ЗУ „Про заставу" застава припиняється при закінчені терміну дії права, що складає предмет застави.

За таких обставин одночасно з виникненням у банку обов'язку по поверненню вкладу ОСОБА_2, а саме 22.07.2012 року - в день закінчення строку розміщення депозиту у Банку договір застави майнових прав № 151108Z127 від 12.09.2008 року припинився.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тому позовні вимоги позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»про визнання недійсним договору застави від 12.09.2008 року № 151108Z127 та стягнення з Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»на користь ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 1 000 000 (один мільйон) доларів США є цілком обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до абз.2 п.14 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судове рішення у цивільній справі», у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Враховуючи офіційний курс гривні до долару США встановлений Національним Банком України станом на 11.12.2012 року сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_2 станом на 11.02. 2012 року становить 7 993 000 гривень 00 копійок (1 000 000, 00 доларів США х 07, 993 грн. = 7 993 000 гривень 00 копійок).

Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним витрати при подачі позовної заяви у сумі 3 219, 00 гривень, яку суд вважає, стягнути з відовідача Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»на користь позивача ОСОБА_2.

На підстав вищевикладеного та керуючись ст.ст. 237, 239, 241, 321, 526, 533, 593, 1058, 1060 ЦК України, ст.ст. 3, 5, 10, 61, 88, 213-215, 218 ЦПК України, Законом України «Про заставу», суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»на користь ОСОБА_2 грошових коштів - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», 03150, м. Київ, вул. Горького, 127, ідентифікаційний код: 00032112, на користь ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 7 993 000 гривень (сім мільйонів дев'ятсот дев'яносто три тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»03150, м. Київ, вул. Горького, 127, ідентифікаційний код: 00032112на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 3 219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) гривень 00 коп.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя