Рішення № 28418370, 24.12.2012, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/2020/2567/2012 Справа № 2020/9512/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2012 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого - судді - Фанда О.А.,

за участю секретаря - Кисіль О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба «ЛІКВО» нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про зобов'язання нарахувати та сплатити грошову допомогу, -

в с т а н о в и в:

В вересні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що з 8 жовтня 2003 року працював на Дочірньому підприємстві «Воєннізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба «ЛІКВО» нафтогазової промисловості «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі за текстом ДП «ЛІКВО» НАК «Нафтогаз України») помічником командира взводу Курганського загону. Наказом № 72-П від 26 червня 2012 року він звільнений з роботи згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України - у зв'язку зі скороченням штату працівників.

При звільненні йому було нараховано та виплачено вихідну допомогу у розмірі середньомісячного заробітку відповідно до ст. 44 КЗпП України.

Галузевою Угодою між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» і Профспілкою працівників нафтової і газової промисловості України на 2012-2014 р.р. та Колективним договором між адміністрацією та трудовим колективом ДП «ЛІКВО» на 2012-2014 роки передбачено, що працівникам, вивільненим у зв'язку із скороченням чисельності чи штату працівників, крім вихідної допомоги, передбаченої чинним законодавством, за рахунок коштів підприємства виплачується допомога, залежно від стажу роботи на підприємстві.

Проте при звільненні вказану допомогу йому виплачено не було.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив зобов'язати відповідача нарахувати додаткову допомогу, залежну від загального стажу роботи на підприємстві, передбачену при скороченні чисельності чи штату працівників п. 2.10 Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом ДП «ЛІКВО» НАК «Нафтогаз України» на 2012-2014 роки та пунктом 2.6 Галузевої на 2012-2014 роки й провести відповідні виплати.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував. При цьому посилався на те, що п. 4.3.14 Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом ДП «ЛІКВО» на 2012-2014 роки, п. 2.36 Галузевої угоди між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» та профспілкою працівників нафтової і газової промисловості України на 2012-2014 роки передбачено, що у разі фінансових труднощів на підприємствах, норми колективних договорів, що допускають оплату праці нижче від норм, визначених Угодою, але не нижче від державних норм і гарантій в оплаті праці, можуть застосовуватися лише тимчасово, терміном не більш ніж як шість місяців за погодженням з відповідними профспілковими органами з подальшим інформуванням трудового колективу. Керуючись зазначеною нормою, спільним рішенням адміністрації ДП «ЛІКВО» та Первинної профспілкової організації ДП «ЛІКВО» було призупинено дію окремих положень Колективного договору, тому виплата допомоги працівникам, вивільненим у зв'язку зі скороченням чисельності чи штату працівників за рахунок коштів ДП «ЛІКВО» НАК «Нафтогаз України», розмір якої визначається в залежності від загального стажу роботи, на підприємствах галузі передбаченої п. 2.10 Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом на 2012-2014 роки на момент звільнення ОСОБА_1 було призупинено на підставі наказів - постанов ДП «ЛІКВО» НАК «Нафтогаз України» № 32 від 29 лютого 2012 року та № 78/1 від 29 травня 2012 року у зв'язку з відсутністю фінансової можливості.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 з 8 жовтня 2003 року працював на ДП «ЛІКВО» НАК «Нафтогаз України» помічником командира взводу Курганського загону. Наказом № 72-П від 26 червня 2012 року він звільнений з роботи згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України - у зв'язку зі скороченням штату працівників.

При звільненні ОСОБА_1 було виплачено вихідну допомогу у розмірі середньомісячного заробітку.

Відповідно до п. 2.6 Галузевої угоди між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» та профспілкою працівників нафтової і газової промисловості України на 2012-2014 роки передбачено, що працівникам вивільненим у зв'язку з ліквідацією або реорганізацією підприємства, скороченням чисельності чи штату працівників, крім вихідної допомоги, передбаченої чинним законодавством, за рахунок коштів підприємства виплачується допомога, що встановлюється колективним договором, залежно від загального стажу роботи на підприємствах галузі.

Згідно умов п. 2.10 Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом ДП «ЛІКВО» на 2012-2014 роки передбачено, що працівникам, вивільненим у зв'язку з ліквідацією або реорганізацією ДП «ЛІКВО», скороченням чисельності чи штату працівників, крім вихідної допомоги, передбаченої чинним законодавство, за рахунок коштів ДП «ЛІКВО» виплачується допомога, залежно від загального стажу роботи на підприємствах, галузі.

Встановлено, що ОСОБА_1 вказана допомога не виплачена.

Відповідно до ст. 18 КЗпП України положення колективного договору поширюється на всіх працівників підприємства, установи, організації незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства, установи, організації.

Згідно ст. 14 Закону України «Про колективні договори і угоди» зміни і доповнення до колективного договору, угоди протягом строку їх дії можуть вноситися тільки за взаємною згодою сторін і порядку, визначеному колективним договором, угодою.

Галузевою угодою між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» та профспілкою працівників нафтової і газової промисловості України на 2012-2014 роки визначено, що угода гарантує збереження рівня і обсягів соціальних гарантій, пільг, компенсацій працівникам галузі, а також прав трудових колективів і профспілкових організацій на участь в управлінні виробництвом, встановлених чинним законодавством та Генеральною угодою.

Спільним рішенням адміністрації ДП «ЛІКВО» та Первинної профспілкової організації ДП «ЛІКВО» було призупинено дію окремих положень Колективного договору. 29 лютого 2012 року директором ДП «ЛІКВО» було видано Наказ-постанову № 32, яким з 1 лютого 2012 року по 31 травня 2012 року було призупинено нарахування та виплату деяких видів надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, всіх видів вихідних та соціальних допомог, передбачених колективним договором ДП «ЛІКВО» на 2012-2014 роки.

Пунктом 4.3.14 Колективного договору передбачено, що у разі фінансових труднощів в ДП «ЛІКВО» норми колективного договору, що допускають оплату праці нижче від норм, визначених Галузевою угодою, але не нижче державних норм і гарантій в оплаті праці, можуть застосовуватися лише тимчасово, терміном не більше як шість місяців за погодженням з профкомом профспілкової організації та подальшим інформуванням трудового колективу.

Відповідно до ст. 16 КЗпП України умови колективного договору, що погіршують порівняно з чинним законодавством і угодами становище працівників, є недійсними.

Зазначені положення містяться й в п. 1.6 Галузевої Угоди на 2012-2014 роки.

Додаткова допомога, передбачена при скороченні чисельності чи штату працівників п. 2.10 Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом ДП «ЛІКВО» на 2012-2014 роки до фонду оплати праці не входить, а тому відповідач не мав права призупиняти нарахування та виплату такої допомоги.

З врахуванням вищезазначеного, позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити йому додаткову допомогу, враховуючи загальний стаж роботи на підприємстві, передбачену при скороченні чисельності чи штату працівників п. 2.10 Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом ДП «ЛІКВО» на 2012-2014 року в розмірі двомісячного середнього заробітку підлягають задоволенню.

Питання про стягнення судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, ч. 3 ст. 174, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Зобов'язати Дочірнє підприємство «Воєнізована аварійно - рятувальна (газорятувальна) служба «ЛІКВО» нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ 32869691 м. Харків вул. Сінна буд. 32) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1) додаткову допомогу, враховуючи загальний стаж роботи на підприємстві, передбачену при скороченні чисельності чи штату працівників п. 2.10 Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом ДП «ЛІКВО» на 2012-2014 року.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Воєнізована аварійно - рятувальна (газорятувальна) служба «ЛІКВО» нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ 32869691 м. Харків вул. Сінна буд. 32) судовий збір в дохід держави в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О. А. Фанда