Рішення № 28417722, 17.12.2012, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, 62203, смт Золочів, вул. Комсомольська, 13, inbox@zl.hr.court.gov.ua, т.(05764) 5-01-93

Справа № 2015/1795/2012 р.

2/2015/816/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2012 року смт Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого: судді Шабас О.С.

при секретарі: Цилюрик Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Золочівського районного суду Харківської області позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Золочівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

27 листопада 2012 року позивач звернувся до суду з відповідним позовом в якому просив визнати за ним право власності на житловий будинок №33 з господарськими будівлями, які розташовані за адресою: Харківська область, Золочівський район, село Довжик, вул. 40 років Перемоги, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3.

Свої вимоги мотивував тим, що його матірю ОСОБА_3 було побудовано житловий будинок № 33 з господарськими будівлями, які розташовані за адресою: Харківська область, Золочівський район, село Довжик, вул. 40 років Перемоги, даний будинок був зареєстрований за нею у Довжицькій сільській раді Золочівського району Харківської області в погосподарській книзі. Після смерті матері 19 березня 2012 року, позивач звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, а відповідач з заявою про відмову від прийняття спадщини. Проте позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва через те, що на вказаний будинок право власності зареєстровано не було, що унеможливлює видачу витягу з реєстру права власності, який є обовязковою умовою видачі свідоцтва про право на спадщину. В даний час позивач змушений звернутися до суду оскільки його право власності не визнається і він не може розпорядитися своєю власністю.

У судове засідання позивач та відповідач зявилися. Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з мотивів наведених у позові. Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до положень ст. ст. 2,3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 р. №1952-ІV Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умов якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

До 19 січня 1996 року згідно з Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою 31.01.66 Міністерством комунального господарства УРСР, не підлягали реєстрації будинки і домоволодіння, розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані.

Відповідно до положень закону «Про сільські Ради народних депутатів трудящих УРСР» від 02 липня 1968 року (ВВС УРСР,1968, №28 ст. 177) кожна сільська рада вела погосподарські книги, в яких відповідним записом посвідчувалося право землекористування всіх громадян на території сільської Ради. У заглавній частині особового рахунку записується прізвище, імя, по батькові голови родини, на імя якого відкрито особовий рахунок, та він є власником будинку.

Як вбачається з наданих суду листів КП «Архітектурно-інвентаризаційне бюро Золочівського району Харківської області» від 15.11.2012р. №266 житловий будинок № 33 з господарськими будівлями, які розташовані за адресою: Харківська область, Золочівський район, село Довжик, вул. 40 років Перемоги числиться у Довжицькій сільській раді за померлою ОСОБА_3.

Таким чином, суд доходить висновку, що ОСОБА_3 володіла будинком №33 з господарськими будівлями, які розташовані за адресою: Харківська область, Золочівський район, село Довжик, вул. 40 років Перемоги, на праві власності, що підтверджується записом у погосподарській книзі Довжицької сільській раді Золочівського району Харківської області.

Батьками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є ОСОБА_4 та ОСОБА_3, що підтверджується наданими суду свідоцтвами про народження виданими Довжицькою сільською радою 15 квітня 1998 р. та 31 січня 1992р. (а.с.6,8).

19 березня 2012 року у віці 75 років померла ОСОБА_3, що підтверджується копією відповідного свідоцтва про смерть виданого 21 березня 2012 р. Довжицькою сільською радою Золочівського району Харківської області (а.с.11).

Статті 1217,1218, 1233 ЦК України встановлюють, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до положень ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Статтею 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статті 1268,1269 УК України обумовлює порядок прийняття спадщини так спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до наданої суду постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії Золочівської державної нотаріальної контори від 19.11.2012 р. позивачу ОСОБА_1, який звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом, було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Підставою для відмови послугувала та обставина, що будинок померлої не був зареєстрований на праві власності за нею, а відповідно до інструкції «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.02.2012р. видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після перевірки правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві та витягу з реєстру прав власності.

Частиною 4 ст. 174 ЦПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі. Зазначив, що ніколи не претендував на спадкове майно, подав до нотаріальної контори заяву про відмову від прийняття спадщини та не заперечує проти визнання за його братом ОСОБА_1 права власності на житловий будинок №33 з господарськими будівлями, які розташовані за адресою: Харківська область, Золочівський район, село Довжик, вул. 40 років Перемоги, в порядку спадкування за законом після смерті їх матері ОСОБА_3.

За таких обставин, суд вважаючи, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб, одночасно доходить висновку, що до позивача перейшло право власності на будинок №33 з господарськими будівлями, які розташовані за адресою: Харківська область, Золочівський район, село Довжик, вул. 40 років Перемоги, яким за життя володіла його мати ОСОБА_3. Проте у період коли було побудовано будинок існував інший порядок оформлення права власності, що не потребував його державної реєстрації, через що спадкодавцю ОСОБА_3, не було видано правовстановлюючого документу в розумінні положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 р. №1952-ІV, що в даний час унеможливлює оформлення позивачами спадщини через нотаріальну контору.

Керуючись наведеними положеннями матеріального закону та ст., ст. 10,11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок №33 з господарськими будівлями, які розташовані за адресою: Харківська область, Золочівський район, село Довжик, вул. 40 років Перемоги, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: Шабас О. С.,