Ухвала суду № 28417144, 28.12.2012, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2012 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі суддів - Оніпко О.В., Гордійчук С.О., Рожина Ю.М.

секретар Коробчук А.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Здолбунівського районного суду від 10 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики незаконним та неукладеним, стягнення авансу.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Заочним рішенням Здолбунівського районного суду від 10.10.2012 р. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В поданій на рішення апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що воно є незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що суд не застосував положення ст.ст. 570,571, 1212-1214 ЦК України, а безпідставно послався на Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин. Не було допитано свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, які можуть засвідчити факт придбання автомобіля та сплати авансу. Судом невірно зазначено, що автомобіль залишався зареєстрованим за ОСОБА_2, оскільки він зареєстрований на ОСОБА_5 Судом не враховано, що в судовому засіданні ОСОБА_2 визнав домовленість щодо купівлі-продажу автомобіля, це ж підтвердили і свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Також вказані свідки підтвердили факт передачі грошей відповідачу, що суд до уваги не взяв.

Просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду 1-ї інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді 1-ї інстанції, колегія суддів приходить до висновку про її відхилення, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 30.01.2012 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу у сумі 1500 доларів США.

27.02.2012 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визнання договору позики незаконним та неукладеним ( а.с. 19-21).

Ухвалою Здолбунвіського районного суду від 17.04.2012 р. заяву ОСОБА_2 від 23.03.2012 р. про залишення його позову без розгляду - задоволено ( а.с. 32).

23.04.2012 р. ОСОБА_8 подав до суду заяву про збільшення позовних вимог. Зазначав, що фактично між сторонами був укладений в усній форму договір купівлі-продажу автомобіля ВАЗ 21099 , який ОСОБА_2 передав у його повне розпорядження за дорученням від 04.08.2011 р. За вказаний автомобіль він з ОСОБА_2 розраховувався частинами, загалом, сплатив йому 3000 доларів США, крім того, за ремонт автомобіля сплатив 200 доларів США.

В рахунок сплати залишку вартості автомобіля у розмірі 1500 доларів США, 3.11.2011 р. він написав ОСОБА_2 розписку на вказану суму , а 5.11.2011 р. та 21.11.2011 р. частково сплатив останньому частинами борг у розмірі 700 та 300 доларів відповідно. Таким чином, залишок його боргу станом на листопад 2011 р. становив 500 доларів США.

________ _______

Справа № 1708/236/12 Головуючий суддя 1 інстанції: Калюжний А.Є.

Провадження № 22-ц1790/2179/2012 Суддя-доповідач : Оніпко О.В.

У зв"язку з тим, що ОСОБА_2 в односторонньому порядку відмовився виконувати умови усного договору купівлі-продажу автомобіля - належного його оформлення та передачі йому, просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь 3200 доларів США та судові витрати (а.с. 35).

Частиною 3 ст. 10 , ч.ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 серпня 2011 року ОСОБА_2, діючи від імені ОСОБА_5 на підставі довіреності від 12.04.2011 р., видав на ім'я ОСОБА_1 довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_10, відповідно до якої уповноважив ОСОБА_1 розпоряджатися (продати, обміняти, здавати в оренду та інше) спірним автомобілем. ( а.с. 13).

Однак вказана обставина не є передбаченим ст.ст. 57-58 ЦП України належним та достовірним доказом обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 та підставою для їх задоволення.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу, належить вчиняти у письмовій формі.

Як встановлено судом першої інстанції і зазначено у рішенні суду, ОСОБА_2 заперечував факт продажу ним спірного автомобіля позивачу та отримання від нього коштів у сумі 3 200 доларів США .

Посилання ОСОБА_1 на показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не заслуговують на увагу, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 218 ЦК України заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на показаннях свідків.

Згідно з ч. 2 цієї статті, якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

У зв"язку з тим, що позивачем не надано суду таких доказів,і його доводи ґрунтуються лише на його особистих поясненнях та посиланнях на показання свідків, а відповідач категорично заперечує факт укладення право чину, місцевий суд обгрунтовано відмовив останньому у задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_2 на його користь 3200 доларів США .

Оскільки рішення суду 1-ї інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, і доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 висновків, наведених у ньому не спростовують, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 314 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -відхилити.

Заочне рішення Здолбунівського районного суду від 10 жовтня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Судді