Ухвала суду № 28414218, 03.01.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-5476/2011

Провадження № 22ц/779/56/2013

Категорія 48

Головуючий у 1 інстанції Бойчук О.В.

Суддя-доповідач Меленко О.Є.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Меленко О.Є.

суддів Васильковського В.М., Проскурніцького П.І.

секретаря Бобика Ю.І.

з участю: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 30 травня 2012 року, -

в с т а н о в и л а :

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 30 травня 2012 року частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн. щомісячно, починаючи з 15.04.2011 року до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_3 в спеціальний фонд Державного бюджету України 214 грн.60 коп. судового збору.

На дане рішення ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, та на порушення норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що визначаючи розмір аліментів суд не врахував його матеріального стану, а такий має значення. На даний час, він перебуває в іншому шлюбі, де на його утриманні знаходиться дочка та дружина, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, а тому сплачувати аліменти в тому розмірі який визначив суд, можливості у нього немає.

Також судом не враховано, що позивачу на праві приватної власності належить квартира в м. Івано-Франківську, а її заробітна плата становить близько 2000 грн., що дозволяє ОСОБА_2 в повній мірі забезпечувати утримання дочки.

З цих підстав заочне рішення суду першої інстанції в частині стягнення аліментів апелянт просив змінити, та стягувати з нього аліменти в розмірі 300 грн. щомісячно до досягнення нею повноліття.

В судовому засіданні ОСОБА_3 вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Позивач ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги не визнала. Рішення суду вважає законним та обгрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони у справі перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано в судовому порядку 15.02.2008 року. Від цього шлюбу у них народилася дочка ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 6).

На даний час малолітня донька сторін проживає з матір'ю - ОСОБА_2 та знаходиться на її утриманні. Зазначеної обставини апелянт не спростовує.

Відповідно до вимог ст.ст. 180,182,184 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття. Суд, при визначенні розміру аліментів, повинен враховувати найбільш вагомі обставини, визначені законом, які мають братися ним до уваги при вирішенні спору. Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення по справі, суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів в твердій грошовій сумі.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_2 суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що остання, вправі вимагати від відповідача (батька дитини) аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Доводи апелянта про те, що позивач має більшу заробітну плату, а тому може утримувати дитину не приймаються судом до уваги, оскільки батьки мають рівні права та обов'язки відносно дітей і повинні забезпечити дитині хоча б прожитковий мінімум, який відповідно до Закону України "Про бюджет України на 2012 рік" на час постановлення судом рішення становив 1134 грн. Визначаючи до сплати відповідачу в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 у твердому грошовому розмірі 800 грн. в місяць, суд виходив з того, що така сума складає трохи більше половини прожиткового мінімуму, який з урахуванням постійного зростання цін на продукти харчування, ліки та речі першої необхідності, забезпечує лише мінімальні потреби дитини, а не достатні для повноцінного її розвитку. В той же час ОСОБА_3 є молодою, працездатною особою і спроможний надавати дитині утримання, що визначено судом.

При цьому, визначаючи такий розмір аліментів, а не той, що просила позивачка в позові, суд першої інстанції в повній мірі врахував нестабільність матеріального становища ОСОБА_3, наявність у нього утриманців, а тому підстав змінювати рішення суду першої інстанції, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія судів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 30 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.Є. Меленко

Судді: В.М. Васильковський

П.І. Проскурніцький