Ухвала суду № 28410591, 13.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2012 р.Справа № 2а-1621/2125/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі на постанову Новосанжарського районного суду Полтавської області від 12.06.2012р. по справі № 2а-1621/2125/11

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі

про визнання протиправними дій та забов"язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до Новосанжарського районного суду Полтавської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо позбавлення її права на обчислення стажу роботи в районі Крайньої Півночі з розрахунку один рік шість місяців за один рік, за період роботи з 07.12.1977 року по 01.04.1993 року та зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити їй пенсію з 22.07.2010 року з урахуванням стажу роботи за вказаний період роботи на Крайній Півночі, з нарахуванням районного коефіцієнта.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на порушенні відповідачем вимог чинного законодавства при здійсненні перерахунку пенсії, яке полягає у тому, що не був застосований коефіцієнт роботи на Крайній Півночі 1,6 та не проведений перерахунок пенсії, при тому, що у пенсійній справі є відповідні документи, підтверджуючі ці обставини.

Постановою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 12.06.12 року позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області, про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправними дії відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області, - 39 300, Полтавська область, смт. Нові Санжари, смт. Нові Санжари, 34/1, код ЄДРПОУ 22532536 щодо позбавлення позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, права на обчислення стажу роботи в районі Крайньої Півночі за один рік шість місяців, за період її роботи з 07.12.1977 року по 01.04.1993 року.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області перерахувати та виплатити позивачу ОСОБА_1 пенсію з 22.07.2010 року з урахуванням стажу роботи за період роботи з 07.12.1997 по 01.04.1993 ріку, на Крайній Півночі, з нарахуванням районного коефіцієнта.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, розглядає справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 з 01.12.1977 року по 01.04.1993 року працювала на шахті «Хальмер-Ю» об'єднання Воркутавугілля» Російської Федерації на роботах з видобування вугілля.

Даний факт підтверджується трудовою книжкою від 19.01.1971 року та архівною довідкою від 04.10.2007 року №6251-07/07.

З 18.04.1997 року ОСОБА_1 була оформлена пенсія на пільгових умовах за роботу в районах Крайньої Півночі по пільговому списку № 2.

В 2004 році вона переїхала на постійне місце проживання в Україну.

08.06.2010 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про переведення пенсії з Росії за місцем проживання.

Пенсійна справа була переведена з Росії за місцем її проживання.

При надходженні пенсійної справи, начальником відділу управління, Бережною О.О., винесене розпорядження №3603 від 22.07.2010 року, яким позивачці була призначена мінімальна пенсія за віком.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не дотримано чинного законодавства при нарахуванні пенсії позивачці, що призвело до порушення її прав та інтересів.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, і лише за її відсутності, чи відсутності записів у ній, необхідно підтвердження трудового стажу, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 5 розділу 15 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період роботи до 01.01.1991 року у районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також острові Шпіцберген зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали у районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих у районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють у районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють у районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють у районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи у районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Призначення пенсії за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, працівникам, які працювали на роботах, передбачених списками №1, і передбачене ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

На даний час, гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі урегульовані Тимчасовою Угодою між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали у районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993 року.

Відповідно до ст. 5 цієї Угоди, при переселенні особи, якій була призначена пенсія у відповідності з частиною 3 статті 14 Закону РФСР «Про державні пенсії в РРФСР», з території Російської Федерації на територію України, виплата цієї пенсії продовжується за новим місцем проживання компетентними органами Російської Федерації до виникнення права на пенсійне забезпечення згідно з законодавством України, з урахуванням Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.

Відповідно до ст. 7 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, при переселенні пенсіонера в межах держав учасниць угоди, виплата пенсії за минулим місцем проживання припиняється якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством держави за новим місцем проживання пенсіонера.

Розмір пенсії переглядається, відповідно до законодавства держави-учасника Угоди зі новим місцем проживання з дотриманням умов, передбачених пунктом 3 ст. 6 даної Угоди.

Згідно п. 3 ст. 6 даної Угоди, розрахунок пенсії проводиться із заробітку (доходу) з: періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

Статтею 11 цієї Угоди передбачено, що необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані в установленому порядку на території держав-учасників Співдружності Незалежних Держав і держав, які входили до складу СРСР до 01.12.1991 року, приймають на території держав-учасниць Співдружності без легалізації.

З викладеного слідує, що відповідачем, в порушення зазначених вимог законодавства, пенсія позивачки повинна була бути переглянута на умовах і в порядку, як зазначено вище, чого зроблено не було.

Крім того, як передбачено ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачується за минулий час, але не більше, ніж за три роки до звернення за отриманням пенсії.

У цьому разі, частина суми отриманої пенсії, але не більше як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність факту порушення податкового законодавства з боку позивача та про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 12.06.12 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі залишити без задоволення.

Постанову Новосанжарського районного суду Полтавської області від 12.06.2012р. по справі № 2а-1621/2125/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.Судді(підпис) (підпис) Катунов В.В. Ральченко І.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Рєзнікова С.С.