Рішення № 28409602, 28.12.2012, Лутугинський районний суд Луганської області

1215/1019/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.2012

28 грудня 2012 року Лутугинський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Заботіна В.В.

при секретарі Донецькій А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Державний нотаріус Лутугинської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, про визнання недійсним договору дарування, -

В с т а н о в и в :

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа Державний нотаріус Лутугинської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, про визнання недійсним договору дарування, посилаючись на наступне.

09 жовтня 2007р. між ними та ОСОБА_3 було укладено договір дарування житлового будинку №42 по вул. Челюскінців в с. Розкішне Лутугинського району Луганської області, посвідчений державним нотаріусом Лутугинської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №2-1310.

Відповідно до цього договору дарувальники безоплатно передають у власність обдаровуваного належний їм на праві приватної власності житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами загальною площею 78,5 кв.м; розмір земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок не визначено, і буде встановлено при видачі Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, тобто земельна ділянка приватизована не була.

Право власності на житловий будинок в Лутугинському КП БТІ було зареєстроване 05.11.2007р.

17 березня 2008 року між сторонами було укладено договір дарування земельної ділянки площею 0,1176 га, розташованої за вказаною вище адресою.

Але позивачі зазначили, що в момент укладення даних договорів вони знаходились в похилому віці, у ОСОБА_2 спостерігалося порушення мозкового кровообігу, гіпертонічна хвороба. Відповідач є сином позивачів, тому він погодився доглядати за ними, допомагати по господарству, ремонтувати будинок та побутові споруди, вони довіряли йому та були впевнені у тому, що укладали договори довічного утримання.

Одразу після укладення договору вони залишились проживати в їхньому будинку, а відповідач, який мешкав у дружини, кожен день приходив до них, допомагав по господарству, купував продукти першої необхідності. З січня 2012р. відповідач перестав приходити до батьків та допомагати їм, а в червні 2012р. він взагалі прийшов та почав погрожувати їм фізичною розправою, казав, що будинок все одно вже належить йому. По цьому факту позивачка навіть подала заяву до міліції.

При таких обставинах позивачі дізналися, що укладені ними у 2007 та 2008 роках договори є договорами дарування, син ніяких обовязків перед ними не має, у звязку із чим вони були змушені звернутися до суду.

Позивачі та їх представник ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, пояснили суду, що оскільки вони помилилися щодо обставин, які мають істотне значення щодо природи правочину, прав та обовязків сторін, просили суд визнати поважною причину пропуску та поновити строк для звернення до суду, визнати недійсним договори дарування житлового будинку від 09.10.2007р. та земельної ділянки від 17.03.2008р.

Відповідач та його представник ОСОБА_6 в судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити в його задоволенні за необґрунтованістю.

Третя особа - державний нотаріус Лутугинської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 вважає позов необґрунтованим, в судовому засіданні пояснив, що при укладенні договорів дарування сторонам були розяснені всі умови договорів, розяснені права і обовязки сторін.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, третьої особи, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

09 жовтня 2007 року між позивачами ОСОБА_1, ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір дарування житлового будинку №42 по вул. Челюскінців в с. Розкішне Лутугинського району Луганської області, який посвідчений державним нотаріусом Лутугинської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №2-1310. Відповідно до даного договору дарування загальна вартість житлового будинку складає 39473грн. (а.с. 4-6)

Відповідно до витягу №16533183 реєстрація права власності житлового будинку за вказаною адресою за ОСОБА_3 проведено 05.11.2007р. (а.с.7)

17 березня 2008р. між позивачами та відповідачем укладено договір дарування земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, розташованої за адресою: с. Розкішне Лутугинського району Луганської області, вул. Челюскінців, 42, площею 0,1176га, загальна вартість якої становить 5024,50грн. Зазначений договір дарування земельної ділянки посвідчений державним нотаріусом Лутугинської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №2-441. (а.с.8-9)

Відповідно до ОСОБА_7 з Державного реєстру правочинів №5609359 кадастровий номер земельної ділянки за вказаною вище адресою 44:222:866:00:01:004:0056 (а.с.10).

Згідно ч. 1 ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобовязується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Відповідно до ч. 1 ст. 722 ЦК України право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття. Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обовязків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

В судовому засіданні встановлено, що позивачі укладаючи угоди, мали намір отримувати за переданні відповідачу у власність будівлю та земельну ділянку, відповідний догляд та допомогу за життя, оскільки на момент укладання угод, вони були непрацездатними особами похилого віку з низкою хронічних захворювань, що ускладнило сприйняття ними суті правочинів та правових наслідків. Похилий вік та хронічні захворювання позивачів підтверджується дослідженими в судовому засіданні копіями паспортів та посвідчень, довідками пенсійного фонду, копією медичної карти позивачки, випискою з історії хвороби позивачки, довідками Територіального медичного обєднання щодо стану здоров*я позивача.

Даючи оцінку поясненням відповідача у сукупності з іншими вищезазначеними доказами, суд прийшов до висновку, що за період 2007 - 2008р. відповідач, незважаючи на укладенні договори дарування на будинок та земельну ділянку, систематично надавав матеріальну допомогу та визнавав за позивачами право на будинок та земельну ділянку, а також право урожай від користування земельною ділянкою.

Крім цього, суд враховує, що позивачі сплачують за споживання газу та електрики, що підтверджується наданими копіями квитанцій, вважаючи себе господарями спірного будинку.

На думку суду, укладання між сторонами в 2008р. договору дарування земельної ділянки було оформленням на користь відповідача не окремої земельної ділянки, а саме земельної ділянки площею 0.1176 Га, яка розташована за адресою: вул. Челюскенців 42 , с. Розкішне, Лутугинського району, Луганської області, з конкретним цільовим призначенням, а саме для розміщення та обслуговування житлового будинку, а також господарчих будівель і споруд за зазначеною адресою. А саме, на умовах довічного утримання вони укладали провочини, а відображення їх волевиявлення-договори дарування, свідчить про невідповідність їх внутрішній волі та зовнішньому прояву, яке сформоване під впливом помилки. Ці обставини підтвердили в судовому засіданні свідки позивача: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9. Тому суд вважає, що угоди, які укладали сторони повинні бути визнані недійсними.

Свідки відповідача ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснили, що між сторонами був укладений договір дарування житлового будинку, свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14, пояснили, що позивачка в гостях у відповідача говорила, що будинок вона подарувала сину, щоб він не достався її доньці. Але суд вважає, що їх пояснення суперечать зібраним по справі доказам.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Враховуючи похилий вік позивачів, їх стан здоров*я, суд вважає, за необхідне задовольнити вимоги позивачів про поновлення строку звернення до суду, оскільки строк звернення до суду за захистом своїх порушених прав пропущено позивачами з поважних причин, що вони помилилися в суті обставин справи.

Як встановлено судом позивач та його дружина є особами похилого віку та непрацездатні. Позивачка постійно хворіє атеросклерозом судин головного мозку 3-го ступеня, гіпертонічна хвороба та лікується в госпіталі Великої Вітчизняної війни, а позивач ОСОБА_1 страждає віковою туговухістю. Вони потребують матеріальної допомоги, оскільки кожний отримує пенсію у розмірі 1237грн., що недостатньо для якісного та дієвого лікування. Позивачі не мають сторонньої підтримки та допомоги. Спірна будівля є єдиним надбанням, яке позивачі могли би використати для забезпечення гідних умов існування.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в повному обсязі та визнання недійсними договорів дарування житлового будинку від 09.10.2007р. та земельної ділянки від 17.03.2008р.

Суд також вважає за необхідне стягнути з відповідача судові витрати відповідно до ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 216 ч. 1, 229, 261, 717 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 60, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Державний нотаріус Лутугинської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, про визнання недійсним договору дарування задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк для звернення до суду.

Визнати недійсним договір дарування житлового будинку №42 по вул. Челюскінців в с. Розкішне Лутугинського району Луганської області, укладений між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 09 жовтня 2007 року, посвідчений державним нотаріусом Лутугинської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №2-1310.

Повернути житловий будинок №42 по вул. Челюскінців в с. Розкішне Лутугинського району Луганської області на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, розташованої за адресою: с. Розкішне Лутугинського району Луганської області, вул. Челюскінців, 42, площею 0,1176га, кадастровий номер 44:222:866:00:01:004:0056, укладений між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 17 березня 2008 року, посвідчений державним нотаріусом Лутугинської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №2-441.

Повернути земельну ділянку, розташовану за адресою: с. Розкішне Лутугинського району Луганської області, вул. Челюскінців, 42, площею 0,1176га, кадастровий номер 44:222:866:00:01:004:0056 на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на оплату судового збору в сумі 107,30 грн. та в сумі 287,43 грн., а всього в сумі 394,73 грн., та на користь держави судовий збір в сумі 50,25 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Лутугинський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

С у д д я :