Справа № 2-2890/12
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 грудня 2012 року Ленінський районний суд міста Луганська
в складі: головуючого-судді: Вінтоняк Н.Д.
при секретарі: Хрістюк О.О., Середа Г.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська цивільну справу за позовом Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго»до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за надання послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання,-
ВСТАНОВИВ:
21 серпня 2012 року ЛМКП «Теплокомуненерго»звернулося до Ленінського районного суду м. Луганська із позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за надання послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання.
В обґрунтування позову зазначило, що згідно з Правилами користування тепловою енергією, затвердженими наказом Міністерства енергетики та електрифікації СРСР N 310 від 6 грудня 1981 р.; Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Наказом Міністерства енергетики України, Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 28 жовтня 1999 року N 307/262 , Правилами надання послуг населенню з водо - теплопостачання та водовідведення (каналізації), затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1497 від 30.12.1997р; Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005р., МКП «Теплокомуненерго»постачало теплову енергію в квартиру відповідача. Таким чином, між позивачем і відповідачем встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг на підставі відкритого особового рахунку № 9368509. Згідно оборотної відомості даного рахунку вбачається, що відповідачка своєчасно розрахунки за надану теплову енергію не здійснювала, тому за нею виникла заборгованість по сплаті за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період 01 серпня 2008 року по 01 лютого 2012 року у сумі 4474,36 грн.
Відповідач зобов'язаний сплатити за спожиті послуги, а позивач має право вимагати від відповідачів виконання обов'язку щодо оплати наданих послуг. Відповідач за прострочення виконання повинен сплатити позивачу нараховану суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, як то передбачено вимогами ст.625 ЦПК України
Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідачки перед позивачем складає : суму основної заборгованості, розмір інфляційних нарахувань та 3% річних, що дорівнює 5038,83 грн. (4474,36 грн. + 384,22 грн. + 180,25 грн.). Ухвалою Ленінського районного суду від 18 травня 2012 року позивачу було відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу у звязку з наявністю між сторонами спору про право, який повинен вирішуватися в судовому порядку.
Враховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з відповідачки заборгованість за послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання в сумі 4474,36 грн. основного боргу, 384,22 грн. - втрати від інфляційних процесів; 180,25 грн. - 3% річних, а всього стягнути 5038,83 грн., а також витрати по сплаті судового збору.
У заяві від 02 жовтня 2012 року позивач уточнив вимоги, просив суд стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання за період з 01 серпня 2008 року по 01 жовтня 2012 року у сумі 4294,44 грн. основного боргу, 406,12 грн. - втрати від інфляційних процесів; 258,76 грн. - 3% річних, а всього стягнути 4959,32 грн., а також витрати по сплаті судового збору (а.с. 21).
Представник позивача у судове засідання не зявився, до початку судового засідання надав заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність, наполягав на задоволенні позову, не заперечував проти заочного розгляду справи (а.с.45).
Відповідач в судове засідання не зявилась, суду причини неявки не повідомила, про явку в судові засідання повідомлялася належним чином(а.с.19, 30, 37, 43, 44).
За таких обставин, суд, оскільки у справі достатньо матеріалів про взаємовідносини сторін, зі згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Судом встановлено, що позивач здійснює свою господарську діяльність з метою теплопостачання житлового фонду, відповідача, яка мешкає за адресою: м. Луганськ, вулиця 3-я Донецька, б. 1-а кв. 9, є абонентом позивача та користується наданими послугами з теплопостачання та гарячого водопостачання(а.с.6).
Ухвалою Ленінського районного суду м. Луганська від 18 травня 2012 року позивачу відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання за період з 01 серпня 2008 року по 01 лютого 2012 року, оскільки судом було встановлено наявність між сторонами спору про право (а.с. 5).
Правовідносини у сфері житлово-комунальних послуг регулюються Конституцією України, Житловим Кодексом, Законом України „Про житлово-комунальні послуги, Законом України „Про теплопостачання, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно преамбули Закону України „Про житлово-комунальні послуги №1875-ІV від 24.06.2004 року цей Закон визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обовязки.
Відповідно до ст. 13 Закону від 24 червня 2004 р. N 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Статтями 20, 21 зазначеного Закону визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. При цьому, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком - оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, зокрема не пізніше 20 числа кожного місяця вносити плату за користування жилим приміщенням (квартплату) та за комунальні послуги. Обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Такі ж права та обовязки встановлені і вищевказаними Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків.
Судом встановлено, що відповідачка, будучи мешканкою квартири АДРЕСА_1, користувалася послугами з теплопостачання та гарячого водопостачання, проте оплату проводила нерегулярно.
Як встановлено у судовому засіданні, відповідно до оборотної відомості по особовому рахунку № 9368509, сума заборгованості за надані послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання перед позивачем за період з 01 серпня 2008 року по 01 жовтня 2012 року становить 4294,44 грн. (а.с.21-23).
Таким чином, відповідачка, як споживач послуг з теплопостачання, належним чином не виконувала своє зобов'язання щодо своєчасної та в повному обсязі оплати за надані послуги, прострочивши виконання грошового зобов'язання, тому позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання підлягають задоволенню.
Правовідносини, які виникли у сфері надання комунальних послуг, регулюються спеціальним законодавством, а саме: Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Разом з тим відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідачка, як боржник, що прострочила виконання грошового зобов'язання, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України зобов'язані сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідачки за період з 01 серпня 2008 року по 01 жовтня 2012 року у сумі 4294,44 грн. основного боргу, 406,12 грн. - втрати від інфляційних процесів; 258,76 грн. - 3% річних, а всього стягнути 4959,32 грн..
Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, стягнувши з відповідача на користь позивача існуючу суму заборгованості.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.
Як вбачається з платіжних доручень № 3837 від 08.08.2012 року (а.с. 2) та №4098 від 01.03.2012 року (а.с.3) позивачем при зверненні до суду з цим позовом було сплачено судовий збір у розмірі 214,60 грн. Зважаючи на положення ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 214, 60 грн.
Керуючись ст. ст. 256, 257, 267, 526, 541-543, 625 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 10, 11, 15, 57, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215, 224-226, 232, 233 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Уточнені позовні вимоги Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго»до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за надання послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання задовольнити.
Стягнути зі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» ( Код 24047779, р/р 260383016130, МФО 304665, філія ЛОУ ПАТ «Ощадбанк») суму боргу за надані послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання за період з 01 серпня 2008 року по 01 жовтня 2012 року у сумі 4959 (чотири тисячі девятсот пятдесят девять ) гривень 32 (тридцять дві )копійки.
Стягнути зі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» ( Код 24047779, р/р 260383016130, МФО 304665, філія ЛОУ ПАТ «Ощадбанк») витрати по сплаті судового збору в сумі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Головуючий: суддя Н.Д. Вінтоняк
Судове рішення № 28409279, Заводський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Луганська) було прийнято 27.12.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-2890/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: