Ухвала суду № 28407550, 14.11.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-3235/11/2770

14.11.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Яковенко С.Ю.,

суддів Мунтян О.І. ,

Іщенко Г.М.

секретар судового засідання Журавльова Н.А.

за участю сторін:

представника відповідача: Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби- Мачехіна Євгена Олеговича, довіреність № 1838/9/10-0 від 26.06.12

представника відповідача: Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби- Никольської Ксенії Борисівни, довіреність № 53/9/10-0 від 06.03.12

представник позивача: Федерального державного унітарного підприємства "13 судноремонтний завод Чорноморського флоту" Міністерства оборони Російської Федерації- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно,

розглянувши матеріали справи № 2а-3235/11/2770 за апеляційною скаргою Федерального державного унітарного підприємства "13 судноремонтний завод Чорноморського флоту" Міністерства оборони Російської Федерації на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Куімов М.В. ) від 11.09.12

за позовом Федерального державного унітарного підприємства "13 судноремонтний завод Чорноморського флоту" Міністерства оборони Російської Федерації (вул. Килен-балка,Севастополь,99004)

до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби (вул. Героїв Севастополя, 74,Севастополь,99001)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 11.09.12 у справі № 2а-3235/11/2770 у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 11.09.12, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання 14.11.2012 представник позивача не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно з частиною 4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 28.02.2011 по 11.04.2011 працівниками ДПС м. Севастополя проведено планову виїзну перевірку ФДУП «13 СРЗ ЧФ»МО РФ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 31.12.2010.

За результатами проведеної перевірки складено акт №577/10/23-123/22288616/50 від 15.04.2011, яким встановлено, що основним видом діяльності ФДУП «13 СРЗ ЧФ»МО РФ є надання послуг з ремонту військових кораблів, місце надання яких знаходиться на митній території України. Проте операції з ремонту військових кораблів підприємство визначило як операції, що не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, а обсяги робіт відобразило у рядку 9.1 декларації з ПДВ «крім того, поставка послуг за межами митної території України або послуг, місце поставки яких визначено відповідно до п.6.5 ст. 6 ЗУ «Про податок на додану вартість»за межами митної території України».

Перевіркою встановлено порушення пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, пп.6.1.1 п.6.1 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», що виразилось у заниженні об'єкту оподаткування ПДВ по операціях з надання послуг з ремонту військових кораблів МО РФ, місце надання яких знаходиться на митній території України, у загальному розмірі 93.970.594,00 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ у загальному розмірі 18.794.119 грн. (у т.ч. за липень 2009 року на 2.606.101 грн., за серпень 2009 року на 1.105.587 грн., за вересень 2009 року на 1.749.367 грн., за жовтень 2009 року на 737 735грн., за листопад 2009 року на 1.839.297 грн., за грудень 2009 року на 1.670.265 грн., за березень 2010 року на 2.795.562 грн., за жовтень 2010 року на 1.544.157 грн. за листопад 2010 року на 2.137.220 грн. та за грудень 2010 року на 2.608.828 грн.).

Також, вказаною перевіркою встановлено, що, у порушення вимог п.1.7 ст.11 п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», занижено податковий кредит у загальному розмірі 4.308.672 грн. (в т.ч. занижено за липень 2009 року - на 477.464,00 грн., за серпень 2009 року - на 550.849,00 грн., за вересень 2009 року - на 422.514,00 грн., за жовтень 2009 року - на 371.741,00 грн., за листопад 2009 року - на 318.240,00 грн., за грудень 2009 року - на 664.915,00 грн., за січень 2010 року - на 4.546,00 грн., за лютий 2010 року - на 33.042,00 грн., за березень 2010 року - на 287.407,00 грн., за квітень 2010 року - на 15 588,00 грн., за травень 20І0 року - на 27 203,00 грн., за червень 2010 року - на 53.117,00 грн., за липень 2010 року - на 9.019,00 грн., за серпень 2010 року - на 8.836,00 грн., за листопад 2010 року - на 538.129,00 грн., за грудень 2010 року - на 528.490,00 грн. та завищено за вересень 2010 року - на 671 грн. та за жовтень 2010 року - на 1.757,00 грн.) по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності - ремонту військових кораблів МО РФ, місце надання яких знаходиться на митній території України та які є об'єктом оподаткування відповідно до п.п.3.1. п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість».

Отже, перевіркою встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, у загальному розмірі 14.485.447,00 грн. (в т.ч. заниження за липень 2009 року - на 2.128.637грн., за серпень 2009 року - на 554.738грн., за вересень 2009 року - на 1.326.853 грн., за жовтень 2009 року - на 365.994 грн., за листопад 2009 року - на 1.521.057 грн., за грудень 2009 року - на 1.005.350 грн., за березень 2010 року - на 2.262.168 грн., за травень 2010 року - на 38.840 грн., за червень 2010 року - на 73.651 грн., за вересень 2010 року - на 671 грн., за жовтень 2010 року - на 1.545.914 грн., за листопад 2010 року - на 1.599.091 грн., за грудень 2010 року - на 2.080.338 грн. та завищення за липень 2010 року на 9.019 грн. та за серпень 2010 року - на 8.836 грн.).

За результатами розгляду матеріалів перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 28.04.2011 №0000142310/0 про визначення грошових зобов'язань з податку на додану вартість у загальному розмірі 18.106.809 грн. (в т.ч. 14.485.447 грн. - податок, 3.621.362 грн. ( 14.485 447 грн. х 25% ) - штрафні (фінансові) санкції, застосовані на підставі п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано.

Згідно з пунктом 7.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про податок на

додану вартість", об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка, згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків (пункт 6.1 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість»).

За правилом пункту 6.5 статті 6 Закону України «Про податок на

додану вартість», місцем поставки послуг вважається місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку.

Місцем поставки послуг вважається місце, де фактично надаються послуги у сфері проведення будь-яких робіт з рухомим майном, які змінюють його якісну характеристику (підпункт "г" пункту 6.5 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість" ).

Частиною першою статті 5 Митного кодексу України визначено, що митною територією України є територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також штучні острови, установки і споруди, що створюються у виключній морській економічній зоні України, на які поширюється юрисдикція України.

Отже, військовий корабель, який ремонтується на території України, незалежно від його приналежності до певної держави, - це об'єкт, що знаходиться на території України.

Статтею 2 Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус і умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28.05.1997 року (далі - Угода) передбачено, що українська сторона передає російській стороні в оренду земельні ділянки, на яких розміщені російські об'єкти.

Таким чином, місця дислокації Чорноморського Флоту Російської Федерації є територією України. У межах цих місць дислокації Російська Федерація здійснює певні права і прерогативи, передбачені положеннями даної Угоди.

Відповідно до статті 14 вказаної Угоди, підприємства, організації та установи Чорноморського флоту Російської Федерації провадять податкові відрахування відповідно до законодавства України.

Одночасно статтею 14 Угоди не передбачено встановлення особливих правил, що відрізняються від податкового законодавства України.

На підставі вказаних вище положень законодавства України, Верховний Суд України у постанові від 09.06.2009 у справі № 09/129 за позовом Федерального державного унітарного підприємства «13 судноремонтний завод Чорноморського флоту»Міністерства оборони Російської Федерації до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, дійшов висновку про те, що ремонт іноземних військових кораблів на території України є наданням послуг на митній території України.

Відповідно до статті 91 Конвенції ООН з морського права, кожна держава визначає умови надання своєї національності судам, реєстрації судів на його території і права плавати під його прапором.

Згідно зі статтею 94 Конвенції ООН з морського права, кожна держава ефективно здійснює в адміністративних, технічних і соціальних питаннях свою юрисдикцію і контроль над судами, що плавають під його прапором.

Надання будь-якою державою своєї національності судну (реєстрації судів на її території і права плавати під його прапором) не зумовлює визначення митної території, а лише викликано необхідністю ефективно вирішувати адміністративні, технічні і соціальні питання, що відносяться до ведення цієї держави і здійснювати контроль над суднами, плаваючими під його прапором.

Таким чином, ремонт іноземних військових кораблів на території України є наданням послуг на митній території України.

Пунктом 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість», за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки послуг, що складаються із робіт з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або одержувачем-нерезидентом.

Згідно зі ст. 204 Митного кодексу України, тимчасове ввезення (вивезення) - митний режим, відповідно до якого товари можуть ввозитися на митну територію України чи вивозитися за межі митної території України з обов'язковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування.

Судова колегія вважає посилання позивача на те, що військове судно, навіть в територіальних водах іншої держави, користується правовим імунітетом неспроможними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 28.04.2011 №0000142310/0 та необґрунтованість позовних вимог.

Рішення судом першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування відсутні.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Федерального державного унітарного підприємства "13 судноремонтний завод Чорноморського флоту" Міністерства оборони Російської Федерації залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 11.09.12 у справі № 2а-3235/11/2770 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 19 листопада 2012 р.

Головуючий суддя підпис С.Ю. Яковенко

Судді підпис О.І. Мунтян

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя С.Ю. Яковенко