Вирок № 28407375, 05.01.2012, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 1-29/12

В И Р О К

іменем України

05.01.2012 року Києво-Святошинський районний суд Київської областів складі:

головуючого Лисенко В. В.,

при секретарі: Ярмольській І.В.

за участі прокурора: Черната О.А., Будніка І.А.

захисника: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Мощун, Києво-Святошинського району, Київської області, українця, громадянина України, що має середню освіту, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

- у вчиненні злочину, передбаченого ч 3 ст. 15, ч 1 ст. 115 КК України -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, 06.12.2010 року близько 18 години 00 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та знаходячись за місцем свого проживання в кімнаті квартири АДРЕСА_1, в ході сварки, яка виникла на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків між ним та ОСОБА_3, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою нанесення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, в кухонній кімнаті зі столу взяв кухонний ніж, який тримав у правій руці умисно наніс два удари ножем в життєво-важливі органи, а саме: в область передньої поверхні грудей ліворуч, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного поранення передньої поверхні грудей зліва з пошкодженням всіх шарів стінки шийного відділу трахеї, та непроникаюче колото-різане поранення передньої поверхні грудної клітини праворуч, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 146/Д за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю та суду пояснив, що 06.12.2010 року біля 18 години він прийшов додому. До цього випив пляшку пива. Коли став лагодити дверний замок, його дядько - ОСОБА_3 став кричати на нього, що він стукає та заважає йому відпочивати. В результаті між ними виникла сварка, що переросла в бійку, оскільки ОСОБА_3 розпочав наносити йому удари кулаками по різним частинам тіла. В цей час він захищаючись, взяв кухонного ножа та, тримаючи його у правій руці, наніс ножем удар ОСОБА_3 в область грудей. Умислу на вбивство потерпілого він не мав, а просто оборонявся. У вчиненому розкаявся, просив не позбавляти волі.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 суду пояснила, що 16.12.2010 року її син - ОСОБА_2 був вдома та лагодив замок на вхідних дверях. Вона йому допомагала, а потім пішла до своєї кімнати. Свідком бійки вона не убла. Через якийсь час до її кімнати зайшов ОСОБА_3 та повідомив, що ОСОБА_2 наніс йому удар ножем. Вона відразу викликала карету швидкої медичної допомоги. Претензій до підсудного не має, просить не позбавляти його волі.

Крім того, судом були досліджені докази, які є в матеріалах справи, а саме:

- протокол огляду місця події, об'єктом якого являється квартира АДРЕСА_1 (а.с. 13-23);

- протокол усної заяви ОСОБА_3, в якій він просить прийняти міри до ОСОБА_2, який біля 18 години 06.12.2010 року наніс йому ножове поранення в область грудної клітини (а.с. 24);

- свідоцтво про смерть ОСОБА_3 (а.с. 29);

- акт судово-медичного освідування № 436 від 07.12.2010 року, згідно якого виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження спричинені тупими предметами, по давності можуть відповідати вказаному строку та відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с. 39);

- акт судово-медичного дослідження № 15/Д від 21.01.2011 року, згідно якого у ОСОБА_3 мались: колото-різана рана передньої поверхні грудної клітини з пошкодженням всіх шарів стінки шийного відділа трахеї; епроникаюче колото-різане поранення передньої поверхні грудної клітини праворуч; кровопідтіки очей. Описані поранення виникли від дії гострого предмету, кровопідтіки виникли від дії тупого предмету, по давності можуть відповідати вказаному строку. Колото-різане поранення з пошкодженням всіх шарів стінки трахеї відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, по критерію небезпеки для життя (а.с. 40-41);

- висновок експерта № 146Д від 28.05.2011 року, згідно якого у ОСОБА_3 мались: колото-різана рана передньої поверхні грудної клітини з пошкодженням всіх шарів стінки шийного відділу трахеї; непроникаюче колото-різане поранення передньої поверхні грудної клітини праворуч; крововиливи очей. Описані поранення виникли від дії гострого предмету, крововиливи виникли від дії тупого предмету, по давності можуть відповідати вказаному строку. Колото-різане поранення з пошкодженням всіх шарів стінки трахеї відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, по критерію небезпеки для життя. Згідно протоколу патологоанатомічного дослідження № 30 від 10.03.2011 року патологоанатомічного відділення Київської обласної клінічної лікарні смерть ОСОБА_3 наступила від гострого панкреатиту у вигляді панкреонекрозу з розвитком поліорганної недостатності. Смерть ОСОБА_3 в прямому причинному зв'язку з тілесними ушкодженнями не знаходиться (а.с. 72);

- акт № 524 амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 01.06.2011 року, згідно якого ОСОБА_2 під час скоєння інкримінованих йому дій на психічне захворювання не страждав, він також не перебував в стані тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, а перебував в стані простого алкогольного сп'яніння. Тому він міг під час скоєння інкримінованих йому дій усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Під час проведеного обстеження ознак психічного захворювання у нього не виявлено. Він може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Примусових заходів медичного характеру він не потребує. Клінічних ознак хронічного алкоголізму під час проведеного обстеження у ОСОБА_2 не виявлено (а.с. 76);

- висновок експерта № 125 від 23.06.2011 року, згідно якого кров потерпілого ОСОБА_3 відносяиться до групи В (ІІІ). Кров обвинуваченого ОСОБА_2 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВ0. При судово-цитологічному дослідженні клинка кухонного ножа, вилученого під час огляду місця події 06.12.2010 року в приміщенні квартири АДРЕСА_1, знайдена кров людини, статева належність якої не встановлена в зв'язку з відсутністю ядер, придатних для цитологічного дослідження. При серологічному дослідженні даного об'єкту виявлено антиген В ізосерологічної системи АВ0. Таким чином, враховуючи одержані результати дослідження та групову характеристику крові осіб, що проходять по справі, можна прийти до висновку, що кров, знайдена на клинку кухонного ножа могла походити від особи, в крові якої знаходиться антиген В ізосерологічної системи АВ0, що не виключає можливості її походження як від самого потерпілого ОСОБА_3, так і від обвинуваченого ОСОБА_2 (а.с. 83-87);

- протокол відтворення обстановки та обставин події, в ході якого ОСОБА_2 відтворив обставини, за яких він наніс ножові поранення потерпілому ОСОБА_3 (а.с. 91-94);

- висновок експерта № 166Д від 15.06.2011 року, згідно якого одне з колото-різаних поранень, описаних у ОСОБА_3, могло утворитись за механізмом, вказаним ОСОБА_2 під час відтворення обстановки та обставин події 07.06.2011 року (а.с. 97).

Суд визнає, що підсудний ОСОБА_2 та потерпіла ОСОБА_4 давали правдиві покази суду, які підтверджуються іншими доказами, дослідженими в ході судового слідства.

Тому, оцінивши зібрані по справі та досліджені в ході судового слідства докази, суд приходить до переконання, що вина підсудного ОСОБА_2 повністю доведена і знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні, однак, його дії, на думку суду, невірно кваліфіковані за ч 3 ст. 15, ч 1 ст. 115 КК України, як незакінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Аналізуючи докази, які є у справі суд встановив, що в діях підсудного відсутній умисел на протиправне заподіяння смерті іншій людині. Про це свідчить те, що ініціатором сварки був сам потерпілий ОСОБА_3, який сам прийшов до ОСОБА_2 Під час сварки між підсудним та потерпілим виникала бійка, в ході якої потерпілий наносив удари підсудному, про, що свідчать тілесні ушкодження, виявлені у підсудного. ОСОБА_2 взявши ножа, що знаходився поруч, наніс потерпілому два удари. Зазначені обставини нанесення тілесних ушкоджень також свідчать про відсутність умислу на умисне вбивство потерпілого, тому, що ОСОБА_2 припинив наносити удари, після того як ОСОБА_3 припинив буйку після отриманих ушкоджень, мав можливість продовжувати свої злочинні дії, оскільки його ніхто не зупиняв. Тому на думку суду між підсудним ОСОБА_2 та його рідним дядьком ОСОБА_3 виникла сварка, на побутовому грунті, що переросла в бійку, жодних мотивів на вчинення вбивства ОСОБА_3 у ОСОБА_2 не було і його умисел був направлений на нанесення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень. Смерть ОСОБА_3, що настала через три місяці в лікарні не перебуває в причинному зв'язку з нанесенням йому тілесних ушкоджень ОСОБА_2

За таких обставин суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння. З обвинувачення, яке було предявлено органом досудового слідства, суд виключає формулювання: "посягаючи на найвищу соціальну цінність - життя людини" та „злочинний умисел, направлений на вбивство", оскільки судом встановлено, що умисел ОСОБА_2 був направлений на заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень.

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_2, відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття у вчиненому.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_2, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебувала в стані алкогольного сп'яніння .

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2, крім обставини, що пом'якшує його покарання, суд враховує ступінь тяжкості та обставини вчиненого злочину і особу підсудного ОСОБА_2, який вчинив умисний, тяжкий злочин, посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, тому з урахуванням обставин справи і даних про особу винного, суд приходить до переконання про необхідність призначення підсудному ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч 1 ст. 121 КК України.

Враховуючи особу підсудного ОСОБА_2 та ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, прохання потерпілої не позбавляти підсудного волі, суд вважає за можливе виправлення підсудного без відбування покарання і у відповідності до ст. 75 КК України звільняє його від відбування покарання з випробуванням.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Судові витрати по справі відсутні.

Суд відповідно до ст. 29 КПК України стягує з підсудного ОСОБА_2 витрати, понесені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 81 КПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 323 - 324 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 5 (пяти) років позбавлення волі.

На підставі ст 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням - іспитовим строком 2 (два) роки.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з моменту проголошення вироку.

Зобов'язати засудженого ОСОБА_2 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили змінити із взяття під варту та тримання в СІЗО Управління ДДУ з ПВП в м. Києві на підписку про невиїзд х постійного місця проживання, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального закладу Київської обласної ради „Київська обласна клінічна лікарня" (04107, м. Київ, вул. Баговутівська, 1, код ЄДРПОУ 01993701, розрахунковий рахунок № 35428001000113 у ГУ ДКУ в Київській області, МФО 821018, призначення платежу: за лікування потерпілого) 1 721 (одну тисячу сімсот двадцять одну) гривню 75 (сімдесят п'ять) копійок.

Речові докази: рушник, дві ковдри, ніж та дерев'яний стільчик, передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області, - знищити.

Вирок може бути оскаржено протягом 15 діб з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області прокурором, потерпілою, захисником, а засудженим - в той же термін з моменту вручення йому копії вироку.

СУДДЯ: В.В. Лисенко