Вирок № 28407317, 25.12.2012, Кагарлицький районний суд Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 014/169/12р

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.12.2012м. Кагарлик

Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

Головуючого- судді Закаблук О.В.

При секретарі Галабурда В.О

З участю прокурора Підгурська В.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик Київської області кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3 а, Кагарлицького району, Київської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, не одруженого, не судимого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, в скоєнні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, суд, -

В С Т А Н О В И В И В :

Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 в один з днів червня 2011 року, точна дата та час судом не встановлені, знаходячись на смітнику, що в полі біля с. Стави Кагарлицького району знайшов невстановлену органом досудового слідства кількість рослин коноплі, які лежали на землі вирвані з грунту, дані рослини він придбав шляхом привласнення знайденого та того ж дня, з метою виготовлення з них в подальшому наркотичного засобу, поламав гілки знайдених рослин коноплі та розстелив на горищі будинку біля димаря з метою висушування та з нього часу розпочав їх незаконне зберігання, до моменту виявлення та вилучення працівниками міліції.

30.08.2012 р. в період часу з 16.30 год. по 17.20 год. з письмового дозволу власниці будинку ОСОБА_3 проведено огляд її домоволодіння в с. Стави вул.. Першотравнева, 18-а, під час якого на горищі будинку біля димаря було виявлено та вилучено фрагменти стебел рослини, які супроводжуються листям та верхівками зелено-коричневого кольору, які належать онуку ОСОБА_3 - ОСОБА_2 та який незаконно зберігав їх для власного вживання, без мети збуту.

Цього ж дня (30.08.2012 року) о 16 годині 50 хвилин, при огляді працівниками міліції будинку №18-а, по вул. Першотравневій в с. Стави, Кагарлицького району, Київської області, де тимчасово проживає ОСОБА_1 виявлено та вилучено 16 гілок речовини рослинного походження зеленого кольору, яка згідно висновку хімічної експертизи № 1404/х від 13.09.2012 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, загальною масою в перерахунку на суху речовину - 558,0 грам, який він незаконно зберігав за місцем свого проживання, без мети збуту іншим особам.

Канабіс, згідно „Списку №1 Особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких «заборонено»в «Таблиці 1» „Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів", затвердженого Кабінетом Міністрів України 6 травня 2000 року за № 770 є особливо небезпечним наркотичним засобом.

Органами досудового слідства дії підсудного ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 2 ст. 309 КК України як умисні дії, які виразилися у незаконному виготовленні, придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту у великих розмірах.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в скоєнні злочину, який передбачено ч. 2 ст. 309 КК України визнав повністю та пояснив, що приблизно в червні місяці минулого року на смітнику біля тракторної бази в с. Стави, яка розташована в полі біля с. Стави він знайшов декілька рослин коноплі скільки саме не пам'ятає, дані рослини коноплі були зірвані, заввишки рослини були приблизно 1 метра. Гілки коноплі були зелені та не висушені. Знаходячись на смітнику він вирішив забрати дані рослини коноплі додому, оскільки вирішив висушити та подрібнити для то, щоб спробувати вжити шляхом куріння, оскільки він жодного разу не вживав коноплю та хотів відчути, що вона дає.

Рослини коноплі він взяв в руку та приніс додому, вдома він заліз на горище будинку в якому він проживає з рідними. На горищі він поламав гілля з коноплі та розстелив для того, щоб конопля висохла. В подальшому він за вказану коноплю забув та на мілкі частини не дрібнив, але поламав гілки та відокремив суцвіття коноплі, які залишив сушитися на горищі.

Чи говорив він кому не будь про те, що він сушить коноплю на горищі свого будинку він не пам'ятає, але одного разу в розмові з ОСОБА_4, коли ОСОБА_1 ремонтував ОСОБА_4 мотоцикла за місцем свого проживання ОСОБА_2 сказав ОСОБА_4, що й нього є конопля на горищі будинку за місцем свого проживання. Вказану коноплю ОСОБА_2 так і не вживав, а лише зберігав на горищі будинку, оскільки за неї ОСОБА_2 забув.

Вхід на горище будинку, де ОСОБА_2 заховав коноплю, здійснюється по драбині, коноплю він зберігав біля димаря на вимуруваній трубі. Про те. що він зберігав коноплю його рідні не знали.

Свою вину визнає повністю та щиро кається у вчиненому, те що конопля є обмежена до обігу він знав та усвідомлював, її він зберігав з метою власного вживання, без мети збуту.

Просить не застосовувати до нього міру покарання, пов»яз ану з позбавленням волі.

В зв»язку з тим, що в суду немає сумнівів у правдивості показів підсудного ОСОБА_2, а тому суд вважає за доцільне обмежити обсяг доказів по справі допитом підсудного та дослідженням матеріалів, що характеризують особу підсудного. При цьому судом підсудному ОСОБА_2 розяснено наслідки, передбачені ст.. 299 КПК України щодо обсягу досліджуваних доказів по справі.

- Згідно паспорту серії СТ 118 748, виданого 26.03.2009 року Обухівським РВ ГУ МВС України в Київській області підсудний ОСОБА_1 народився 06 березня 1992 року в м. Обухів Київської області, є громадянином України, на момент вчинення злочину був повнолітнім.

(а.с., 59)

- Згідно вимоги про судимість за № 64 18092012\32012, станом на 18.09. 2012 року відомостей про судимість чи притягнення до кримінальної відповідальності щодо підсудного ОСОБА_2 немає.

( а.с., 60)

- По місцю проживання ОСОБА_2 характеризується посередньо.

(а.с., 62)

- На обліку в лікаря нарколога та в лікаря психіатра підсудний ОСОБА_2 не перебуває.

( а.с., 63 64)

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненому злочині доведена повністю і його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 309 КК України як умисні, протиправні дії, які виразилися у незаконному придбанні, виготовлені та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, предметом яких були наркотичні засоби у великих розмірах.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу підсудного, його характеристики.

Обставиною, що згідно ст.. 66 КК України помякшує покарання підсудного ОСОБА_2 по справі є щире його каяття і активне сприяння в розкриттю злочину.

Обставин, що згідно ст.. 67 КК України обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1 по справі судом не встановлено.

Суд вважає, оскільки підсудний ОСОБА_1 раніше не судимий, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, шкоди злочином не завдано, то його подальше виправлення та перевиховання можливо здійснити в умовах без ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України з застосуванням положень ст.ст. 75,76 КК України.

Що стосується застосування положень ст.. 75 КК України, - «Звільнення від відбування покарання з випробовуванням», в якій, зокрема, зазначено, що:

1. Якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дій де висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

2. У цьому разі суд ухвалює звільнити засу дженого від відбування призначеного покаран ня, якщо він протягом визначеного судом іспи тового строку не вчинить нового злочину і ви конає покладені на нього обов'язки.

3. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного до трьох років, то суд приходить до наступних висновків:

Санкція статті ч. 2 ст. 309 КК України передбачає позбавлення волі на строк від двох до п»яти років.

Відповідно, кримінальні дії ОСОБА_1 підпадають під положення ч. 1 ст. 75 КК України, що, дає, відповідно, суду підстави для застосування положення ст..75 КК України, а саме, - звільнення від відбування покарання з випробовуванням.

Відповідно, в даному випадку суд приймає рішення щодо звільнення засу дженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покаран ня, з тією умовою, якщо він протягом визначеного судом іспи тового строку не вчинить нового злочину і ви конає покладені на нього обов'язки.

В даному випадку суд приходить до висновку щодо встановлення іспитового строку на два роки, так як згідно ч. 3 ст. 75 КК України іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного до трьох років.

В ст.. 75 КК України зазначено, що:

- Якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дій де висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

- У цьому разі суд ухвалює звільнити засу дженого від відбування призначеного покаран ня, якщо він протягом визначеного судом іспи тового строку не вчинить нового злочину і ви конає покладені на нього обов'язки.

- Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного до трьох років.

Звільнення від відбування покарання з ви пробуванням є так званим умовним різновидом звільнення від покарання. Це означає, що при значене вироком суду основне покарання особа, зокрема, ОСОБА_1, не буде відбувати лише за певних визначених законом умов.

Крім того звільнення від відбу вання покарання з випробуванням може бути як повним, так і частковим, в одних випадках особа може бути звільнена від призначеного су дом покарання повністю, а в інших - лише від основного покарання, а певні види додаткових покарань особа при цьому може відбувати.

В даному випадку додаткових покарань не передбачено.

Основний кримінально-правовий зміст зві льнення від відбування покарання з випробу ванням знаходить свій вираз у видовій юридич ній конструкції складу такого звільнення. Цей склад включає три стадії (складові частини), кожна з яких в свою чергу має власні специфіч ні характеристики (ознаки). Такими стадіями є:

а) прийняття судом попереднього рішення про звільнення особи від відбування призначе ного покарання з наступним її випробуванням;

б) випробування особи;

в) прийняття судом за результатами випробування остаточного рішення щодо відбування (невідбування) при значеного особі покарання.

При цьому відпові дні положення, що визначають зміст першої стадії звільнення від відбування покарання з випробуванням, передбачені ст. ст.75 - 77, а двох наступних стадій - ст. ст.76 - 78.

Прийняття судом попереднього рішення про звільнення особи від відбування призна ченого покарання з наступним її випробову ванням може відбутися, якщо:

а) за вчинений злочин (злочини) особі призначається основне покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обме ження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років і не призначається до даткове покарання у виді конфіскації майна;

б) при вирішенні питання про можливість випра влення особи без відбування покарання суд має врахувати тяжкість злочину, особу винно го та інші обставини справи. У п. б) обставин суд доходить ви сновку про можливість виправлення особи без відбування покарання;

в) з урахуванням зазначених у п. б) обставин суд доходить ви сновку про можливість виправлення особи без відбування покарання;

г) звільнення від відбу вання покарання з випробуванням супрово джується встановленням іспитового строку та покладенням на засудженого передбачених ст.76 обов'язків.

4. Вичерпний перелік основних покарань, пе редбачених ч.2 ст.75, означає, що при призна ченні особі інших основних покарань, в тому чи слі більш м'яких, ніж обмеження волі (наприклад, арешту), чи більш м'яких ніж позбавлення волі на певний строк (наприклад, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбов ців), застосування ст.75 виключає.

Отже, при значення лише того основного покарання, яке передбачене ст.75, є основною умовою при йняття попереднього рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. Дода тковою його умовою є непризначення за вчи нений злочин (злочини) додаткового покарання у виді конфіскації майна, що прямо випливає зі змісту ст.77.

Врахування тяжкості злочину, особи винно го та інших обставин справи як конкретних чин ників, що впливають на висновок суду про мож ливість виправлення особи без відбування пока рання, а також сам цей висновок є підставами прийняття попереднього рішення, про звільнен ня особи від відбування покарання з випробу ванням, що і було зроблено судом в даному випадку.

При цьому оцінка судом тяжкості злочину передбачає як встановлення виду (категорії) злочину відповідно до ст.12, так і визначення індивідуального ступеня його тяжкості, про який йдеться в п.3 ч.1 ст.65

Суд при винесенні вироку прийняв до уваги, що звільнен ня від відбування покарання з випробуванням особи, яка вчинила умисний тяжкий або умисний чи необережний особливо тяжкий злочин, мож ливе лише як виняток, коли індивідуальний сту пінь тяжкості вчиненого особою злочину набли жається до мінімальних меж його типового сту пеня тяжкості або виходить за такі межі.

Особливості врахування особи винного було судом враховано при прийнятті рішення, зокрема з характеристик з місця проживання та роботи.

Крім загальних підходів до оцінки особи винного суд також встановив також конкретні дані, які, на думку суду, свідчать про можливість виправлення засудженого без відбу вання покарання, зокрема, поведінка підсудного під час досудового слідства, під час судового слідства.

Під цим кутом зору судом також були оцінені інші обставини справи, зокрема, обстави ни, що пом' якшують та обтяжують покарання, які судом були вказані вище.

Зазначені вище підстави прийняття попере днього рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням відо бражені в мотивувальній частині вироку, які виразилися в :

а) конкрети зації судом оцінки тяжкості вчиненого підсудним ОСОБА_5 злочину;

б) було в мотивувальній частині вироку даних про особу винного, які, на думку суду, свідчать про можливість виправлення засудже ного без відбування покарання;

в) також судом було наведено формулювання остаточного висновку про доцільність застосу вання ст.75 КК України щодо підсудного ОСОБА_1.

Встановлення судом іспитового строку в межах попереднього рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням є одним з обов'язкових елементів, що визначає основний зміст такого випробування.

Відповідно до ч.3 ст.75 іспитовий строк встановлюється су дом тривалістю від одного року до трьох років. При цьому якоїсь конкретної залежності трива лості іспитового строку від виду і строку призна ченого судом покарання на нормативному рівні не визначено. Однак очевидно, що така залеж ність існує. Вона може бути виражена наступним положенням: при інших рівних умовах тривалість іспитового строку має бути прямо пропорційна суворості призначеного судом покарання.

Про рішення суду в частині покладення на особу, звільнену від відбування покарання з ви пробуванням, певних обов'язків передбачено положенням ст.76.

Що стосується застосування положень ст. 76 КК України, в якій, зокрема, зазначено наступне, обов'язки, які покладає суд на особу, звільнену від відбу вання покарання з випробу ванням.

У разі звільнення від відбування пока рання з випробуванням суд може покласти на засудженого такі обов'язки:

попросити публічно або в іншій формі пробачення у потерпілого;

не виїжджати за межі України на по стійне проживання без дозволу органу кри мінально-виконавчої системи;

повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця прожи вання, роботи або навчання;

періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи;

пройти курс лікування від наркоманії.

В даному випадку суд приходить до висновку щодо накладення на підсудного ОСОБА_1 наступних обов»язків :

- повідомляти підсудного ОСОБА_1 органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця прожи вання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися підсудного ОСОБА_1 для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи;

Як встановлено законодавством, контроль за поведінкою таких засудже них здійснюється органами виконання пока рань за місцем проживання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - ко мандирами військових частин.

Суд зазначає, що покладення на особу, звільнену від відбу вання покарання з випробуванням, певних обов'язків є одним з обов'язкових елементів, які визначають основний зміст випробування.

Характер таких обов'язків та їх перелік перед бачені ч.1 ст.76.

Застосовуючи цю статтю, суд має виходити з наступного:

а) перелік передба чених нею обов»язків є вичерпним - покласти на засудженого якісь інші обов'язки суд права не має;

б) при прийнятті попереднього рішення про звільнення від відбування покарання з випробу ванням суд зобов'язаний покласти на засудже ного принаймні один з зазначених в ст.76 КК України обов'язків;

в) покладаючи на засудженого конк ретні обов'язки, суд має враховувати всі обста вини справи, а також виходити з того, що вико нання цих обов'язків повинно сприяти виправ ленню засудженого і полегшувати відповідним органам здійснення контролю за його поведін кою; з цієї точки зору - обов'язки, передбачені п.п.2, 3, 4 ч.1 ст.76, як правило, мають поклада тися на кожного засудженого, а обов'язки, пе редбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.76, з урахуванням особ ливостей конкретної кримінальної справи та особи винного.

Також слід зазначити, що у межах попереднього рішення про зві льнення від відбування покарання з випробу ванням визначені судом обов'язки, які він по кладає на засудженого, повинні бути чітко ви кладені в резолютивній частині вироку як окре мий її елемент з обов'язковим посиланням на ч.1 ст.76.

Також ст.76 встановлює органи, які здійснюють контроль за поведінкою засудже ного в період іспитового строку. Такими орга нами є органи виконання покарань за місцем проживання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командири військових частин.

Оскільки положення щодо контролю за пове дінкою засудженого поміщено в ст.76, це озна чає, що перш за все відповідні органи повинні контролювати виконання засудженим покладе них на нього судом обов'язків. Водночас поло ження ч.2 ст.76 свідчить про те, що перебування засудженого під контролем вказаних у ній орга нів є ще одним обов'язковим елементом випро бування.

У межах попереднього рішення про зві льнення від відбування покарання з випробу ванням визначені судом обов'язки, які він по кладає на засудженого, повинні бути чітко ви кладені в резолютивній частині вироку як окре мий її елемент з обов'язковим посиланням на ч.1 ст.76.

Ст.76 встановлює органи, які здійснюють контроль за поведінкою засудже ного в період іспитового строку. Такими орга нами є органи виконання покарань за місцем проживання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командири військових частин.

Оскільки положення щодо контролю за пове дінкою засудженого поміщено в ст.76, це озна чає, що перш за все відповідні органи повинні контролювати виконання засудженим покладе них на нього судом обов'язків.

Водночас поло ження ч.2 ст.76 свідчить про те, що перебування засудженого під контролем вказаних у ній орга нів є ще одним обов'язковим елементом випро бування.

Що стосується виду покарання, то суд вважає за необхідне застосувати до підсудного ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі, так як вважає, що інші види покарання з урахування особи підсудного та його характеризуючих обставин, які були досліджені судом, будуть недостатніми для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.

Речові докази по справі, - поліетиленовий пакет № 2005263, в середині якого знаходиться наркотичний засіб, - канабіс (висушений) масою 558 гр., - знищити

Що стосується судових витрат по справі, то суд приходить до висновку щодо слідуючих обставин:

- стягнути з підсудного ОСОБА_1 на користь:

Київ, вул.. Воздвиженська, 2, Одержувач НДЕКЦ МВС України, код ЗКПО: 25574713, реєстраційний рахунок: 31250272210700, Банк одержувача: УДК у Київській області МФО: 821018, призначення платежу: За проведення експертного дослідження, в т.ч. ПДВ, 588 грн. 40 коп.

- стягнути з підсудного ОСОБА_1 на користь:

Київ, вул.. Воздвиженська, 2, Одержувач НДЕКЦ МВС України, код ЗКПО: 25574713, реєстраційний рахунок: 31250272210700, Банк одержувача: УДК у Київській області МФО: 821018, призначення платежу: За проведення судово хімічної експертизи спеціальних хімічних речовин та речовин хімічного виробництва 441 грн. 36 коп.

Калькуляція розрахунків коштів, які необхідно стягнути з підсудного складена у відповідності з спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України від 05.10.2007 №369/1105/336, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.10.2007 за № 1235/14502 та згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.1996 №710 та згідно Наказу МВС України від 17.01.2011 №7 «Про встановлення нормативної вартості однієї експерт години у 2011 році».

Цивільний позов по справі не заявлено.

Що стосується початку відбування покарання, то суд в даному випадку керується п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання»№ 7 від 24 жовтня 2003 року, згідно з яким іспитовий строк обчислюється з дня постановлення вироку незалежно від того, судом якої інстанції застосовано ст.. 75 КК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним:

- за ч. 2 ст. 309 КК України і призначити йому покарання у виді 3 ( трьох ) років позбавлення волі.

Відповідно до вимог ст.. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання, призначивши йому випробування з іспитовим строком на 1 ( один) рік.

В порядку п. 3, 4 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов»язки:

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без зміни, - підписка про невиїзд з постійного місця проживання.

Іспитовий строк засудженому ОСОБА_1 відчислювати з 25 грудня 2012 року, - з дня постановлення вироку.

Стягнути з підсудного ОСОБА_1 на користь:

- м. Київ, вул.. Воздвиженська, 2, Одержувач НДЕКЦ МВС України, код ЗКПО: 25574713, реєстраційний рахунок: 31250272210700, Банк одержувача: УДК у Київській області МФО: 821018, призначення платежу: За проведення експертного дослідження, в т.ч. ПДВ, 588 грн. 40 коп.

- Київ, вул.. Воздвиженська, 2, Одержувач НДЕКЦ МВС України, код ЗКПО: 25574713, реєстраційний рахунок: 31250272210700, Банк одержувача: УДК у Київській області МФО: 821018, призначення платежу: За проведення судово хімічної експертизи спеціальних хімічних речовин та речовин хімічного виробництва 441 грн. 36 коп.

Речові докази по справі, - поліетиленовий пакет № 2005263, в середині якого знаходиться наркотичний засіб, - канабіс (висушений) масою 558 гр., - знищити.

Вирок може бути оскаржено на протязі 15 діб з часу проголошення учасниками процесу а осудженим в той же строк з часу вручення копії вироку до Апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд Київської області.

Суддя ОСОБА_7