Ухвала суду № 28405896, 03.01.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2516/556/2012 Провадження № 22-ц/795/60/2013 Головуючий у I інстанції -Кучерявець О. М. Доповідач - Горобець Т. В.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 січня 2013 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіГоробець Т.В.,суддів:Хромець Н.С., Острянського В.І.при секретарі:Лучик Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою дочірнього підприємства „Аграрій" на рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 10 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Дочірнього підприємства„Аграрій" про розірвання договору оренди землі, стягнення орендної плати,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ДП „Аграрій" просить рішення суду першої інстанції, яким позов задоволено частково скасувати та ухвалити рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Апелянт посилається в скарзі на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та недоведеність позовних вимог.

На думку апелянта, справа була розглянута усупереч положень ч.1 ст. 169 ЦПК України, так як в справі знаходиться клопотання відповідача про відкладення розгляду справи. Також, доводами апеляційної скарги є посилання на недоведеність обставин, на які посилається позивач, а саме, про несплату відповідачем орендної плати, отже, оскаржуване рішення ґрунтується на припущеннях, що є неприпустимим в силу ч. 4 ст. 60 ЦПК України.

Апелянт зазначає, що орендна плата не була виплачена з вини позивача, оскільки останній не повідомив про обраний ним спосіб орендної плати, в той час як договором передбачено два можливі способи оплати оренди ( продукцією чи грошовими коштами), також, не повідомив, шляхом переказу чи готівкою в касі він бажає отримати кошти.

Наведені обставини, на думку апелянта, мають ознаки прострочення кредитора, що за змістом ст.ст.612,613, 614 ЦК України звільняє боржника від відповідальності у вигляді розірвання договору та припинення правовідносин з ним.

Апелянт, крім того вважає, що суд першої інстанції порушив правила ст. 141 ЗК України, за змістом якої, право на дострокове припинення дії договору оренди землі виникає тільки в разі систематичного невиконання орендарем свого обов'язку зі сплати орендної плати, а несвоєчасна сплата орендної плати лише за 1 рік, не може вважатись системою.

ДП „ Аграрій" вважає, що позивач зловживає своїм правом, створює штучні умови для позбавлення орендаря права в подальшому користуватись орендованою земельною ділянкою.

В судове засідання сторони повторно не з"явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином ( а.с. 93-98).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що орендар порушив істотні умови договору стосовно своєчасної сплати орендної плати, що є підставою для його розірвання. В задоволенні вимог про стягнення орендної плати відмовлено у зв'язку з отриманням позивачем спірних коштів під час судового розгляду.

З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Про оренду землі", а також договором оренди землі.

Встановлено, що ОСОБА_5 є власницею земельних ділянок площею 3,24 га та 3,24 га, які розташована на території Носівської міської ради (а.с.12,13).

08 червня 2005 року між позивачем та ДП „Аграрій" було укладено договори оренди земель, за якими орендар прийняв в строкове платне користування вищевказані земельні ділянки строком на 10 років (а.с. 8-9, 10-11). Зазначені договори зареєстровано в Носівському відділі Чернігівської регіональної філії Центру ДЗК, про що 10 червня 2005 року вчинено запис за № 268, 122 .

Пунктами 9 вищевказаних договорів оренди передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у натуральній формі продукцією власного виробництва по ринкових цінах у грошовому виразі, а саме в розмірі 2% від вартості земельної ділянки, до 30 листопада кожного року.

Згідно письмових пояснень позивача, орендна плата була за 2011 рік була їй виплачена після звернення до суду, тобто у 2012 році ( а.с.64-65).

Згідно положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 38 укладеного договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 32 Закону України „Про оренду землі" та ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно приписів ст.ст. 10,60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається . За змістом оспорюваного договору сплата орендної плати у визначені договором строки та розмірах, є обов'язком орендаря. Отже, твердження позивача про невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, підлягало спростуванню саме ДП „Аграрій". У відповідача не існувало жодних перешкод надати суду належні та допустимі докази виконання своїх зобов'язань.

Доводи апеляційної скарги відповідача про порушення судом ст.ст. 612, 613, 614 ЦК України, а саме про прострочення кредитора, на думку апеляційного суду, є помилковими та грунтуються на хибному розумінні зазначених норм права. Положеннями земельного законодавства та спірним договором не визначено обов'язок орендодавця додатково повідомляти орендаря про форму розрахунків за умовами укладеного між сторонами договору.

Посилання апелянта на порушення судом положень ст. 141 Земельного кодексу України , на думку апеляційного суду також не заслуговують на увагу, оскільки наведена норма матеріального права спірні правовідносини не регулює. Стаття 141 ЗК України регламентує підстави припинення права користування земельною ділянкою, а не розірвання договору з підстав, передбачених ст. 32 Закону України „Про оренду землі", який для спірних правовідносин є спеціальним.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції за змістом п.2 ч.1 ст. 169 ЦПК України не мав законних підстав розглядати справу та ухвалювати рішення по суті заявлених вимог, не заслуговують на увагу.

Так, 5 вересня 2012 року відповідачем була отримана судова повістка про розгляд справи у судовому засіданні 10 вересня 2012 року (а.с.52), проте, на засідання суду представник відповідача не з'явився, вказані в заяві причини неявки представника відповідача судом визнані неповажними .

Доводи скарги щодо порушення судом першої інстанції вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України є надуманими , так як не узгоджуються з резолютивною частиною оскаржуваного рішення ( а.с.68)

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства „Аграрій" - відхилити.

Рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 10 вересня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:Судді: