Рішення № 28401668, 24.12.2012, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2012 року Справа №2-1653/12

Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Смотрицького В.Г.

при секретарі Чебуришкіній Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк»про відшкодування фінансових збитків, неустойки, пені, комісії, судових витрат, -

встановив:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування фінансових збитків, неустойки, пені, комісії, судових витрат посилаючись на те, що 31 травня 2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ „ Приват-Банком" було укладено кредитний договір.

Пунктом 7.1 даного договору передбачено, що Банк зобов'язується надати „Позичальникові" кретитні кошти шляхом: перерахуванням на р/р № 260015001801 у вигляді не поновлювальної лінії (кредит) у розмірі 12 958,26 доларів США на наступні цілі : споживчі цілі у розмірі - 9 690,28 доларів США, а також 34 грн. для сплати за реєстрацію предмету застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, та у розмірі - 3 267,98 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та згідно порядку, передбачених п.п. 2.1.З., 2.2.7 даного кредитного договору.

Пунктом 7.2. кредитного договору передбачено, що для його виконання Банком було відкрито Позичальникові - ОСОБА_1 рахунок № 29091051657124 для зарахування коштів, спрямованих на погашення заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди та ін. платежам.

У зв'язку з тим, що проводилось кредитування нового автомобіля, Позичальник доручив за цим договором Банкові перерахувати кредитні кошти на поточний рахунок автосалону ЗАТ „ЗАЗ", код 25480917, рахунок № 260015001801 в Запоріжський ФАБ „ Брокбізнесбанк" МФО 373254 у розмірі -9 690,28 доларів США та суму у розмірі 3 267, 98 доларів США на сплату страхових платежів, на поточний рахунок ПРАТ СК „ Інгосстрах", код 33248430, рахунок 26507050000686 в ПАТ КБ „Приват-Банк", МФО 305299.

На час укладання кредитного договору за офіційним курсом НБУ - один долар США становив 5,05 грн.

ПАТ КБ „Приват-Банк" здійснивши конвертацію валюти, яка була виділена Позичальникові на споживчі цілі у розмірі - 9 690,28 доларів США, перерахував на поточний рахунок автосалону ЗАТ „ЗАЗ" суму в розмірі - 47 935,00 грн., при цьому залишок суми від проведеної конвертації, у розмірі - одна тисяча гривень, був розподілений та зарахований на рахунок Банку наступним чином:

- комісія Банку в сумі 94,92 долари США, що становить 479,35 грн. - за перерахування на поточний рахунок автосалону ЗАТ „ЗАЗ" суми в розмірі - 47 935,00 грн.;

- суму в розмірі 34 грн. - за реєстрацію предмету застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна;

- комісію Банку в сумі 479,35 гривень - за сплату страхових платежів на поточний рахунок ПРАТ СК „ Інгосстрах" у розмірі 3 267, 98 доларів США.

Для погашення заборгованості за Кредитним договором, яка включала заборгованість на загальну суму - 12 958,26 доларів США позичальником було взято на себе зобов'язання щомісячно здійснювати платежі на рахунок Банку у сумі 185,49 доларів США в період з 31.05.2007 року по 30.05 2014 року. Дані зобов'язання перед Банком, Позичальником виконуються належним чином і ним щомісячно здійснюються відповідні платежі на рахунок відповідача.

05 листопада 2011 року, в результаті дорожньо-транспортної пригоди був частково пошкоджений автомобіль НОМЕР_1, 2007 року випуску, який належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_1

Про настання страхового випадку позивач належним чином, відповідно до умов договору страхування наземного транспорту № CV10AU00000003 від 29.05.2007 року, повідомив ПРАТ СК „ Інгосстрах".

20 грудня 2012 року на адресу Страхувальника ( позивача) - ОСОБА_1 від ПРАТ СК „ Інгосстрах" надійшов Страховий акт у якому було вказано те, що відповідно до п. 9 договору страхування, договір автоматично пролонговується на наступний рік при надходженні чергового страхового платежу, а оскільки в 2008 році страховий платіж на рахунок СК Банком перераховано не було то відповідно договір страхування ТЗ не пролонговувався і втратив свою дію, а отже на момент ДТП він був не дійсним. За таких обставин ПРАТ СК „ Інгосстрах" - не може здійснити йому виплату страхового відшкодування.

Із зазначеної в страховому акті інформації випливає те, що 29.05.2007 року, на час укладання договору страхування наземного транспорту № CV10AU00000003, ПРАТ СК „ Інгосстрах" було отримано від Страхувальника ( позивача) - ОСОБА_1, лише разову страхову премію (страховий платіж) у розмірі 1924,69 грн. ( дана сума зазначена в Договорі страхування наземного транспорту як страхова премія), а зазначена у пункті 7.1. Кредитного договору сума у розмірі - З 267, 98 доларів США, яка була призначена на сплату страхових платежів, відповідачем - ПАТ КБ„Приват-Банком" на поточний рахунок ПРАТ СК „ Інгосстрах", код 33248430, рахунок 26507050000686 в ПАТ КБ „Приват-Банк", МФО 305299 так і не була перерахована, хоча і була внесена до загальної суми кредиту, яка становить - 12 958,26 доларів США.

Таким чином відповідач - ПАТ КБ „Приват-Банк" частково порушив свої зобов'язання, які передбаченні п.7.1. Кредитного договору, не перерахувавши на поточний рахунок ПРАТ СК „ Інгосстрах" суму у розмірі - 3 267, 98 доларів США, яка була призначена на сплату щорічних страхових платежів, хоча отримав комісію в сумі 479,35 гривень за перерахування вказаних коштів на рахунок СК, а це у свою чергу позбавило позивача можливості отримати виплату страхового відшкодування. Тобто, Банком не було надано позичальникові кредит у повному обсязі, як це передбачено умовами договору.

Згідно з п.2.1.1 Кредитного договору за № CV10AU00040001 від 31.05.2007 року, відповідач зобов'язався надати позивачу кредит шляхом та у межах сум, зазначених у п. 7 даного договору на загальну суму - 12 958,26 доларів США.

Відповідно до п. 4.1. вище вказаного кредитного договору, у разі невиконання Банком зобов'язань із видачі кредиту згідно з п.2.1.1. цього договору, Банк сплачує Позичальникові пеню (неустойку) в розмірі 0,1% від несвоєчасно виданої суми кредиту за кожний день прострочення цього зобов'язання. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня ( неустойка) сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.

У зв'язку з тим, що Банком було порушено зобов'язання, та так і не було видано позичальникові частину кредитної суми у розмірі - 3 267, 98 доларів США, яка була призначена на сплату щорічних страхових платежів, що підтверджується Страховим актом ПРАТ СК „ Інгосстрах" за № 5442 від 20.12.2011 року, позивач - ОСОБА_1 вважає, що йому відповідачем - ПАТ КБ „Приват-Банком", за період з 01.06.2007 року по 01.06.2012 року, було завдано фінансових збитків на загальну суму - 76189 грн., з яких :

-невидана сума кредиту - 3267, 98 доларів США, що становить 26470,64 грн. за курсом НБУ на дату звернення до суду;

-пеня (неустойка) в розмірі 0,1% від невиданої суми кредиту за кожний день прострочення зобов'язання ( в період з 01.06.2007р. по 01.06.2012 р.) у розмірі 5970,89 доларів США, що становить 48 364 грн.21 коп. за курсом НБУ на дату звернення до суду;

-комісія отримана Банком - 479 грн. 35коп.;

-пеня (неустойка) в розмірі 0,1% від суми отриманої Банком комісії за кожний день прострочення зобов'язання ( в період з 01.06.2007р. по 01.06.2012 р.) - 875 грн. 76 коп.

А тому просив стягнути з відповідача на користь позивача вищезазначені кошти та судові витрати в сумі 944,60 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав і в своїх поясненнях підтвердив обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні і в своїх поясненнях підтвердила обставини, викладені у власних запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідка, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що в задоволенні позову має бути відмовлено у звязку з наступним.

Судом встановлено, що 31.05.2007року між сторонами було укладено кредитний договір № CV10AU00040001 згідно з яким позивачу надано кредит в сумі 12 958,26 доларів США на наступні цілі: 9690,28 доларів США на споживчі цілі, а також у розмірі 34,00 грн. для сплати за реєстрацію предмету застави в Державному реєстрі обтяжень, та у розмірі 3267,98 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та згідно порядку, передбаченому в п.п. 2.1.3. та 2.2.7. кредитного договору.

Відповідно до п. 7.2 кредитного договору Позичальник без додаткового узгодження доручив Банку перерахувати кредитні кошти в сумі 47935,00 грн. на поточний рахунок ЗАТ "ЗАЗ" за автомобіль, комісію Банку в сумі (94,92) доларів США (згідн п.7.1. Кредитного договору - 1,00 % від суми виданого кредиту), 479,35 грн. на сплату страхових платежів, а також за реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна в сумі 34,00 грн.

Пункти 2.1.3. та 2.2.7. кредитного договору передбачають, що позичальник звертається до Банку з проханням про надання йому кредиту на оплату чергових страхових платежів відповідно до договорів страхування, укладених відповідно до п.2.2.7. Даного договору, і доручає банку щорічно перераховувати необхідну для цього суму коштів згідно із договорами страхування. Перерахування кредитних коштів Банк зобов'язується проводити у випадку непред'явлення Позичальником документів, що підтверджують сплату чергових страхових платежів за рахунок інших джерел до дат їхньої сплати, передбачених договорами страхування. Перерахування страхових платежів здійснюється в національній валюті. Якщо кредит надається в іноземній валюті, то Позичальник доручає Банку: одержати готівкою з каси Банку суму іноземної валюти, необхідну для сплати чергового страхового платежу; здійснити продаж у касі Банку готівкової іноземної валюти; отримані від продажу іноземної валюти кошти зарахувати від імені позичальника на сплату чергового страхового платежу.

Отже суд вважає, що представник позивача помиляється рахуючи, що Банк одноразово повинен був здійснити перерахування суми в розмірі 3267,98 доларів США на сплату страхових платежів, оскільки згідно умов кредитного договору (п.п. 2.1.З., 2.2.7, 7.1.,7.2. ) Банк здійснює таке перерахувавння щорічно згідно з умовами договорів страхування (в певні дати п.12.1. Договору особистого страхування, п. 9., 10.1 Договору страхування транспорту). Тому безпідставним є твердження представника позивача, що Банк одним платежем всю суму, яка передбачена для сплати страхових платежів, повинен був перерахувати на рахунок СК "Інгосстрах"'.

Представник позивача безпідставно зазначає, що Банк отримав комісію в сумі (94,92) дол. США, що становить 479,35 грн. - за перерахування на поточний рахунок автосалону суми в розмірі 47935,00 грн. в позовній заяві не вказано яким пунктом кредитного договору обумовлено таку умову. П.7.2 . Кредитного договору, Позичальник без додаткового узгодження доручив Банку перерахувати кредитні кошти в сумі 47935,00 грн. на поточний рахунок ЗАТ "ЗАЗ" за автомобіль, комісію Банку в сумі 94,92 доларів США (згідно п.7.1. Кредитного договору - 1,00 % від суми виданого кредиту), 479,35 грн. на сплату страхових платежів, а також за реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна в сумі 34,00 грн.

Позивач звинувачує Банк в частковому порушенні його обов'язків щодо перерахування сум на сплату страхових платежів, тобто в ненаданні кредиту в повному обсязі, як це передбачено умовами договору.

Відповідно з договором страхуванняя наземного транспорту №СУ10Аи00040001, що укладений 29.05.2007 р. між ЗАТ СК "Інгосстрах" і ОСОБА_1, вигодонабувачем є банк, в звязку с чим фактично страхове відшкодування клієнт і не повинен був отримати.

Але разом з тим, сума страхового відшкодування була виплачена відповідно з страховим актом № И-2034 від 05.06.2012 р., що підтверджується випискою по кредитному договору та меморіальним валютним ордером №1 від 08.06.2012р. на суму 6711,62 грн.

Представник позивача посилається на п. 4.1 кредитного договору і вказує що, даний пункт надає позичальникові право на застосування пені до банку у разі невиконання зобов'язань щодо видачі кредиту. Але така пеня передбачена п.4.2. кредитного договору.

Надалі позивач нарахував відповідачу пеню за начебто не виданий частково кредит в сумі 48364,21 грн. При цьому застосовує період нарахування пені з 01.06.2007р. по 01.06.2012р.

Відповідно до ст. 258 ЦК України для вимоги щодо стягнення неустойки (штраф, пеня) законодавцем встановлено скорочений строк позовної давності в один календарний рік.

Щодо пені, яка визначена представником позивача, як пеня від суми отриманої банком комісії в розмірі 479,35 грн. то ця комісія отримана банком як винагорода відповідно до п.7.1. Кредитного договору за видачу кредиту, і аж ніяк не є комісію за перерахування коштів на поточний рахунок автосалону. Тобто, застосування пені по сумі комісії взагалі не передбачено умовами кредитного договору і відповідно є безпідставним.

Представником відповідача в судовому засіданні доведено, що банк щорічно і вчасно перераховував на користь страхової компанії кошти страхових платежів протягом 2007 2012 років \ а.с. 76 85 \, в тому числі за 2008 рік \ а.с. 77, 78 \. Ці обставини підтверджуються також і листом СК «Інгосстрах»від 05.12.2012р. про отримання вищезазначених страхових платежів. В 2008 році при сплаті страхового платежу було помилково зазначено призначення платежу, що в подальшому ускладнило його ідентифікацію \ а.с. 98 \.

За таких обставин в задоволенні позовних вимог позивача має бути відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258, 526, 610, 611, 614, 624, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 212 - 215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

З повним рішенням суду особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитись 24 грудня 2012 року.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В.Г.Смотрицький