Ухвала суду № 28399805, 24.12.2012, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа 0616/3090/12

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Заполовського В.Й.,

суддів: Павицької Т.М., Шевчук А.М.,

при секретарі судового засідання Мартинюк І.М.,

з участю відповідача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, представника третьої особи ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа: комунальне підприємство „Новоград-Волинське бюро технічнолї інвентаризації" про визнання недійсним договору купівлі - продажу частки будинку за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_3 на рішення Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 02 жовтня 2012 року, -

в с т а н о в и л а :

У червні 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду з цим позовом. Після уточнення позовних вимог позивачка просила визнати недійсним договір купівлі-продажу 16/100 частки будинку АДРЕСА_1 від 26.07.2010 року укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3

Обгрунтовуючи позов посилалася на те, що рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 15.02.2010 року, залишеного в силі ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.03.2012 року, 16/100 частки зазначеного будинку визнано спільною сумісною власністю подружжя, тобто її та ОСОБА_1 Тому ОСОБА_1 не мав права відчужувати це майно без її згоди.

_________________

Справа №0616/3090/2012 Головуючий в суді 1-ї інст. Мозговий В.Б.

Категорія 19 Суддя - доповідач Заполовський В.Й.

Рішенням Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 02 жовтня 2012 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу 16/100 частки будинку АДРЕСА_1 від 26.07.2010 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Новоград-Волинського міського нотаріального округу ОСОБА_8, за реєстрованим номером 931.

Скасовано реєстрацію прав власності ОСОБА_3 на 16/100 частки в будинку АДРЕСА_1

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 понесені нею судові витрати в сумі 454 грн.60 коп., по 227 грн.30 коп. з кожного.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у поданій апеляційній скарзі просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_6 у позові.

Вважають, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Зокрема вказують, що суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивач просив скасувати договір купівлі-продажу частково, а скасував його в повному обсязі. Також ОСОБА_1 вказує, що відповідно до рішення апеляційного суду Житомирської області від 10.06.2010 року на момент укладення оспорюваного договору купівлі-продажу він являвся власником спірної частки будинку та являвся таким до укладення шлюбу з ОСОБА_6 А тому на вказаний момент це майно не було майном спільної сумісної власності. Крім того, після постановлення рішення апеляційним судом ОСОБА_6 не ставила питання про заборону відчуження спірного майна.

Відтак вважає, що станом на 26.07.2010 року він мав право розпорядження цим майном на свій розсуд без згоди ОСОБА_6

Заслухавши доводи осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення в межах, передбачених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 26.07.2010 року було укладено договір купівлі - продажу 16/100 частки будинку АДРЕСА_1, за яким ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_3 купила зазначену частку будинку за 8 000 грн.

Вказана частка будинку відповідно до рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 15.02.2010 року, залишеного в силі ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.03.2012 року, визнана об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_6 (а.с.6 - 11).

Як роз'яснено в пункті 9 постанови Пленуму ВС України №11 від 21.12.2007 року „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно набуте за час шлюбу.

Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, частиною 1 цієї статті визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до частини 1 ст.215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.2 ст.369 ЦК України розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Проте, як свідчать матеріали справи, оскаржуваний договір купівлі-продажу укладений без додержання вимог вище вказаного закону, оскільки ОСОБА_1 розпорядився майном, що є у спільній сумісній власності, без згоди співвласника на вчинення такого правочину, зокрема без згоди ОСОБА_6

Доводи відповідача ОСОБА_1 про те, що на момент укладення оспорюваного договору купівлі-продажу спірне майно не являлось майном спільної сумісної власності, оскільки відповідно до рішення апеляційного суду Житомирської області від 10.06.2010 року власником вказаного майна являвся лише він, не можливо визнати обгрунтованими, враховуючи наступне.

Так, спірна частка будинку визнана об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_6 рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 15.02.2010 року. Вказане рішення залишено в силі ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.03.2012 року.

Цією ж ухвалою скасоване вище наведене рішення апеляційного суду Житомирської області від 10.06.2010 року, як незаконне.

Зазначені судові рішення є чинними.

Інші доводи апеляційної скарги, а саме про те, що суд вийшов за межі позовних вимог, також не є обгрунтованими, оскільки позивачка ОСОБА_6 в процесі розгляду справи збільшила позовні вимоги та такі вимоги були прийняті до розгляду судом (а.с.51).

Тому, вирішуючи спір суд обгрунтовано вважав, що позовні вимоги ОСОБА_6 про визнання недійсним оскаржуваного договору від 26.07.2010 року підлягають задоволенню, оскільки спірна 16/100 частка будинку, яка являлась спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_6, була відчужена ОСОБА_1 без згоди співвласника ОСОБА_6, так як така згода мала бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

З врахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, дав належну оцінку доказам, доводам та запереченням сторін і обгрунтовано задовольнив позов.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни рішення суду в ході апеляційного розгляду справи не встановлено, а тому рішення залишається без змін.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Новоград - Волинського міськрайонного суду Житмоирської області від 02 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді