Справа № 622/1748/12
У К Р А Ї Н А
Ружинський районний суд Житомирської області
Р І Ш Е Н Н Я
20.12.2012
Ружинський районний суд Житомирської області
в складі : головуючого - судді Митюк О.В.,
за участю секретаря Геваркової Д.С.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Ружині Житомирської області цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до ОСОБА_3 селищної ради Ружинського району Житомирської області,
про визнання права власності на нерухоме майно,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_3 селищної ради Житомирської області, в якому просить визнати за ним право власності на гараж, розташований біля житлового будинку, що по вул.О.Бурди, 25 Ружинського району Житомирської області. Посилаючись на те, що неодноразово на протязі 2007-2011 років звертався в Ружинську селищну раду Житомирської області з проханням виділити йому земельну ділянку під будівництво індивідуального гаража, на земельній ділянці біля житлового будинку по вул.Бурди, 25. Ним були проведені обстеження та погодження з усіма необхідними інстанціями, були надані необхідні рекомендації по задоволенню його клопотання. Але на звернення із заявою про виділення земельної ділянки, земельна ділянка відповідачем виділена не була. На данний час він побудував індивідуальний гараж на земельній ділянці, яка йому не виділена, але яку рекомендувала комісія для виділення під забудову. А тому змушений звернутися до суду і просити суд визнати право власності на гараж.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві.
В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю, пояснивши, що з вимогою до селищної ради про виділення земельної ділянки для будівництва гаража позивач з 2007 року не звертався, лише один раз, 16.10.2012 року було зверненя в якому просив виділити йому 1.5 сотки землі для забудови гаража, але позивачу було відмолено, оскільки гараж уже було самовільно побудовано, крім того даний гараж побудовано біля багатоповерхового будинку, де виділення земельної ділянки можливе лише при умові розподілу земель дворових територій кожного жильця будинку. Також додав, що територія на якій побудовано гараж занходиться поза межами ОСОБА_3 селищної ради, а тому виділення земельної ділянки на данній території відноситься до компетенції ОСОБА_3 районної державної адміністрації.
Суд вислухавши доводи та пояснення осіб, які беруть участь у справі, свідка, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до акту вибору земельної ділянки під будівництво індивідуального гаража від 24.01.2007 року, комісією в складі голови комісії, заступника голови райдержадміністрації ОСОБА_4, членів комісії:головного архітектора ОСОБА_5, начальника районного відділу земельних ресурсів ОСОБА_6, головного державного санітарного лікаря району ОСОБА_7, заступника начальника районного відділу МНС в Житомирській області ОСОБА_8, головного спеціаліста Бердичівського відділенння екологічного конторолю ОСОБА_9, начальника ОСОБА_3 ОСОБА_10, державного адміністратора з питань дозвільної ситеми ОСОБА_11, заступника селищного голови ОСОБА_12 за участю заявника ОСОБА_1 було проведено вибір земельної ділянки під будівництво індивідуального гаража, надано згоду на будівництво гаража, та розяснили, про те, що в першу чергу необхідно звернутися до селищної ради з питанням виділення земельної ділянки під вищевказану забудову, та виготовити робочий проект.
Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що позивач з 2007 року не звертався до ОСОБА_3 селищної ради з питанням виділення земельної ділянки під забудову гаража, Лише єдина заява була подана 16.10.2012 року, фактично після того як гараж був побудований. Також додав, що територія на якій побудовано гараж занходиться поза межами ОСОБА_3 селищної ради, а тому виділення земельної ділянки на данній території відноситься до компетенції ОСОБА_3 районної державної адміністрації.
Із копії заяви від 16.10.2012 року, наявної в матеріалах справи, з пояснення представника відповідача, та свідка вбачається, що позивач звернувся з питанням про виділення йому землі для забудови лише після того як самочинно побудував гараж, доказів того, що попередньо, з 2007 року звертався з питанням до селищної ради про виділення земельної ділянки для побудови гаража не надав.
З вищевикладеного вбачається, що позивач без належного дозволу та належно затвердженого проекту побудував гараж, який в силу п.1 ст.376 ЦК України є самочинним будівництвом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 7 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Відповідно до ст. 26 закону «Про основи містобудування»спор з питань містобудування вирішуються радами у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства.
Згідно ст. 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання.
Оскільки матеріали справи не містять будь-яких даних про те, що порушене позивачами у суді питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність давали б підстави вважати про наявність спору про право, - суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі ст.ст.328, 331 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212, 215, 218 ЦПК України , суд,-
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 селищної ради Ружинського району Житомирської області, про визнання права власності на нерухоме майно - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, яка не була присутня в судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддя О. В. Митюк.
Судове рішення № 28398778, Ружинський районний суд Житомирської області було прийнято 20.12.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 622/1748/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: