Рішення № 28398508, 24.12.2012, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 622/1856/12

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

24.12.2012

Ружинський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Митюк О.В.,

за участю секретаря - Геваркової Д.С.,

прокурора Швеця І.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ружині цивільну справу за позовом

Прокурора Ружинського району Житомирської області в інтересах держави в особі Ружинської районної державної адміністрації

до ОСОБА_2

про зобов»язання вчиняти певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Ружинського району Житомирської області звернувся в суд з позовом в інтересах держави в особі Ружинської районної державної адміністрації до ОСОБА_2 про зобов»язання вчиняти певні дії, а саме повернути земельну ділянку водного фонду площею 4.1462 га вартістю 27921 грн. орендодавцю Ружинській районній державній адміністрації, шляхом укладання відповідного акту приймання-передачі земельної ділянки, посилаючись на те, що розпорядженням голови Ружинської районної державної адміністрації № 205 від 25.05.2005 затверджено ОСОБА_2 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду площею 4,1462 га та передано її в оренду терміном на 5 років. Між Ружинською РДА та ОСОБА_2 20.07.2005 укладено договір оренди землі строком на 5 років, який 21.07.2005 року зареєстровано у Ружинському відділі Житомирської регіональної філії центру Державного земельного кадастру за №5. Пунктом 21 вищевказаного договору оренди передбачено, що після припинення дії договору, орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку в стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Перевіркою проведеною державною інспекцією сільського господарства в Житомирській області встановлено, що після припинення дії договору оренди землі ОСОБА_2 не повернув земельну ділянку орендодавцеві, без будь-яких правових підстав продовжує користуватись земельною ділянкою.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з»явився, подав до суду заяву в якій просить розгляд справи проводити

З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх наданими сторонами доказами, суд прийшов до наступного.

Відповідно до вимог ст.792 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній. або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно вимог ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди емельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно вимог ст.5 Закону України «Про оренду землі», орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Відповідно до вимог ст.20 Закону України «Про оренду землі», укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно га їх обтяжень.

У разі припинення або розірвання договору оренди землі, відповідно до вимог ст.34 Закону України «Про оренду землі», орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Судом встановлено, та не заперечується сторонами, що розпорядженням голови Ружинської районної державної адміністрації № 205 від 25.05.2005 року затверджено ОСОБА_2 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду площею 4,1462 га та передано її в оренду терміном на 5 років. 20.07.2005 року між Ружинською РДА та ОСОБА_2В укладено договір оренди землі строком на 5 років, який 21.07.2005 року зареєстровано у Ружинському відділі Житомирської регіональної філії центру Державного земельного кадастру за №5.

Пунктом 21 вищевказаного договору оренди передбачено, що після припинення дії договору, орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку в стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Перевіркою проведеною державною інспекцією сільського господарства в Житомирській області встановлено, що після припинення дії договору оренди землі ОСОБА_2 не повернув земельну ділянку орендодавцеві, без будь-яких правових підстав продовжує користуватись земельною ділянкою. Підтвердженням цього є акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства Державної інспекції сільського господарства у Житомирській області від 01.11.2012. Крім того, за даними Ружинського відділення Попільнянської МДПІ ОСОБА_2 продовжує сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою водного фонду незважаючи на те. що договір оренди земельної ділянки припинив дію. З липня 2010 року по 21.11.2012 відповідач сплатив 1632.95 орендної плати.

Відповідно до вимог ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно внесеними змінами до Закону України «Про прокуратуру», що набрали чинності 01.12.2012. розширено повноваження прокурора щодо звернення до суду в ході здійснення правозахисної діяльності. Відповідно до вимог ст.20 Закону України «Про прокуратуру», при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор при виявленні порушень закону у межах своєї компетенції має право звертатися до суду в передбачених законом випадках.

Відповідно до вимог ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру».представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій. спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Згідно вимог ст.45 ЦПК України, з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою). Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, га обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охоронною держави.

Користування земельною ділянкою без будь-яких правових підстав порушує інтереси у сфері контролю за використанням та охоронною земель, ефективного використання земельних ресурсів.

Зазначене відповідно до п.2 ст. 121 Конституції України. ст..36-1 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред'явлення цього позову.

Згідно зі СТ..5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» здійснення державного контролю за використанням та охоронною земель усіх категорій та форм власності покладено на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері контролю в агропромисловому комплексі.

Таким центральним органом виконавчої влади відповідно до Указу Президента України від 13.04.2011 №459/2011 «Про державну інспекцію сільського господарства» є Держсільгоспінспекція України.

Разом з тим ст.ст.6,9.10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охоронною земель» не передбачено повноважень вказаного органу щодо звернення до суду про визнання незаконними рішень органів державної влади та місцевого самоврядування щодо розпорядження землями, визнання недійсними правочинів щодо відчуження чи передачі в користування земельних ділянок державної та комунальної власності, а також їх повернення з чужого незаконного володіння.

Не передбачено таких повноважень і Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 №459/2011.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що чинним законодавством визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням га охоронною земель, однак у вказаного державного органу відсутні повноваження щодо звернення до суду, прокурор пред'являє цей позов у інтересах Ружинської районної державної адміністрації. Так як. відповідно до пункту 12 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Тобто, в силу вищезазначених положень до повноважень Ружинської районної державної адміністрації у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах визначених Земельним кодексом України Відповідно до пункту 12 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Тобто, в силу вищезазначених положень до повноважень Ружинської районної державної адміністрації у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах визначених Земельним кодексом України та здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, про. що зазначено і в ст. 17 цього Кодексу.

Таким чином, державою покладено обов'язок на Ружинську районну державну адміністрацію здійснювати відповідний державний контроль за дотриманням вимог земельного законодавства на відповідній території.

Прокурор Ружинського району звернувся з позовом у зв'язку з тим, що, порушуються вищезазначені норми, засади і принципи, оскільки без належних на те правових підстав інші суб'єкти земельних відносин позбавлені можливості отримати відповідне право на землю на конкурентних засадах.

Відтак порушується принцип законності та політика держави в сфері земельних відносин, перспектива надходження до бюджетів коштів та умови використання земельних ділянок з належним еколого-економічним обгрунтуванням, впорядкуванням та охороною угідь, виконання інших соціальних програм за результатами проведених земельних торгів.

Таким чином, на підставі вище викладеного, суд вважає, що відсутні будь-які правові підстави щодо права ОСОБА_2 користуватись вищевказаною земельною ділянкою водного фонду, а тому її необхідно повернути.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 121 Конституції України, ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст.45 ЦГІК України, ст. 1212 ЦК України. ст..34 Закону України «Про оренду землі», -

ПРОШУ:

Позовні вимоги задовільнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_2 повернути земельну ділянку водного фонду площею 4.1462 га вартістю 27921 грн. орендодавцю Ружинській районній державній адміністрації.

Стягнути з ОСОБА_2, на користь держави 279,21 грн. (Двісті сімдесят дев»ять гривень 21 копійку) судового збору ( найменування отримувача: УДКСУ в Ружинському районі 22030001, номер рахунку № 31211206700550, код отримувача 36928430, код класифікації доходів бюджету 22030001, найменування рахунку Ружинський районний суд).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, яка не була присутня в судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя О. В. Митюк.