Вирок № 28394805, 02.10.2012, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

Справа № 1-317/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2012 року

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі головуючого судді Сусловця М.Г.

при секретарі Климець В.І., Клечковській М.М.

з участю прокурора Горбань М.М.

адвоката ОСОБА_1, ОСОБА_2

представників ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_5 справу по обвинуваченню

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, студента ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 1) 21.03.2011 року Корольовським районним судом за ст.. 186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75, 104, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік; 2) 08.04.2011 року Новоград-Волинським міськрайонним судом за ст. 186 ч.2 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, відповідно до ст. 75, 104, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не навчається, не одруженого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_8, раніше не судимого

за ст. 187 ч. 3 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

21.04.2011 року близько 2 год. ОСОБА_7, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, володіючи даними про місце проживання ОСОБА_8 в АДРЕСА_1, а також те, що останній займається ремонтом мобільних телефонів, з метою наживи, запропонував ОСОБА_6 вчинити розбійний напад на останнього, на що ОСОБА_6, який також перебував в стані алкогольного сп'яніння, погодився.

Здійснюючи свій спільний злочинний умисел, ОСОБА_9 разом із ОСОБА_7, прибули до квартири ОСОБА_8 в АДРЕСА_2 та за спільним планом, з метою проникнення в житло, представившись працівниками міліції, зайшли до квартири де ОСОБА_6, діючи спільно зі ОСОБА_7 з метою вчинення розбійного нападу та заволодіння грішми потерпілого ОСОБА_8 з метою подолання опору з боку останнього із застосуванням фізичного насильства нанесли ОСОБА_8 удари кулаками рук по тілу, після чого стали його залякувати, погрожуючи застосуванням насильства та вимагаючи при цьому гроші.

Після цього, ОСОБА_6, взявши в руку молоток, який знаходився на дивані в кімнаті квартири, наніс ОСОБА_8 спочатку удари по лівій руці, потім один удар по лівій нозі, три удари по грудях і удар по правій руці, спричиняючи тим самим потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження. Крім того ОСОБА_7 передав ОСОБА_6 кухонний ніж, який він виявив в кімнаті квартири ОСОБА_8, після чого ОСОБА_6, діючи узгоджено із ОСОБА_7, приставивши до шиї потерпілого ОСОБА_8, став висловлювати погрози застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я останнього, під час чого ОСОБА_7 обшукував приміщення квартири з метою виявлення майна, яким би можна було заволодіти.

Після цього, ОСОБА_6, не припиняючи свої злочинні дії, разом із ОСОБА_7, умисно відкрито заволоділи майном ОСОБА_8, яке вони виявили в квартирі останнього, а саме мобільним телефоном N-95»в комплекті із акумуляторною батареєю, вартістю 250 грн., мобільним телефоном марки 1200», неповнокомплектним, вартістю 68 грн., мобільним телефоном марки SGH-Х640»в комплекті із акумуляторною батареєю, вартістю 200 грн. та мобільним телефоном n - Т - 700»у комплекті із акумуляторною батареєю, зарядним пристроєм та гарнітурою для приєднання навушників, вартістю 448 зарядним пристроєм до мобільного телефону марки »АС-ЗЕ, вартістю 35 грн., акумуляторною батареєю марки АВ043446ВЕ»вартістю 45 грн., платою від мобільного телефону марки N73-1»вартістю 420 гри., набором викруток для мобільних телефонів у кількості 16 штук у коробці, марки «ТОРЕХ», вартістю 20 грн., та двома USB- шнурами, вартістю 50 грн. кожен, а всього на загальну суму 1621 грн.

Після цього ОСОБА_7 та ОСОБА_6 продовжили вимагати у ОСОБА_8 гроші в сумі 500 грн., в зв'язку з чим останній, сприймаючи реально їх погрози застосування по відношенню до себе насильства небезпечного для життя та здоров'я, в супроводі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на автомобілі таксі, з метою отримання грошей у батьків та їх передачі останнім, прибув до будинку по вул. Рибалко 11 в м. Новоград-Волинський де ОСОБА_7 та ОСОБА_6 будучи виявленими матір'ю потерпілого - ОСОБА_10 припинили свої злочинні дії та із чужим майном залишили місце вчинення злочину, чим спричинили потерпілому ОСОБА_8, матеріального збитку на загальну суму 1621 грн.

Крім того, внаслідок злочинних спільних дій ОСОБА_6 та ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_8 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді садна з синцем навколо на задній поверхні правого плеча в нижній частині, садна з синцем навколо на зовнішній поверхні правого плеча в нижній частині, синців на зовнішній поверхні лівого плеча в середній частині, синців на зовнішній поверхні лівого плеча в середній частині, в ділянці тіла грудини у верхній частині, в середній частині, в нижній частині, на передньо-внутрішній поверхні лівого стегна в нижній частині, перед лівим вухом, крововиливів на слизовій оболонці верхньої губи справа, на слизовій оболонці верхньої губи зліва, саден на верхній губі справа, на нижній губі справа, на верхній повіці лівого ока, на спинці носа зліва з переходом на щоку, яке згідно висновку експерта № 372 від 12 травня 2011 року, належить до легких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою вину визнав повністю та пояснив, що 20.04.2011 року близько 22 год. він перебував із своїм товаришем ОСОБА_7 на районі «Світанок», де за магазином «Два кума»на лавочках вжив з ним на двох пляшку горілки ємністю 0,7 л. після чого 21.04.2011 року близько 1 год. ночі вони поїхали у кафе «Бомболіно»де вжили ще 250 гр. горілки на двох. Перебуваючи у кафе, ОСОБА_7 розповів йому про військовослужбовця, ОСОБА_8 та запропонував поїхати до нього та непомітно проникнути до квартири і викрасти мобільний телефон, на що той погодився. Близько 2 год. ночі вони з ОСОБА_7 викликали таксі та поїхали до будинку Іванця. Приїхавши до будинку, вони постукали у двері квартири № 4, їм відчинив двері ОСОБА_8 Він представився працівником міліції, але вони не називали своїх імен і ніяких документів не надавали. Після цього ОСОБА_8 пропустив їх до кімнати. Пройшовши до кімнати, він запитав у Іванця кого він тут ховає, останній відповів, що нікого. Спочатку вони із ОСОБА_7 оглянули шафу, яка була в кімнаті, в якій нічого знайшли. Потім він сказав Іванцю, щоб він дав їм грошей, але той відповів, що грошей у нього не має, а карточка із зарплатнею знаходиться у батьків, які проживають окремо. Після цього він відвів Іванця на кухню і почав розмовляти з ним на підвищених тонах, ОСОБА_7 залишився в кімнаті. Він вдарив Іванця два рази кулаком по обличчю та декілька разів по животі. Потім вони повернулися до кімнати, сіли втрьох на диван, продовжували його залякувати Іванця, а саме махав рукою перед обличчям. Далі вони з ОСОБА_7 почали наносити удари Іванцю. Пізніше він взяв молоток, який лежав на дивані та наніс ним два удари Іванцю по правій нозі і один удар по плечу. Далі він сів на мотоцикл, на якому побачив ножа, якого взяв та тримав у руках. ОСОБА_8 сидів перед ним на ліжку, але він йому не погрожував ножем. Вони з ОСОБА_7 запитували у хлопця, де у нього гроші, карточки, той відповідав, що грошей у нього не має, а карточка знаходить у батьків. ОСОБА_7 збирав робочі мобільні телефони та складав у коробку з-під телефону, щоб у подальшому забрати їх із собою. Після цього ОСОБА_8 сказав, що вони можуть поїхати до його батьків на «болгарбуд», щоб взяти у батьків його зарплатну картку, на що вони погодилися. Вони викликали таксі, яке приїхало приблизно через 10 хв. Під час того як вони чекали таксі ОСОБА_8 зі свого мобільного телефону зателефонував до своєї матері та сказав їй, що він зараз буде біля її будинку, щоб вона скинула йому зарплатну карточку. Із квартири вони взяли із собою 4 мобільні телефони, два зарядних пристрої, документи на мобільний телефон. Приїхавши на вул. Рибалко побачили як із під'їзду вийшла мати ОСОБА_8, який вийшов із таксі, а вони залишилися в ньому сидіти. ОСОБА_8 попросив матір, щоб вона винесла йому зарплатну карточку, оскільки він поїде гуляти, але його матір попросила його, щоб він йшов додому, також вона підходила до таксі запитувала у них куди вони хочуть їхати і які гроші їм потрібні. ОСОБА_7 відповів, що гроші їм потрібні на дівчат. В цей час вийшов батько ОСОБА_8, який забрав останнього та жінку додому. Далі вони із ОСОБА_7 роз'їхалися по домівкам. Заподіяну шкоду відшкодував в повному обсязі. В скоєному щиро розкаюється.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 вину визнав повністю та дав покази аналогічно показам ОСОБА_6, при цьому додав, що побачив як на кухні у ОСОБА_6 з'явився ніж у руках, яким він, погрожував Іванцю, кажучи, якщо він не дасть гроші то тоді йому буде «Капець». ОСОБА_11 разом із ОСОБА_8 прийшли із кухні в кімнату, та вони разом із ОСОБА_11 почали дивитися мобільні телефони, які знаходилися на табуретці та на ліжку, він запитував у ОСОБА_8. які із них робочі. Біля телефонів знайшов також коробку з-під телефону, в яку складав робочі мобільні телефони, щоб у подальшому забрати їх із собою. В цей час ОСОБА_11 продовжував запитувати хлопця, де знаходяться гроші та зарплатне карточка, повторюючи запитання декілька разів, на що хлопець постійно повторював, що грошей у нього немає, а карточка знаходиться у батьків. Після чого ОСОБА_11 штовхнув ОСОБА_8 на ліжко і вони вдвох почали наносити удари, а саме він нкніс два удари кулаком по обличчю, а також один раз вдарив ладонню по обличчю, а ОСОБА_11 наносив йому також декілька ударів кулаком по обличчю.

Крім повного визнання своєї вини підсудними їх вина стверджується наступними доказами дослідженими судом.

Показами потерпілого ОСОБА_8 який пояснив, що 20.04.2011 близько 19 год. він прийшов додому. На протязі вечора займався своїми справами. Близько 2 год. ночі 21 квітня 2011 року коли він ще не спав, до нього у хтось постукав. Він відразу відчинив двері, не запитуючи хто прийшов. Відчинивши двері, він побачив на порозі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Вони перебували в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_6 запитав у нього де знаходиться ОСОБА_12, на що він відповів, що не знає такого, та запитав хто вони такі. Тоді ОСОБА_6 сказав, що вони працівники міліції та шукають дану особу. Ніяких документів вони не пред'являли. Після цього ОСОБА_6, відсторонивши його рукою в бік від проходу зайшов до його квартири, сказавши «дай я подивлюся»та пішов відкривати шафу у кімнаті і став ходити по кімнатах. Слідом за ним зайшов і ОСОБА_7 Оглянувши квартиру, вони почали його словесно залякувати. ОСОБА_6 взяв з-під підвіконня ножиці в праву руку та гострим кінцем став штрикати його у груди, плече. При цьому ОСОБА_6 постійно запитував де ОСОБА_13, а ОСОБА_7 стояв поряд і також задавав ті ж запитання. Далі ОСОБА_7, побачивши на столі кухонний ніж, взяв його в праву руку та передав ОСОБА_6, сказавши щоб той держав ніж біля його шиї, а він піде ще огляне будинок. ОСОБА_6 взяв ніж, в праву руку, загостреним кінцем приставив лезо ножа йому до шиї з лівої сторони. ОСОБА_7 обшукував квартиру. Через хвилину ОСОБА_7 повернувся на кухню та приніс мобільний телефон, далі підійшов до нього і почав вимагати гроші в сумі 500 грн. та зарплатну кратку. Він відповів що грошей та картки не має, тоді ОСОБА_6 наніс йому один удар в обличчя, розбивши окуляри, та декілька ударів кулаками по тілу. Пізніш ОСОБА_6 взяв в кімнаті на тумбочці молоток, яким спочатку наніс три удари йому по лівій руці, потім один удар по лівій нозі, потім три удари по грудям та один удар по правій руці. Далі вони обох продовжили висловлювати погрози застосування побоїв та вимагали гроші та картку. Далі вони завели його з кухні до кімнати та посадили на диван. ОСОБА_7 сів праворуч від нього та взяв в обхват своєю правою рукою його шию і сильно стиснувши, а ОСОБА_6 стояв поряд та ударяв його лулаком по лобі, кажучи щоб він не брехав та давав гроші. Коли ОСОБА_7 відпустив його із захвату, то ОСОБА_6 знову взяв ножа в руку та приставив йому до шиї і почав запитувати чи є у нього золоті вироби, на що він відповів що немає. ОСОБА_7 також погрожував йому ножем, приставляючи його до шиї. Це все продовжувалося близько ЗО хв. Потім ОСОБА_7 склав в пакет 4 мобільні телефони, зарядні пристрої, ЮСБ шнури, навушники. Після цього ОСОБА_6 наказав йому зателефонувати батькам, щоб вони скинули з балкону зарплатну картку, але оскільки в нього на рахунку не було грошей він батькам не подзвонив. Після цього вони викликали таксі і втрьох поїхали до його батьків, які проживають ІНФОРМАЦІЯ_9. По дорозі ОСОБА_6 попросив у таксиста мобільний телефон і він подзвонив батькам. Приїхавши, зупинилися біля під'їзду будинку де проживають його батьки, і через деякий час вийшла його матір ОСОБА_10, у якої він хотів забрати картку та гроші. Але запідозривши щось неладне його матір повернулася до квартири та покликала батька, який вийшов та забрав його із матір'ю додому, а ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишились в таксі. Будь-яких претензій до підсудних не має, завдані збитки йому відшкодовані. Просить суд підсудних суворо не карати.

Показами свідка ОСОБА_10 яка пояснила, що 21 квітня 2011 року о 4 год. ночі їй на домашній телефон зателефонував її син ОСОБА_8 та схвильованим голосом став просити її, щоб вона скинула йому з балкону його зарплату картку, яку залишав у неї на збереженні. Вона стала розпитувати його що сталося та навіщо йому картка, якщо на її рахунку немає грошей, однак син нічого не пояснював повторював, щоб вона кинула йому картку та гроші. Вона відповіла, що виконає його прохання, однак пояснила, що має лише 60 грн. Запідозривши, що щось трапилося, вона взяла картку та 60 грн., вийшла з квартири з під'їзду на вулицю, де побачила, що біля під'їзду стояв автомобіль таксі марки «Щевроле». Біля таксі стояв її син. В автомобілі крім водія вона побачила ще двох хлопців. Вона підійшла до сина та запитала що сталося, однак він відвів її назад до під'їзду та повторював, щоб вона йому дала картку та гроші, а для чого вони йому потрібні він пояснить їй потім. По його обличчю вона бачила що він переляканий. Вона підійшла до таксі та через відкрите водійське вікно запитала у пасажирів чи не винен її син кому-небудь гроші, однак хлопець, який сидів на передньому сидінні відповів що не винен. Вона ще більше запідозрила щось неладне, а тому сказала сину щоб він почекав її, а сама пішла до квартири та покликала чоловіка, розповіла про ситуацію. Далі вони з чоловіком удвох вийшли з під'їзду і чоловік відразу забрав сина до квартири. Після цього вона повернулася до квартири. В квартирі син розповів про напад.

Показами свідка ОСОБА_14 який пояснив, що потерпілий ОСОБА_15 є його сином. 21.04.2011 року близько 4 год. коли він з дружиною спали, він почув як до них подзвонили по телефону і відповіла дружина. З ким дружина розмовляла він не зрозумів, але через хвилину чув як дружина вийшла з квартири. Через деякий час дружина повернулася, сказала щоб він вийшов з нею на вулицю бо там незрозуміла ситуація з їхнім сином, який стоїть на вулиці, його чекає таксі, в якому сидять незнайомі хлопці і син просить зарплатну картку та гроші. Вони з дружиною вийшли на вулицю, дружина пішла до таксі запитати у хлопців чи винен син комусь гроші, а він взяв сина під руку та завів до під'їзду, після чого покликав дружину і вони всі разом пішли до квартири. Пізніше син розповів їм про те що сталося, вони звернулися до міліції.

Показами свідка ОСОБА_16 який пояснив, що він працював таксистом на фірмі «Екіпаж». 20.04.2011 року він заступив на добову зміну. 21.04.2011 року близько 3 год. 40 хв. диспетчер фірми дав йому заказ на вул. Залізничну. Приїхавши до переїзду в районі «Дружба»його таксі зупинили троє хлопців, повідомили, що це вони викликали таксі. Це були ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Хлопці сіли в таксі, у ОСОБА_7 в руках була коробка із мобільними телефонами. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були в стані алкогольного сп'яніння, це було помітно по манері їх розмови, поведінці, поводилися адекватно. ОСОБА_8 по дорозі у таксі практично не розмовляв, загалом говорили ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Розмовляли про гроші, якусь карточку. По дорозі хтось із хлопців попросив у нього мобільний телефон щоб подзвонити. Він дав мобільний телефон, з якого ОСОБА_8 телефонував до мами та просив у неї, щоб вона з балкону скинула банківську картку та гроші, якщо є, оскільки він зараз під'їде до будинку на таксі. Коли вони під'їхали на вказану вулицю, ОСОБА_8 відразу вийшов із автомобіля та підійшов ближче до під'їзду. Через декілька хвилин з під'їзду вийшла жінка та підійшла до таксі, зазирнула у пасажирське вікно і запитала що діється. Хлопці відповіли, що нічого серйозного не відбувається, вони збираються до дівчат. Після цього із під'їзду вийшов батько, який забрав Іванця та дружину додому, а він завіз хлопців по домівкам: ОСОБА_6 вийшов біля магазину «555»по вул. ОСОБА_17, а ОСОБА_7 на вул. ОСОБА_18 у мікрорайоні «Лубчиця».

Оголошеними показами свідка ОСОБА_18, який показав, що із 2009 року він разом з ОСОБА_19 служили в одній військовій частині, але у різних відділеннях. Із ним тісних дружніх стосунків не підтримує. Йому відомо, що ОСОБА_8 у вільний від роботи час займається ремонтом мобільних телефонів, а також ремонтує автомобілі, з приводу чого він неодноразово звертався до нього. 21.04.2011 року із 8 год. до 12 год. він знаходився у м. Житомирі по особистим справам. Так, близько 12 год., коли він повертався із м. Житомира в напрямку до м. Новоград-Волинського, то йому на мобільний телефон зателефонував командир батальйону ОСОБА_20 та запитав у нього чи ОСОБА_8 йому нічого не винен, на що він відповів що нічого, тоді він повідомив йому, що ОСОБА_8 пограбували. Приїхавши до м. Новоград-Волинський він пішов до військової частини А 3814, а саме до ОСОБА_20, який його викликав. Прийшовши до нього, він іще раз перепитав у нього чи він не був цієї ночі за місце проживання ОСОБА_8 та чи не причетній він до вказаної події. Він наголосив йому що не був причетний до цього та сказав, що вони можуть поїхати до нього додому на вул. Залізничну та в усьому із ним розібратися. Близько 17 год. цього ж дня він разом із командиром роти ОСОБА_21 та із заступником із виховної роботи ОСОБА_22 поїхали додому до ОСОБА_8, а саме на вул. Залізнична 332 в м. Новоград-Волинський. Приїхавши за вищевказаною адресою він поспілкувався із оперативними працівникам з приводу вищевказаних подій, які пізніше його відпустили. Також він повідомив, що знайомий лише із ОСОБА_7 вже більше 4 років. ОСОБА_7 він не знайомив із ОСОБА_19, але приблизно рік назад ОСОБА_7 разом із ним їздив на автомобілі до ОСОБА_8 додому на вул. Залізничну, 332. Але приїхавши до ОСОБА_19, ОСОБА_7 чекав на нього у салоні автомобіля, не виходив із нього. По дорозі до ОСОБА_8, він розповів ОСОБА_7, що вони їдуть до його колеги по роботі також військовослужбовця, щоб забрати у нього запчастини до автомобіля. Також він розказав йому, що ОСОБА_8 займається ремонтом автомобілів, а також мобільних телефонів. ОСОБА_7 про свої наміри вчинення розбійного нападу на ОСОБА_8 йому не розповідав. Із ОСОБА_6 він не знайомий. Після вищевказаних подій із ОСОБА_19 він не спілкується, оскільки він на нього наговорює (т. 1 а.с. 201-202).

Протоколом огляду місця пригоди від 21.04.2011 р. з фототаблицею до нього, з якого слідує, що місцем пригоди є приміщення квартири АДРЕСА_3, в ході огляду якої при обробці спеціальним порошком «Сапфір»поверхні «обналичника»дверей, виявлено та скопійовано на липку стрічку СТ сліди пальців рук розмірами 48*44*48*42 мм, 48*30*48*30 мм, 48*34*48*33мм, 48*33*48*32 мм. При обробці спеціальним порошком «Сапфір»поверхні 0\/Г)-диску було виявлено та скопійовано на липку стрічку СТ сліди пальців рук розміром 48*44*48*43 мм. При обробці спеціальним порошком «Сапфір»поверхні упаковки ОУГ)-диску було виявлено та скопійовано липку стрічку СТ сліди пальців рук розміром 36*48*33*48 мм. При обробці спеціальним порошком «Сапфір»поверхні скляної попільнички було виявлено та скопійовано на липку стрічку СТ два сліди пальців розмірами 48*32*48*32 мм, 48*28*48*33 мм. Вищевказані липкі стрічки вилучені до ОСОБА_5 Також було виявлено в приміщенні кухні на підвіконнику шматок туалетного паперу зі слідами нашарування бурого кольору, який був упакований у паперовий пакет та вилучений до ОСОБА_5 Також в приміщенні кімнати із кришки вилучені два недопалки цигарок, які упаковані у паперовий згорток, із попільнички вилучені два недопалки цигарок марки «Сатеїі», які упаковані у паперовий згорток, а також один недопалок вилучений із підлоги, упакований у паперовий згорток та усі вилучені до ОСОБА_5, для прийняття рішення по суті. На ліжку виявлено ніж, молоток, ножиці, які були вилучені до Новоград-Волинського MB для вирішення питання по суті. Із вищевказаного ножа та руків'я молотка вилучалася одорологічна інформація, абсорбенти упаковані у скляну банку 0,5 л, закриті металевою кришкою, опечатані та вилучені до Новоград-Волинського MB для вирішення питання по суті ( т. 1 а.с. 5-11).

Протоколом огляду місця пригоди від 21.04.201 Іроку з фототаблицею до нього, з якого слідує, що місцем пригоди є ділянка території, розміщена біля домоволодіння, розташованого за адресою м. Новоград-Волинський, вул. Весняна, 4. Біля хвіртки якої знаходиться підозрюваний ОСОБА_7 у якого в руках знаходяться речі: зарядний пристрій до мобільного телефону марки »АС-ЗЕ, акумуляторна батарея марки », акумуляторна батарея марки АВ043446ВЕ», плата від мобільного( телефону марки N73-1», набір викруток для мобільних телефонів у кількості 16 штук у коробці марки «ТОРЕХ», мобільний телефон марки SGH-Х640»в комплекті із акумуляторною батареєю, мобільний телефон марки N-95»b комплекті із акумуляторною батареєю та мобільній телефон марки 1200», неповнокомплектний, які були вилучені до Новоград-Волинського MB ( т. 1 а.с. 22-23)

Протоколом огляду місця пригоди від 22.04.2011 року, з якого слідує, що місцем пригоди є приміщення службового кабінету № 26 Новоград-Волинського MB, яке розташоване по вул. Івана Франка За м. Новоград-Волинський, в якому знаходиться гр. ОСОБА_3 в руках у якої знаходиться картонна коробка, на якій мається зображення мобільного телефону та надпис: «:Sony Ericsson Т-700». В середині картонної коробки знаходиться мобільний телефон Ericsson Т-700», 35516803-337096-2, зарядний пристрій до даного телефону, ізольований кабель для під'єднання навушників, посібник користувача та гарантійний талон з чеком на придбання, які були вилучені до ОСОБА_5(т. 1 а.с. 35)

Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 22.04.2011 року з якого слідує, що потерпілий ОСОБА_8 під №1 впізнав ОСОБА_6, як особу яка 21.04.2011 року близько 02 год. вчинила на нього розбійний напад в приміщення квартири АДРЕСА_4 ( т. 1 а.с. 48-49)

Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 22.04.2011 року, з якого слідує, що потерпілий ОСОБА_8 під №3 впізнав ОСОБА_7, як особу яка 21.04.2011 року близько 02 год. вчинила на нього розбійний напад в приміщення квартири АДРЕСА_4 ( т. 1 а.с. 54-55)

Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 22.04.2011 року, з якого слідує, що свідок ОСОБА_10 під № 3 впізнала ОСОБА_6, як особу яка 21.04.2011 року була з її сином ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 50-51).

Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 22.04.2011 року з oro слідує, що свідок ОСОБА_10 гад № 2 впізнала ОСОБА_7. як особу а 21.04.2011 року була з її сином ОСОБА_8 (т.1 а.с. 52-53).

Висновком судово-медичної експертизи № 372 від 13.05.2011 року, з якого слідує, що тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_8 у вигляді садна з синцем навколо на задній поверхні правого плеча в нижній частині, садна з синцем навколо на зовнішній поверхні правого плеча в нижній частині, синців на зовнішній поверхні лівого плеча в середній частіші, синців на зовнішній поверхні лівого плеча в середній частині, в ділянці тіла грудини у верхній частині, в середній частині, в нижній частині, на передньо - внутрішній поверхні лівого стегна в нижній частині, перед лівим вухом, крововиливів на слизовій оболонці верхньої губи справа, на слизовій оболонці верхньої губи зліва, саден на верхній губі справа, на нижній справа, на верхній повіці лівого ока, на спинці носа зліва з переходом на щоку, утворились від дії тупого (их) предмета (ів), давністю можливо 21.04.2011 року, належать до легких тілесних ушкоджень (т.1 а.с. 134)

Висновком судово-товарознавчої експертизи №5/357 від 30.05.20.11 року, з якого слідує, що залишкова вартість зарядного пристрою до мобільного телефону марки »АС-ЗЕ, станом на 21.04.2011 року, могла складати 35 грн., залишкова вартість мобільного телефону марки N-95»в комплекті із акумуляторною батареєю, станом на 21.04.2011 року, могла складати 250 грн., залишкова вартість мобільного телефону марки 1200», неповнокомплектного, станом на 21.04.2011 року, могла складати 68 грн., залишкова вартість набору викруток для мобільних телефонів у кількості 16 штук у коробці марки «ТОРЕХ», станом 21.04.2011 року, могла складати 20 грн. ( т.1 а.с. 149-160)

Висновком судово-товарознавчої експертизи № 5/356 від 31.05.2011 року, з якого слідує, що залишкова вартість мобільного телефону марки Ericsson - Т-700»у комплекті із акумуляторною батареєю, зарядним пристроєм та гарнітурою для приєднання навушників, станом на 21.04.2011 року, могла складати 448 грн. ( т.1 а.с. 169-173)

Протоколом огляду речових доказів та постановою про приєднання до справи речових доказів від 07.06.2011 року, з яких слідує, що предметом огляду є мобільний телефон марки Ericsson - Т-700»у комплекті із акумуляторною батареєю, зарядним пристроєм та гарнітурою для приєднання навушників, зарядний пристрій до мобільного телефону марки »АС-ЗЕ, акумуляторна батарея марки », акумуляторна батарея марки АВ043446ВЕ», плата мобільного телефону марки N73-1», набір викруток для мобільних телефонів у кількості 16 штук у коробці марки «ТОРЕХ», мобільний телефон марки SGH-X640»в комплекті із акумуляторною батареєю, мобільний телефон марки N-95»в комплекті із акумуляторною батареєю та мобільний телефон марки 1200», неповнокомплектний, які були оглянуті, визнані речовими доказами та приєднаними до кримінальної справи в якості речових доказів ( т.1 а.с. 205-206)

Протоколом огляду речових доказів та постановою про приєднання до справи речових доказів від 07.06.2011 року, з яких слідує, що предметом огляду є ніж, молоток з руків'ям та металеві ножиці, які були оглянуті, визнані речовими доказами та приєднані до кримінальної справи в якості речового доказу ( т. 1 а.с. 208-209)

Протоколом очної ставки від 15.06.2011 року, з якої слідує, що обвинувачений ОСОБА_7 підтвердив покази потерпілого ОСОБА_8, який показав, що ОСОБА_7 брав його шию руками в обхват, сидячи на дивані 21.04.2011 року близько 02 год., а ОСОБА_6 наніс удар кулаком по лобі, а також те, що ОСОБА_6 неодноразово використовував у своїх погрозах ніж ( т.1 а.с. 230-231)

Протоколом очної ставки від 16.06.2011 року, з якої слідує, що обвинувачений ОСОБА_6 підтвердив покази потерпілого ОСОБА_8, який показав, що ОСОБА_6 наніс йому удар по обличчю, а також те, що наносив удари молотком (т.1 а.с. 234-235)

Протоколом відтворення обстановки та обставин події та фототаблицею до нього від 18.06.2011 року, з якого слідує, як потерпілий ОСОБА_8 на місці показав на статистові та розповів про обставини розбійного нападу на нього ОСОБА_6 та ОСОБА_7 21.04.2011 року близько 02 год. в приміщенні його квартири по вул. Залізничній 332, в кв. №4 в м. Новоград-Волинський ( т.2 а.с. 64-76)

Посилання захисту на те, що в діях ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відсутній склад злочину, передбачений ст. 187 ч. КК України, а наявні ознаки дій останніх, які можуть бути кваліфіковані за ст. 186 КК України, так як у їх діях відсутнє негайне вилучення чужого майна шляхом застосування фізичного або психічного насильства а також те що умисел у них був на таємне викрадення чужого майна - є безпідставні, оскільки розбій - це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства. Під нападом за статтею 187 КК слід розуміти умисні дії, спрямовані на негайне вилучення чужого майна шляхом застосування фізичного або психічного насильства, зазначеного в частині першій цієї статті. Розбій вважається, закінченим, з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, або з погрозою застосування такого насильства, незалежно від того, заволоділа винна особа майном потерпілого чи ні. Небезпечне для життя та здоров'я насильство - це умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя та здоров'я в момент їх вчинення. До них слід відносити, зокрема, і здавлення та душіння за шию.

Психічне насильство при розбої полягає в погрозі негайно застосувати фізичне насильство, небезпечне для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (погроза вбити, заподіяти тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, тощо). Погроза має місце тоді, коли винна особа, висловлюючи її в будь-який формі, бажає, щоб у потерпілого склалося враження, що, якщо вій протидіятиме нападаючому або не виконає його вимог, ця погроза буде реалізована, а у потерпілого дійсно таке враження склалося. Це стосується і випадків, коли винна особа погрожує застосуванням предметів, які завідомо для неї не можуть бути використані для реалізації погрози, якщо потерпілий сприймає ці предмети як такі, що являють собою небезпеку для життя та здоров'я. Таким чином, головним критерієм реальності погрози при розбої є суб'єктивне сприйняття її потерпілим. Для кваліфікації діяння за ст. 187 не має значення, чи мав винний намір приводити погрозу насильством, небезпечним для життя або здоров'я, до виконання. Погроза вчинити вбивство або заподіяти тяжке тілесне ушкодження, висловлена в процесі розбою, повністю охоплюється диспозицією ст. 187 і додаткової кваліфікації за ст. 129 не потребує.

Як пояснив потерпілий, і ці покази узгоджуються з висновком експерта № 372 від 13.05.2011 року, підсудні погрожували йому застосуванням фізичного насильства, крім того погрожували ножем, наносили удари руками, молотком, ножицями. Дані погрози і послідуючі дії підсудних він сприймав як реальні, що являють собою небезпеку для життя та здоров'я.

Що стосується відсутності у підсудних умислу на вчинення розбою то дане твердження спростовується показами потерпілого, підсудних, матеріалами справи, зокрема - відповідно до постанови пленуму Верховного суду від 06.11.2009 року N 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності" дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати як грабіж, а в разі застосування насильства чи висловлювання погрози його застосування - залежно від характеру насильства чи погрози - як грабіж чи розбій.

Як слідує з показів підсудних та потерпілого, прибувши до квартири Іванця, подзвонили у двері, їм відкрив потерпілий. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 свої злочинні дії не припинили, а продовжили їх, а саме: відштовхнули потерпілого, проникли в квартиру, почали обшукувати її, наносили потерпілому ударируками, ножицями, молотком, вимагали гроші, погрожували фізичною розправою, заволоділи його майном. Дані злочинні дії та їх послідовність свідчить про умисел на вчинення розбою.

Оцінюючи всі досліджені докази в їх сукупності суд вважає вину підсудних у пред'явленому їм обвинуваченні доведеною і кваліфікує їх дії за ст. 187 ч. 3 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, та проникненням у житло.

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудних є щире каяття, добровільне відшкодування заподіяної шкоди та вчинення злочину неповнолітнім.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудних є вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

Обираючи вид та міру покарання суд враховує, що вчинений злочин є особливо тяжким, тяжких наслідків від якого не наступило, особу

ОСОБА_6, який характеризуються по місцю проживання та навчання позитивно', не одружений, не працює, раніше неодноразово судимий, злочин вчинив під час іспитового строку,

ОСОБА_7, який характеризується по місцю проживання позитивно, не працює, не одружений, раніше не судимий, є організатором вчиненого злочину.

Суд також бере до уваги їх вік та стан їх здоров'я, стан здоров'я їх близьких, матеріальний стан їх сімей та їх самих, думку потерпілого, який не наполягає на суворому покаранні, відношення підсудних до скоєного.

При призначенні покарання суд враховує обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання підсудних, обставини справи, те що на час вчинення злочину вони були неповнолітніми та їх цинічну поведінку під час вчинення злочину, яка виразилась в нанесенні неодноразових ударів руками, молотком, ножицями.

Враховуючи викладене суд призначає покарання у вигляді позбавлення волі без конфіскації майна яке підсудні повинні відбувати в місцях позбавлення волі.

Відповідно до ст. 98 КК України до неповнолітніх додаткове покарання у вигляді конфіскації особистого майна не застосовується, тому суд не призначає підсудним даного додаткового покарання.

Судові витрати підлягають стягненню з підсудних в повному обсязі.

До покарання за даним вироком підсудному ОСОБА_23 слід приєднати невідбуту частину покарання за вироком Корольовського районного суду від 21.03.2011 року та Новоград-Волинського міськрайонного суду від 08.04.2011 року.

Оскільки до підсудних не застосовується додаткове покарання у вигляді конфіскації їх особистого майна та відсутність позову потерпілого слід зняти арешт, накладений на їх майно.

Керуючись ст.ст. 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України, суд,-

3 А С У Д И В:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 3 КК України і обрати йому покарання за цим законом сім років шість місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Відповідно до ст. 71 ч. 1 КК України до покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Корольовського районного суду від 21.03.2011 року та Новоград-Волинського міськрайонного суду від 08.04.2011 року та остаточно призначити покарання сім років сім місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити засудженому ОСОБА_6 попередньо обраний взяття під варту.

Строк відбування покарання обчислювати ОСОБА_6 з 21.04.2011 року.

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 3 КК України і обрати йому покарання за цим законом сім років позбавлення волі без конфіскації майна.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту взявши під варту з залу суду.

Строк відбування покарання обчислювати ОСОБА_7 з моменту затримання.

Стягнути в рівних долях з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а у разі їх неплатоспроможності, з їх законних представників ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області (р/р 35229005000096 УДК в Житомирській області, код 25574601, МФО 811039) 1013 грн. 10 коп. за проведення експертиз.

Речові докази по справі:

- мобільний телефон марки Ericsson - Т - 700»у комплекті акумуляторною батареєю, зарядним пристроєм та гарнітурою для приєднання навушників, зарядний пристрій до мобільного телефон марки »АС-ЗЕ, акумуляторну батарею марки " акумуляторну батарея марки АВ043446ВЕ», плату від мобільного телефону марки N73-1», набір викруток для мобільних телефонів у кількості 16 штук у коробці марки «ТОРЕХ»мобільний телефон марки SGH-X640»в комплекті із акумуляторною батареєю, мобільний телефон марки N-95»комплекті із акумуляторною батареєю та мобільний телефон марки 1200», неповнокомплектний залишити ОСОБА_8,

- ніж, молоток з руків'ям та металеві ножиці знищити.

Накладений арешт на майно ОСОБА_6, а саме на гроші в сумі 90 грн. 90 кой. та на мобільний телефон марки 1200», ІМЕІ- 358057014751893 і на майно ОСОБА_7, а саме на мобільний телефон марки Айфон4», ІМЕІ- 358685020095895. зняти.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, що тримаються під вартою - в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Головуючий: (підпис)