Рішення № 28394224, 18.12.2012, Апеляційний суд Хмельницької області

Справа № 2218/8430/2012

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2012 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого -судді Костенка А.М.,

суддів: Гринчука Р.С., Фанди В.П.,

при секретарі : Гриньовій А.М.

з участю : позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 2218/8430/12 за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 17 вересня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" про стягнення 3% річних за прострочку виконання грошового зобов'язання за весь час прострочки.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1, звертаючись до суду з позовом, вказувала, що 17 жовтня 2007 року між нею та відповідачем були укладені договора строкового банківського вкладу в банківських металах "Золотий вклад для фізичних осіб": договір № 767326/04-Д в сумі 94 тройськх унцій банківського золота у зливках 999,9 проби на 18 місяців зі сплатою 5% річних та договір № 767327/04-Д в сумі 32,15 тройських унцій банківського золота у зливках 999,9 проби на 18 місяців зі сплатою 5% річних. Датою повернення визначено 17 квітня 2009 року. У передбачений договорами строк вона звернулася із відповідною заявою про повернення вкладів та нарахованих відсотків. Однак, банк не виконав своїх зобов'язань, посилаючись на введення Національним Банком України мораторію на задоволення вимог кредиторів. Вважаючи відмову банку безпідставною, оскільки суперечить положенням Конституції України, Закону України "Про банки і банківську діяльність", Цивільного кодексу України, повторно зверталась до банку з листами про повернення вкладів. Лише 5 січня 2012 року відповідач повернув 32,15 унцій золота, 26 січня 2012 року ще 32,15 унцій золота, а 4 квітня 2012 року ще 64,30 унцій золота, що разом склало 128,60 унцій золота. Решту 6,99 унцій золота банк так і не повернув. У зв'язку із простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, посилаючись на положення ЦК України, умови договору позивач просила стягнути з ПАТ "Комерційний банк "Надра" на її користь 3% річних за прострочку виконання грошового зобов'язання за весь час прострочки в сумі 11,62 тройських унцій золота.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 17 вересня 2012 року вказаний позов задоволено. Стягнуто з ПАТ "Комерційний банк "Надра" на користь ОСОБА_1 3% річних за прострочку виконання грошового зобов'язання за весь час прострочки в сумі 11,62 тройських унцій золота. Стягнуто з ПАТ "Комерційний банк "Надра" судовий збір в сумі 1646 грн. 27 коп.

В апеляційній скарзі ПАТ "Комерційний банк "Надра" просить скасувати рішення суду, ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні вказаного позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права. Вказує, що при вирішенні спору суд першої інстанції не взяв до уваги положення Закону України "Про банки і банківську діяльність". Всупереч положенням ст. 214 ЦПК України суд не дав належної оцінки доводам

_________________

Головуючий у першій інстанції -Палінчак О.М. провадження № 22ц/2290/2562/12

Доповідач -Костенко А.М. Категорія № 19,27

відповідача. Також, апелянт вказує, що суд не встановив початок та закінчення введення мораторію.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду зміні.

У відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 та ч. 2 ст. 309 ЦПК України підставами для зміни рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом між сторонами 17 жовтня 2007 року було укладено два договори строкового банківського вкладу (депозиту) в банківських металах «Золотий вклад для фізичних осіб» : № 767326/04-Д, згідно якого позивачка передала банківський метал золото 999,99 проби загальною вагою 2925 грамів, що складає 94 тройських унцій строком на 18 місяців з датою повернення вкладу 17 квітня 2009 року з процентною ставкою 5 % річних та № 767327/04-Д, згідно якого позивачка передала банківський метал золото 999,99 проби загальною вагою 1000 грамів, що складає 32,15 тройських унцій строком на 18 місяців з датою повернення вкладу 17 квітня 2009 року з процентною ставкою 5 % річних.

По закінченню терміну дії договору відповідач вклад у вигляді банківського металу не повернув, відсотки не сплатив, посилаючись на те, що Правлінням Національного банку України з 10 лютого 2009 року призначено тимчасову адміністрацію і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та рішенням Правління НБУ від 10 лютого 2010 року термін роботи Тимчасової адміністрації у банку подовжено на рік, хоча позивач неодноразово зверталась до банку про з вимогою про повернення вкладу.

В послідуючому відповідач повернув позивачу строковий банківський вклад (депозит) в банківських металах « Золотий вклад для фізичних осіб» 5 січня 2012 року - 32.15 тройських унцій золота, що еквівалетно 411765,92 грн. шляхом видачі банківського металу в зливках, 26 січня 2012 року - 32.15 тройських унцій золота, що еквівалентно 411765,92 грн. шляхом видачі банківського металу в зливках, 4 квітня 2012 року - 64.30 тройських унцій золота, що еквівалентно 860188,42 грн., шляхом видачі банківського металу в зливках. Залишок неповерненого вкладу складає 6,99 тройських унцій золота.

Положеннями ст.ст. 526, 530, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтями 1058, 1060 ЦК України встановлено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобовязання передбачені ст. ст. 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема ст. 559 ЦК України передбачає, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відмові в задоволенні заяв позивача про повернення вкладу відповідач посилався на введення мораторію.

У відповідності до ч. 2 ст. 58 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність»банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Протягом мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) (п. 2 ч. 3 ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень зазначеної норми наслідки прострочення боржником грошового зобовязання трьох проценти річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат вкладника від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати вкладникові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобовязання.

Таким чином, три проценти річних входять до складу грошового зобов'язання, у зв'язку з чим дія мораторію відповідно до ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» на них не розповсюджується.

Така ж правова позиція визначена постановою Верховного суду України від 15 листопада 2010 року № 3-11 гс10 про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

При цьому у відповідності до ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Ураховуючи викладене доводи апеляційної скарги з посиланням на вказані норми «Про банки і банківську діяльність»про відсутність правових підстав для стягнення коштів за невиконання боргового зобов'язання не можуть прийматися до уваги.

Як зазначене вище відповідач прострочив виконання зобов'язання з 18 квітня 2009 року по 4 січня 2012 року, коли повернув 32.15 тройських унцій золота, тобто на 992 дні, з 5 січня 2012 року по 26 січня 2012 року, коли повернув ще 32.15 тройських унцій золота, тобто 21 день, з 26 січня по 3 квітня 2012 року, коли повернув 64,30 тройських унцій, тобто 69 днів.

Розмір боргу відповідача на час спливу терміну дії договору та відповідно термінів повернення вкладу підтверджується поточним звітом за операціями по поточному рахунку, наданому суду відповідачем.

Виходячи з цього 3% річних за час прострочення виконання зобов'язання за договором складає : за період з 18 квітня 2009 року по 4 січня 2012 року 11,05 тройських унцій золота ( 135,59 х 3% : 100 :365 х 992 = 11,05), за період з 5 січня 2012 року по 26 січня 2012 року 0,17 тройських унцій золота (103,44 х 3% : 100 :366 х 21 = 0,17), з 26 січня по 3 квітня 2012 року 0,40 тройських унцій золота (71,29 х 3% : 100 :366 х 69 = 0,40), а всього 11,62 тройських унцій золота.

Враховуючи вартість 10 тройських унцій, станом на час виконання зобов'язання -4 січня 2012 року 122843,18, 26 січня 2012 року 132550,18 грн., 3 квітня 2012 року 132918,66 3 % річних за час прострочення грошового виконання зобов'язання на час його виконання : 4 січня 2012 року еквівалентно 135 741,71 грн.(1 тройська унція = 12284,318 грн.; 11,05х 12284,318 = 135 741,71 грн.), 26 січня 2012 року еквівалентно 2253,35 грн (1 тройська унція = 13255,018 грн.; 0,17х 13255,018 = 2253,35 грн.), 3 квітня 2012 року еквівалентно 5316,74 грн.(1 тройська унція = 13291,866 грн.; 0,40 х 13291,866 грн. = 5316,74грн.), а всього в загальній сумі еквівалентно 143 311,8 грн.

В той же час у відповідності до ст. ст. 192, 533 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Виходячи з аналізу положень ст. ст. 192, 533 Цивільного кодексу України вказані норми можуть бути застосовані тільки при вирішенні питання про стягнення основної заборгованості по вкладу та стягнення відсотків і не підлягають застосуванню при вирішенні питання про стягнення трьох процентів річних, які мають бути стягнені в національній валюті гривні.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивачки 3% річних від простроченої суми вкладу в гривневому еквіваленті на час виконання зобов'язання в сумі 143 311,6 грн., а також стягнення судових витрат з відповідача на користь держави в сумі 1433 грн. 11 коп.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 316, 319 ЦПК України

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 17 вересня 2012 року змінити, виклавши абзац другий та третій резолютивної частини рішення в наступній редакції :

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" на користь ОСОБА_1 3 % річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 143 311,8 грн.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в дохід держави судовий збір в сумі 1433 грн. 11 коп.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня ним набрання законної сили.

Головуючий : (підпис) Судді : (підписи)

З оригіналом згідно : Суддя А.М. Костенко