Рішення № 28389612, 28.12.2012, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2/0544/3732/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2012 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді- Руденко Л.М.

при секретарі- Кобець О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Словянську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ Содовий завод про стягнення індексації по заборгованій заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

06.12.2012р. до Словянського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом про стягнення індексації по заборгованій заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди до ВАТ Содовий завод, мотивуючи свої вимоги тим, що він працював в відповідача з перервами в період з 1970 року по 1999 рік включно. Згідно записів в його трудовій книжці та відповідно до наказу № 77 від 02 червня 1999 року він був призначений на посаду в.о. майстра (згодом працював майстром) по ремонту обладнання на Райгородоцькому крейдовому карєрі. На цій посаді працював постійно до 01 листопада 1999 року, коли наказом № 518 від 01.11.1999 року був звільнений з роботи за ст.. 38 КЗпП України за власним бажанням. При його звільненні з підприємства відповідач був зобовязаний провести з ним повний розрахунок, однак цього не зробив, мотивуючи це скрутним фінансовим становищем підприємства, тим саме порушивши ст.. 116 КЗпП України. На час його звільнення заборгованість по заробітній платі відповідача перед ним складала 1259 грн. 52 коп. згідно довідки № 1-60 від 06.06.2012 року. З приводу цього він звернувся до суду з відповідною заявою та отримав судовий наказ від 18 травня 2012 року, що набув чинності 27 серпня 2012 року, про стягнення з відповідача вказаної заборгованості в сумі 1259,52 грн.

Однак, крім зазначеного вважає, що також підлягає стягненню на його користь з відповідача проіндексована за останні три роки його заборгованість по заробітній платі, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні та моральна шкода.

Станом на час подання цього позову розмір індексації о заборгованій заробітній платі 1259,52 грн. складає 1478,59 грн. за період з жовтня 2009 року по жовтень 2012 року, яку він бажає стягнути з відповідача.

Відповідно до довідки відповідача № 1-60 від 04.12.2012 року його середньоденний заробіток за 2 останні місяця роботи складав 11,71 грн. В звязку з цим вважає, що відповідач повинен виплатити на його користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, а саме з 02 листопада 1999 року по 06 грудня 2012 року (день подання позову) включно в розмірі 38502,48 грн. в відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року (із змінами), згідно наступного розрахунку:

11,71 грн. х 3288 (роб. дн.) = 38502,48 грн., де: 11,71 грн. середньоденний заробіток, 3288 кількість робочих днів за 5-тиденним робочим тижнем за офіційно опублікованими статистичними даними Про норму тривалості робочого часу про кількість робочих днів в оприлюднених ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення України за грудень 2003 року, 2004-2011 роки, 11 місяців 2012 року + 4 робочі дні грудня 2012 року.

Крім зазначеного, незаконними діями відповідача йому була причинена суттєва моральна шкода, пов»язана з трудовими правовідношеннями, яка виявилась в його моральних стражданнях і переживаннях через порушення законних прав та інтересів, гарантованих Конституцією і чинним законодавством України в частині своєчасного отримання винагороди (заробітної плати) за свій труд.

Порушення відповідачем його трудових прав привели до втрати його налагоджених і нормальних життєвих зв»язків, через що він був вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Через провину відповідача щодо своєчасного розрахунку він не міг своєчасно та в повному обсязі сплачувати житлово-комунальні послуги, нести витрати по утриманню будинку, в якому мешкає, а також належним чином харчуватись, вдягатись, утримувати свою сім»ю тощо. Внаслідок цього він став роздратованим, нервовим, стан його здоров»я погіршився, в т.ч. через тривалий час порушення його законних прав з боку відповідача. Моральну шкоду він оцінює у 5000 грн.

Вважає, що позовна давність не повинна застосовуватись за вимогами про стягнення невиплаченої заробітної платні при звільненні працівника за нормами чинного трудового законодавства України.

Просив суд стягнути з ВАТ «Содовий завод»м. Слов»янськ на його користь індексацію по заборгованій заробітній платі за три останні роки а період з жовтня 2009 року по жовтень 2012 року включно в сумі 219,07 грн., а також його середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 38502,48 грн., моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача - Відкритого акціонерного товариства Содовий завод в судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи у суді повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, та надав заяву відповідно до якої всі дійсні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі на підставі виданих довідок з підприємства визнають в повному обємі, справу розглянути за її відсутністю. Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, що відповідає положенням ст. 169 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 працював у відповідача - Відкрите акціонерне товариство Содовий завод на посаді слюсаря-чергового з 01.07.1970 року, приказ прийому № 394 від 03.07.1970 року, по 23.09.1991 рік, приказ звільнення № 716 від 23.09.1991 року, та на посаді майстра по ремонту обладнання з 04.06.1996 року, приказ прийому № 75 від 04.06.1996 року по 01.11.1999 рік, приказ звільнення № 518 від 01.11.1999 року, що підтверджено записами у трудовій книжці та довідкою відповідача (а.с.3,4). При звільненні з ним не було проведено повного розрахунку і заборгованість по заробітній платі складала 1259 грн. 52 коп., що підтверджується довідкою відповідача № 1-60 від 06.06.2012 року (а.с.5).

Судовим наказом від 18 травня 2012 року було стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі в сумі 1259 грн. 52 коп. (а.с.9).

Вирішуючи питання стосовно стягнення з відповідача на користь позивача індексацію по заборгованій заробітній платі за три останні роки а період з жовтня 2009 року по жовтень 2012 року включно в сумі 219,07 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.12 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

З ухвали господарського суду від 24.02.2012 року, вбачається, що ухвалою арбітражного суду Донецької області від 03.01.2001 року порушена справа про банкрутство ВАТ Содовий завод м. Словянськ, а постановою господарського суду від 04.09.2003 року ВАТ Содовий завод м. Словянськ визнано банкрутом.

За таких підстав суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 про стягнення індексації по заборгованій заробітній платі не входить до переліку зобовязань, на які не поширюється дія мораторію відповідно до Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, тому неможливе стягнення індексації по заборгованій заробітній платі, у звязку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Крім того в позовній заяві ОСОБА_1 вказано, що станом на час подання цього позову розмір індексації по заборгованій заробітній платі 1259,52 грн. складає 1478,59 грн. за період з жовтня 2009 року по жовтень 2012 року, яку він бажає стягнути з відповідача. Однак в позовних вимогах та в розрахунку заборгованості по заробітній платі з урахуванням індексів інфляції вказана інша сума, а саме 219,07 грн.

Вирішуючи питання стосовно виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, суд виходить з наступного.

Як розяснено у п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці №13 від 24 грудня 1999 року, не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Крім того, згідно Рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 року в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 КЗпП України у взаємозвязку з положеннями статей 116,117,237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого починається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Виходячи з встановлених по справі обставин та наведених законодавчих норм права та розяснень Пленуму Верховного суду України суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку підлягають частковому задоволенню. Виходячи з періоду затримки (з 1999 року по 2012 рік), економічного та фінансового становища підприємства (визнання його банкрутом і в той же час тривалість проведення ліквідаційної процедури, а саме з 2003 року), а також штучне накопичення суми середнього заробітку з боку позивача (його не звернення за захистом свого порушеного права протягом тривалого часу), а також враховуючи розмір заборгованості 1259 грн. 52 коп., яка була стягнута з відповідача на користь позивача відповідно до судового наказу, та істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком, який просив стягнути позивач (п.20 постанови Пленуму), суд вважає за можливе відповідно до ст. 117 КЗпП України стягнути з відповідача на користь позивача 1259 грн.

Вирішуючи питання стосовно стягнення моральної шкоди, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У звязку з чим, враховуючи обставини справи, а також те, що визнання факту порушень відповідачем строку розрахунку з позивачем сам по собі становить достатньо справедливу сатисфакцію за моральну шкоду, завдану позивачу, суд вважає за можливе зменшити розмір моральної шкоди та встановити його в сумі 500 грн.

Відповідно до ч.2,3 ст. 10 ЦПК України, сторони, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів , їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Крім того на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 115, 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 60, 62, 64, 88, 209ч.3, 212 -215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ВАТ Содовий завод про стягнення індексації по заборгованій заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Содовий завод, що розташоване за адресою: м. Словянськ, вул. Чубаря, 91, ідентифікаційний код юридичної особи: 00204895 на користь ОСОБА_1, 14.11.1946 року, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який мешкає за адресою: Донецька область, Словянський район, с. Райгородок, вул. Молодіжна, 17/2, середній заробіток за весь час затримки розрахунку в сумі 1259 грн., моральну шкоду в сумі 500 грн., а всього 1759 грн. (Грн. одна тисяча сімсот пятдесят девять).

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Содовий завод, що розташоване за адресою: м. Словянськ, вул. Чубаря, 91, ідентифікаційний код юридичної особи: 00204895 судовий збір на користь держави у розмірі 214 грн. 60 коп. на р/р 31210206700075, код ЄДРПОУ (суд) 26503448, отримувач УДКС у м. Словянську (м. Словянськ), код ЄДРПОУ (банку) 34686605, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Словянський міьскрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: