Рішення № 28389533, 04.12.2012, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Пр. №2/0544/3364/2012

Р І Ш Е Н Н Я

Імям України

(заочне)

«30»листопада 2012 р. м. Словянськ

Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Чемодурової Н.О.

при секретарі Бондаренко О.В.

за участю:

позивач ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Словянська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Український науково-дослідний інститут металургійного машинобудування», про стягнення заборгованості по заробітній платі, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

01 листопада 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП «УкрНДІметалургмаш», про стягнення заборгованості по заробітній платі, відшкодування моральної шкоди, обґрунтувавши свої вимоги тим, що з 03 червня 2008 року по 11 серпня 2010 року він перебував в трудових відносинах з відповідачем. 11 серпня 2010 року його було звільнено з підприємства за власним бажанням. При звільненні позивачеві не була виплачена заробітна плата в розмірі 5419,98 грн. На даний час фактичний розрахунок з позивачем після звільнення досі не проведений. В звязку з цим позивач просить суд стягнути на свою користь з відповідача заборгованість по заробітній платі за період з березня по серпень 2010 року у розмірі 5419,98 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в сумі 3000 грн., оскільки дії відповідача спричинили моральні страждання та вимагали від позивача додаткових зусиль для організації свого життя.

В судовому засіданні позивач, ОСОБА_1, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, у їх обґрунтування надав суду пояснення аналогічні викладеним в позові, просив їх задовольнити.

Представник відповідача - ДП «УкрНДІметалургмаш», у судове засідання не зявився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України

Суд, вислухавши позивача, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ДП «УкрНДІметалургмаш»про стягнення заборгованості по заробітній платі підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до копії наказу про прийняття на роботу №70 від 03.06.2008р. ОСОБА_1 дійсно працював на ДП «УкрНДІметалургмаш»(а.с.12) та був звільнений 11.08.2010р. за власним бажанням, що підтверджує копія наказу про припинення трудового договору №56 від 11.08.2010р.(а.с.4).

Вищенаведені обставини визнаються та підтверджуються сторонами по справі.

Вирішуючи заявлені вимоги про наявну заборгованість по заробітній платі суд дійшов до таких висновків.

Згідно ч. 7 ст. 43 Конституції України, ч. 1 ст. 115 КЗпП України, відповідач мав виплачувати працівникам заробітну плату регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженому у встановленому порядку, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У силу ст.116 ч.1 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Оскільки відповідач порушив право позивача на своєчасне та в повному обсязі отримання заробітної плати, таке право підлягає судовому захисту.

Суд погоджується з розрахунком заборгованості по заробітній платі, наданим позивачем, оскільки він не оспорюється відповідачем і підтверджується довідкою №126 від 22.10.2012р., виданою ДП «УкрНДІметалургмаш»на ім'я ОСОБА_1 (а.с.13). Будь-які розрахункові відомості про виплату належної позивачу заробітної плати відповідачем не представлено, а тому, дотримуючись принципу диспозитивності у цивільному процесі, в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі в сумі 5419 грн. 98 коп.

Між тим, як роз'яснив Верховний Суд України у постанові Пленуму «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.99 року, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справлення і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без урахування цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

В частині стягнення моральної шкоди, суд вважає, що дана вимога підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

У трудовому законодавстві право працівника на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням його трудових прав, визначено у статті 237-1 КЗпП України, відповідно до якої відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя; порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Строки звернення до суду за відшкодуванням моральної шкоди в зазначеній статті не встановлено.

Спір про відшкодування звільненому працівнику моральної шкоди, завданої затримкою розрахунку при звільненні, є трудовим спором.

У Цивільному кодексі України гарантується право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу і встановлюється відшкодування моральної (немайнової) шкоди як один із способів захисту цивільних прав та інтересів (частина перша, пункт 9 частини другої статті 16).

Виходячи з цього, суд вважає, що в аспекті конституційного звернення визначені ЦК України і КЗпП України підстави та порядок відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди слід розглядати у нерозривному звязку з положеннями статті 233 КЗпП України, у яких встановлено строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, зокрема тримісячний строк, який розпочинається з дня, коли працівник дізнався чи повинен був дізнатися про порушення свого права.

Звільнений працівник, якому з вини власника або уповноваженого ним органу несвоєчасно виплатили належні при звільненні суми, має право вимагати відшкодування завданої при цьому моральної шкоди.

Виходячи з наведеного суд дійшов висновку, що для звернення працівника до суду з заявою про відшкодування моральної шкоди, завданої йому несвоєчасною виплатою з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум, встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли такий працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.

Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, характер та ступень моральних страждань позивача. Дійсно невиплатою відповідачем належних позивачу коштів, йому спричинена моральна шкода, яка полягає в порушенні його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків, ситуація, яка склалася, дійсно вимагала від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Разом з тим, суд вважає, що вимоги позивача про відшкодування на його користь моральної шкоди, хоча і ґрунтуються на діючому законодавстві України, але вони не можуть бути задоволені в повному обсязі, оскільки суд не може погодитись із запропонованим позивачем розміром відшкодування моральної шкоди. Але приймаючи до уваги ті обставини, що позивач мав незручності з приводу порушення відносно нього законодавства, що обумовлюється тим, що позивач, хвилювався, зазнав моральних страждань. Враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд вважає, що буде доцільним та справедливим стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 1000,00 грн.

Згідно ч.3 ст.6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Пунктом 1 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

Виходячи з цього, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати, а саме судовий збір в сумі 321 грн. 90 коп.

На підставі викладеного й керуючись ст.ст. 47, 116 КЗпП України, керуючись ст.ст.1, 3,10,11, 60, 61, 209, 212-215, 224-226, 218, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до державного підприємства «Український науково-дослідний інститут металургійного машинобудування», про стягнення заборгованості по заробітній платі, відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства «Український науково-дослідний інститут металургійного машинобудування»(84102, Донецька обл., м. Словянськ, вул. Карпінського, 2а, р/р 26002301660023 у Промінвестбанку, МФО 334561, код ЗКПО 04601736) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, який мешкає за адресою: Донецька обл., м. Словянськ, вул. Молодогвардійська, 89, заборгованість по заробітній платі в сумі 5419 грн. 98 коп. та моральну шкоду в сумі 1000 грн. 00 коп., а всього 6419 (шість тисяч чотириста девятнадцять) грн. 98 коп.

Стягнути з державного підприємства «Український науково-дослідний інститут металургійного машинобудування»(84102, Донецька обл., м. Словянськ, вул. Карпінського, 2а, р/р 26002301660023 у Промінвестбанку, МФО 334561, код ЗКПО 04601736) на користь держави на р/р 31210206700075, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Донецькій області, отримувач УДКС у м. Словянську (м. Словянськ), код ЄДРПОУ (суду) 26503448, код ЄДРПОУ (банку) 37803368, МФО 834016, код класифікації доходів бюджету 22030001 судовий збір у сумі 321 (триста двадцять одна) грн. 90 коп.

У задоволенні інших заявлених позовних вимог відмовити за відсутністю підстав.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти дні з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 04 грудня 2012 року.

Суддя Слов'янського міськрайонного суду Н.О. Чемодурова