Рішення № 28389371, 25.12.2012, Чумаківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Пролетарський районний суд м. Донецька)

Справа № 2/0542/1818/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.12.2012 року

Пролетарський районний суд м. Донецька у складі:

головуючої судді Кирилюк Н.А..

при секретарі Шабановій І.О.

за участю відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ІНГО Україна»до ОСОБА_1, третя особа «Страхова компанія «Інго Україна»«про відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди»,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що 26.04.2011 року відбулася ДТП за участю автомобіля Тойота, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, під його ж керуванням, та автомобіля АЗЛК-2141, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням позивача. В результаті ДТП було завдано шкоду автомобілю Тойота, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 Враховуючи, що відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП за порушення Правил дорожнього руху України, позивач просив стягнути з нього суму завданої матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 5351,72 гривень, а також витрати на сплату судового збору в розмірі 214,60 гривень.

У судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву з проханням розглянути справу в його відсутність, позовні вимоги задовольнити.

У судове засідання з'явився відповідач, проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Представник третьої особи не з'явився у судове засідання, надав письмові пояснення на позов, просив справу розглянути без його участі.

Суд заслухавши пояснення відповідача, та дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено у судовому засіданні, між сторонами виникли відносини, що регулюються Цивільним Кодексом України щодо відшкодування шкоди та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову сумі (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.1166 ЦК України встановлено загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, відповідно до ч.1 якої передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, в тому числі й діяльність пов'язана з використанням транспортних засобів, відшкодовується особою, яка на правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Частина 5 вказаної статті визначає, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Стаття 1191 ЦК України передбачає, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до спеціальної норми ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до п. 9.1. ст.9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що страхова сума це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих становить 50000 грн. на одного потерпілого.

Відповідно до вимог до п.22.1 ст.22 вищевказаного Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

ПрАТ «АСК ІНГО Україна»(далі по тексту страховик) та ОСОБА_2 (Страхувальник) уклали договір добровільного страхування наземних транспортних засобів АА 203752 № 540517117.10 від 26.10.2010, відповідно до якого предметом його є страхування майнових інтересів страхувальника, що не суперечать діючому законодавству та пов'язані з володінням, використанням та розпорядженням транспортним засобом, а саме: автомобіля TOYOTA AVENSIS, 2007 року д/н НОМЕР_3 (а.с.4-5).

Страховим випадком по вказаному договору страхування є пошкодження, знищення або втрата транспортного засобу, його складових частин, деталей або знищення внаслідок ДТП, пожежа, самозаймання, попадання каміння, падіння предметів, протиправні дії 3-х осіб, стихійні явища, угон, що фактично настало у період дії цього договору, який відповідає строку з 30.10.2010 по 29.10.2011 (а.с.4)

Судом встановлено, що 26 квітня 2011 року о 13 год. 56 хвилин, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «АЗЛК-2141»д/н НОМЕР_2, на перехресті нерівнозначних доріг по вул. Стадіонна та пр. Ленінський в Ленінському районі м. Донецька, не впевнився в безпеці маневру, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем марки «Тойота»державний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п.п. 10.1, 16.11 Правил дорожнього руху України, що підтверджено постановою Пролетарського районного суду м. Донецька від 22.06.2011 р. (а.с.48). Позивачем сплачено страхове відшкодування у розмірі 18724,59 грн. згідно рахунку від 12.05.2011 (а.с.8), відповідно до висновку експертного авто товарознавчого дослідження від 18.05.2011 року вартість ремонту без врахування зносу деталей складає 17265,40 грн. (а.с.16).

09.06.2010 року між ОСОБА_1 та АТ «ПРОСТО-страхування» був укладений договір, поліс № ВЕ/4781127, обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власника автомобіля марки «АЗЛ-2141», реєстраційний номер НОМЕР_2.

Як вбачається з письмових пояснень страховика відповідача ПрАТ «просто страхування» постраждалому було сплачено сума страхового відшкодування з наступного розрахунку - 17265,40 гривень (сума витрат на ремонт по висновку) 20 % ПДВ 510,00 гривень (франшиза) = 13372,87 гривень та вказана сума була в подальшому перерахована на розрахунковий рахунок ПАТ «СК «ІНГО-Україна»(а.с.51).

Таким чином, зобов'язання страховика перед страхувальником виконані у повному обсязі.

З урахуванням того, що позивач просить стягнути з відповідача різницю між сумою, витраченою на ремонт та сумою страхового відшкодування з посиланням на ст. 1194 ЦК України, та з огляду на те, що суд, розглядає справи у рамках заявлених ними вимог та на підставі доказів сторін та інших осіб, що приймають участь у справі, суд вважає, що підлягає задоволенню вимоги про стягнення з відповідача суми франшизи у сумі 510 гривень в зв'язку з тим, що судом було встановлено, що вказана сума не була сплачена відповідачем та при обов'язковому страхуванні цивільної відповідальності ні у якому разі не стягується із страховика. В задоволенні решти частини позовних вимог суд відмовляє з огляду на те, що сума витрат на ремонт автомобіля не перевищує страхової суми за полісом обов'язкової цивільної відповідальності, тому не підлягає стягненню з відповідача.

Згідно зі ст.88 ЦПК України, суд розподіляє судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до вищевикладеного, керуючись, ст. ст. ст. 10, 11, 60, 84, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд-

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН не відомий, який мешкає за адресою: м. Донецьк-119, вул. Щетиніна, будинок № 20 «а»АДРЕСА_1 на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ІНГО Україна»суму франшизи у сумі 510,00 гривень, а також судові витрати у сумі 20,45 гривень, а всього 530 (пятсот тридцять) гривень 45 копійок на п/р 26508023304395 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ 16285602.

В задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області через Пролетарський суд м. Донецька протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги у письмовій формі. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяН.А.Кирилюк