Рішення № 28389159, 31.05.2012, Чумаківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Пролетарський районний суд м. Донецька)

Справа № 2/542/607/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2012 Пролетарський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого -судді Кирилюк Н.А.

ри секретарі Німчиновій Н.О.

за участю представників

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша», ОСОБА_4, третя особа -ОСОБА_5 «про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'ю»,

встановив:

Позивачка звернулася з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша»(далі по тексту -Відповідач 1) та ОСОБА_4 (далі по тексту -Відповідач 2), в якому вказала, що 04 листопада 2010 року ОСОБА_5, що перебував у трудових відносинах з фізичною особою -підприємцем ОСОБА_4, при виконанні трудових обовязків, під час керування автомобілем 385», реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом EL», реєстраційний номер НОМЕР_2 у районі площі Будьонного у м. Донецьку, порушив п.15.12 Правил Дорожнього руху України, не прийняв усіх заходів щодо недопущення самовільного руху транспортного засобу, залишеного на спуску, не розташував транспортний засіб під кутом до межі проїзної частини, не повернув колеса таким чином, щоб виключити можливість самовільний руху транспортного засобу, не поставив автомобіль на ручне гальмо, залишивши автомобіль на межі дороги та пішов до магазину. Внаслідок неумисних дій водія ОСОБА_5, вищевказаний автомобіль почав самовільно рухатися униз по дорозі заднім ходом, здійснив наїзд на ряд автомобілів, що стояли на проїзній частині дороги. В наслідок вказаних дій позивачці причинені середнього тяжкості тілесні ушкодження, оскільки вона у той момент знаходилася на тротуарі, куди відбросило автомобіль. Просила стягнути з відповідача -страхової компанії витрати, пов'язані з купівлею лікарських препаратів у розмірі 5714 грн.04 коп. та компенсацію за спричинену моральну шкоду у розмірі 2500 грн. як 5 відсотків ліміту, визначеної п.9.3 ст.9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та з відповідача ОСОБА_4 суму компенсації за спричинену моральну шкоду у розмірі 7450 грн. з огляду на те, що після ДТП вона була госпіталізована до міської лікарні № 16, протягом усього 2011 року вона перенесла ряд операцій, її постійно турбують болі у нозі, вона змушена постійно звертатися за медичною допомогою та вказане причиняє їй моральні страждання.

У судове засідання прибув представник позивачки, просив задовольнити позовні вимоги, надав пояснення аналогічні обґрунтуванню позовної заяви.

У судове засідання прибув представник відповідача 1, не заперечував проти задоволення позовних вимог про стягнення зі страхової компанії матеріальних збитків на придбання ліків у розмірі 4781 грн. 58 коп., як підтверджені фіскальними чеками та компенсації за завдану моральну шкоду у розмірі 2550 грн., у стягненні інших витрат просив відмовити.

У судове засідання не прибув відповідач ОСОБА_4 надав заперечення проти позову, просив відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю.

Третя особа ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляд справи повідомлявся належним чином.

Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов обгрунтованим, а позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено у судовому засіданні, між сторонами виникли цивільні відносини внаслідок завдання матеріальної та моральної шкоди, що регулюються Цивільним Кодексом України.

Як встановлено у судовому засіданні, 04 листопада 2010 року ОСОБА_5, що працював у фізичної особи -підприємця ОСОБА_4, при виконанні трудових обов'язків та при керуванні автомобілем remium 385», реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом railors383EL», реєстраційний номер НОМЕР_2 у районі площі Будьонного у м. Донецьку, порушив п.15.12 Правил Дорожнього руху України, не прийняв усіх заходів щодо недопущення самовільного руху транспортного засобу, залишеного на спуску, не розташував транспортний засіб під кутом до межі проїзної частини, не повернув колеса таким чином, щоб виключити можливість самовільного руху транспортного засобу, не поставив автомобіль на ручне гальмо, залишивши автомобіль на межі дороги та пішов до магазину. Внаслідок неумисних дій водія ОСОБА_5, вищевказаний автомобіль почав самовільно рухатися униз по дорозі заднім ходом, здійснив наїзд на ряд автомобілів, що стояли на проїзній частині дороги. В результаті вказаних дій від наїзду на автомобіль ВАЗ 21150 д/н НОМЕР_5, який від удару отримав додаткове пришвидшення та внаслідок удару перемістився на обочину, де передньою частиною кузову здійснено наїзд на пішохода ОСОБА_3 , яка стояла на тротуарі за межами проїзної частини. В наслідок вказаних дій ОСОБА_3 спричинено підкожні гематоми передньої брюшної частини, струс головного мозку, травма правого бедра з гематомами та з розвитком посттравматичного сіроми, що відносяться до ушкоджень середньої тяжкості. Відповідно до постанови Будьонівського районного суду м.Донецкька від 07.11.2011 р. встановлено, що дії водія ОСОБА_5 щодо порушення п.15.12 Правил дорожнього руху знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що наступили (а.с. 5-8).

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушенням її права. Моральна шкода полягає, в тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із спричиненням пошкодження здоров'ю.

Відповідно до ст.1172 ЦК України фізічна особа відшкодовує шкоду, спричинену його працівником під час виконання їм своїх трудових (службових обов'язків).

Згідно з вимогами ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Частина 5 вказаної норми визначає, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до п.п.22.1 ст.22 Закону України «Про загальнообовязкове страхування цивільної правової відповідальності власників неземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961 (далі по тексту закон № 1961) при настанні страхового випадку страховик згідно лімітам відповідальності відшкодовує в установленому даним законом порядку оцінену шкоду, що був причинений у результаті дорожно-транспортної пригоди життю, здоров'ю та майну третьої особи. Шкодою, причиненою життю та здоров'ю потерплілого вважається шкода (у тому числі й моральна), повязана з лікуванням потерпілого, з тимчасовою втратою працездатності потерпілого.

Статею 24 Закону № 1961 передбачено, що у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обгрунтовані витрати, які повязані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідній установі охорони здоров'я, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, у випадку недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування причиненої шкоди зобов'язано сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідальність ОСОБА_4застрахована Черниговською філією ПАТ «Страхова компанія «Перша», що не заперечується відповідачами з огляду на їх письмові заперечення та цей факт не потребує доказування.

Крім того, відповідачем ОСОБА_4 у додаткових запереченнях визнано, що між ним та третя особа -ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з страхової компанії, що застрахувала цивільно-правову відповідальність ОСОБА_4 у розмірі 5318 грн.58 коп. таким, що підлягають задоволенню у звязку з тим, що обгрунтовані та пов'язані з придбанням ліків, призначені лікарем під час лікування та реабілітації (а.с. 143-190).

Щодо позовних вимог стосовно компенсації за завдану моральну шкоду суд вважає доведеним, що винні дії третьої особи завдали моральної шкоди позивачці, та вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з огляду нас наступне.

Щодо розміру моральної шкоди, суд вважає обґрунтованою та справедливою суму компенсації за спричинені моральні страждання у розмірі 10000 грн., виходячи з того, що позивачка отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження у немолодому віці та не відновлення її здоров'я потрібно досить тривалий термін, декілька разів позивачка лікувалася стаціонарно та амбулаторно, неодноразово зверталася до лікаря та це підтверджено медичними документами (а.с.9-19). Крім того, переживає моральні страждання досить тривалий термін. Відповідно до правил цивільного законодавства, моральна шкода відшкодовується одноразово та, зважаючи на її сутність, її не можна відшкодувати у повному обсязі, оскільки не має (не може бути) чітких критеріїв майнового виразу душевного болю, тому будь-який її розмір може мати суто умовний характер.

Суд також вважає, що відповідач ОСОБА_4 взагалі ніяким чином не потурбувався про людину, яка зазнала тілесних ушкоджень через працівника, який перебував з ним у трудових відносинах. Взагалі на думку суду, його хвилювала лише одне питання -уникнення майнової відповідальності за причинену шкоду. При цьому відповідача ОСОБА_4 позивача під час судового розгляду досить яскраво характеризує його як людину, яка взагалі не вважає себе винним. Цей висновок суд робить з огляду на та, що ОСОБА_4 декілька разів використовував свої права недобросовісно, вказуючи, що він є юридичною особою, потім, що Терзи не перебував з ним у трудових відносинах, що потребувало додаткового часу для з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи.

З огляду на вищевказане, суд стягує з Відповідача 2 компенсацію за завдану моральну шкоду у розмірі різниці між загальною сумою заявлених вимог та сумою ліміту у розмірі 2550 грн., що визнано Відповідачем 1.

З урахуванням частини задоволених вимог, судові витрати розподіляються пропорційно задоволеним вимогам відповідно до правил, визначених ЦПК України.

На підставі викладеного, ст. ст. 10, 11, 60, 84, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша»(код ЄДРПОУ 31681672, 04116, м.Київ, вул.Старокиївська, 10, літера И) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) понесені витрати на придбання ліків у сумі 5381 гривень 58 копійок та компенсацію за спричинену моральну шкоду у розмірі 2550 грн., всього 7931 гривень 58 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІН НОМЕР_4, 14030, АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) компенсацію за спричинену моральну шкоду у розмірі 7450 грн.

Стягнути Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша»(код ЄДРПОУ 31681672, 04116, м.Київ, вул.Старокиївська, 10, літера И) судовий збір у сумі 107,30 грн. на р/р 31218206700011, отримувач УДКСУ у Пролетарському районі м.Донецька, банк одержувача -ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22030001).

Стягнути з ОСОБА_4 (ІН НОМЕР_4, 14030, АДРЕСА_2) судовий збір у сумі 107,30 грн. на р/р 31218206700011, отримувач УДКСУ у Пролетарському районі м.Донецька, банк одержувача -ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22030001).

В решті частини позовних вимог -відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області через Пролетарський суд м.Донецька протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги у письмовій формі. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст судового рішення виготовлено 05.06.2012 року.

Суддя Н.А. Кирилюк