Вирок № 28386992, 27.12.2012, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

1-152/11

1/0538/25/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2012 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді -Копилова Л.В.,

при секретарі Єфремовій О.В.,

за участю прокурору Андрющенка Д.Д.,

захисника - ОСОБА_1

потерпілого - ОСОБА_2

представника потерпілого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, одруженого, освіта повна вища, працюючого в ПАТ «МК «Азовсталь» інженером, інваліда ІІ групи, раніше несудимого,

в скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 30 червня 2010 року о 16 годині 00 хвилин, перебуваючи на подвір»ї будинку АДРЕСА_1, в ході сварки, яка виникла на грунті особистих раптово виниклих неприязних відносин із ОСОБА_2 умисно наніс йому множинні удари руками та ногами по голові і тулубу, в результаті чого заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді «… кровоподтека в лобной области справа, кровоподтека с отеком мягких тканей вокруг правого глаза, кровоподтека на спинке носа, перелома костей носа, сотрясение головного мозга, кровоподтека и ссадин у внутреннего края левой лопатки, двух кровоподтеков на левой боковой поверхности грудной клетки, кровоподтека в поясничной области слева, кровоподтека по задней поверхности левого плеча, по одной ссадине по задней поверхности левого локтевого сустава и по задневнутренней поверхности левого предплечья, закрытого перелома основания средней фаланги 5-го пальца левой кисти..», які в своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як не є небезпечними для життя в момент заподіяння, але такі, що потягли за собою довготривалий розлад здоров»я на строк більше 21-го дня.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні не визнав повністю, пояснивши суду, що потерпілий ОСОБА_2 є його сусідом. 30 червня 2010 року він зустрів потерпілого на подвір»ї будинку АДРЕСА_1 і запропонував потерпілому вибачитися перед його дружиною, так як потерпілий неодноразово ображав його дружину, погрожував їй фізичною розправою. На що потерпілий відмовився і став висловлюватися на його адресу нецензурною лайкою. Також він сказав потерпілому, що разом з дружиною будуть звертатися з цього приводу до міліції. Після цього потерпілий кинувся до нього битися. Перший удар в обличчя кулаком йому наніс потерпілий, потім продовжував наносити удари і попав ногою в руку, по голові, усього близько 8-10 ударів, однак скільки точно він не пам»ятає. Він також у відповідь наносив удари потерпілому, точну їх кількість він не пам»ятає, не рахував. Він бив потерпілого не пам»ятає точно куди, однак попадав то в обличчя, то в тулуб, також точно пам»ятає, що по спині потерпілого не бив. Потім вони знесилилися і впали в різні сторони. Внаслідок бійки він отримав тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, на руці були порвані зв»язки, йому робили операцію, він лікувався, перебував на лікуванні в лікарні № 4, його відсилали на консультацію до нейрохірурга зі струсом мозку і одразу госпіталізували до лікарні. Він підходив до потерпілого для того, щоб той вибачився, ініціював примирення, однак потерпілий відмовився. Згідно висновку експертизи у потерпілого нараховано 13 тілесних пошкоджень різного характеру, однак він не згоден з такою кількістю нанесених ударів та висновком експерта. Він не мав умислу на заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень. Вважає, що тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості у потерпілого не могли утворитися в ході їхньої бійки.

Цивільні позови заявлені прокурором та потерпілим не визнає.

Незважаючи на те, що підсудний винним себе у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України не визнав, його вина підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими при розгляді справи доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_2, який в судовому засіданні пояснив, що підсудний є його сусідом. Ніяких погроз з його боку в адресу підсудного та його дружини він ніколи не висловлював. 30 червня 2010 року о 15 годині 30 хвилин він викидував сміття із багажника свого автомобіля, потім зайшов до квартири, виносив сміття. Коли повертався, то підсудний став на його проході, не даючи йому пройти. Підсудний запитав у своєї дружини через вікно, чи погрожував він їй і на що вона відповіла, що «Так». Після цього ОСОБА_4 одразу наніс йому удар кулаком правої руки в обличчя, від цього удару він впав на землю на зад, перевернувся на лівий бік і намагався встати, однак одразу впав на спину. Наступний удар підсудний наніс йому в голову і він знову впав. Потім ОСОБА_4 вдарив його кулаком, він впав на спину і почав перевертатися на лівий бік. Підсудний почав бити його ногами по обличчю, він закривав при цьому обличчя руками і близько 2-3 ударів попали в його руки і він відчув гострий біль в мізинці лівої руки. Якою саме ногою підсудний наносив йому удар він не бачив, так як закривав очі руками. Коли він лежав на землі підсудний бив його ногами, потім присів і почав бити ліктьом, він лежав на лівому боці. Потім підсудний обійшов його ззаду і став бити ногами в спину, в область нирок - це були останні його удари. А потім вийшла дружина підсудного і забрала підсудного.

Підсудний наніс йому близько 20 ударів, скільки точно він не пам»ятає, однак більше 10 точно. Під час бійки на вулиці не було нікого. Вікно кухні квартири підсудного, із якого визирала дружина підсудного виходить в двір, де відбувався конфлікт.

Після бійки він зайшов додому, а потім поїхав на автомобілі в 5-ту міськ лікарню нейрохірургічне відділення, де його одразу ж госпіталізували. Йому робили знімок носу, дали направлення на томограму, однак в тій лікарні він не став її робити, так як дешевше було її зробити в Іллічівському медичному центрі. Він проходив томограму, однак точної дати не пам»ятає. Яке йому призначали лікування він все проходив і робив. Потім він лікувався в Іллічівському медичному центрі в травматолога, робив томограму, яка підтвердила струс мозку, однак порушень кісток мозку не було, але ніс був поломаний. Рентген лівої кістки він проходив в Іллічівському медичному центрі, усі знімки були у слідчого, так як він просив надати йому знімки ребер, пальця і носа. В міськ лікарні № 5 він робив знімок пальця, йому призначали лікування, він звернувся до лікарні з біллю в руці в 2012 році. Лікар подивився і сказав, що так як на пальці була травма то тривожить його він буде ще довго. Такі тілесні ушкодження він не міг отримати від падіння на землю. При проведенні судово-медичної експертизи експерту він представляв знімки, ті, які надавав слідчому.

Повністю підтримав свій цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди в сумі 4 735,60 грн. та моральної шкоди в сумі 5 000 грн.

Аналогічно про ці обставини потерпілий пояснив і під час очної ставки з підсудним ОСОБА_4, що підтверджується даними протоколу очної ставки між ними від 12 жовтня 2010 року (а.с.48-50 Т.І).

Той факт, що ОСОБА_4 в ході сварки з ОСОБА_2 наніс останньому удар рукою в обличчя, після чого потерпілий впав, а підсудний наносив потерпілому удари ногами підтверджується показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_5, яка була безпосереднім очевидцем цієї події.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила суду, що є сусідкою підсудного і потерпілого. Влітку близько 2 -х років тому вона знаходилася у своїй кухні. Вікна кухні виходять на подвір»я. Спочатку вона чула через вікно що між підсудним і потерпілим відбувався словесний конфлікт. Підсудний запитав у потерпілого навіщо той ображав його дружину, потім погукав свою дружину через вікно і запитав у неї чи ображав її потерпілий. Дружина відповіла, що так. Потім ОСОБА_4 підійшов до потерпілого і почалася бійка. Відстань між її вікном та місцем де стояли підсудний і потерпілий була близько 4,5 метрів. Увесь конфлікт і бійка відбувалися біля машини потерпілого збоку в районі багажника машини, яка стояла близько 4-5 метрів від під»їзду біля бардюра і паралельно від її вікна. Спочатку ОСОБА_4 вдарив потерпілого в обличчя і останній впав на дорогу. Потім підсудний бив потерпілого ногами в область поясниці, наніс 2-3 удари. Коли підсудний бив, то потерпілий лежав на землі на лівому боці спиною до неї, він не відбивався. Бійка між ними відбувалася 2-3 хвилини. Потім, що відбувалося вона не бачила, так як відволіклась, щоб зателефонувати дружині підсудного, телефонувала їй і сказала, щоб та забрала чоловіка. Потім вона зателефонувала знайомій сусідці ОСОБА_9, яка проживає в квартирі НОМЕР_1 їхнього будинку. Вона розказала сусідці про те, що підсудний бив потерпілого, на що сусідка вийшла, але бійку вже не бачила. До бійки вона бачила потерпілого, який щось робив біля машини. Після бійки ОСОБА_4 забрала його дружина. Вона не бачила потерпілого після бійки декілька днів, а потім бачила, він був у темних окулярах, обличчя його вона не бачила, але рука у нього була перебинтована. Однак свідок суду пояснила, що на досудовому слідстві при допиті слідчому вона давала такі ж показання, але не сказала про те, що ОСОБА_4 бив потерпілого по спині.

Рапортом від 30.06.2010 року, який надійшов із прийомного відділення КЗ Міської лікарні № 5 міста Маріуполя, у відділення ММУ УМВС, згідно якого до відділення надійшов ОСОБА_2 з діагнозом струс головного мозку, закрита черепно-мозкова травма (а.с.3 Т.І).

Довідкою від 01 липня 2010 року КЗ Міської лікарні № 5 міста Маріуполя, відповідно до якої ОСОБА_2 з 30 червня 2010 року 17 год. 10 хв. перебував на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні з діагнозом струс головного мозку, ушиб м»яких тканин голови, перелом кісток носу (а.с.5 Т.І).

Згідно акту судово-медичного дослідження № 1237 від 02 липня 2010 року, виявлені при освідуванні у ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді «… кровоподтека в лобной области справа, кровоподтека с отеком мягких тканей вокруг правого глаза, кровоподтека на спинке носа, перелома костей носа, сотрясение головного мозга, кровоподтека и ссадин у внутреннего края левой лопатки, двух кровоподтеков на левой боковой поверхности грудной клетки, кровоподтека в поясничной области слева, кровоподтека по задней поверхности левого плеча, по одной ссадине по задней поверхности левого локтевого сустава и по задневнутренней поверхности левого предплечья, закрытого перелома основания средней фаланги 5-го пальца левой кисти...», які в своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як не є небезпечними для життя в момент заподіяння, але такі, що потягли за собою довготривалий розлад здоров»я на строк більше 21-го дня (а.с.19-20 Т.І).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1237/451 від 15 вересня 2010 року, виявлені у ОСОБА_2 при освідуванні і зверненні за медичною допомогою тілесні ушкодження у вигляді «… кровоподтека в лобной области справа, кровоподтека с отеком мягких тканей вокруг правого глаза, кровоподтека на спинке носа, перелома костей носа, сотрясение головного мозга, кровоподтека и ссадин у внутреннего края левой лопатки, двух кровоподтеков на левой боковой поверхности грудной клетки, кровоподтека в поясничной области слева, кровоподтека по задней поверхности левого плеча, по одной ссадине по задней поверхности левого локтевого сустава и по задневнутренней поверхности левого предплечья, закрытого перелома основания средней фаланги 5-го пальца левой кисти...», які в своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як не є небезпечними для життя в момент заподіяння, але такі, що потягли за собою довготривалий розлад здоров»я на строк більше 21-го дня. Вказані тілесні ушкодження могли утворитися як мінімум від 10-11 ударів тупими предметами і не могли утворитися при падінні потерпілим з висоти власного зросту і ударі при цьому об тверду поверхню.

Протоколом відтворення обстановки і обставин події від 12 жовтня 2010 року та фото таблицями до нього, в ході якого потерпілий ОСОБА_2 вказав і відтворив механізм нанесення підсудним йому ударів, який узгоджується з його показаннями та показаннями свідка- очевидця події ОСОБА_5 (а.с.54-62 Т.І).

Згідно додаткового висновку судово-медичної експертизи № 188 від 15 вересня 2010 року, беручи до уваги характер, множинність, а також локалізацію тілесних ушкоджень у ОСОБА_2, вони могли утворитися при обставинах, на які посилається потерпілий при відтворенні обстановки і обставин події. Досить малоймовірна можливість утворення тілесних ушкоджень у потерпілого при обставинах, на які посилається ОСОБА_4 при відтворенні обстановки і обставин події. Тілесні ушкодження, які мають місце у ОСОБА_2 не характерні для утворення їх в результаті самооборони зі сторони ОСОБА_4 (а.с.66 Т.І).

Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи від 24 травня 2012 року виявлені у ОСОБА_2 при освідуванні і зверненні за медичною допомогою тілесні ушкодження у вигляді «… кровоподтека в лобной области справа, кровоподтека с отеком мягких тканей вокруг правого глаза, кровоподтека на спинке носа, перелома костей носа, сотрясение головного мозга, кровоподтека и ссадин у внутреннего края левой лопатки, двух кровоподтеков на левой боковой поверхности грудной клетки, кровоподтека в поясничной области слева, кровоподтека по задней поверхности левого плеча, по одной ссадине по задней поверхности левого локтевого сустава и по задневнутренней поверхности левого предплечья, закрытого перелома основания средней фаланги 5-го пальца левой кисти...». Вказані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих предметів, можливо в строк 30 червня 2010 року.

«…Закрытый перелом основания средней фаланги 5-го пальца левой кисти..» підтверджений представленим рентген знімком від 22.03.2012 року, ускладнений посттравматичним артрозом між фалангового суставу за ступенем тяжкості відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості і з урахуванням його характеру і локалізації найбільш ймовірним механізмом утворення даного перелому є вплив тупого предмету із обмеженою ударяючою поверхнею в область тильної поверхні 5 пальця фіксованої лівої кістки. Такий механізм утворення відповідає утворенню даного ушкодження при нанесенні удару обутою ногою по лівій кістці, прижатої до голови потерпілого. Можливість утворення такого перелому при нанесенні удару самим потерпілим по підсудному, або внаслідок падіння на вказаний палець чи при контакті пальця з виступаючою обмеженою поверхнею у вигляді бардюрного каменю малоймовірна.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила суду, що є сусідкою і знайомою підсудного. 30 червня 2010 року вона прийшла з роботи додому, вийшла на вулицю вішати білизну. Коли виходила то не звернула уваги на те, стояли підсудний з потерпілим, чи ні. Стояла обличчям до під»їзду підсудного. Вона почула голос ОСОБА_4 і слово «Міліція» і звернула увагу на це, так як добре знає голос підсудного. Від неї це відбувалося на відстані 20 м., на подвір»ї стояв автомобіль. Бачила, як ОСОБА_2 першим ударив підсудного правою рукою в обличчя, на що підсудний хотів ухилитися, а потерпілий вдарив підсудного в пах правою ногою, підсудний зігнувся і почалася бійка між ними. Хто кому наносив удари вона не пам»ятає. Скільки ОСОБА_4 наніс ударів потерпілому вона не пам»ятає. Коли спостерігала бійку вона нічого не говорила. Що було після бійки вона не знає. Після цього потерпілий поїхав кудись на автомобілі. Також не пам»ятає чи була на подвір»ї дружина ОСОБА_4 Однак слідів крові ні на підсудному, ні на потерпілому вона не бачила. Дати показання свідка в міліції її просив підсудний.

Свої показання на досудовому слідстві вона краще пам»ятала, однак вважає, що з боку слідчого на неї був тиск. При проведенні очної ставки між нею та потерпілим їй ставили провокаційні питання, і не всі її відповіді були записані в протокол. Однак зауважень та доповнень до протоколу не вносила.

При цьому, суд критично ставиться до показань вказаного свідка, так як пояснив свідок дати показання свідка її попросив підсудний ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила суду, що є дружиною підсудного. За два тижні до бійки у неї з потерпілим відбувся конфлікт, він погрожував їй, образив. 30 червня 2010 року ОСОБА_2 перебував у дворі, вийшов її чоловік почав з»ясовувати у підсудного чому той образив її. На що потерпілий сказав, що це неправда. Тоді її чоловік через вікно запитав у неї чи ображав її потерпілий, на що вона відповіла, що так. А потім їй зателефонувала сусідка і сказала, що її чоловіка б»ють. Вона вийшла в двір і побачила, як її чоловік і потерпілий піднялись із землі на ноги, потерпілий одразу відійшов в бік. Коли вони прийшли додому, то вона побачила на тілі чоловіка ссадини на ліктях, ребрах, ззаді, опухла щиколотка, червоні скули, кисть його правої руки була синьою, а також гематома вище лоба. Після бійки вона з чоловіком поїхали до лікарні швидкої допомоги, де робили рентген. На наступний день її чоловік пішов на роботу, де йому стало погано, і з»ясувалося, що у нього струс мозку. Вони поїхали в 5 лікарню, а потім в лікарню за місцем проживання, де чоловік лікувався близько 1,5-2 тижнів. Потерпілого вона бачила кожен день на автомобілі, а через деякий час у нього побачила гіпс, однак на обличчі у нього нічого не було.

Вона не була очевидцем бійки, їй усе розповідала ОСОБА_5, зокрема, що потерпілий першим кинувся бити її чоловіка.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила суду, що є сусідкою підсудного і потерпілого, знає, що відносини між ними неприязні. Самої бійки підсудного та потерпілого в літку 2010 року вона не бачила. Вона була в кухні, через вікно почула незрозумілий звук, подумала, що комусь погано і вийшла на вулицю. Коли виходила у під»їзді побачила ОСОБА_7, а на вулиці побачила потерпілого, який йшов полубоком і тримався за ліву руку правою рукою. ОСОБА_5 у дворі не було. Після цього вона бачила потерпілого тільки через декілька днів із гіпсом. Зі слів ОСОБА_5 їй відомо, що потерпілий приходив за речами, а потім вони разом з дружиною поїхали до лікарні.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила суду, що є сусідкою підсудного і потерпілого. Однак вона не була безпосереднім очевидцем бійки між підсудним та потерпілим. Коли відбувся конфлікт між ними їй зателефонувала сусідка ОСОБА_5 і сказала, що в дворі бійка. Однак вийшовши в двір, вона побачила, що бійки вже не було. Зі слів ОСОБА_5 знає, що підсудний підійшов до потерпілого і почав з»ясовувати чому потерпілий ображав його дружину. На що потерпілий замахнувся на підсудного і хотів вдарити, однак останній ухилився і ударив підсудного. Після цього вона не бачила на потерпілому тілесних ушкоджень, однак через декілька днів побачила, що у нього була рука в гіпсу.

При цьому, оцінюючи показання цих свідків, суд виходить з того, що вказані свідки не були безпосередніми очевидцями події та обставин вчинення злочину, також те, що свідок ОСОБА_7 є дружиною підсудного ОСОБА_4

Довідкою КЗ Міської лікарні № 5 міста Маріуполя від 19 листопада 2010 року, відповідно якої ОСОБА_2 перебував на лікуванні в період з 30 червня 2010 року і по 12 липня 2010 року, на його лікування затрачено 1020,72 грн.

Як видно з оглянутої в судовому засіданні медичної картки № 710 КЗ Міської лікарні № 5 міста Маріуполя, 30 червня 2010 року в лікарню - в нейрохірургічне відділення госпіталізований ОСОБА_2 з діагнозом при госпіталізації - струс головного мозку; клінічним діагнозом - струс головного мозку, перелом кісток носу; заключний клінічний діагноз як ускладнення основного - закритий перелом правої фаланги 5 пальця лівої кістки.

В ході судового слідства за клопотанням захисника підсудного в якості свідка допитано лікаря КЗ Міської лікарні № 5 ОСОБА_10, який пояснив, що потерпілий лікування в лікарні проходив, прийшов 30 червня 2010 року сам, скаржився на головну біль. При надходженні пройшов рентген черепу, ушкоджень кісток якого встановлено не було. 07 липня 2010 року ОСОБА_2 проходив рентген носу, який був зроблений по направленню лор-лікаря. В медичну картку відомості вносилися на підставі зроблених рентген знімків та документів, представлених потерпілим. Чи збереглися рентген знімки він не знає, так як вони видавалися на руки потерпілому. Лікарняний лист видавався ним на період з 30 червня по 12 липня 2010 року з діагнозом - струс головного мозку, перелом кісток носу, ушиб м»яких тканин голови, закритий перелом фаланги пальця, ушиб грудної клітки. Діагноз ставився в момент виписки на підставі усіх документів. Лікарняний реєструється в журналі. ОСОБА_2 лікувався стаціонарно.

Як видно з оглянутої в судовому засіданні амбулаторної картки ВАТ «ММК ім.Ілліча» на ім»я ОСОБА_2 він 01.07.2010 року звернувся на прийом до лікаря-ортопеда. Травма 30.06.2010 року - діагноз: закритий перелом основи середньої фаланги 5-го пальця лівої кістки, закрита черепно- мозкова травма, струс головного мозку, перелом кісток носу, ушиби грудної клітки та гласного яблука зправа. На рентгенограмі 5-го пальця лівої кістки від 01.07.2010 року - краєвий перелом основи середньої фаланги 5-го пальця лівої кістки. 22 березня 2012 року він оглянутий лікарем за скаргою на біль в 5 пальці лівої кістки. На рентгенограммах 5 пальця лівої кістки кісткові пошкодження не виявлені. Діагноз -посттравматичний артроз 5 пальця лівої кістки.

Протоколом КТ № 8970 лікувально-діагностичного центру ПАТ «ММК «ім.Ілліча» від 02 липня 2010 року, відповідно якого потерпілий ОСОБА_2 проходив томограму головного мозку (а.с.79 Т.І).

Відповідно до повідомлення начальника лікувально-діагностичного центру ПАТ «ММК «ім.Ілліча» від 07 лютого 2012 року, ОСОБА_2 01 липня 2010 року проходив освідування у центрі, а саме: рентген освідування № 5864-5865 (рентген лівої кістки і кісток носу) та КТ головного мозку.

Відповідно до повідомлення начальника лікувально-діагностичного центру ПАТ «ММК «ім.Ілліча» від 06 квітня 2012 року, ОСОБА_2 01 липня 2010 року проходив освідування в рентгенкабінеті № 73, однак в Журналі реєстрації вказано прізвище його дружини, яка і зверталася з проханням оглянути чоловіка. Однак рентгенограми і висновки лікарів -рентгенологів марковані прізвищем ОСОБА_2, якому і проводилося дослідження і видані на руки для подальшого лікування.

Допитавши підсудного та дослідивши докази по справі в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вина підсудного в інкримінованому йому діянні доведена повністю, та його дії необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.122 КК України, так як він заподіяв умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини його вчинення і його наслідки, особу винного, який за місцем свого проживання та роботи характеризується позитивно, працює, є інвалідом ІІ групи, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.

Пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин для підсудного судом не встановлено.

Невизнання підсудним своєї вини суд розцінює як намагання уникнути від встановленої законом кримінальної відповідальності за скоєний злочин.

З урахуванням обставин справи, даних про особу підсудного, суд вважає, що достатнім для виправлення та перевиховання підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів є покарання у вигляді виправних робіт в межах санкції статті, відповідальність за яку передбачена КК України.

Цивільний позов прокурора про відшкодування матеріальної шкоди на користь держави на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 1020,72 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.64 КПК України у кримінальних справах підлягає доказуванню характер і розмір шкоди, завданої злочином.

Потерпілим ОСОБА_2 заявлений до суду цивільний позов про стягнення з підсудного матеріальної шкоди в сумі 4 735,60 грн. та моральної шкоди в сумі 5 000 грн.

Як видно з товарних чеків, представлених потерпілим, від 01,02 та 06 липня 2010 року ним затрачено 728,60 грн. за придбання медичних препаратів, зокрема - лізину, актовегіну, тіоцетаму, нейрорубіну, рентгенівської плівки, бинту, шприцу, вати, медичних рукавичок; 22.03.2012 року, 27.04.2012 року за придбання медичних препаратів, зокрема - фламегдезу, тренталу та долобене гель, а також рентген плівки ним сплачено 187 грн.

Згідно квитанцій до прибуткових касових ордерів потерпілим понесені витрати, пов»язані з правовою допомогою в сумі 3 720 грн.

Оскільки сума матеріальної шкоди потерпілим підтверджена наданими суду доказами, то суд приходить до висновку про задоволення його позову про стягнення матеріальної шкоди в повному обсязі.

Визначаючи розмір моральної шкоди суд враховує ступінь, обсяг і характер моральних страждань потерпілого, у зв'язку з чим, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає за можливе стягнути з підсудного суму моральної шкоди в розмірі 2 000 грн. на користь потерпілого. В решті позову відмовити.

Судових витрат по справі немає.

Речові докази по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.65,66,67 ч.1 ст.122 КК України, ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та призначити йому покарання у вигляді виправних робіт строком на 2 (два) роки з відрахуванням із заробітку в дохід держави п»ятнадцяти відсотків.

Запобіжний захід засудженому до вступу вироку у законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі Маріупольської міської ради (р/р 31410544700054 Управління державного казначейства Донецької області, МФО 834016, код ОКПО 34686694) витрати на стаціонарне лікування потерпілого в сумі 1020 (одна тисяча двадцять) гривень 72 копійки.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 4 735 (чотири тисячі сімсот тридцять п»ять) гривень 60 копійок та моральну шкоду в сумі 2 000 (дві тисячі) гривень. В іншій частині позову відмовити.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Донецької області в місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя