Ухвала суду № 28385999, 17.12.2012, Апеляційний суд Херсонської області

17.12.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц-\2190\ 3619\, 2012 р. Головуючий у 1-й інстанції

Кузьміної О.І.

Категорія 21 Доповідач -Лісова Г.Є.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2012 року грудня місяця 17 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Лісової Г.Є.

Суддів : Семиженка Г.В.

Бугрика В.В.

при секретарі Некрасова Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 17 жовтня 2011 року за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа -приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання договору дарування недійсним

в с т а н о в и л а:

20.07.2012 року ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа -приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання договору дарування недійсним, визнання права власності на спадкове майно, витребування майна з чужого незаконного володіння.

В обґрунтування позовних вимог посилалися на те, що рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 14.06.2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 10.11.2011 року розірвано договір довічного утримання укладений 16.01.2010 року їхньою тіткою ОСОБА_8 та ОСОБА_3 у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 обов'язків за договором.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 померла у зв'язку з чим відкрилася спадщина на належних їй 15\100 частин житлового будинку, господарських та побутових будівель і споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1, оскільки у разі розірвання договору довічного утримання у зв'язку з неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане.

Вони є спадкоємцями за законом п'ятої черги як племінники, оскільки ОСОБА_8 дошлюбне прізвище ОСОБА_8 є рідною сестрою їхніх матерів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 і звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини. Проте нотаріальна контора не може їм видати свідоцтва про право на спадщину, оскільки 2.07.2012 року ОСОБА_3 уже не будучи власником майна подарувала 15\100 частин житлового будинку розташованого по АДРЕСА_1 своєму сину ОСОБА_4, уклавши нотаріально посвідчений договір дарування.

Оскільки на момент вчинення вказаного правочину ОСОБА_3 не була власником спірного нерухомого майна щодо якого вчинила правочин, а отже не мала права укладати договір дарування, позивачі просили визнати недійсним договір дарування 15\100 частин житлового будинку укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 2.07.2012 року посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_12, зареєстрований в реєстрі №1102.

Визнати за ними право власності на спадкове майно 15\100 частин житлового будинку з відповідною частиною господарських та побутових будівель і споруд розташованого в м. Херсоні по АДРЕСА_1 в рівних частках в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_4 15\100 частин житлового будинку, що знаходиться в м. Херсоні по АДРЕСА_1.

Стягнути понесені ними судові витрати у справі.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Херсона від 16.10.2012 року залишено без розгляду позовні вимоги про визнання за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 право власності на спадкове майно 15\100 частин житлового будинку розташованого по АДРЕСА_1 та про витребування майна з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 у зв'язку з поданою позивачами заявою про залишення цих вимог без розгляду.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 17 жовтня 2012 року визнано недійсним договір дарування 15\100 частин житлового будинку з відповідною частиною господарських та побутових будівель і споруд, що розташований в АДРЕСА_1, укладений 2.07.2012 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_12, зареєстрованому у реєстрі за №1102.

Стягнено з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в користь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 53,65 грн. кожному.

В апеляційній скарзі на рішення суду позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просять його скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

У судовому засіданні представник позивачів апеляційну скаргу не визнав, просить її відхилити як безпідставну.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 2.07. 2012 року ОСОБА_3 подарувала своєму сину ОСОБА_4 15\100 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1. Договір нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_12 та зареєстрований в Херсонському державному бюро технічної інвентаризації 3.07.2012 року за реєстраційним номером 23869344, номер запису 9580 в книзі 47.

Право власності на 15\100 частин житлового будинку розташованого по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 набула на підставі договору довічного утримання (догляду), укладеного з ОСОБА_8 і посвідченого Другою херсонською державною нотаріальною конторою 16.01.2010 року за №1-30 (а.с.12).

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 14.06.2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 10.11.2011 року було задоволено позов ОСОБА_8, розірвано договір довічного утримання, укладений нею 16.01.2010 року з ОСОБА_3 у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 обов'язків за договором, а тому на час укладення договору дарування 15\100 частин спірного житлового будинку не належало ОСОБА_3 на праві власності, оскільки договір довічного утримання було припинено за рішенням суду (а.с.16,17).

Відповідно до ч.1 ст. 756 ЦК України у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором, відчужував набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.

За таких обставин доводи апелянтів про те, що ОСОБА_4 є добросовісним набувачем, що не було враховано судом першої інстанції при визнанні договору дарування недійсним не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на законі.

Згідно з ст. 330 ЦК, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 390 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Суд обґрунтовано прийшов до висновку, що лише власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду відповідає обставинам справи та наявним у справі доказам, яким суд дав належну оцінку і ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 303, 307,308 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 17 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий

Судді: