Рішення № 28384180, 05.12.2012, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа № 2/533/1120/12

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2012р.

Мар'їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Ліпчанського С.М.

при секретарі: Бахтіяровій Н.В.

за участі представника позивача ОСОБА_1

представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мар`їнка заяву ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Марїнського районного суду Донецької області від 10 серпня 2012 року, ухваленому у справі за позовом ОСОБА_5 до громадянина ОСОБА_6 та громадянина ОСОБА_4, треті особи Приватне сільськогосподарське підприємство «імені Цюрупи»код ЄДРПОУ 00385767, Публічне акціонерне товариство «Цукровий завод ім. Цюрупи»код ЄДРПОУ 00372368, Попільнянська районна державна Адміністрація Житомирської області, Державна податкова служба у Житомирській області, Антимонопольний комітет України про стягнення солідарно з відповідачів на користь громадянина ОСОБА_5 заборгованості за угодою про надання послуг в сумі 7493475,34 (сім мільйонів чотириста дев'яносто три тисячі чотириста сімдесят п'ять гривень 34 копійки) гривень та за зустрічною позовною заявою відповідача ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання недійсною угоди від 29.02.2012 р. та договору поруки від 02.03.2012 року, позовні вимоги задоволено частково.

Позивач у справі ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, на підставі того, що в мотивувальній частині не наведений висновок суду відносно визнання угоди недійсною, та в резолютивній частині рішення суду від 10 серпня 2012 року не вказано задоволено чи ні зустрічні позовні вимоги про визнання недійсною угоди від 29.02.2012 р. та договору поруки від 02.03.2012 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Заслухавши представника заявника, який підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, інших учасників процесу суд вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню.

В судом встановлено, що в мотивувальній частині рішення суду дійсно не наведено висновку суду з приводу визнання угоди від 29.02.2012 року та договору поруки від 02.03.2012 року недійсними.

Судом було встановлено, що 29.02.2012 року позивач ОСОБА_5 уклав із відповідачем ОСОБА_6 угоду про надання останньому послуг по пошуку покупця та організації укладення договорів купівлі -продажу корпоративних прав підприємств, що належать відповідачу ОСОБА_6 та членам його родини: Приватного сільськогосподарського підприємства «імені Цюрупи»код ЄДРПОУ 00385767 та Публічного акціонерного товариства «Цукровий завод ім. Цюрупи»код ЄДРПОУ 00372368. Відповідач ОСОБА_6 зобов'язався оплатити послуги позивача ОСОБА_5 в розмірі еквівалентному 1893850,00 (один мільйон вісімсот дев'яносто три тисячі вісімсот п'ятдесят) доларів США. Зазначена ціна позову була визначена позивачем відповідно до розрахунку, наданого ним у позові, а саме, розмір винагороди позивача склав різницю між ціною продавця та покупця виходячи із оцінки сторонами вартості майна: с/г угіддя в сумі 938444,00 доларів США та 50% вартості, сплаченої за рухоме та нерухоме майно, що склало 1910812,00 доларів США * 50% = 955406,00 доларів США, а разом 938444,00 доларів США + 955406,00 доларів США = 1893850,00 (один мільйон вісімсот дев'яносто три тисячі вісімсот п'ятдесят ) доларів США.

Ухвалою суду від 04.07.2012 року було задоволено клопотання позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 та з урахуванням пояснень представників ОСОБА_6 про призначення судової почеркознавчої експертизи, яка була доручена Науково -дослідницькому експертно -криміналістичному центру ГУМВД України в Донецькій області, а ОСОБА_6 було зобов*язано надати суду експериментальні зразки свого підпису. Але ОСОБА_6 у встановлений судом час не зв*явився та зразки свого підпису та почерку не надав, а експертизу було проведено за наявними матеріалами справи. Відповідно до експертного висновку № 352 від 11.07.2012 року, в тексті угоди від 29.02.2012 року рукописний текст «після сплати покупцем»«ОСОБА_6»та підписи від імені ОСОБА_6 були виконані відповідачем ОСОБА_6

Доказів, що спростовують ці обставини відповідачами надано не було.

Також, матеріалами справи підтверджується, що відповідно до повідомлень про сплату (SWIFT) на рахунок НОМЕР_1 в Державному експортно -імпортному банку України, адреса: м. Київ, вул. Горького 127, SWIFT: EXBSUAUX. Банк кореспондент: Дойче Банк Траст Компані, Амерікас, Нью -Йорк SWIFT: BKTRUS 33, 280 Парк Авеню, Нью -Йорк, NY 10017, США, номер рахунку в доларах США: НОМЕР_2, відкритий на ім'я відповідача ОСОБА_6 від компанії Anteus Limited за продаж частини корпоративних прав Приватного сільськогосподарського підприємства «імені Цюрупи»27.03.2012 року надішли грошові кошти в сумі 2412048,00 (два мільйони чотириста двонадцять тисяч сорок вісім) доларів США, тобто в сумі достатній для здійснення розрахунків з позивачем ОСОБА_5 за умовами угоди від 29.02.2012 року.

Додатково обставини справи щодо отримання відповідачем ОСОБА_6 грошових коштів в сумі достатньої для проведення розрахунків із позивачем ОСОБА_5 підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ця стаття розподіляє тягар доказування між позивачем і відповідачем у такий спосіб: позивач зобов'язаний доводити обставини, якими він обґрунтовує позов, а відповідач - обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти вимог, що пред'явлені до нього.

Згідно зі ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Отже, суд вважає доводи відповідачів відносно визнання угоди від 29.02.2012 року та договору поруки від 02.03.2012 року недійсними, такими, що не знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, зібрані по справі докази підтверджують дійсність укладених угод між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 від 29.02.2012 року та між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 від 02.03.2012року, таким чином у суду не виникає сумнівів з приводу дійсності даних угод.

Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; 3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу; 4) судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК України; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.

Тому суд вважає за необхідним доповнити резолютивну частину рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 10 серпня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_5 до громадянина ОСОБА_6 та громадянина ОСОБА_4, треті особи Приватне сільськогосподарське підприємство «імені Цюрупи»код ЄДРПОУ 00385767, Публічне акціонерне товариство «Цукровий завод ім. Цюрупи»код ЄДРПОУ 00372368, Попільнянська районна державна Адміністрація Житомирської області, Державна податкова служба у Житомирській області, Антимонопольний комітет України про стягнення солідарно з відповідачів на користь громадянина ОСОБА_5 заборгованості за угодою про надання послуг в сумі 7493475,34 (сім мільйонів чотириста дев'яносто три тисячі чотириста сімдесят п'ять гривень 34 копійки) гривень та за зустрічною позовною заявою відповідача ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання недійсною угоди від 29.02.2012 та договору поруки від 02.03.2012 року, реченням такого змісту «У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання недійсною угоди від 29.02.2012 та договору поруки від 02.03.2012 року -відмовити».

Керуючись ст. 57, 60, 212, 213, 220 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Доповнити резолютивну частину рішення Марїнського районного суду Донецької області від 10 серпня 2012 року реченням такого змісту «У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання недійсною угоди від 29.02.2012 та договору поруки від 02.03.2012 року -відмовити».

Додаткове рішення може бути оскаржено на протязі десяти днів з часу проголошення додаткового рішення.

Суддя С.М. Ліпчанський

Дата документу 05.12.2012