Рішення № 28380171, 23.11.2012, Грузький районний суд міста Макіївки (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Макіївки)

Ситенко А. І.

Номер провадження2/526/57/12

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МАКІЇВКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2/0526/57/2012

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

23 листопада 2012 року м. Макіївка

Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:

головуючий суддя Ситенко А.І.

при секретарі Тіняковій Д.Ю.

за участі сторін

представника позивача Бондаренко К.В.

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»до ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, витрат на проведення автотоварознавчого дослідження спеціаліста та судових витрат,

В С Т А Н О В И В:

11 травня 2011 року приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія»(далі - ПрАТ «УПСК») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, витрат на проведення автотоварознавчого дослідження спеціаліста та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_3, який є винуватцем даної пригоди, позивач зазнав майнових збитків.

Під час судового розгляду справи заявою від 29 жовтня 2012 року позивач уточнив заявлені вимоги: просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь в порядку регресу суму франшизи в розмірі 510 грн., а також судові витрати та витрати на проведення автотоварознавчого дослідження спеціаліста, стягнути з акціонерного страхового товариства «Вексель»в особі ліквідатора Кудляка Євгена Васильовича на його користь суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 9183,22 грн.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області від 23 листопада 2012 року провадження по цивільній справі в частині вимог позивача щодо стягнення з акціонерного страхового товариства «Вексель» в особі ліквідатора Кудляка Євгена Васильовича на його користь суми виплаченого страхового відшкодування було закрито.

У судовому засіданні ПрАТ «УПСК», від імені якого за довіреністю юридичної особи діє Бондаренко К.В., підтримало заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких послалась на факти і обставини, викладені в позовній заяві, та зазначила, що 17 березня 2009 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобілів під керуванням ОСОБА_3 та ОСОБА_5 Постановою Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 07 квітня 2009 року винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди було визнано ОСОБА_3 Унаслідок протиправних дій ОСОБА_3 автомобілю «ВАЗ 210994», номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5, була спричинена матеріальна шкода. Вказаний автомобіль за договором добровільного страхування був застрахований ПрАТ «УПСК». На виконання умов даного договору позивач сплатив на користь вигодонабувача страхове відшкодування в розмірі 9 693,22 грн. Відзначила, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована акціонерним страховим товариством «Вексель»за договором ОСЦВВНТЗ, за яким встановлено франшизу в розмірі 510 грн., в зв'язку з чим ОСОБА_3 відповідальний перед ними в межах даної суми франшизи.

Посилаючись на наведені обставини, Бондаренко К.В. просить суд на підставі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування»стягнути з ОСОБА_3 на користь ПрАТ «УПСК»в порядку регресу суму франшизи в розмірі 510 грн., витрати по сплаті послуг з проведення автотоварознавчого дослідження спеціаліста в сумі 500,00 грн., судові витрати у вигляді судового збору в сумі 101,93 грн. та витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового розгляду справи в сумі 120,00 грн.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги ПрАТ «УПСК»визнав частково, не оспорював наведених позивачем обставин дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків, зазначив, що він погоджується сплатити на користь позивача суму франшизи в розмірі 510 грн., встановлену договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також понесені позивачем судові витрати. Проти стягнення з нього на користь позивача витрат на проведення автотоварознавчого дослідження заперечував, мотивуючи свої заперечення тим, що він не повинен сплачувати витрати позивача за проведення будь-яких досліджень.

Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України) установив наступне.

Згідно постанови Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 07 квітня 2009 року (далі - постанова від 07 квітня 2009 року) 17 березня 2009 року о 17-55 годині на автодорозі М-04 у напрямку від м. Горлівка до м. Ясинувата на 2+950 км. ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Шевролет Авео», державний номер НОМЕР_2, не вибрав в установлених межах безпечну швидкість руху та не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого здійснив наїзд на перешкоду «яму»та виїхав на смугу зустрічного руху, де здійснив зіткнення з транспортним засобом «ВАЗ 210994-20»державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_5, що рухався в зустрічному напрямку, спричинивши пошкодження обох транспортних засобів (а.с. 29).

Постановою від 07 квітня 2009 року винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди було визнано ОСОБА_3

Обставини дорожньо-транспортної пригоди сторонами не оспорюються, постанова від 07 квітня 2009 року ОСОБА_3 та потерпілим у встановленому законом порядку не оскаржувалась, набрала законної сили 16 квітня 2010 року.

Відповідно до ч.4 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові

наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Автомобіль ВАЗ 210994-20 державний номер НОМЕР_1 належить ОСОБА_5 на праві власності, що визнано сторонами в судовому засіданні та підтверджено іншими об'єктивними доказами по справі.

Згідно ч.2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Приписами ч.ч. 1,2 ст. 1187 Цивільного кодексу України визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є, зокрема, діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На підставі наведеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 виникли цивільні правовідносини з відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою від 17 березня 2009 року.

Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджено, що приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія»значиться зареєстрованою в якості юридичної особи починаючи з 22 червня 1993 року, здійснює «діяльність страхових агентів і брокерів, іншу допоміжну діяльність в сфері страхування та пенсійного забезпечення, інші види страхування крім страхування життя».

04 серпня 2008 року між акціонерним товариством «Українською пожежно-страховою компанією»(Страховик), правонаступником якої є ПрАТ «УПСК», та ОСОБА_5 (Страхувальник) був укладений договір добровільного страхування засобів наземного транспорту, строком дії з 11 серпня 2008 року по 10 серпня 2009 року. Згідно умов договору Страховик взяв на себе зобов'язання в разі настання страхового випадку -зокрема пошкодження транспортного засобу «ВАЗ 210994-20», номерний знак НОМЕР_3, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, виплатити страхове відшкодування на умовах цього договору Страхувальнику або Вигодонабувачу (а.с. 8).

Вигодонабувачем за договором було визначено ВАТ «Державний Ощадний банк України -філія Ясиноватське відділення № 7852.

Подія, що сталась 17 березня 2009 року, була визнана ПрАТ «УПСК»страховим випадком, в результаті чого 05 травня 2009 року було складено страховий акт № 74 (а.с. 9).

Розмір страхового відшкодування був обрахований в звіті № 113 про оцінку майна -«ВАЗ 210994-20», номерний знак НОМЕР_1, складеному 23 березня 2009 року оцінювачем ОСОБА_6 (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ № 5257 від 14 липня 2007 року, сертифікат № 6072/107). Згідно даного звіту вартість відновлювального ремонту автомобіля склала 12 044,97 грн. з ПДВ (а.с. 10-25).

Розмір страхового відшкодування обраховано з урахуванням коефіцієнту фізичної зношеності транспортного засобу відповідно до умов договору від 04 серпня 2008 року: 12 044,97 грн. -2007,50 грн. (ПДВ) -344,25 грн. (франшиза за договором) = 9 693,22 грн.

На підставі страхового акту згідно платіжного доручення № 772 від 12 травня 2009 року позивач сплатив на користь Вигодонабувача за договором від 04 серпня 2008 року страхове відшкодування в розмірі 9 693,22 грн. (а.с. 27).

Сторони не оспорюють висновків звіту № 113 від 23 березня 2009 року щодо ціни відновлювального ремонту автомобілю «ВАЗ 210994-20», номерний знак НОМЕР_1.

Ціну експертного дослідження автомобіля «ВАЗ 210994-20», номерний знак НОМЕР_1 визначено в розмірі 500 грн. за рахунком-фактурою № 111-09 від 16 квітня 2009 року (а.с. 25).

Згідно платіжного доручення № 654 від 16 квітня 2009 року позивач сплатив на користь СПД ОСОБА_7, зокрема, 500 грн. витрати на проведене автотоварознавче дослідження від 23 березня 2009 року, зокрема, за рахунком-фактурою № 111-09 (а.с. 28).

Положеннями ст. 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Вказана правова норма також закріплена в ст. 27 Закону України від 7 березня 1996 року N 85/96 «Про страхування».

На підставі наведеного, до ПрАТ «УПСК»в межах сплаченого страхового відшкодування - суми в розмірі 9 693,22 грн., перейшло право вимоги, яке має ОСОБА_5 до ОСОБА_3 щодо відшкодування завданих дорожньо-транспортної пригодою від 17 березня 2009 року матеріальних збитків.

17 березня 2008 року між акціонерним страховим товариством «Вексель»(Страховик) та ОСОБА_3 (Страхувальник) був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВВ / 5929557 (далі договір ОСЦВ) строком дії з 18 березня 2008 року по 17 березня 2009 року включно. Згідно умов Договору Страховик взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку - події, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором, виплатити страхове відшкодування на користь вказаних третіх осіб. Франшиза за Договором склала 510,00 грн., ліміт відповідальності Страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілого -25 500,00 грн.

У встановлений договором ОСЦВ від 17 березня 2008 року триденний строк після настання страхового випадку, а саме 18 березня 2009 року ОСОБА_3 письмово повідомив АСТ «Вексель»про подію, що сталась 17 березня 2009 року.

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовано Законом України від 1 липня 2004 року N 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі Закон N 1961-IV).

Приписами ст. 3 Закону N 1961-IV визначено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Пунктом 36.6 статті 36 Закону N 1961-IV передбачено, що страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши представлені сторонами у відповідності до вимог ст.60 ЦПК України докази, суд визнає, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 спричинено майнову шкоду автомобілю ОСОБА_5 З урахуванням сплаченого ПрАТ «УПСК»страхового відшкодування в розмірі 9 693,22 грн., а також встановленої договором ОСЦВ від 17 березня 2008 року франшизи в розмірі 510 грн., суд приходить до висновку, що визнання відповідачем позову в частині стягнення з нього на користь позивача суми в розмірі 510 грн. відповідно до ст. 174 ЦПК України не суперечить закону, не порушує права та свободи інших осіб, в зв'язку з чим вимоги ПрАТ «УПСК»в частині стягнення на його користь з ОСОБА_3 510 грн. на відшкодування завданих дорожньо-транспортною пригодою від 17 березня 2009 року матеріальних збитків підлягають задоволенню.

При цьому суд враховує, що спірні правовідносини між позивачем та ОСОБА_3 виникли внаслідок суброгації та не є регресними.

Приписами ст.ст. 86 та 88 ЦПК України визначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені і документально підтверджені судові витрати, зокрема, пов'язані з розглядом судової справи, до яких належать витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз та інформаційно-технічне забезпечення, оплата судового збору.

Позивач сплатив на користь СПД ОСОБА_6 500 грн. за проведення експертного дослідження автомобіля за фактом спричинення матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Однак чинним ЦПК України стягнення понесених позивачем витрат за проведення дослідження спеціаліста не передбачено. Судова авто товарознавча експертиза по даній справі не призначалась. За таких обставин, позовні вимоги ПрАТ «УПСК»в цій частині -в розмірі 500 грн. не ґрунтуються на законі, відтак відсутні об'єктивні підстави для їх задоволення.

У частині 1 статті 88 ЦПК України визначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві -пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем документально підтверджені відповідними платіжними дорученнями сплата при зверненні з позовом до суду судового збору в розмірі 101,93 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог: судовий збір в розмірі 5,10 грн., витрати з ІТЗ в розмірі 6,00 грн. ( 510 / 10 193,22 = 0,05 ).

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 10, 11, 27, 31, 60, 79, 81, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, статтями 993, 1166, 1187 ЦК України, ст.ст. 2, 3, 29, 35, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «ПрАТ «УПСК» до ОСОБА_9 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»(код ЄДРОПОУ 20602681) в рахунок відшкодування матеріальних збитків, завданих дорожньо-транспортною пригодою від 17 березня 2009 року, суму франшизи за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВВ / 5929557 від 17 березня 2008 року в розмірі 510 грн., судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 5,10 грн. та витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового розгляду справи в розмірі 6,00 грн., а всього суму 521,10 грн. (п'ятсот двадцять одна грн. 10 коп.).

У задоволені решти позовних вимог публічного акціонерного товариства «ПрАТ «УПСК»»до ОСОБА_9 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя А.І. Ситенко