Рішення № 28372169, 20.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-4/14170-2012 20.12.12

За позовомКостянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державного закладу «Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр Міністерства охорони здоров'я України»До Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРРОСТ ЛТД»Простягнення 4 926 086,02 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від прокуратури Некрасов О.М.

Від позивача Люта О.В. -за дов.

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Костянтинівський міжрайонний прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Державного закладу «Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр Міністерства охорони здоров'я України»з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРРОСТ ЛТД»про стягнення 3 150 000 грн. попередньої оплати, 420 377,63 грн. пені, 977 622,39 грн. пені в розмірі 0,1%, 378 086,00 грн. 7% штрафу, а всього 4 926 086,02 грн. заборгованості за договором про закупівлю робіт за державні кошти № 47 від 26.10.2010р.

Стосовно правомірності звернення з даним позовом до суду Костянтинівського міжрайонного прокурора до суду в інтересах держави в особі визначеної ним особи суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Приписами ст. 361 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є, зокрема, звернення до суду з позовами, коли порушуються інтереси держави та участь у розгляді судами справ. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Абзац 3 ч. 1 та ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначають, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Враховуючи викладене, Костянтинівський міжрайонний прокурор правомірно згідно діючого законодавства звернувся до суду з даною позовною заявою для захисту інтересів держави в особі визначеної ним особи.

Представник Державного закладу «Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр Міністерства охорони здоров'я України»надав письмові пояснення відносно заявлених позовних вимог, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні 06.11.2012р. подав клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п.2 ст. 81 ГПК України, оскільки у провадженні господарського суду вже є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Судом клопотання Відповідача про залишення позову без розгляду не задовольняється, оскільки суду не доведено що в Господарському суді Донецької області розглядається справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. З наданої Відповідачем Ухвали зазначеного суду не вбачається за яким договором розглядається спір.

Представник відповідача в судове засідання 20.12.2012р. не з'явився, письмового відзиву на позовну заяву не надав.

Розгляд справи на прохання сторін неодноразово відкладався, тому за клопотанням сторін, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою ст.69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.10.10 між Державним закладом «НПМ РДЦ МОЗ України»та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРРОСТ ЛТД»укладено договір № 47 про закупівлю робіт за державні кошти.

Згідно зазначеного договору виникли цивільно-правові відносини щодо реалізації умов договору, за яким ТОВ «УКРРОСТ ЛТД»зобов'язано виконати у 2010 році роботи з реконструкції будівель та споруд ДЗ «НПМ РДЦ МОЗ України»на суму 10 500 000, 00 грн. та отримати оплату за рахунок бюджетних коштів. При цьому згідно умов договору (пункт 4.1) був передбачений певний порядок здійснення розрахунків, а саме: попередня оплата, яка здійснюється на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1764 у термін до 31.12.10 в розмірі 3 150 000,00 грн.

Відповідно до умов договору, розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Учасник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів до 31.12.10. По закінченні зазначеного терміну невикористані суми авансу повертаються Замовнику. Кінцеві розрахунки здійснюються Замовником протягом двох тижнів після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт. Учасник-генпідрядник (ТОВ «УКРРОСТ ЛТД») до 31.12.10 з дня надходження коштів як попередньої оплати підтверджує їх використання згідно з актом приймання-передачі товарів або проміжним актом-звітом про використання коштів за призначенням.

Матеріали справи свідчать, що ДЗ «НПМ РДЦ МОЗ України»(Позивач) належним чином виконав умови договору щодо здійснення попередньої оплати (авансу) та відповідно до платіжного доручення від 24.11.10 № 1511 перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ «УКРРОСТ ЛТД»3 150 000,00 грн.

Але, в порушення умов зазначеного договору ТОВ «УКРРОСТ ЛТД»(Відповідач) на час звернення Прокурора до суду не надав жодного акту приймання-передачі товарів або проміжного акту-звіту про використання коштів за призначенням.

За твердженням Прокурора та Позивача, оскільки ТОВ «УКРРОСТ ЛТД»не підтвердив належним чином використання суми попередньої оплати за призначенням, відповідно до п.4.1 Договору № 47 від 26.10.12 ТОВ «УКРРОСТ ЛТД»зобов'язано після закінчення терміну використання авансу, а саме 31.12.10 невикористані суми авансу повернути Замовнику (ДЗ «НПМ РДЦ МОЗ України») в сумі 3 150 000, 00 грн.

Пунктом 5.1 договору № 47 від 26.10.10 встановлено, що строк (термін) виконання робіт встановлено до 31.12.10.

Згідно пункту 5.2 Договору роботи повинні розпочатися та виконуватися у відповідності до Календарного плану виконання робіт, що є невід'ємною частиною договору і з урахуванням положень п. 5.1. зазначеного Договору.

Проте, ТОВ «УКРРОСТ ЛТД»в порушення умов договору № 47 від 26.10.10, роботи з реконструкції будівель та споруд ДЗ «НПМ РДЦ МОЗ України»виконав частково на загальну суму 5 098 771грн. 30 коп.). На підтвердження чого були підписані відповідні акти приймання виконаних будівельних робіт, які за твердженням Позивача 13.04.11 були вилучені співробітниками Департаменту Державної служби боротьби з економічними злочинами МВС України.

Суду доведено, що ДЗ «НПМ РДЦ МОЗ України» не одноразово звертався до Департаменту Державної служби боротьби з економічними злочинами МВС України з листом про повернення оригіналів вилучених документів. До цього часу вилучені документи до ДЗ «НПМ РДЦ МОЗ України»не повернуто.

Відповідно до листа від 15.03.2012р. за №113 Департаменту Державної служби боротьби з економічними злочинами МВС України вилучені оригінали документів щодо проведення у 2010р. робіт з реконструкції будівель та споруд ДЗ «НПМ РДЦ МОЗ України»направлені до слідчого відділу прокуратури Донецької області за вих. №5/1-427 від 13.07.2011р. для доручення до матеріалів кримінальної справи №67-11-01-434.

Господарським судом було зроблено Запит до Прокуратури Донецької області з проханням надати суду оригінали договору від 26.10.2010р. за № 47 про закупівлю робіт за державні кошти, з додатками (додаток «1 -план фінансування, додаток №2 -календарний план, проектно-кошторисну документації), акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010р. з №1 по №20, платіжне доручення від 24.11.2010р. №151.

Відповідно до відповіді Прокуратури Донецької області оригінали вказаних документів у матеріалах кримінальної справи №67-11-01-434 відсутні, оскільки вони не вилучалися у рамках розслідування вказаної справи.

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

В матеріалах справи знаходяться належним чином засвідчені копії договору від 26.10.2010р. за № 47 про закупівлю робіт за державні кошти, з додатками (додаток до договору Графік виконання робіт), платіжне доручення від 24.11.2010р. №1511 про перерахування Позивачем 3 150 000, 00 грн. попередньої оплати, протоколи огляду вилучення Департаментом Державної служби боротьби з економічними злочинами МВС України оригіналів документів за період з 01.01.2008р. по 12.04.2011р.

Пунктом 6.3.1 Договору № 47 від 26.10.10 встановлено, що Учасник ТОВ «УКРРОСТ ЛТД»зобов'язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановлені Договором.

Розділом 7 Договору № 47 від 26.10.10 передбачена відповідальність сторін. Так, відповідно до пункту 7.2 Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язання при закупівлі робіт за бюджетні кошти Учасник (ТОВ «УКРРОСТ ЛТД») сплачує Замовнику (ДЗ «НПМ РДЦ МОЗ України») штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми Договору за кожний день затримки, а у разі здійснення попередньої оплати Учасник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає Замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з наступних підстав:

між Державним закладом «НПМ РДЦ МОЗ України»та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРРОСТ ЛТД»укладено договір № 47 про закупівлю робіт за державні кошти.

Згідно зазначеного договору виникли цивільно-правові відносини щодо реалізації умов договору, за яким ТОВ «УКРРОСТ ЛТД»зобов'язано виконати у 2010 році роботи з реконструкції будівель та споруд ДЗ «НПМ РДЦ МОЗ України»на суму 10 500 000, 00 грн. та отримати оплату за рахунок бюджетних коштів.

Позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, повністю та вчасно, а саме відповідно до умов договору позивач перерахував попередню оплату (аванс) в розмірі 3 150 000, що підтверджується платіжним дорученням № 1511 від 24.11.2010р.

Таким чином, факт перерахування коштів позивачем та прийняття їх відповідачем вважається судом доведеним.

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРРОСТ ЛТД»не підтвердило належним чином використання суми попередньої оплати за призначенням та виконання п.4.1. договору, яким передбачено, що після закінчення терміну використання авансу, а саме 31.12.2010р. невикористані суми авансу повернути замовнику.

Відповідач, отримавши кошти, не виконав умови п. 5.1., 5.2 договору.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що строк (термін) виконання робіт до 31.12.2010р. Згідно п.5.2. договору роботи повинні розпочатися та виконуватися у відповідності до календарного плану виконання робіт, що є невід'ємною частиною договору і з урахування положень п.5.1. договору.

Проте, взяті на себе зобов'язання, відповідно до договору № 47 від 26.10.2010p., ТОВ «УКРРОСТ ЛТД»в строк до 31.12.2010 р. виконало лише частково.

За твердженням Позивача на підтвердження даного факту були підписані відповідні акти приймання виконаних будівельних робіт, які 13.04.2011 були вилучені співробітниками Департаменту Державної служби боротьби з економічними злочинами МВС України.

Відповідно до п.6.3.1. договору, ТОВ «УКРРОСТ ЛТД»зобов'язувалось забезпечити виконання робіт у строки, встановлені договором.

Матеріали справи свідчать, що відповідач не виконав роботи передбачені договором та не повернув сплачену суму попередньої оплати у розмірі 3 150 000 грн., про що не заперечує відповідач.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Факт неповернення Відповідачем попередньої оплати за договором про закупівлю робіт за державні кошти від 26.10.2010р. за № 47 у сумі 3 150 000 позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.7.2. договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язання при закупівлі робіт за бюджетні кошти Учасник (ТОВ «УКРРОСТ ЛТД») сплачує Замовнику (ДЗ «НПМ РДЦ МОЗ України») штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми Договору за кожний день затримки, а у разі здійснення попередньої оплати Учасник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає Замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції

Отже, порушення відповідачем строків виконання робіт передбачених п. 4.1 договору про закупівлю робіт за державні кошти від 26.10.2010р. за № 47, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 420 377,63 грн., відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 977 622,39 грн. пені за порушення строків виконання зобов'язання відповідно до п.2 ст.231 ГК України та штрафу в сумі 378086,00 грн. за порушення строків виконання,відповідно до п.2 ст.231 ГК України, задоволенню не підлягають з наступного.

За правилами ст. 208 ЦК України правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма, належить вчиняти у письмовій формі.

Згідно ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Виходячи з зазначених норм закону, згоди щодо застосування такого виду відповідальності, як штраф, сторони мають досягти у письмовому вигляді.

Як вбачається з тексту Договору, письмової згоди про застосування відповідальності у вигляді пені за порушення строків виконання зобов'язання відповідно до п.2 ст.231 ГК України та штрафу за порушення строків виконання, відповідно до п.2 ст.231 ГК України сторони не досягли, а тому, вимога позивача стягнути з відповідача штрафу в сумі 378 086,00 грн. та 977 622,39 грн. пені за порушення строків виконання зобов'язання визнається судом необґрунтованою.

Згідно ч. 2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Зазначеною нормою врегульований лише розмір неустойки, проте вона не відміняє дію норм закону, якими встановлена обов'язкова письмова форма для згоди сторін щодо застосування такого виду відповідальності як неустойка (штраф, пеня).

Розмір неустойки має бути встановлений або договором або актом цивільного законодавства, і лише у випадку, коли у договорі сторін або в акті цивільного законодавства передбачено застосування такого виду відповідальності за порушення зобов'язання як неустойка, а її розмір при цьому не встановлений, буде правомірним застосувати розміри неустойки, встановлені ч. 2 ст. 231 ГК України, за наявності обставин, якими в цій статті обумовлено їх застосування.

Враховуючи, що у тексті Договору сторони такої згоди не досягли, а акт цивільного законодавства, в якому б йшлося про можливість застосування до відповідача у спірному випадку відповідальності у вигляді стягнення неустойки за порушення зобов'язань, позивачем не вказаний, вимога позивача про стягнення з відповідача 977 622,39 грн. штрафу та 378 086,00 грн. пені задоволенню не підлягає як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині стягнення 3 150 000 грн. попередньої оплати, 420 377,63 грн. пені.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення 3 150 000 грн. попередньої оплати, 420 377,63 грн. пені. В частині вимог про стягнення з відповідача 977 622,39 грн. пені за порушення строків виконання зобов'язання відповідно до п.2 ст.231 ГК України та штрафу в сумі 378 086,00 грн. за порушення строків виконання, відповідно до п.2 ст.231 ГК України, суд відмовляє з підстав вищезазначених.

Оскільки в силу вимог п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються, зокрема, органи прокуратури -при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді, то на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРРОС ЛТД»пропорційно розміру задоволених вимог та стягуються в доход спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРРОС ЛТД» (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 19, код ЄДРПОУ 35362360) на користь Державного закладу «Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр Міністерства охорони здоров'я України»(85110, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. О.Невського, 14, код ЄДРПОУ 23598715) 3 150 000 (три мільйони сто п'ятдесят тисяч) грн. попередньої оплати, 420 377 (чотириста двадцять тисяч триста сімдесят сім) грн. 63 коп. пені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРРОС ЛТД» (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 19, код ЄДРПОУ 35362360) в дохід державного бюджету України 46 686 (сорок шість тисяч шістсот вісімдесят шість) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В решті частини позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 27.12.2012р.