Рішення № 28370712, 27.12.2012, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/12813/12 Справа № 412/8304/2012 Головуючий у 1 й інстанції - Башмаков Є.А. Доповідач - Болтунова Л.М. Категорія 25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Болтунової Л.М.

суддів: - Тамакулової В.О., Козлова С.П.

при секретарі - Куць О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»»на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 листопада 2012 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»», Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення суми страхового відшкодування та зобов'язання вчинити дії ,-

в с т а н о в и л а:

В липні 2012 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до відповідачів, в якому просив стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах»»на свою користь суму страхового відшкодування у розмірі 90756,36 грн., шляхом її перерахування на кредитний рахунок, відкритий згідно з кредитним договором № DNI0AE00000249 від 01 вересня 2006 року, укладеним між ним і ПАТ КБ «Приватбанк», а також просив зобов'язати ПАТ КБ «Приватбанк»зарахувати дану суму страхового відшкодування на його кредитний рахунок і визнати кредит погашеним в повному обсязі.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 листопада 2012 року позовні вимоги ОСОБА_4 до ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах»», ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення суми страхового відшкодування та зобов'язання вчинити дії були задоволені частково.

Стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах»»на користь позивача суму страхового відшкодування у розмірі 90756,36 грн., шляхом перерахування її на кредитний рахунок ОСОБА_4, відкритий згідно з кредитним договором № DNI0AE00000249 від 01 вересня 2006 року та зобов'язано ПАТ КБ «Приватбанк»зарахувати дану суму на зазначений кредитний рахунок. В решті позовних вимог було відмовлено. Вирішено питання стосовно розподілу судових витрат.

З таким рішенням, не погодилось ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах»»та, посилаючись на його необґрунтованість, порушення норм матеріального права, просить скасувати дане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам закону судове рішення не відповідає.

Судом встановлено, що 01 вересня 2006 року між ЗАТ «Страхова компанія «Інгосстрах»», правонаступником якого є ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах»», та ОСОБА_4 було укладено договір страхування наземного транспорту № DNI0AE00018750, вигодонабувачем в якому вказано ПАТ КБ «Приватбанк» у межах кредитного договору між ними від 01 вересня 2006 року. Обєктом страхування є майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки Мерседес Спрінтер; номер кузову НОМЕР_2; реєстраційний номер НОМЕР_1; рік випуску-1999. Зазначені обставини сторонами не оспорюються.

Згідно п. 4.2 вказаного договору страхування, страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування страхувальнику або вигодонабувачеві.

Відповідно п. 15.19.1 договору страхування, якщо на момент прийняття рішення про виплату страхового відшкодування у страхувальника існує заборгованість за кредитним договором, строки виконання якої вже настали -страхове відшкодування виплачується вигодонабувачеві і спрямовується на погашення цієї заборгованості.

В судовому засіданні сторони не заперечували щодо наявності заборгованості у позивача за кредитний договір № DNI0AE00000249 від 01 вересня 2006 року між ним ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк».

06 жовтня 2008 року стався страховий випадок - незаконне заволодіння транспортним засобом і його пошкодження внаслідок протиправних дій третіх осіб.

10 листопада 2008 року суб'єктом оціночної діяльності СПД - фізична особа ОСОБА_5 було складено звіт № 2189/11/08 -С (1116489), відповідно до якого, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Мерседес Спрінтер реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 90756,36 грн.

04 лютого 2009 року з № 08.02.0.0.01/2 -1339 на ім'я ОСОБА_4 було направлено відповідь, відповідно до якої, страхова компанія відмовила позивачеві у виплаті страхового відшкодування.

Як на підставу відмови ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах»»посилалось на те, що згідно п.16.3 договору страхування не визнається страховим випадком пошкодження деталей вузлів або агрегатів, що відбулись в результаті проведення ремонту транспортного засобу, його огляду або консервації, а також після передачі третім особам для здійснення цих робіт, а відповідно п.16.2 даного договору страхове відшкодування не сплачується у випадку невиконання страхувальником умов збереження транспортного засобу.

Вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 серпня 2009 року ОСОБА_6 було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 289 КК України.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріальні збитки, завдані власнику транспортного засобу були спричинені внаслідок пошкодження автомобіля в результаті протиправних дій третіх осіб що є страховим випадком відповідно до умов страхового договору, а тому, посилаючись на положення п.п.2,3 ч.1 ст. 20, ст.22 Закону України «Про страхування», прийшов до висновку про стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах»»страхового відшкодування у розмірі 90 756,36 грн., шляхом перерахування даної суми на кредитний рахунок ОСОБА_4, відкритий згідно з кредитним договором № DNI0AE00000249 від 01 вересня 2006 року та зобов'язання ПАТ КБ «Приватбанк»зарахувати дану суму на вказаний кредитний рахунок.

Однак колегія суддів не може погодитись з таким висновком з наступних підстав.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст. 985 ЦК України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобовязаний здійснити страхову виплату у разі настання страхового випадку.

Зазначене положення міститься і в ст. 3 Закону України «Про страхування».

За змістом наведених законів України випливає, що договір страхування надає право вигодонабувачеві вимагати від страховика здійснити страхову виплату на свою користь, тобто наділяє вигодонабувача правами страхувальника, хоча і не покладає на нього обов'язків останнього.

З матеріалів справи вбачається, що вигодонабувач - ПАТ КБ «Приватбанк», що є відповідачем по справі, проти позову заперечував; згідно зі ст. 34 ЦПК України самостійних позовних вимог до страховика про переадресацію страхової виплати не заявив.

Отже, у суду не було правових підстав для задоволення позову ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Приватбанк», яке доручення їй на представлення інтересів в суді не надало. Стягувати страхову виплату зі страховика або ні - є правом вигодонабувача, яким згідно з вищевказаними умовами договору страхування є ПАТ КБ «Приватбанк».

Оскільки як норми ЦПК України, так й інші спеціальні закони в сфері страхування не передбачають права пред*явлення позову в інтересах вигодонабувача, то ОСОБА_4 за пред*явленим ним позовом є неналежним позивачем і йому в позові слід відмовити. При цьому, враховуючи, що вигодонабувач фактично відмовився від пред*явлення позову до страховика, ОСОБА_4 не позбавлений права на пред*явлення позову про виплату страхового відшкодування на свою користь на загальних підставах.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно встановлені фактичні обставини справи на основі об*єктивної оцінки наданих сторонами доказів, але було допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, тому оскаржуване судове рішення в частині стягнення страхового відшкодування та зобов'язання ПАТ КБ «Приватбанк»зарахувати суму на кредитний рахунок позивача підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Рішення суду в частині стягнення судових витрат в сумі 907,56 грн. також підлягає скасуванню, згідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у визнанні кредиту погашеним в повному обсязі, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»» -задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 листопада 2012 року в частині стягнення страхового відшкодування в розмірі 90756,36 грн. та зобов'язання Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»зарахувати дану суму на кредитний рахунок ОСОБА_4 та судових витрат в сумі 907,56 грн. - скасувати і в задоволенні позовних вимог останнього в цій частині - відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: