Ухвала суду № 28370022, 10.09.2012, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1301/1392/2012 Головуючий у 1 інстанції: Гудим Л.Я.

Провадження № 10/1390/563/12 Доповідач: Яременко О. Д.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого Яременка О.Д.,

суддів Вовка А.С., Марітчака Т.М.,

з участю прокурора Пилипіва В.М.,

захисника -адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляціями захисників - адвокатів ОСОБА_2 і ОСОБА_1, які виступають в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, на постанову судді Бориславського міського суду Львівської області від 31 серпня 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою

ОСОБА_3,

який народився ІНФОРМАЦІЯ_4

в м. Бориславі Львівської області,

українцю, громадянину України, не працюючому,

не одруженому, раніше не судимому,

проживаючому у АДРЕСА_1

який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту. При цьому задоволено подання слідчого СВ Бориславського МВ ГУ МВС України у Львівській області Головея Р.О.

Приймаючи рішення щодо обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту суд, як це видно із постанови, виходив із того, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості за попередньою змовою групою осіб і слідством не встановлено інших співучасників, свою вину не визнає, а слідчим і прокурором наведено достатньо підстав про те, що він, перебуваючи на волі, може уникнути слідства та суду, продовжити злочинну діяльність, перешкоджатиме встановленню істини у справі, впливаючи на потерпілих, свідків та інших співучасників.

На дану постанову захисники обвинуваченого подали апеляції.

В своїй апеляції захисник ОСОБА_2 вважає постанову суду незаконною і необґрунтованою. Покликається на те, що доводи органу досудового слідства про необхідність обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу саме у виді взяття під варту є голослівними та ні чим не підтвердженими. Суд, обираючи ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді взяття під варту, всупереч ст. 150 КПК України та п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25.04 2003 року безпідставно не взяв до уваги те, що останній є особою молодого віку, за місцем свого фактичного проживання характеризується позитивно, має незадовільний стан здоров"я, живе в неповній багатодітній сім"ї, його мати за станом свого здоров"я потребує сторонньої допомоги, з

11.06.2012 року він здійснює догляд за сестрою, яка є інвалідом першої групи. Також судом не враховано, що обвинувачений веде нормальний спосіб життя, не займається злочинною діяльністю, не є членом злочинних угрупувань, не зловживає алкогольними напоями чи наркотичними речовинами, не судимий, належним чином вів себе під час провадження досудового слідства по даній кримінальній справі, не ухилявся від слідчих дій, своєчасно з'являвся на виклики слідчого. Щодо невизнання ним своєї вини, то це є його правом і цей факт не може враховуватись судом як підстава обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту. Інкримінований йому злочин є злочином середньої тяжкості і внаслідок його вчинення тяжких наслідків не настало. Вказує, що мати обвинуваченого погодилась внести заставу у сумі п'яти тисяч гривень з метою забезпечення його належної поведінки та виконання процесуальних обов'язків.

Враховуючи наведене, просить постанову судді змінити та обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі п'ять тисяч гривень.

Захисник ОСОБА_1 у своїй апеляції покликається на те, що ОСОБА_3 інкриміновано злочин, передбачений ч.2 ст. 146 КК України, санкція якого передбачає покарання на строк до п'яти років і з врахуванням даних про його особу, відповідно до ч.2 ст. 155 КПК України до нього не може бути застосовано запобіжний захід у вигляді взяття під варту. При цьому вказує, що будь-які дані, які б підтверджували намір обвинуваченого намагатись ухилитися від слідства, перешкоджати встановленню істини по справі та продовжувати злочинну діяльність, у матеріалах справи відсутні.

Просить постанову судді скасувати та обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника на підтримання апеляцій, виступ прокурора, котрий вважав необхідним відмовити в задоволенні апеляцій а постанову суду залишити без зміни, мотивуючи це тим, що обвинувачений не визнає своєї вини у вчиненні злочину, відмовляється давати покази у справі і, перебуваючи на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі, розглянувши доводи апеляцій та перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення апеляцій з наступних підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 155 КПК України запобіжний захід у вигляді взяття під варту не може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п*яти років, за винятком випадків, коли ця особа, перебуваючи на волі, переховувалася від органів дізнання, досудового слідства чи суду, перешкоджала встановленню істини у справі або продовжила злочинну діяльність.

ОСОБА_3 раніше не судимий, обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п*яти років, перебуваючи на волі, він не переховувався від органів дізнання, досудового слідства, суду, не перешкоджав встановленню істини у справі, не продовжував злочинної діяльності.

Покликання прокурора на те, що обвинувачений зможе перешкодити встановленню істини у справі, нічим не підтверджено, а невизнання обвинуваченим своєї вини і його відмова давати покази у справі є його правом на захист, гарантованим Конституцією України.

Тому постанова суду першої інстанції про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді взяття під варту не ґрунтується на вимогах ст. 155 КПК України і підлягає зміні.

Колегія суддів вважає, що з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого, його явки за викликом до слідчого, прокурора, суду а також для забезпечення виконання ним процесуальних рішень на даний час є достатнім запобіжний захід -застава.

Керуючись ч.2 ст. 155, ст.ст. 148, 154-1, 362, 366, 382 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляції захисників - адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_1 задоволити.

Постанову судді Бориславського міського суду Львівської області від 31 серпня 2012 року щодо ОСОБА_3 змінити.

Обрати ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Бориславі Львівської області, проживаючому у АДРЕСА_1, запобіжний захід у виді застави.

Установити суму застави у розмірі 7 (семи) тисяч гривень, які підлягають внесенню для зарахування на рахунок апеляційного суду Львівської області №37312013000620, ЄДРПОУ 02892356, МФО 825014 в ГУДКСУ у Львівській області в п*ятиденний термін з часу оголошення ухвали.

Роз*яснити ОСОБА_3, що в разі невнесення застави у п*ятиденний термін та ненадання документу, що це підтверджує, посадовій особі або органу, в провадженні якого знаходиться кримінальна справа, відлучення з постійного місця проживання без дозволу слідчого чи суду, неявки без поважних причин до слідчого чи суду, а також перешкоджанні встановленню істини у кримінальній справі цей запобіжний захід може бути змінено на більш суворий -взяття під варту, а внесена застава звернена в дохід держави.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя АДРЕСА_1, який утримується в СІЗО УДДУПВП у Львівській області, звільнити з під варти негайно.

Копію постанови для виконання і відома направити в СІЗО УДДУПВП у Львівській області та в ГУДКСУ у Львівській області для прийняття застави на депозит.

Судді:

підпис підпис підпис

Яременко О.Д. Вовк А.С. Марітчак Т.М.

З оригіналом вірно.

Суддя апеляційного суду

Львівської області Яременко О.Д.