Рішення № 28350636, 09.07.2012, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 709/1932/2012

Провадження по справі 2/709/803/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.07.2012 року Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Тулик І.І.

при секретарі - Шемота М.І.

з участю представника позивача - Мартиш О.М..

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом Карпатського біосферного заповідника до ОСОБА_3 про відшкодування заподіяної шкоди

В С Т А Н О В И В :

Карпатський біосферний заповідник звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування заподіяної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 3 вересня 2011 року службою державної охорони заповідника у кварталі 5 виділі 33 у зоні антропогенних ландшафтів в урочищі "Мадярівка" Рахів-Берлибашського природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського біосферного заповідника виявлено громадянина ОСОБА_3, який скоїв незаконну рубку 5-ти дерев: породи ялини - 3 шт, дуб- 1 шт., тополя - 1 шт., про що складено протокол про адміністративне правопорушення від 05.08.2011 року №0045. Розрахунок заподіяної шкоди становить 3526,32 та проведено згідно Постанови КМУ від 23.07.2008 р. №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу". Постановою про відмову в порушення кримінальної справи від 29.10.2011 року встановлено, що зрубуючи дерева ОСОБА_3 діяв у стані крайньої необхідності, для збереження цілісності власного вантажного автомобіля "Урал". на підставі наведеного просили стягнути з відповідача суму заподіяної шкоди в розмірі 3526,32 грн., перерахувавши її на рахунок Костилівської сільської ради.

Представник позивача Мартиш О.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, з підстав, наведених в позовній заяві, просить їх задовольнити.

Представник відповідача, ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Пояснила, що 2 вересня 2011 року її син ОСОБА_3 разом з чоловіком поїхали на вантажному автомобілі марки "Урал" до свого дачного будинку, що знаходиться в АДРЕСА_2 щоб відвести перегній. під час руху по ґрунтовій дорозі в лісі розпочався зсув ґрунту і один бік автомобіля нахилився в сторону, виникла загроза перекидання автомобіля. Тому, щоб уникнути перекидання автомобіля та його пошкодження вони змушені були зрубати декілька дерев, щоб побудувати з них підпірну стінку дороги і безпечного проїзду автомобіля. Таким чином вони діяли в стані крайньої необхідності, для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувала їм, і цю небезпеку в даній обстановці неможливо було усунути іншими засобами. Вважає, що в даному випадку її синові та чоловікові життю та здоров'ю загрожувала небезпека, ними не було перевищено меж крайньої необхідності, оскільки така шкода не є більш значною ніж відвернена шкода. З приводу зазначених обставин 29 жовтня 2011 року заступником начальника СДІМ Рахівського РВУ МВС України в Закарпатській області ОСОБА_4 винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, яка на сьогодні набула законної сили, ніким не скасована. Однак, незважаючи на такі обставини та в порушення вимог ч.1 ст. 247 КУПАП посадовими особами Карпатського біосферного заповідника щодо ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення, який складався у його відсутності, копія якого йому не надсилалася, як особі щодо якої складений такий документ. також звертає увагу на те, що в позовній заяві зазначено, що 3 серпня 2011 року службовою особою державної охорони заповідника у кварталі 5 виділі 33 виявлено громадянина ОСОБА_3, про що складено протокол №0045 від 5 серпня 2011 року, тоді коли подія трапилася 2 вересня 2011 року. За таких обставин просить в позові Карпатського біосферного заповідника до ОСОБА_3 про відшкодування заподіяної шкоди відмовити.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно вимог ст.ст. 105, 107, 108 Лісового кодексу України, порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законодавством України. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників. Підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України. Незаконно добута деревина та інші лісові ресурси підлягають вилученню, а у разі неможливості їх вилучення, стягується їх вартість.

Судом встановлено, що 5 вересня 2011 року майстром з охорони природи Рахів-Берлибашського природоохоронного науково-дослідного відділення КБЗ Савуляком Андрієм Андрійовичем складено протокол № 6045 про адміністративне правопорушення лісового законодавства, а саме - про самовільну рубку лісу, зокрема сироростучого дерев породи «ялина" в кількості 3 шт., "дуб" - 1 шт., "тополя" - 1 шт., в кварталі 5 виділі 33 у зоні антропогенних ландшафтів в урочищі "Мадярівка" Рахів-Берлибашського природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського біосферного заповідника, вчинену відповідачем ОСОБА_3. З протоколом останній ознайомлений, про що свідчить застереження в протоколі, що правопорушник від підпису відмовився.

Розрахунок заподіяної лісовому господарству шкоди проведено на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 р. № 665 «Про затвердження такс для обчислення шкоди, заподіяної лісу».

Заперечуючи проти позову представник відповідача ОСОБА_2 посилається виключно на те, що відповідач ОСОБА_3 зрубуючи дерева діяв в стані крайньої необхідності, для збереження цілісності власного вантажного автомобіля. Що і встановлено постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 29 жовтня 2011 року, затвердженої начальником Рахівського РВ УМВС України в Закарпатській області Басараба П.В.

Таким чином представником відповідача визнано, що ОСОБА_3 при заподіянні шкоди Карпатському біосферному заповіднику шляхом зрубу дерев, діяв в стані крайньої необхідності.

Аналіз змісту ч.1 ст. 1171 ЦК України дає визначення, що крайня необхідність - це завдання шкоди охоронюваним правам та інтересам однієї особи з метою усунути небезпеку, яка загрожує правам та інтересам іншої особи і яка не може бути усунута іншими засобами. Ознаки крайньої необхідності: існує небезпека (реальна) загроза цивільним правам та інтересам учасника цивільних відносин. При цьому джерело небезпеки значення не має; для відвернення зазначеної загрози шкода завдається цивільним правам та інтересам іншої особи; завдання шкоди є єдиним засобом усунення небезпеки. Суб'єктом, який завдає шкоду у стані крайньої необхідності, може бути як той, кому загрожує шкода, так і інша особа. Потерпілою є особа, котрій завдано шкоду. Отже, хоча дії, вчинені у стані крайньої необхідності, є правомірними, на особу, яка завдала шкоду, покладається обов'язок її відшкодування.

Згідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно ст.ст.58,59 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Суд вважає, що позивачем наведено обґрунтовані правові докази вини відповідача, а останнім не надано суду жодних доказів на спростування доводів позивача, отже вина ОСОБА_3 є доведеною.

Між тим, вирішуючи питання про визначення суми відшкодування за заподіяну шкоду позивачу, суд вважає, що сума 3526,32 грн., яку просить позивач стягнути з відповідача, вважає дещо завищеною. На думку суду справедливим та достатнім для покриття матеріальних втрат винними діями відповідача, здійснених в стані крайньої необхідності, буде відшкодування в сумі 800 гривень, а тому позов підлягає до часткового задоволення.

Крім того, суд приходить до висновку, що на підставі ст.88 ЦПК України, з відповідача на спеціальний фонд Державного бюджету України, слід стягнути судовий збір в розмірі 214 гривень 60 копійок.

Керуючись ст.ст. 3, 5, 6, 10, 11, 58, 60, 88, 131, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Карпатського біосферного заповідника до ОСОБА_3 про відшкодування заподіяної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1 в користь держави 800 (вісімсот гривень) грн. на рахунок Костилівської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, банк одержувача ГУДКУ у Закарпатській області, МФО 812016, код 22108293, р/р 33115331700225, код платежу 24062100 заподіяної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 в спеціальний фонд Державного бюджету України в особі Рахівського районного суду Закарпатської області 214 гривень 60 копійок судового збору, № доходного рахунку 31212206700211, Код класифікації доходів бюджету 22030001.

Рішення може бути оскаржено у судову палату з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Тулик І.І.

З оригіналом вірно,

Суддя Рахівського районного суду: Тулик І.І.