Рішення № 28350357, 23.05.2012, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 709/460/2012

Провадження по справі 2/709/327/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.05.2012 року Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої - судді Бліщ О.Б.

при секретарі - Вербещук В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приват Банк" до ОСОБА_2 про звернення стягнення

В С Т А Н О В И В :

ПАТ КБ "Приват Банк" в особі представника ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення.

Позов мотивовано тим, що відповідно до укладеного договору №MKMOGK00000008 від 02 листопада 2006 року , ОСОБА_2, 29 квітня 2009 року, отримав кредит у розмірі 16 538 грн. Доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,84 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 01.11.2021 року. Згідно умов зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка скаладається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати. У порушення норм Закону та умов договору Відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, що призвело до збитків Позичальника. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором, Відповідач станом на 05.10.2011 року має заборгованість в сумі - 20404,75 Доларів США, яка скаладається з наступного: 12 947, 21 Доларів США - заборгованість за кредитом; 3616, 49 Доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 728 Доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 3113, 05 Доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором ПАТ КБ "ПРиват Банк" і Відповідач 02 листопада 2006 року уклали договір іпотеки зареєстрований в реєстрі за №9130. Згідно з договором іпотеки Відповідач - надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 36,53 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1 Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Рахівського районного нотаріального округу ОСОБА_4. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 98 475 грн. Тому, просять суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № MKMOGK00000008 від 02 листопада 2006 року в розмірі 21 924, 99 Доларів США. -звернути стягнення на квартиру площею 36,53 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приват Банком»з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продаджу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру права власності, а також наданням Приватбанку усіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Виселити відповідача, який зареєстрований і проживає в квартирі, розташованій за адресою АДРЕСА_1, із знаттям з реєстраційного обліку, стягнути з відповідача на їх користь судові витрати по справі.

Представник позивача -Олексик В.В., який діє на підставі довіреності, в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просить дану справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовільнити.

Відповідачка -ОСОБА_2, повторно в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до поштової довідки відмовився від одержання судової повістки, про причини своєї неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до умов укладеного договору №MKMOGK00000008 від 02 листопада 2006 року ОСОБА_2, отримав кредит у розмірі 16 538 грн. Доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,84 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 01.11.2021 року. Згідно умов зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка скаладається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором ПАТ КБ "ПРиват Банк" і Відповідач 02 листопада 2006 року уклали договір іпотеки зареєстрований в реєстрі за №9130. Згідно з договором іпотеки Відповідач - надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 36,53 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1 Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Рахівського районного нотаріального округу ОСОБА_4. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 98 475 грн.

На нерухоме майно накладено обтяження шляхом державної реєстрації в порядку встановленому законодавством. Іпотечний договір був зареєстрований в Державному реєстрі іпотек та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, внаслідок чого пріоритет права на задоволення вимог за рахунок предмета іпотеки збережено за Позивачем.

Згідно п.6.2 іпотечного договору, він діє до повного виконання зобов`язань за кредитним договором. За договором про іпотечний кредит, відповідач взяв на себе зобов`язання погашення кредиту та відсотків здійснювати щомісячно у відповідності до графіку погашення. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк, відповідно до ст.530 ЦК України. Відповідач умови договору про іпотечний кредит не виконував, а саме вчасно не сплачував основну суму боргу по кредитному договору та відсотки за користування кредитом.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про іпотеку»за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задоволити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі, включаючи сплату процентів, неустойки, що було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором, Відповідач станом на 05.10.2011 року має заборгованість в сумі - 20404,75 Доларів США, яка скаладається з наступного: 12 947, 21 Доларів США - заборгованість за кредитом; 3616, 49 Доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 728 Доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 3113, 05 Доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки

Згідно пункту 5.1 іпотечного договору іпотекодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати майно у випадках, перелічених у цьому пункті, якщо у момент настання строку виконання зобов`язань за договором про іпотечний кредит вони не будуть виконані повністю. Таким чином несплата відповідачем кредиту та відсотків у строки, передбачені договором про іпотечний кредит, надає банку право звернути стягнення на предмет іпотеки та задоволити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі, включаючи сплату процентів, неустойки та штрафу.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду відповідно до ч.3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», дане положення також передбачене ст. 590 ч.1 ЦК України. Суд може надати іпотекодержателю право продати предмет іпотеки третій особі -покупцеві шляхом укладення договору купівлі-продажу, відповідно до ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

Тому, суд вважає, що наведені в судовому засіданні обставини на підтвердження позовних вимог щодо звернення стягнення на майно є доведеними.

Відповідно до ч.4 ст.9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і порядку, передбачених законом.

Аналізуючи позовну вимогу про виселення відповідача та інших осіб, які зареєстровані та проживають в квартирі, що являється предметом іпотеки, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку"передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців.

Разом з тим, ч.1 ст.40 цього ж Закону зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

Однак, позивачем не надано суду документально підтверджених доказів про те, хо мешкає в квартирі, яка являється предметом іпотеки. Клопотання про витребовування таких доказів, було подано позивачем при подачі даного позову до суду, однак Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 07 березня 2012 року заява ПАТ КБ "Приват Банк" про забезпечення доказів, визнана неподаною та повернута заявникові, в зв`язку з невиконанням недоліків.

У частинах 2 і 3 ст.40 ЗУ "Про іпотеку" законодавець встановлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобовязані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Аналогічний порядок щодо виселення громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч.3 ст.109 ЖК України. Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою ч.1 ст.35 Закону України "Про іпотеку".

Таким чином, здійснення примусового виселення з займаного житлового приміщення можливе лише після письмового попередження, окремо, кожного мешканця про звільнення житлового приміщення протягом одного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.11.2011 року, ОСОБА_2, було надіслано попередження від банку погасити існуючу заборгованість по кредиту або в цей же строк разом із мешканцями чи наймачами звільнити житловий будинок, який являється предметом іпотеки.

Докази про отримання попередження відповідачем про звільнення протягом одного місяця житлового будинку, що являється предметом іпотеки, в якому він проживає на даний час, в матеріалах справи відсутні. Поряд з цим, суд не бере до уваги, квитанції поштового відділення, оскільки документальних відомостей про вручення та отримання згаданого повідомлення не має.

Попередження лише власника будинку про виселення, не є підставою вважати, що і інші мешканці попереджені про виселення.

Тому, суд приходить до висновку, що ухвалючи рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, вже вчиняє захист оспорюваних прав та свобод іпотекодержателя.

Отже, у задоволенні позовної вимоги щодо виселення відповідача та інших осіб, які зареєстровані та проживають у квартирі розташованій в АДРЕСА_1 який являється предметом іпотеки, слід відмовити.

Враховуючи наведене та зважаючи на обставини справи, ті докази, які були здобуті судом в ході розгляду справи, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає до часткового задоволення, а саме суд задовільняє позовну вимогу про звернення стягнення на майно, а в вимозі про виселення відповідача та осіб, які проживають в житловому будинку, що являється предметом іпотеки, відмовляє як у недоведеному.

На підставі ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тому підлягає до стягнення з ОСОБА_2 в користь позивача судові витрати, що складаються з 1626, 81 гривень судового збору, за позовну вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки, сплачені позивачем при подачі позову до суду.

Керуючись ст.ст. 3, 5, 6, 10, 11, 58, 60, 88, 131, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №MKMOGK00000008 від 02 листопада 2005 року в розмірі 21 924, 99 Доларів США, звернути стягнення на квартиру загальною площею 36,53 кв.м , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним Акціонерним товариством комерційний банк приватбанк з укладенням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ ПриватБанк всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" 1626 гривень 81 копійку судових витрат.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено у судову палату з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Бліщ О.Б.