Рішення № 28349701, 25.12.2012, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 206/3837/2012 Провадження № 22-ц/0290/3466/2012Головуючий в суді першої інстанції:Каленяк Р.А.Категорія: 41 Доповідач: Марчук В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.12.2012 м. Вінниця

колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Марчук В.С.

Суддів: Іващука В.А., Колоса С.С.

При секретарі: Пишному О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Замостянського районного суду м. Вінниця від 8 жовтня 2012 року у справі за позовом заступника прокурора Вінницької області в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні квартирою , -

В С Т А Н О В И В:

8 лютого 2012 року заступник прокурора Вінницької області звернувся в Замостянський районний суд м. Вінниця в інтересах ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні квартирою. Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням апеляційного суду Вінницької області від 10.12.2010 року було скасоване рішення Замостянського районного суду м. Вінниця від 20.08.2010 року та ухвалене нове рішення, яким позов заступника прокурора Вінницької області, заявлений в інтересах ОСОБА_6, перебуваючого на стаціонарному лікуванні у Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім. Ющенка, задоволено. Зазначеним рішенням аеляційного суду Вінницької області було визнано недійсною третейську угоду від 29.12.2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 для вирішення конкретного питання щодо виконання ним договору дарування від 29.12.2006 року, згідно з яким ОСОБА_3 подарував , а ОСОБА_7 прийняла від нього у дар належну йому квартиру за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 32,2 кв.м; скасував рішення третейського суду від 29.12.2006 року про визнання договору дарування між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 і про визнання права власності на зазначену квартиру за ОСОБА_7 ; визнав недійсною третейську угоду від 11.06.2007 року між ОСОБА_4і ОСОБА_7, згідно з якою ОСОБА_7 продала, а ОСОБА_4 купила належну їй квартиру за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 32, 2 кв.м; скасував рішення третейського суду від 14.06.2007 року про визнання за ОСОБА_4 права власності на квартиру; повернув ОСОБА_3 з чужого незаконного володіння належну йому квартиру; визнав право власності на квартиру за ОСОБА_3; зобов`язав КП « ВООБТІ» скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру та зареєструвати право власності на квартиру за ОСОБА_3; у зустрічному позові ОСОБА_4 про визнання її добросовісним набувачем майна було відмовлено.

На виконання рішення апеляційного суду Вінницької області, Замостянським районним судом м. Вінниця було видано виконавчий лист про повернення з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 належної ОСОБА_3 квартири за адресою АДРЕСА_1 та визнання права власності на вказану квартиру за ОСОБА_3

Державним виконавцем Староміського ВДВС 24.03.2001 року було винесено по станову про відкриття виконавчого провадження та надано ОСОБА_4 строк для добровільного виконання до 30.03.2011 року. Оскільки ОСОБА_4 продовжує проживати у АДРЕСА_1 та ухиляється від виконання рішення суду, заступник прокурора Вінницької області звернувся з даним позовом у суд та просив усунути перешкоди в користуванні квартирою. Шляхом виселення з неї ОСОБА_4 ОСОБА_2, ОСОБА_5 та інших осіб, які не зареєстровані та проживають у вказаній квартирі. Ще заступник прокурора просив передати зазначену квартиру ОСОБА_3

Заочним рішенням Замостянського районного суду м. Вінниця від 27.04.2012 року позовна заява задоволена. Вирішено: усунути перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1, загальною площею 32,2 кв.м шляхом виселення ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5; зазначену квартиру передати ОСОБА_3; стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 на користь держави судовий збір у розмірі 107,30 грн.

ОСОБА_2, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржила його в апеляційному порядку, як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповно з`ясованих обставинах, що мають значення для справи та за невідповідності висновків фактичним обставинам справи.

Просила скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у позові відмовити.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставинах, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Задовольняючи позов , суд першої інстанції виходив з наявності рішення апеляційного суду Вінницької області від 10.12.2010 року та посилався на норми ст..ст. 316, 317,319,321, 387 і 391 ЦК України та ст. 98 ч.3 ЖК України.

Проте, застосування зазначених норм Цивільного та Житлового Кодексів України у даному випадку є неправильним, оскільки ці норми регулюють правовідносини власника майна та захищають право власності. ОСОБА_3 на час звернення заступника прокурора Вінницької області з даним позовом у суд, не набув права власності на зазначену квартиру у зв`язку зі слідуючим.

Відповідно до ст. 181 ч.1 ЦК України до нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості) належеть земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, вказана квартира, право власності на яку апеляційний суд Вінницької області визнав за ОСОБА_3, є об`єктом нерухомості.

У ч.1 ст.182 ЦК України сказано, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Про це говориться і у ч.1 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ч.3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зазначено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно довідки КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» за №2888 від 24.12.2012 року, право власності на квартиру АДРЕСА_1 станом на 20.12.2012 року зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі рішення третейського суду від 14.06.2007 року.

Таким чином, зазначений прокурорський позов є передчасним і не може бути задоволений.

Відповідно до ч.3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Так, як у даному випадку має місце саме таке неправильне застосування норм матеріального права, то рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 300,307,309,313,314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Замостянського районного суду м. Вінниця від 8 жовтня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові заступника прокурора Вінницької області в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні квартирою, відмовити.

Рішення апеляційного суду Вінницької області набирає законної сили з моменту його проголошення та з цього ж, моменту може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Судді: /підпис/

З оригіналом вірно: