Рішення № 28349656, 27.12.2012, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 221/3900/2012 Провадження № 22-ц/0290/3383/2012Головуючий в суді першої інстанції:Вохмінова О.С.Категорія: 27 Доповідач: Луценко В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2012 м. ВінницяКолегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Луценка В.В.

Суддів: Гуцола П.П., Зайцева А.Ю.

При секретарі: Пєтуховій Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта»до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики за апеляційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта»Караваєва Валерія Олексійовича на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26 жовтня 2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Вінницького міського суду, Вінницької області від 26.10.2012 року в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта»до ОСОБА_2 про стягнення боргу відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача -Караваєв В.О. просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення у справі посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення вимог процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення і заперечення сторін, перевіривши обставини справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про те, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, що мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Умовами обґрунтованості є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам справи.

Відмовляючи позивачу в задоволенні позовних вимог відповідача ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що позивач не надав суду належних доказів на підтвердження заявлених ним позовних вимог.

Однак з таким висновком суду першої інстанції безперечно погодитись не можна, оскільки до такого висновку суд прийшов без повного та всебічного з'ясування дійсних обставин та матеріалів справи, що призвело до неправильного застосування судом норм матеріального права, якими регулюються правовідносини, що виникли між сторонами.

Так, матеріалами справи встановлено, що 06.07.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта»м. Полтави та працівникам Вінницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта»м. Полтави -ОСОБА_2 було укладено договір позики, згідно умов якого позивач видав, а відповідач отримав позику в сумі 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень.

Відповідно до п. 5 Договору позики позичальник ОСОБА_2 зобов'язався повернути позикодавця, щомісячно до 30 числа, позику рівними частинами та повністю розрахуватись з позикодавцем до 06.11.2011 року.

В п.п. 5.1 Договору позики також передбачено, що позичальник зобов'язується щомісяця повертати позикодавцю, з урахуванням вимог, передбачених п. 5 даного Договору 2500 доларів США по курсу Національного Банку України на день повернення.

Відповідно до п. 3 Договору позики підтвердженням отримання від позивача відповідачем ОСОБА_2 позики в сумі 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень є укладений між сторонами даний договір позики (а.с. 4).

Станом на 10.07.2012 року відповідач ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань за Договором позики не виконав.

Внаслідок невиконання ОСОБА_2 умов Договору позики у нього утворилась заборгованість перед позивачем на загальну суму 112613,69 гривень, яка складається з суми боргу за договором позики -80 000 гривень; суми пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка складає 8153,42 гривні; суми неустойки у розмірі 15% від загальної суми заборгованості в сумі 8153,42 гривні; суми 30% річних від загальної суми заборгованості, яка складає 16306,85 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Не оспорюючи факту укладання з позивачем договору позики та його умов, відповідач ОСОБА_2 стверджує, що грошей за договором позики він від позивача не отримував.

Разом з тим відповідач ОСОБА_2 в підтвердження своїх пояснень не надав суду належних та допустимих доказів, які б відповідно до ст. 60, 61 ЦПК України спростовували заявлені позивачем вимоги щодо повернення ним суми боргу за договором позики.

Відповідно до роз'яснень п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсним»та ст. 1051 ЦК України зазначено, що позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

Відповідач ОСОБА_2 доказів того, що договір позики з позивачем був укладений з ним під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом помилки суду не надав.

Таким чином дослідивши в повному обсязі обставини і матеріали справи, судова колегія приходить до висновку про те, що укладений між сторонами договір позики у письмовій формі є належним і допустимим доказом для задоволення позову товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта»м. Полтави про повернення ОСОБА_2 боргу за договором позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

За таких обставин рішення суду першої інстанції в силі залишатись не може і підлягає скасуванню з постановлення нового рішення у справі, яким слід задоволити заявлені позовні вимоги.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта»- Караваєва Валерія Олексійовича задовільнити.

Рішення Вінницького міського суду, Вінницької області від 26 жовтня 2012 року скасувати.

Ухвалити нове рішення у справі, яким позов товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта»задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта»інд. 36039 м. Полтава, вул. Фрунза, 57, р/р 260073537601 в Полтавському РУ ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 331832, Код ЄДРПОУ 31316718 ІПН 313167116014, борг за договором позики в сумі 112613,69 (сто двадцять тисяч шістсот тринадцять гривень 69 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта»судові витрати в сумі 1704 гривні 02 копійки.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 20 днів.

Головуючий-суддя: ___ Луценко В.В.

Судді: ___ Гуцол П.П.

___ Зайцев А.Ю.