Ухвала суду № 28349420, 02.01.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 206/4027/2012 Провадження № 22-ц/0290/3648/2012Головуючий в суді першої інстанції:Постернак А.М.Категорія: 46Доповідач: Медвецький С. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.2012 м. ВінницяКолегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Медвецького С.К.,

суддів: Оніщука В.В., Чорного В.І.,

при секретарі: Богацькій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21.11.2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення батьківства, стягнення аліментів на утримання дитини, -

встановила:

У червні 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вони з відповідачем тривалий час підтримували стосунки без укладення шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї народився син ОСОБА_4, батьком якого є відповідач ОСОБА_2

В актовому записі про народження сина в графі батько дитини, за її вказівкою, записано ім'я та по батькові відповідача, оскільки відповідач не побажав подати заяву про своє батьківство.

Посилаючись на те, що відповідач відмовляється утримувати дитину, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила встановити, що ОСОБА_2 є батьком її сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути на її користь аліменти на утримання малолітнього сина в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 21.11.2012 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, уродженець с. Майдан Вінницького району Вінницької області, є батьком дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м. Вінниці.

Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини всіх видів доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14.06.2012 року і до досягнення дитиною повноліття, та вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи та підстави апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких міркувань.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

За змістом ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 суд першої інстанції, виходив із того, що молекулярно - генетичним дослідженням біологічне батьківство ОСОБА_2 відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, фактично доведено.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Згідно ч. 1, 2, 4 ст. 128 СК України за відсутності заяви, батьківство щодо дитини може бути визначене рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь - які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої ст. 135 цього Кодексу.

Статтею ст. 135 СК України визначено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень проводиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Судом установлено, що ОСОБА_3 і ОСОБА_2 з літа 2009 року по березень 2011 року підтримували стосунки без укладення шлюбу.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_4, і батьками у свідоцтві про народження зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_3. Запис про батька дитини вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а.с. 3,4).

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.п. 3, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» справи про визнання батьківства щодо дитини, яка народилася не раніше 1 січня 2004 р., суд має вирішувати відповідно до норм СК, зокрема ч. 2 ст. 128, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства.

Справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні.

У таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК, приймаються до судового розгляду, якщо: дитина народжена матір'ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім'я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1 ст. 135 СК).

Згідно висновку експерта № 378 від 17.07.2012 року молекулярно - генетичним дослідженням встановлено : вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_4 складає величину не менш ніж 99,999999%, тобто батьківство фактично доведено (а.с. 36-39).

За змістом ч. 1, 3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Викладене свідчить, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо визнання ОСОБА_2 батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнення з відповідача аліментів на його утримання, оскільки згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

При цьому суд дійшов такого висновку на підставі доказів, що засвідчують походження дитини від відповідача і зібраних з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства.

Посилання відповідача на те, що він не являється батьком дитини є безпідставним, так як у відповідності до ст. 10 ЦПК України ОСОБА_2 повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст. ст. 57-59 ЦПК України цього ж Кодексу зазначені ним обставини.

Таких доказів він не надав.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у проведенні повторної генетипоскопічної експертизи, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні будь - які докази щодо неналежного її проведення.

Крім того, його посилання на те, що експертиза проведена з порушенням Інструкції про проведення судово - медичної експертизи носять характер припущень.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, а відтак не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21.11.2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді:

З оригіналом вірно : С.К. Медвецький