Рішення № 28348151, 24.12.2012, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 801/10457/2012

РІШЕННЯ

Іменем України

"24" грудня 2012 р. м. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Гагут Л.І.,

при секретарі - Вакал Н.А,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, представника відповідача Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області - Завгороднього В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бердянського міського відділу ГУМВС України в Запорізькій області, ОСОБА_4, про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області та ОСОБА_4 матеріальної та моральної шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, посилаючись на те, що 21.05.2011 року в 22 години 00 хвилин, відповідач ОСОБА_4, в м. Бердянську, керуючи автомобілем ВАЗ 21099, державний номер НОМЕР_3, який належить автогосподарству ГУМВС України в Запорізькій області, рухаючись по вул. Мічуріна, виїхав на зустрічну смугу де скоїв спочатку зіткнення з автомобілем «Опель кадет», державний номер НОМЕР_1, а потім скоїв наїзд на належний позивачу автомобіль ВАЗ-21114, державний номер НОМЕР_2, який був припаркований ОСОБА_5 (керуючим та експлуатуючим автомобілем на підставі довіреності) на правому узбіччі дороги. Вищевказаний автомобіль ВАЗ 21099, державний номер НОМЕР_3, був застрахований, але оскільки відповідач ОСОБА_4 керував ним на не законних підставах, без відповідних правових підстав, ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа»відмовилася виплачувати шкоду, яка була ним завдана. Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області, яка не оскаржена та набрала чинності, відповідача ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні цієї дорожньо-транспортної пригоди та до нього було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 350 грн. Крім цього, посадовими особами ДАІ, ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за керування автомобілем без шляхового листа. Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 08.05.2012 року встановлено, що проведеною службовою перевіркою з'ясовано, що ОСОБА_4, який керував автомобілем ВАЗ 21099 д.н. НОМЕР_3 та за участю якого сталась дорожньо-транспортна пригода підстав для керування зазначеним автомобілем не мав, у дорожній лист №2518 на травень 2011 року вписаний не був, талона до водійського посвідчення не мав. Крім цього, відповідно до наказу УМВС України в Запорізькій області від 12.01.2004 року - №21 затверджено внутрішній розпорядок дня працівників органів та підрозділів внутрішніх справ Запорізької області. Виключення становить перебування осіб у добових нарядах чи залучення до несення служби у понаднормовий час. Згідно до розпорядку визначено що субота та неділя є вихідними днями. Дата скоєння дорожньо-транспортної пригоди -21.05.2011 року є суботою. Відповідно до довідки начальника Бердянського MB, ОСОБА_4 у добовому наряді чи у відрядженні не перебував, до несення служби у понаднормовий час не залучався. Тим самим, ОСОБА_4 підстав для керування зазначеним автомобілем не мав. Зазначені обставини визнані самим ОСОБА_4, про що зазначено у його поясненнях даних під час службового розслідування факту ДТП за його участю. Висновком складеним за результатами службового розслідування від 27.05.2011 року встановлено відсутність належної охорони службового автомобілю, порушення умов зберігання та використання транспортного засобу. Вважає, що частка вини у незаконному заволодінні транспортним засобом ОСОБА_4 повинна розподілятися так: 60 % вини Бердянського МВ ГУМВС України у зв'язку зі грубим недбальством щодо охорони та зберігання транспортного засобу та 40 % вини ОСОБА_4 В наслідок ДТП, транспортному засобу позивача, згідно з автотоварознавчим висновком (звітом) № 000247 від 27.06.2011 року, була спричинена матеріальна шкода у вигляді пошкодження автомобілю ВАЗ-21114, державний номер НОМЕР_2 на загальну суму 18 710, 78 грн. а вартість відновлювального ремонту складає 20 282,42 грн. На теперішній час, оскільки шкода не відшкодована позивач не може експлуатувати автомобіль. Крім того, він змушений був за власний рахунок оплатити вартість послуг експерта-автотоварознавця у сумі 530 грн. Власником транспортного засобу ВАЗ 21099, державний номер НОМЕР_3 є автогосподарство ГУМВС України в Запорізькій області. Наказом ГУМВС України в Запорізькій області від 08.12.2008 року № 802 автомобіль ВАЗ 21099 д.н. НОМЕР_3 був переданий у користування Бердянському МВ ГУМВС України в Запорізькій області, отже саме Бердянський МВ ГУМВС України в Запорізькій області є володільцем транспортного засобу на відповідній законній правовій підставі (оперативне управління), та його робітники здійснювали експлуатацію зазначеного автомобілю. Таким чином вважає, що з Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області необхідно стягнути шкоду у сумі 12 487,45 грн., а з ОСОБА_4 у сумі 8 324,97 грн. Крім цього, неправомірними діями ОСОБА_4 позивачу була спричинена моральна шкода у результаті пошкодження його майна, оскільки він був змушений приймати додаткові заходи для організації свого життя. Змінився звичний уклад та ритм його життя, не може користуватися своїм автомобілем, тощо. Позивач був змушений витрачати свій час на звернення до страхової компанії, до експертів для оцінки ушкодження автомобілю, звертатися до юристів для надання правової допомоги, до суду, оскільки ОСОБА_4 добровільно завдану шкоду не відшкодував. Після ДТП, на декілька тижнів, через переживання погіршився і стан здоров'я позивача, а саме: погіршився апетит, порушився сон, відчувалося почуття пригніченості, тощо. Розмір моральної шкоди позивач оцінюю у 2 500 грн. Просить стягнути з відповідача Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області на його користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди у сумі 12 487,45 грн., а з відповідача ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди у сумі 8 324,97 грн. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 2 500 грн. Також просить стягнути з відповідачів судові витрати пропорційно до задоволеної частини вимог.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Додатково суду пояснив, що розгляд справи вже відбувався, ДТП мало місце. Саме відповідач ОСОБА_4, перебуваючи у трудових відносинах з відповідачем Бердянським МВ ГУМВС України, керував автомобілем. Оскільки неправомірному заволодінню транспортним засобом сприяло недбальство Бердянського МВ вважає що його провина має більш вагоме значення. Моральну шкоду просять стягнути саме з ОСОБА_4 оскільки саме він винен в ДТП. Просить позов задовольнити у повному обсязі, також стягнути з відповідача судові витрати.

Представник відповідача Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області -Завгородній В.І. у судовому засіданні проти заявлених вимог, в частині розподілу матеріальної шкоди, заперечив, суду пояснив, що у діях службових осіб Бердянського МВ є недбальство в порядку використання і зберігання транспортного засобу. Службовою перевіркою було встановлено, що ОСОБА_4 умисно заволодів транспортним засобом, знаючи, що він не має права керування (користування) ним. ОСОБА_4 був співробітником Бердянського МВ ГУМВС, характеризувався як недисциплінований співробітник, на час скоєння ДТП вже мав непогашене дисциплінарне стягнення, а після ДТП за результатами службової перевірки був звільнений, що є обтяжуючою обставиною. Вважає, що цивільно-правову відповідальність повинен нести саме відповідач ОСОБА_4, просить відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Бердянського МВ ГУМВС України матеріальної шкоди.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, відповідно до ст. 74 ЦПК України (а.с.40,47,67), заяву про розгляд справи за його відсутності не надав, причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, вивчивши матеріали справи, оглянувши матеріали цивільної справи №801/357/2012 та матеріали справи про адміністративне правопорушення №3-3187/11, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у розгляді справи.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено що, 21 травня 2011 року о 22 годин 00 хвилин, ОСОБА_4, в м. Бердянську, керуючи автомобілем ВАЗ-21099 д.н. НОМЕР_3 (належний МВ ГУМВС України в Запорізькій області), рухаючись по вул. Мічуріна в районі перехрестя з вул. Маяковського в напрямку вул. Франка, виїхав на смугу зустрічного руху де скоїв зіткнення з автомобілем «Опель кадет»д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_7 та після зіткнення з вказаним автомобілем скоїв наїзд на автомобіль ВАЗ-21114 д.н. НОМЕР_2, який було припарковано на правому узбіччі водієм ОСОБА_5, в наслідок ДТП пошкоджено три автомобілі, травмованих немає.

Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області №3-3187/11 від 24 червня 2011 року ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного штрафу у сумі 350 грн. (а.с. 7).

Також, 21 травня 2011 року о 22 годин 00 хвилин в м. Бердянську по вул. Мічуріна поблизу вул. Маяковського ОСОБА_4 керував автомобілем ВАЗ-21099 д.н. НОМЕР_3 без шляхового листа.

Постановою в справі про адміністративне правопорушення серії АР1 №063717 від 21.06.2011 року ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного штрафу у сумі 425 грн. (а.с. 32).

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили, обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою.

Автомобіль ВАЗ-21114, реєстраційний номер НОМЕР_2 належить позивачу у справі ОСОБА_1, що підтверджується світлокопією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 (а.с.35).

Як встановлено під час розгляду справи в день ДТП зазначений автомобіль ВАЗ-21114 д.н. НОМЕР_2, було припарковано на правому узбіччі водієм ОСОБА_5, який відповідно до нотаріально посвідченої довіреності мав право використовувати, експлуатувати та визначати на власний розсуд місце стоянки автомобіля (а.с.6,34).

Автомобіль ВАЗ-21099, реєстраційний номер 080611 належить автогосподарству ГУМВС України в Запорізькій області та перебуває у службовому користуванні Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області, що підтверджується світлокопією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 та встановлено рішенням апеляційного суду Запорізької області від 08.05.2012 року(а.с.36,38-39).

Отже, розглядаючи позовні вимоги щодо стягнення матеріальної шкоди за пошкодження автомобілю в загальному розмірі 20 282,42грн. та витрат на оплату проведення експертизи в розмірі 530 грн., суд зазначає наступне.

У відповідності зі ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, яка пов'язана з використанням, зберіганням, або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку. Особа яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах. Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, іншим об'єктом, сприяла недбалість її власника, шкода завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1992 №14 «Про судову практику у справах про відшкодування шкоди, завданої підприємствам, установам організаціям їх працівниками»визначено, що самовільне використання в особистих цілях технічних засобів (автомобілів, тракторів, тощо) належних підприємствам, установам організаціям, працівниками які перебувають у трудових відносинах не є виконанням службових обов'язків.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ-21099 реєстраційний номер 080611 була застрахована ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»за полісом обов'язкового страхування № ВЕ/6646006 від 31.12.2010 року, однак відповідно до положень ст.15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивачу було відмовлено у виплаті страхового відшкодування за шкоду, яка була завдана відповідачем ОСОБА_4, через відсутність доказів, що підтверджують законне право керування ОСОБА_4 транспортним засобом (а.с.8,9).

Відповідно до листа Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області від 27.10.2011 року, трудової книжки ОСОБА_4.(які містяться в матеріалах оглянутої в судовому засіданні цивільної справи №801/357/2012 на а.с.46,49), останній з 20.06.2009 року по 20.06.2011 року працював в Бердянському МВ ГУМВС України в Запорізькій області.

Згідно наказу ГУМВС України в Запорізькій області від 08.12.2008 року №802, копія якого містяться в матеріалах оглянутої в судовому засіданні цивільної справи №801/357/2012 (а.с.83-88) автомобіль ВАЗ-21099 державний номер НОМЕР_3 переданий в службове користування Бердянському міському відділу ГУ МВС України в Запорізькій області.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 08.05.2012 року (а.с.38,39), оригінал якого міститься в матеріалах оглянутої в судовому засіданні цивільної справи №801/357/2012, вбачається, що судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4, який керував автомобілем ВАЗ 21099 д.н. НОМЕР_3 та за участю якого сталась дорожньо-транспортна пригода підстав для керування зазначеним автомобілем не мав, у дорожній лист №2518 на травень 2011 року , вписаний не був, талона до водійського посвідчення не мав. На час скоєння дорожньо-транспортної пригоди він був співробітником Бердянського МВ, однак службові обов'язки не виконував. Наказом УМВС України в Запорізькій області від 12.01.2004 року №21 затверджено внутрішній розпорядок для працівників органів та підрозділів внутрішніх справ Запорізької області, виключення становить перебування осіб у добових нарядах чи залучення до несення служби у понаднормовий час. Згідно до розпорядку визначено що субота та неділя є вихідними днями. Дата скоєння дорожньо-транспортної пригоди - 21 травня 2011 є суботою.

Відповідно до довідки начальника Бердянського МВ, ОСОБА_4 у добовому наряді чи у відрядженні не перебував, до несення службу у понаднормовий час не залучався (а.с.30). Отже відповідач ОСОБА_4 підстав для керування зазначеним автомобілем не мав.

Зазначені обставину визнав і сам ОСОБА_4, про що зазначив у своїх поясненнях під час службового розслідування факту ДТП за його участю, за матеріалами якого складено відповідний висновок (а.с.68-75 цивільної справи №801/357/2012, матеріали якої оглянутої в судовому засіданні).

Частиною 3 ст. 61 ЦПК України, передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно звіту №000247 експертного, автотоварознавчого дослідження з визначення матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля ВАЗ-21114 д.н. НОМЕР_2, в наслідок його пошкодження, складеного 27.06.2011 року, вартість матеріального збитку, спричиненого власнику вказаного автомобілю, в наслідок його ушкодження складає 18 710,78 грн., а вартість відновлювального ремонту - 20 282,42 грн. (а.с.10-29).

За проведення експертного дослідження позивачем на рахунок Українського експертного центру «Експерт - Сервіс Авто»сплачено 530 грн., що підтверджується світлокопіями рахунку та квитанції (а.с.33).

Також факт пошкодження автомобілю позивача саме в наслідок ДТП, яке відбулося 21.05.2011 року, підтверджується світлокопією довідки ДАІ (а.с.37).

У суду відсутні сумніви в обґрунтованості вищезазначеного звіту №000247, оскільки проведення оцінки доручено авто товарознавцю ОСОБА_10, який має вищу автотехнічну освіту, кваліфікацію аварійного комісара (свідоцтво №266, дійсне до 16.10.2012 року), зареєстрованого в державному реєстрі оцінювальників, стаж експертної роботи з 2000 року.

Отже, суд приходить до висновку, що розмір матеріального збитку - 20 282,42 грн. вартості відновлювального ремонту та витрати на проведення автотоварознавчого дослідження 530 грн., та підстави його відшкодування доведені позивачем і підлягають стягненню з відповідачів.

Однак на думку позивача частка вини у спричиненні йому шкоди, через незаконне заволодіння транспортним засобом ОСОБА_4 і скоєним ним ДТП, повинна розподілятися так: 60 % вини Бердянського МВ ГУМВС України у зв'язку зі грубим недбальством щодо охорони та зберігання транспортного засобу та 40 % вини ОСОБА_4

Таким чином, на думку позивача та відповідно до заявлених позовних вимог, з Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області необхідно стягнути шкоду у сумі 12 487,45 грн., а з ОСОБА_4 у сумі 8 324,97 грн.

Представник відповідача Бердянського МВ ГУМВС України, заперечуючи проти позовних вимог в частині стягнення з Бердянського МВ суми матеріальної шкоди, посилався на те, що хоча ОСОБА_4 працював в Бердянському МВ ГУМВС України в Запорізькій області, однак характеризувався за місцем роботи негативно, як не дисциплінований співробітник, мав на час скоєння ДТП непогашене дисциплінарне стягнення (а.с.70,71), умисно заволодів транспортним засобом, знаючи, що не має права керувати ним, визнаний винним у скоєнні ДТП, яке скоїв в стані алкогольного сп'яніння, вважає, що зазначені ним обставини обтяжують матеріальну відповідальність ОСОБА_4

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що матеріальна шкода завдана позивачу в загальному розмірі 20 812,42 грн. підлягає стягненню з відповідачів в рівних частках, оскільки порушення допущені з боку відповідача Бердянського МВ ГУМВС України, яке виразилось у відсутності належного контролю за службовою діяльністю підлеглих, недоліки в роботі щодо попередження надзвичайних подій за участю особового складу,недопущення порушень дисципліни, порушення транспортної дисципліни, відсутність належного контролю за порядком виїзду та повернення службового транспорту у розташування підрозділу, та порушення відповідачем ОСОБА_4 Правил дорожнього руху України, що виразились у неправомірному заволодінні службовим транспортним засобом, керуванні ним в стані алкогольного сп'яніння та скоєння ДТП, на думку суду в рівнозначній мірі знаходяться в причино-наслідковому зв'язку з матеріальною шкодою завданою позивачу.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_4 2 500 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди, суд прийшов до наступного.

Виходячи з положень статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, та у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до положень статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У судовому засіданні знайшов підтвердження факт, що моральні страждання, яких позивач зазнав у зв'язку з пошкодженням його автомобіля, заподіяні саме з вини відповідача ОСОБА_4

За таких обставин суд вважає за необхідне стягнути моральну шкоду в повному обсязі, оскільки заявлений розмір доведено позивачем у судовому засіданні.

Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди, суд враховує такі критерії визначення розміру відшкодування моральної шкоди, як характер правопорушення, ступінь вини відповідача ОСОБА_4, глибину душевних страждань позивача, що позивач тривалий час був позбавлений можливості отримати відшкодування матеріальної шкоди, тож вимушений був звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Що стосується понесених позивачем, при зверненні до суду з цим позовом, судових витрат (на сплату судового збору у розмірі 321 грн. (а.с.1), з яких: 214,60 грн. сплачено за вимоги майнового характеру, а 107,30 грн. сплачено за позовні вимоги немайнового характеру (відшкодування моральної шкоди), то суд приходить до висновку про їх стягнення з відповідачів на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог: з Бердянського МВ ГУМВС України - у розмірі 107 грн. 30 коп. (214,60 грн. / 2 = 107,30 грн.); з ОСОБА_4 - у розмірі 214 грн. 60 коп. (214,60 грн. / 2 + 107,30 грн. (за вимоги про відшкодування моральної шкоди) = 214,60 грн.)

Керуючись ст.ст. 23, 1167, 1187 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 15, 61, 79, 84, 208, 212-218, 223 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з Бердянського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (юридична адреса: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Рози Люксембург, 5, ідентифікаційний код: 08672414) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Бердянську Запорізької області, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер:НОМЕР_5, матеріальну шкоду у розмірі 10 141,21 грн., витрати на оплату автотоварознавчого дослідження у розмірі 265 грн., а всього 10 406,21 грн.

Стягнути з Бердянського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (юридична адреса: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Рози Люксембург, 5, ідентифікаційний код: 08672414) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Бердянську Запорізької області, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер:НОМЕР_5, понесені ним судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 107 грн. 30 коп.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер:НОМЕР_6, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Бердянську Запорізької області, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер:НОМЕР_5, матеріальну шкоду у розмірі 10 141,21 грн., витрати на оплату автотоварознавчого дослідження у розмірі 265 грн. та моральну шкоду у розмірі 2 500 грн., а всього 12 906,21 грн.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер:НОМЕР_6, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Бердянську Запорізької області, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер:НОМЕР_5, понесені ним судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 214 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в 10-денний строк з дня отримання його копії.

Суддя: Л. І. Гагут