Справа №406/1306/2012
Провадження №2/406/686/2012
У Х В А Л А
01 листопада 2012 р. м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
у складі:
судді Трофимової Н.А.
при секретарі Зубачевській О.А.
розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
23 травня 2012 року позивач звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу та відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Позовні вимоги мотивовані тим, що 10 серпня 2009 р. відповідач отримав від позивача товар для реалізації та зобов'язався по мірі реалізації товару сплачувати його вартість, яка вказана в накладних. З початку 2010р. відповідач посилався на те, що немає продажу товару, а тому він не може віддати кошти, хоча позивач перевірив і виявив, що товар проданий, а гроші потрачені. 19.09.2011р. відповідач написав розписку, в якій сам склав і вказав графік погашення боргу, але по теперішній час борг не повернув, в зв'язку з чим йому був причинений матеріальна та моральна шкода, на підставі чого просить стягнути з відповідача борг в сумі 20650 грн., стягнути матеріальні збитки в якості неодержаних доходів у сумі 8260 грн.; стягнути моральну шкоду в сумі 3000 грн., а також судові витрати.
В судовому засіданні 01.11.2012 року встановлено, що позивач та відповідач зареєстровані як фізичні особи - підприємці, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця, та не заперечується сторонами.
Як убачається із змісту позовної заяви позивач надав відповідачу товар на реалізацію з подальшою сплатою вартості товару по мірі його реалізації. Проте відповідач не виконував свої зобов'язання та не повернув гроші.
Відповідно до ч.1 ст. 3 Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Згідно ч. 2 ст. 55 ГК України, суб'єктами господарювання є, зокрема громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Відповідно до ч.1 ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Таким чином спірні відносини виникли між суб'єктами господарювання з приводу невиконання відповідачем господарського договору.
Відповідно до ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Згідно ст. 2 Господарьського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.
Згідно зі п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Як встановлено судом, спір виник між суб'єктами господарювання з приводу виконання господарського договору, тому ця справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а не в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. ст. 15, 205, 206 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -закрити.
Роз'яснити позивачеві, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в 5-денний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Н.А. Трофимова
Судове рішення № 28343884, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області було прийнято 01.11.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 406/1306/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: