Ухвала суду № 2833809, 04.07.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

                                                                                                                      Суддя - доповідач Арабей Т.Г.

                                                                                                          Головуючий суду 1 інстанції - Галатіна О.О.

                                                                  Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                      УХВАЛА

   Іменем    України

04 липня 2008 року                                                                       справа № 22-а-6091/08

у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                Арабей Т.Г.

суддів:                                      Геращенко І.В., Малашкевич С.А. 

при секретарі Літвіновій Л.О.

за участю:                               

представника позивача         Чмель Н.Н.  

представника відповідача       Мозгової  Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2008 року у справі № 2а-4990/08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санмарін» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання незаконними дій та спонукання до видачі свідоцтва про сплату єдиного податку,

В С Т А Н О В И Л А :

           Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2008 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Санмарін» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання незаконними дій та спонукання до видачі свідоцтва про сплату єдиного податку було задоволено. Визнано незаконними дії Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції м. Маріуполя, щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «Санмарін» у видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку у 2008 році та зобов'язано Жовтневу міжрайонну Державну податкову інспекцію м. Маріуполя видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Санмарін» Свідоцтва про сплату єдиного податку у 2008 році.

   На вказану постанову суду Жовтневою МДПІ м. Маріуполя було подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову суду від 03 квітня 2008 року скасувати, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального права.               

    Апеляційну скаргу мотивує тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, судом першої інстанції неправильно застосовано норми ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему обліку та звітності» № 727   від 03.07.1998 р., не має доказів, що ТОВ «Санмарин» займається винятково експедиторськими послугами по договорам доручення, достеменно не встановлено, що кошти, які надходили на розрахунковий рахунок позивача в подальшому спрямовувались третій особі.

 Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що серед видів діяльності ТОВ "Санмарін" відсутні ті види, за наявності яких на підприємство не поширювались би норми Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва". Крім того, за своїми критеріями – середньообліковою чисельністю працюючих із 4 осіб та річним обсягом виручки від реалізації продукції у сумі 778 000 грн. – позивач підпадає під ознаки суб'єкта малого підприємництва. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач  займався комерційним посередництвом ( агентською діяльністю)  та отримував оплату за агентські послуги, а кошти які надходили на розрахунковий рахунок, є транзитними і платник єдиного податку не має на них права власності, а тому  вони не включаються  до бази оподаткування   при визначенні суми виручки від реалізації продукції ( товарів, робіт, послуг) для нарахування єдиного податку.

            Представник відповідача  доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити та скасувати постанову суду першої інстанції.

            Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, підтримав постанову суду 1 інстанції.

             Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що постанова Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2008 року повинна бути залишена без змін, а апеляційна скарга відповідача – без задоволення, за наступних підстав.

   Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, в межах апеляційної скарги Жовтневої МДПІ  м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду  від 03.04.2008 року, та доводи апеляційної скарги на предмет правильності застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, приходить до висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з тих підстав, що  судом 1 інстанції встановлено, що  Товариство з обмеженою відповідальністю «Санмарін»  ідентифікаційний код 31419443,   зареєстровано виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 19 березня 2001 року (а.с.5), перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в  Жовтневому  районі м. Маріуполя, є платником єдиного податку, про що 01 січня 2007 року одержало свідоцтво про сплату єдиного податку  за № 118 (а.с. 36).

 Протягом 2007 року ТОВ "Санміран" здійснювало господарську діяльність за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", за ставкою єдиного податку в розмірі 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Згідно розрахунку сплати єдиного податку  загальна виручка від реалізації продукції ( товарів, робіт, послуг) за чотири квартали 2007 року наростаючим підсумком склала 620694 гривень, що не заперечувався відповідачем (а.с.34).

18 грудня 2007 року Жовтнева МДПІ м. Маріуполя листом № 18283/10/15-113 повідомила ТОВ "Санмарін" про відмову у видачі свідоцтва про сплату єдиного податку за 2008 рік з огляду на перевищення позивачем у 2007 році встановленого ст. 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" граничного обсягу виручки від реалізації продукції, посилаючись на те, що  загальний обсяг поставки згідно наданих декларацій з податку на додану вартість за 10 місяців 2007 року складає 1988,5 тисяч гривень.

         Судом першої інстанції були дослідженідоговір №25-6/112 від 7.12.2006 року, укладений між Державним підприємством «Маріупольський морський торгівельний порт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Санмарін», позивач іменується «Агент» та діє у відповідності до положення глави 31 Господарського кодексу України, глави 5 розділу 4 Кодексу торгівельного мореплавства України, як повноправний представник судновласника, на підставі договору доручення с останнім. К право відношенням «Агента» та судновласника застосовуються норми глави 68 Цивільного Кодексу України - «Доручення». Аналогічні норми договору наведені в укладених позивачем договорів з Державним підприємством «Дельта-лоцман» (договір №112/п-06 від 22.09.2006 року), Державною установою «Держгідрограція» (договір №75-МЗ від 15 листопада 2002 року), тобто  ТОВ „Санмарін" виконувало агентські функції (морські агентські функції)  як постійний представник судновласників та за договорами морського агентування за винагороду зобов'язався надавати послуги в галузі торговельного мореплавства.

                 З аналізу зазначених договорів виявляється, що грошові кошти, отримані відповідачем за даними договорами комерційного  посередництва (морського агентування), поступали транзитом на рахунок відповідача та не є його власністю, оскільки підлягають обов'язковій передачі третій особі і ці кошти не є виручкою від реалізації продукції чи доходом суб'єкта підприємницької діяльності .

       Колегія суддів погоджує висновок суду 1 інстанції, який обґрунтовано зазначив, що Законом України "Про державну підтримку малого підприємництва" визначено основні напрямки підтримки малого підприємництва, серед яких і запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. У ст. 1 цього Закону визначено поняття суб'єктів малого підприємництва – це юридичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 500 000 євро. Згідно зі ст. 11 Закону спрощена система оподаткування, обліку та звітності застосовується в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України № 727 від 03.липня 1998 року "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі Указ № 727), виданого в межах повноважень Президента України, закріплених в п. 4 розділу XX "Перехідні положення" Конституції України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується до юридичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

Спірним в даній справі є визначення обсягу виручки  від реалізації продукції (товарів, послуг, робіт), які відповідно до ст.1 Указу № 727 вважаються суми, фактично отримані суб’єктом  підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

 Колегія суддів не погоджується з посилкою апелянта  на роз’яснення   Державної податкової Адміністрації України в листах від 28.12.2006 року № 24715/7/15-0417 та від 08.05.2007 року № 4441/6/15-0416 «Про окремі питання застосування спрощеної системи оподаткування» , які регулюють лише порядок визначення бази оподаткування єдиним податком, а не визначення граничної межі отриманої виручки при переході на спрощену систему оподаткування.

Апелянт вважає, що з метою визначення права перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності суб'єкти малого підприємництва, включаючи й таких, які здійснюють комісійну торгівлю, надають експедиторські, брокерські послуги,  повинні враховуватись  всі надходження коштів, отримані на розрахунковий рахунок та в касу від продажу продукції ( товарів, робіт, послуг), суми позареалізаційних доходів та виручка від іншої реалізації. Загальний обсяг поставки  визначає як дані з декларацій позивача  з податку на додану вартість  за 10 місяців 2007 року.

           Відповідно до приписів  п.5.3 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість» затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 166 ( в редакції наказу ДПА України від 15.06.2005 року № 213) при визначенні обсягу поставки за звітний (податковий) період платник зобов'язаний   враховувати  значення  терміну  "поставка товарів (послуг)" відповідно до вимог пункту 1.4 статті  1  Закону України « Про податок на додану вартість»  від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, які не є тотожним поняттям виручки  від реалізації продукції ( товарів, робіт, послуг)  у розумінні Указу № 727. Виручка від реалізації послуг є комерційна винагорода, а не всі кошти які надходять на розрахунковий рахунок платників єдиного  податку.

Таким чином, даною статтею Указу визначено критерії, до яких суб'єктів малого підприємництва застосовується спрощена система оподаткування, обліку та звітності, і це положення не протирічить Закону. Оскільки обсяг виручки від реалізації послуг ТОВ "Санмарін" не перевищував встановлену межу, то у відповідача не було правових підстав для відмови у видачі свідоцтва про сплату єдиного податку на 2008 рік за ставкою 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції.

            Судом першої інстанції дана правильна правова оцінка, як обставинам справи, так і нормативним актам, в даному випадку Указу Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".

            За таких обставин судове рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не підлягає зміні чи скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

   Керуючись ст. ст. 24 ч. 3,  160, 167, 184 ч.1, 195, 196, п. 1 ч.1 ст.198,  п.1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів,

УХВАЛИЛА:

            Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду  від 03 квітня 2008 року у справі № 2-а-4990/08 – залишити без задоволення.

            Постанову Донецького окружного адміністративного суду  від 03 квітня 2008 року у справі № 2-а-4990/08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Санмарін» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання незаконними дій та спонукання до видачі свідоцтва про сплату єдиного податку – без змін.

            Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 04 липня 2008 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті  09 липня 2008 року.

            Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

            Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                    Т. Г. Арабей

Судді:                                                                                                І.В.  Геращенко

                                   /підписи/                                                         С.А. Малашкевич

З оригіналом згідно.

Суддя                                                                                    Т.Г. Арабей

                                                                                                Суддя - доповідач Арабей Т.Г.

                                                                                                          Головуючий суду 1 інстанції - Галатіна О.О.

                                                                  Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД   

                      УХВАЛА

 Іменем    України

( вступна та резолютивна частини)

04 липня 2008 року                                                                       справа № 22-а-6091/08

у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                Арабей Т.Г.

суддів:                                      Геращенко І.В., Малашкевич С.А. 

при секретарі Літвіновій Л.О.

за участю:                               

представника позивача         Чмель Н.Н.  

представника відповідача       Мозгової  Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2008 року у справі № 2а-4990/08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санмарін» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання незаконними дій та спонукання до видачі свідоцтва про сплату єдиного податку,

   Керуючись ст. ст. 24 ч. 3,  160, 167, 184 ч.1, 195, 196, п. 1 ч.1 ст.198,  п.1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів,

УХВАЛИЛА:

            Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду  від 03 квітня 2008 року у справі № 2-а-4990/08 – залишити без задоволення.

            Постанову Донецького окружного адміністративного суду  від 03 квітня 2008 року у справі № 2-а-4990/08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Санмарін» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання незаконними дій та спонукання до видачі свідоцтва про сплату єдиного податку – без змін.

            Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 04 липня 2008 року. Ухвала у повному обсязі  буде складена у нарадчій кімнаті  09 липня 2008 року.

            Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

            Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                    Т. Г. Арабей

Судді:                                                                                                І.В.  Геращенко

                                                                                                             С.А. Малашкевич