Ухвала суду № 28336325, 16.10.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-7399/11/0170/17

16.10.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Щепанської О.А.,

суддів Омельченка В. А. ,

Кобаля М.І.

секретар судового засідання Міщенко М.М.

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Папуша О.В.) від 29.03.2012 у справі № 2а-7399/11/0170/17

за позовом Публічного акціонерного товариства Електромашинобудівний завод "Фірма "СЕЛМА" (вул. Ген. Васильєва, 32 "А", м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.03.2012 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим від 21.12.2010 № 0000570700/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість розміром 11084,32 грн.

Стягнуто з державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства Електромашинобудівний завод "Фірма "СЕЛМА" судові витрати, шляхом їх безспірного списання із рахунку Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору, розміром 3,40 грн.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.03.2012 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права.

Сторони явку уповноважених представників в судове засідання, призначене на 16.10.2012 не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

На підставі та за правилами ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, встановила наступне.

Позивач - Публічне акціонерне товариство Електромашинобудівний завод "Фірма "СЕЛМА", звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позов мотивовано тим, що податкове повідомлення-рішення прийнято на необґрунтованих та безпідставних висновках акту перевірки, що також не відповідають дійсним обставинам та зроблені за довільного тлумачення положень податкового законодавства. Перевіряючи достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.09.2010 по 31.09.2010, відповідачем при автоматичному співставленні податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України виявлено розбіжності по взаємовідносинам позивача з ТОВ "Російський прокат" та ТОВ "АКІК-СХІД ЕК" на загальну суму 11084,32 грн., внаслідок чого визначено порушення, допущене позивачем, щодо необґрунтованого бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі АР Крим у період з 01.12.2010 по 17.12.2010 проведено виїзну позапланову перевірку ВАТ "Електромашинобудівний завод "Фірма СЕЛМА", ЄДРПОУ -20732066, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось в період з 01.09.2010 по 30.09.2010.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 17.12.10р. № 439/07-00/20732066, у якому, зокрема, зроблено висновок про порушення пп. 7.7.1, 7.7.2, п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" зменшена сума бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2010 року у сумі 138 896 грн. (97 473 грн. +30 338,33 грн. +11 084,32 грн.)

При перевірці достовірності нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за жовтень 2010 року щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду встановлено, що в ході попередніх перевірок -акт № 396/07-00/20732066 від 30.11.2010 про результати документальної невиїзної перевірки ВАТ "Електромашинобудівний завод "Фірма СЕЛМА", ЄДРПОУ -20732066, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок підприємства у банку за січень 2009 року -2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у попередніх періодах з врахуванням додаткових матеріалів, отриманих в ході проведення співставлення Детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, було встановлено, що до складу податкового кредиту вересня 2010 року, віднесено суми ПДВ, які сформовано у зв'язку із здійсненням господарських взаємовідносин з підприємствами, суб'єкти господарювання, за рахунок яких був сформований податковий кредит ВАТ "Електромашинобудівний завод "Фірма СЕЛМА" та по яким виявлені розбіжності згідно автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України та суб'єкти господарювання, що мають стан відмінний від нульового та за рахунок яких був сформований податковий кредит у вересні 2010 року.

Сума податкового кредиту з ПДВ ВАТ "Електромашинобудівний завод "Фірма СЕЛМА" податковим органом в зв'язку з проведеною документальною невиїзною перевіркою -акт 396/07-00/20732066 від 30.11.2010 була зменшена на 11084,32 грн. (з урахуванням даних автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України на 17.12.2010, ТОВ "Альянс-Холдинг", ЄДРПОУ 34430873, придбання палива та оплата чеками): у порушення п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.2.6, 7.5.1, 7.4.5 п. 7.2, п. 7.4, п. 7.5, п.п. 7.7.10, п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що вплинуло на суму бюджетного відшкодування за жовтень 2010 року.

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 21.12.2010 № 0000570700/0, яким ВАТ "Електромашинобудівний завод "Фірма СЕЛМА" зменшено суму бюджетного відшкодування за звітний період, за який подано декларацію -10 міс. 2010 року 19.11.2010 № 9005183959, розміром 138 896,00 грн. (а.с.7)

За наслідками процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 21.12.2010 № 0000570700/0, рішеннями СДПІ ВПП в м. Сімферополі, ДПА в АР Крим та ДПА України скарги подані позивачем залишено без розгляду, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновок акту перевірки про завищення позивачем податкового кредиту у жовтні 2010 року на суму 11084,32 грн. ґрунтується на наявності розбіжностей при автоматичному співставленні у розрізі контрагентів, однак акт перевірки не містить відміток про відсутність у позивача податкових накладних на суму ПДВ 11084,32 грн.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податкове зобов'язання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платнику податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена цим законом.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20% від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, в силу п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

У п.п. 7.4.5. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже для отримання права на податковий кредит у платника податку повинні бути наступні обов'язкові умови, зокрема надмірна сплата сум ПДВ в ціні товару (робіт, послуг) контрагенту, якій є платником ПДВ; належним чином оформлена податкова накладна, отримання товарів (робіт, послуг) та використання їх у господарській діяльності платника податку.

Згідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (Положення №88), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності до п.п. 7.4.5. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

З матеріалів справи вбачається, що продавцем - ПП "АКІК-СХІД ЕК" у вересні 2010 року були видані покупцю - ВАТ "Електромашинобудівний завод "Фірма СЕЛМА" податкові накладні сумою 17362,58 грн., в т.ч. ПДВ - 2943,73 грн., також продавцем ТОВ "Російський прокат" у вересні 2010 року були видані покупцю - ВАТ "Електромашинобудівний завод "Фірма СЕЛМА" податкові накладні сумою 48843,39 грн., з яких ПДВ -8140,57 грн. Дані податкових накладних відносно ПДВ у загальній сумі 11084,30 грн. в повному обсязі задекларовані позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року (а.с.132), поданої 20.10.2010, суми податкового кредиту зазначено у Додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість -Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с.143-149).

При цьому, в акті перевірки від 30.11.2010 № 396/07-00/20732066 не зазначено, що позивачем не надано до перевірки податкові накладні на суму 2943,73 грн. по взаємовідносинам із ПП "АКІК-СХІД ЕК" та на суму 8140,57 грн. по взаємовідносинам із ТОВ "Російський прокат", а висновок щодо завищення бюджетного відшкодування базується на автоматизованому співставленні податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України, а саме з ПП "АКІК-СХІД ЕК" у сумі 2943,73 грн. та ТОВ "Російський прокат" у сумі 8140,57 грн., які не задекларували податкові зобов'язання з ПДВ.

В свою чергу, п. 2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005, встановлено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно, в тому числі, зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Дані автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів первинним документом бухгалтерського чи податкового обліку позивача не являється.

Разом з тим, слід врахувати, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Зазначене узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду України при вирішенні спорів цієї категорії.

Так, у постановах Верховного Суду України від 09.09.2008 у справі № 21-500во08, від 01.06.2010 у справі № 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, рішення касаційного суду узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

За викладеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ ВПП у м. Сімферополі АР Крим від 21.12.2010 № 0000570700/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість розміром 11084,32 грн.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.03.2012 у справі № 2а-7399/11/0170/17 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис М.І. Кобаль

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська