УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №: 22-ц/0191/1817/2012Головуючий суду першої інстанції:Собєщанська Н.В. Доповідач суду апеляційної інстанції:Моісеєнко Т. І.
"04" грудня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим міста Феодосіі у складі:
Головуючого суддіМоісеєнко Т.І., СуддівРедько Г.В., Кустової І.В., При секретаріМартиненко М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплопостачання» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 06.11. 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2012 року ТОВ «Кримтеплопостачання », в особі Керченського відділу збуту, звернулося до суду із позовом до ОСОБА_6І . про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію за період з 01.11.2009 року по 01.05. 2012 року у розмірі 5474 грв.43 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є виробником та постачальником теплової енергії, яка подається в будинок АДРЕСА_1. Відповідач проживає у квартирі АДРЕСА_1 і є споживачем послуг по теплопостачанню, які надаються позивачем. Незважаючи на відсутність між сторонами договірних стосунків відповідач приймає послуги теплопостачання, тому відповідно до ст.ст.67,68 ЖК України, п.п.3,5 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ст.11 ЦК України зобов'язаний оплачувати послуги центрального теплопостачання.
Позивач надає свої послуги належним чином, але з 01 листопада 2009 року відповідач не оплачує надані послуги у повному розмірі, у зв'язку з чим станом на 01 травня 2012 року утворилась заборгованість у розмірі 5474грн. 43 коп.
Позивач просив стягнути з відповідача суму заборгованості по оплаті послуг з теплопостачання в розмірі 5474,43 грв., а також інфляційні витрати в розмірі 634 грв.84 коп. та 3 % річних в розмірі 167 грв.70 коп.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 06.11.2012 року позовні вимоги ТОВ «Кримтеплопостачання» були задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь позивача заборгованість за поставлену теплову енергію за період з 01 листопада 2009 року по 01 травня 2012 року у розмірі 5474,43 грв. та судовий збір у сумі 214 грв.60 коп. В задоволенні решти позовних вимог ТОВ «Кримтеплопостачання» відмовлено.
Вважаючи вказане судове рішення необґрунтованим, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, не надання належної оцінки доказам, які були надані суду, просить оскаржуване рішення суду змінити, зменшивши суму стягнення на 500 грв., які він сплатив на рахунок позивача за квитанцією від 26.05.2012 року.
Апелянт вважає, що між ним та позивачем в письмовій формі не укладений договір про теплопостачання, його звернення до позивача про відключення батерей опалення в належній йому квартирі було залишено без задоволення, а він, як пенсіонер, не має можливості оплачувати вказані послуги, вартість яких є достатньо великою.
Апелянт також вважає, що в травні 2012 року він оплатив за теплопостачання 500 грв., які не були враховані судом під час встановлення суми його заборгованості перед позивачем. На думку апелянта , вказана сума может бути взагалі загублена ТОВ «Кримтеплопостачання» і не зарахована в погашення заборгованості.
Апелянт також не згоден з рішенням суду про стягнення з нього судового збору у сумі 214 грв.60 коп.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог щодо неналежного виконання відповідачем зобов'язань зі сплати наданих позивачем послуг.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону та обставинам справи, встановленим на підставі досліджених доказів, яким надана належна правова оцінка.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, ОСОБА_6 є власником квартири АДРЕСА_1, у вказаній квартирі зареєстрований та проживає і є споживачем послуг з теплопостачання, виробником яких є позивач.
Відповідно до вимог ст. ч.6 ст. 19 ЗУ «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Як зазначено у ч.1 ст. 4 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» законодавство України в сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
Відповідно до вимог ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
Судом встановлено, що фактично між сторонами існують відносини по наданню та користуванню житлово-комунальними послугами, які випливають із нормативно-правових актів, зокрема ст.ст. 67,68 та 162 ЖК України, п.п.5 п.3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», змісту Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21 липня 2005 року.
Відповідачем не заперечувалось, що оплата послуг з теплопостачання ним проводилася не в повному обсязі.
За таких обставин, коли позивач виконував обов'язки по наданню послуг, а відповідач, будучи споживачем цих послуг, свої зобов'язання по їх оплаті не виконував, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо покладення на відповідача обов'язку сплатити за отримані послуги з теплопостачання за період, визначений позивачем .
Доводи апелянта про відсутність коштів для оплати послуг з теплопостачання не можуть бути прийняти до уваги, оскільки діючим законодавством передачено, що договірні зобов.язання, які витікають з Закону України «Про житлово-комунальні послуги», повинні виконуватись належним чином.
Не є обгорунтованими і доводи апелянта про те, що , суд першої інстанції неправомірно не прийняв до уваги надану ним квитанцію про часткове погашення заборгованості за теплопостачання в розмірі 500 грв.
З позовної заяви ТОВ «Кримтеплопостачання» вбачається, що сума заборгованості ОСОБА_6 за послуги теплопостачання була нарахована за період з 01.11.2009 року по 01.05. 2012 року. Відповідно до квитанції від 26.05.2012 року , наданої позивачем, він сплатив на рахунок позивача 500 грв. за 2011-2012 рік ( а.с.17).
Тобто, оплата вказаної суми була здійснена за межами розрахункового періоду, за яким було пред.явлено позов до суду про стягнення заборгованості.
За такими обставинами, суд першої інстанції не мав правових підстав для зменшення суми заборгованості , зазначеної в позові, на 500 грв.
Доводи апелянта про те, що вказана сума може бути взагалі загублена ТОВ «Кримтеплопостачання» і не зарахована в погашення заборгованості не можуть бути підставою для скасування ухваленого судом рішення.
Колегія суддів вважає, що ОСОБА_6 не позбавлений можливості звернутись до ТОВ «Кримтеплопостачання» з питанням про проведення звірки розрахунків і встановити, зарахована чи не зарахована сума, сплачена за квитанцією від 26.05.2012 року, як оплата за послуги з теплопостачання.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов.язаних з розглядом справи, що передбачено ч.1 ст.79 ЦПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, під час звернення з позовом до суду ТОВ «Кримтеплопостачання» за платіжним дорученням №150 від 19.09.2012 року був оплачений судовий збір в сумі 214 грв.60 коп. ( а.с.1)
Відомостей про те, що відповідач ОСОБА_6 є особою, яка відповідно до Закону України «Про судовий збір» має пільги по оплаті судового збору, матеріали справи не містять.
За такими обставинами, суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача на користь позивача витрати по оплаті субового збору в розмірі 214 грв.60 коп.
Доводи апелянта у вказаній частині не є обгрунтованими.
Інші доводи апеляційної скарги не містять безсуперечних доказів,які спростовують висновки суду першої інстанції.
Підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що при зверненні з апеляційною скаргою ОСОБА_6 не був оплачений судовий збір, що є порушенням вимог ч.2 ст.297 ЦПК України та п.8 ч.1 Закону україни «Про судовий збір».
За такими обставинами, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_6 судовий збір на користь держави за подання апеляційної скарги в розмірі 50% ставки, що підлягає оплаті при зверненні з позовом до суду, тобто в розмірі 107 грв.30 коп.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 319 ЦПК України, колегія судів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.
Рішення Керченського міського суду АР Крим від 06 листопада 2012 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_6 ,ІНФОРМАЦІЯ_1, проживающего за адресою АДРЕСА_1 судовий збір в сумі 107 ( сто сім грв.) 30 коп. на рахунок номер 31214206780024, код бюджетної класифікації 22030001, найменування рахунку Судовій збір (Державна судова адміністрація України, 050), отримувач УДКСУ у м. Феодосії АРК (м. Феодосія), 22030001, банк отримувача ГУ ДКСУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 37986011, призначення платежу - судовій збір за позовом ТОВ «Кримтеплопостачання», Апеляційний суд Автономної Республіки Крим у м. Феодосії, код ЄДРПОУ 05383075.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 20 днів з дня набрання законної сили.
Судді:
Т.І.Моісеєнко Г.В.Редько І.В.Кустова
Судове рішення № 28335696, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Феодосія) було прийнято 04.12.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 108/9344/12, 2/108/2574/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: