Вирок № 28333847, 11.09.2012, Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 105/532/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2012 року Джанкойський міськрайонний суд АРК

у складі: головуючого Юдакової Г.Ш.

при секретарі Ястребенко І.Г.

за участю прокурора Оніщук О.М.

потерпілої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залу суду м.Джанкоя кримінальну справу за обвинуваченням: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, освіта - середня спеціальна, офіційно неодруженого, який не працює, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований за адресою : АДРЕСА_2;

раніше судимий:

- 02 лютого 2006 року Керченським міським судом АР Крим за ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі, в силу ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном на 2 роки;

- 27 квітня 2005 року Керченським міським судом АР Крим за ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.289, ст.70, ст.71, до 6 років позбавлення волі, 11 березня 20011 року звільнений за повним відбуттям покарання;

у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2 у червні 2012 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин, на території домоволодіння АДРЕСА_1, реалізуючи єдиний умисел на викрадення чужого майна, маючи вільний доступ до приміщення гаража, таємно викрав з нього два металевих листа розмірами 1,3м.х0,5м. кожний, загальною вартістю 200 гривень, які належать ОСОБА_1, після чого з викраденим втік та розпорядився на свій розсуд. Він же, продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний намір, у липні 2012 року, приблизно о 21 годині, перебуваючи на території домоволодіння АДРЕСА_1, з приміщення спальної кімнати ОСОБА_1, до якої мав вільний доступ, таємно викрав 300 гривен, яки знаходились під матрацом ліжка, які належали ОСОБА_1 після чого з викраденим втік і розпорядився на свій розсуд, чим заподіяв потерпілої ОСОБА_1 матеріальний збиток на загальну суму 500 гривень.

Суд, у відповідності з положенням ст.299 КПК України, зміст якої роз'яснено і правильно розуміється, за згодою учасників судового розгляду, порахував не доцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і обмежив обсяг досліджуваних доказів: допитом підсудного, потерпілої та дослідженням матеріалів кримінальної справи щодо даних, які характеризують особу підсудного.

У судовому розгляді підсудний ОСОБА_2. повністю визнав свою вину у скоєному злочину, та показав, що ОСОБА_1 надала йому та його дружині, з якою від офіційно не одружений дозвіл проживати у її домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1. У нього виник умисел викрасти майно ОСОБА_1 так, у червні 2012 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин, з приміщення гаража, до якого мав вільний доступ, таємно викрав два металевих листа розмірами 1,3 м.х0,5 м. кожний. Після чого продав його як метал, на виручені кошти купив продукти харчування. Потім, у липні 2012 року, приблизно о 21 годині, зі спальної кімнати ОСОБА_1, до якої мав вільний доступ, таємно викрав 300 гривен, яки знаходились під матрацом ліжка, на викрадені гроші купив продукти харчування. У скоєному щиро кається.

Пояснення підсудного відповідають фактичним обставинам справи та їм не оспорюються.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 показала, що з квітня 2012 року надала дозвіл ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживати на території її домоволодіння безкоштовно. Вони мали вільний доступ до всіх житлових та не житлових приміщень домоволодіння. У червні 2012 року вона виявила що вкрадено два металевих листа приблизним розміром 1м.х0,5м. У липні 2012 року виявила що вкрадені гроші в сумі 300 гривен, яки знаходилися в спальної кімнаті під матрацом ліжка. Про крадіжку звернулася до міліції. ОСОБА_2 відшкодував їй матеріальну шкоду у розмірі 500 гривен, тому вона не має до нього претензій матеріального характеру. Цивільний позов не заявляла. Просила суд строго його не карати.

Оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про винність підсудного у пред'явленому обвинуваченні і правильної кваліфікації його дій за ст.185 ч.2 КК України, як таємне викрадання чужого майна (крадіжка) вчинене повторно.

При визначенні підсудному ОСОБА_2 виду та міри покарання суд враховує характер і суспільну небезпеку умисного та корисного злочину, дані про особу підсудного, який раніше судимий, характеризується за місцем проживання позитивно, відсутність з боку потерпілої претензій матеріального характеру, на обліку у лікаря наркологу та психіатра не значиться.

В якості обставин що пом'якшують покарання для підсудного, суд вважає повне визнання їм своєї вини, щире каяття. Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

Таким чином, проаналізував сукупність всіх обставин по справі, даних про особу підсудного, суд вважає, що необхідним та достатнім буде для нього покарання у межах ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі, але без його реального відбування з застосуванням ст.75 КК України та покладанням обов'язки за ст. 76 КК України, що буде йому належною карою за скоєне та приведе до виправлення та попередження нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлявся. Речові доказі відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.321-325 КПК України, -

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ст.185 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України від призначеного покарання ОСОБА_2 звільнити з випробуванням строком на три роки.

На підставі ст.76 КК України покласти обов'язки протягом іспитового строку повідомляти про зміну місця проживання кримінально-виконавчу інспекцію; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію; не виїжджати за межи України без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду АР Крим через Джанкойський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя Г.Ш. Юдакова