Постанова № 28326340, 12.12.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

12 грудня 2012 року Справа № 1170/2а-3675/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Могилан С.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стілм»

до відповідача: Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стілм»звернулося з позовом до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- №0003162300 від 19.10.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 31 897,00 грн. за основним платежем та 7 974,25 грн. - штрафних (фінансових) санкцій;

- №0003172300 від 19.10.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 25 517,34 грн. за основним зобов'язанням та 6 379,34 грн. -штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що не допускав порушень при формуванні податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, а тому вважає податкові повідомлення-рішення такими, що не відповідають чинному законодавству.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі з огляду на те, що господарські операції, на думку відповідача, не носять реального характеру. При цьому свою позицію відповідач базував на тому, що не встановлено наявності систематичного придбання товарів позивачем у контрагента.

На підставі ухвали від 12.12.2012 р. розгляд справи проведено в порядку письмового провадження у відповідності до ст.122 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши на попередніх судових засіданнях пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

У період з 01 жовтня 2012 року по 03 жовтня 2012 року посадовими особами Світловодської ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Стілм»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства по взаємовідносинах із СПД-ФО ОСОБА_1 за період з 01.01.2009 р. по 28.09.2012 р., за результатами якої складено акт №317/2200/32579924 від 09.10.2012 р., висновками якого, зокрема, є порушення, на думку відповідача, позивачем:

- п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у редакції закону України від 22.05.1997 року №283/97-ВР, зі змінами та доповненнями, підприємством завищено валові витрати на суму 127 587,00 грн. в результаті чого занижено суму податку на прибуток, всього у сумі 31 897,00 грн., у тому числі за ІІІ квартал 2009 року в сумі 9 013,00 грн., за І квартал 2010 року в сумі 10 351,00 грн., за ІІ квартал 2010 року в сумі 12 533,00 грн.;

- пп.7.2.1, пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп. 7.5.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 р. в частині завищення сум податкового кредиту на загальну суму 25 517,34 грн. з контрагентом СПД-ФО ОСОБА_1, у тому числі за серпень 2009 року в сумі 3 605,00 грн., за вересень 2009 року в сумі 3 605,00 грн., за лютий 2010 року в сумі 3 605,00 грн., за березень 2010 року в сумі 4 675,67 грн., за квітень 2010 року в сумі 3 666,67 грн., за травень 2010 року в сумі 3 000,00 грн., за червень 2010 року в сумі 3 360,00 грн.

19.10.2012 р. Кіровоградською ОДПІ на підставі акту перевірки винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення (а.с.11-12 Т.1).

Судом встановлено, що перевірка відповідачем проведена на підставі наказу №492 від 28.09.2012 року, який прийнято за постановою слідчого з ОВС СУ ДПС у Полтавській області (а.с.220-224 Т.1).

Згідно 86.9. Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку, а тому суд вважає прийняття оскаржуваних рішень передчасним.

Як встановлено в судовому засіданні, податкове зобов'язання (основний платіж) з податку на прибуток в сумі 31 897,00 грн. визначено у зв'язку з виявленим, на думку відповідача, завищенням валових витрат через віднесення до їх складу витрат по господарським операціям з СПД-ФО ОСОБА_1 За даними господарськими операціями податковим органом також визначено податкове зобов'язання (основний платіж) з податку на додану вартість в сумі 25 517,34 грн. у зв'язку з виявленим, на думку відповідача, завищенням податкового кредиту.

Вказані господарські операції, на думку перевіряючих, не носять реального характеру.

На підставі п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. №334/94-ВР (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п.п.138.1. ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу зазначених норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість та валових витрат є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи -платника податку.

В ході розгляду справи встановлено, що позивачем укладено з ФОП ОСОБА_1 договір про надання послуг №10/09 від 01.08.2009 року, відповідно до змісту якого ФОП ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання виконати послуги автокрана (а.с.92, Т.1).

Судом встановлено, що основним видом діяльності ТОВ «Стілм»є оптова торгівля необробленими чорними і кольоровими металами (а.с.158 Т.1).

На виконання своїх зобов'язань за договором №10/09 від 01.08.2009 року, ФОП ОСОБА_1 надав позивачу послуги автокрана на загальну суму 127 587,00 грн. та 25 517,34 грн. ПДВ, що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт та податковими накладними (а.с.93-109 Т.1). Оплата за послуги здійснена в повному обсязі в безготівковому порядку, що відповідачем не заперечувалось (а.с.110-155 Т.1).

В ході розгляду справи встановлено, що позивач для здійснення господарської діяльності має промислову базу для обслуговування якої орендує земельну ділянку, що підтверджується відповідними доказами (а.с.16-21 Т.2).

В перевіряємому періоді позивачем також придбавалась арматура, яка в подальшому реалізовувалась третім особам, що встановлено під час перевірки (а.с.18-19 Т.1). Послуги ж автокрану були для товариства необхідними для навантаження арматури, яка транспортувалась в пункт призначення, що підтверджується товарно-транспортними накладними, що спростовує висновок податкового органу про відсутність реального характеру господарських операцій (а.с.27-69 Т.2).

Податковим органом в акті перевірки вказано про те, що договори, укладені із СПД-ФО ОСОБА_1 є нікчемними, оскільки вчинені без мети настання реальних правових наслідків.

Згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

З системного аналізу вищевказаних норм вбачається той факт, що повноваженнями щодо визнання правочину недійсним із мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), органи податкової служби не наділені, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому суд вважає, що висновки відповідача в частині визнання правочинів нікчемними, покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають оскільки вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів. Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.

Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, зокрема, бюджетне відшкодування, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Світловодська ОДПІ не довела суду фактів безтоварного характеру господарських операцій, а тому, з огляду на зміст доказів в їх сукупності, в судовому засіданні знайшов підтвердження факт реальності даних операцій.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 -163, 167 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003172300 від 19 жовтня 2012 року, винесене Світловодською об'єднаною державною податковою інспекцією, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Стілм»збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 25 517,34 грн. основного платежу та 6 379,34 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003162300 від 19 жовтня 2012 року, винесене Світловодською об'єднаною державною податковою інспекцією, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Стілм»збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 31 897,00 грн. основного платежу та 7 974,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Могилан