Ухвала суду № 2832587, 12.09.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції – суддя  Бахар С. В.

Суддя-доповідач - Яманко В. Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

12 вересня 2008 року                                                                                        справа № 22-а-9353/08

зал судового засідання № 2 у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бул. Шевченка, 26, 3 корпус

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                             Яманко В. Г.

суддів:                                                   Міронова Г. М.

при секретарі судового засідання Горбенко К. П.

 Білоус К. І.за участю представників: від позивача: не з’явився,від відповідача: Наумова О. С. за дов. від 2 липня 2008 рокурозглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу                              Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від                                                          10 липня 2008 року (складена у повному обсязі

                                                               14 липня 2008 року)

по адміністративній справі               № 2-а-11508/08 (суддя Бахар С. В.)

за позовом                                            Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                               "Донкерампромсировина"

до                                                           Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції

про                                                         визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донкерампромсировина» звернулося 30 травня 2008 року  до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 19 травня 2008 року № 0000982340/0/11063 (з урахуванням зміни позовних вимог), яким зменшена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за лютий 2008 року у розмірі 687659 грн.  (арк. справи 2-3).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду (арк. справи 140-142) від 10 липня 2008 року позов ТОВ «Донкерампромсировина» був задоволений повністю, визнане недійсним податкове повідомлення-рішення від 19 травня 2008 року № 0000982340/0/11063.

В апеляційній скарзі відповідач просив скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову. Під час судового розгляду представник відповідача підтримав апеляційну скаргу.

Позивач про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, проте правом бути присутнім при судовому розгляді не скористався.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги,  встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донкерампромсировина» є юридичною особою, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України під № 30074511, що підтверджується довідкою (арк. справи 99), є  платником податку на додану вартість з 15 жовтня 1998 року, перереєстроване 30 липня 2001 року, свідоцтво  № 06995860.

З 5 по 13 травня 2008 року Добропільською об'єднаною державною податковою інспекцією була здійснена виїзна позапланова перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Донкерампромсировина" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленої на розрахунковий рахунок в установі банку по декларації з податку на додану вартість за лютий 2008 року. За результатами перевірки був складений акт від 16 травня 2008 року № 311/23-3/30074511 (арк. справи  5-37).       

На підставі зазначеного акту перевірки 19 травня 2008 року відповідачем згідно з підпунктом „б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, підпункту 7.7.7 (б) пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня  1997 року № 168/97-ВР, було прийняте спірне  податкове повідомлення-рішення № 0000982340/0/11063 (арк. справи 4), предметом якого визначене зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2008 року у розмірі 687659 грн.  

В висновках акту перевірки відповідачем було зазначено, що в порушення порядку ведення податкового обліку та підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено суму сплати податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів за попередній податковий період, тобто січень 2008 року, на суму 687659 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за лютий 2008 року на цю ж суму.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251-ХІІ в редакції Закону України від 18 лютого 1997 року N 77/97-ВР зі змінами та доповненнями платники податків несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) і додержання законів про оподаткування.

          Пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня  1997 року № 168/ 97-ВР передбачений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків. Так, згідно підпункту 7.7.1 вказаної статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7  статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. 

До матеріалів справи позивачем була надана податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2008 року (арк. справи 38-39) з розрахунком коригування сум ПДВ, додаток № 1 розрахунком суми бюджетного відшкодування, додаток № 3 заявою про повернення суми  бюджетного відшкодування (арк. справи 40-42). За даними вказаної декларації загальна сума податкових зобов'язань  склала 32215 грн. (рядок 9), загальна сума податкового кредиту склала 2005650 грн. (рядок 17),  таким чином за рядком 18 різниця між  сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість поточного звітного податкового періоду – лютого 2008 року - рядок 9 мінус рядок 17, що дорівнює  -1973435 грн. від'ємне значення (рядок 18.2), яка за графою 22.2 декларації за лютий 2008 року зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. В рядку 23.2 декларації з ПДВ за лютий 2008 року було вказано, що значення рядка 26 податкової декларації попереднього звітного періоду – залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду – за січень 2008 року склав 924879 грн., що також підтверджується податковою декларацією по ПДВ за січень 2008 року (арк. справи 129 – 133).

Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню згідно даних рядка 25 податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2008 року дорівнює 1560249 грн. з зарахуванням на рахунок платника у банку (рядок 25.1) та визначена в рядку 4 додатку № 3 до декларації за лютий 2008 року (арк. справи 41). Факт сплати податку на додану вартість у зазначеній сумі не заперечується сторонами, підтверджується платіжними дорученнями, долученими до матеріалів справи (арк. справи  77-98).

Склад податкового кредиту сформованого позивачем у лютому 2008 року підтверджується податковими накладними  складеними у відповідності до законодавства (арк. справи 43-76), порушень щодо яких податковим органом не встановлено. 

Колегія суддів апеляційного суду погоджує висновок суду першої інстанції про те, що різний підхід до визначення суми бюджетного відшкодування у сторін в даній справі виник внаслідок невідповідності приписів абзацу «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» показникам розрахунку суми бюджетного відшкодування визначених рядком 3 додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість, що передбачений та затверджений Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, який затверджений наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30 травня 1997 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції 9 липня 1997 року за № 250/2054 (далі по тексту – Порядок). Невідповідність полягає в тому, що рядком 3 розрахунку передбачена сума податкового кредиту попереднього податкового періоду фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), тоді як вищенаведеним абзацом «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7  вказаного закону визначено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Тобто, законом визначена сума сплаченого податку без прив’язки до податкового кредиту попереднього податкового періоду, в той час як Порядком передбачена сплата суми податкового кредиту саме у попередньому звітному періоді.

Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 1 листопада 1996 року визначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що до спірних правовідносин повинні застосовуватися норми підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки Закон має вищу юридичну силу відносно Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30 травня 1997 року. Норми, що містяться в абзаці «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» обмежують суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість сумою ПДВ фактично сплаченою платником податку у вартості товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів. Сума бюджетного відшкодування (гранична сума) є частиною від’ємного значення, яке склалося у попередньому періоді. Зазначений порядок відшкодування узгоджується з приписами пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого бюджетне відшкодування – це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Суд першої інстанції правильно встановив, що безпідставність висновків податкового органу про завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування за лютий 2008 року доводить неправомірність прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення від 19 травня 2008 року № 0000982340/0/11063, яким зменшена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за лютий 2008 року у розмірі 687659 грн.

З огляду на відповідність прийнятої судом першої інстанції постанови нормам матеріального та процесуального права колегія судів зазначає, що наявні підстави для залишення її без змін.      

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2008 року по адміністративній справі № 2-а-11508/08 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2008 року по адміністративній справі № 2-а-11508/08 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю  "Донкерампромсировина" до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 19 травня 2008 року № 0000982340/0/11063, яким зменшена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за лютий 2008 року у розмірі 687659 грн.  - залишити без змін.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України відкласти з дня закінчення судового розгляду справи на строк п’ять днів складання постанови у повному обсязі.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені та підписані колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 12 вересня  2008 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 15 вересня 2008 року.

Головуючий:                                                                                                               В.Г.Яманко

Судді:                                                                                                                            Г.М.Міронова

                                                                                                                                       К.П.Горбенко

З оригіналом згідно: 

Суддя                            В.Г.Яманко