Постанова № 28325110, 05.12.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2012 р. Справа № 2а/0470/12636/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луніної О.С.

при секретарі судового засідання Лєскіні М.С.

за участю сторін:

від позивача -Саєнко Д.М.

від відповідача -Мирошниченко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат»(далі -ПАТ «ЦГЗК») до Дніпропетровської митниці Державної митної служби України (далі -Дніпропетровська митниця) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

У жовтні 2012 року ПАТ «ЦГЗК»звернулось до адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №168 від 20.08.2012 про сплату податкового зобов'язання у розмірі 53236,33 грн. та №169 від 20.08.2012 про сплату податкового зобов'язання у розмірі 10652,05 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що Дніпропетровською митницею була проведена невиїзна документальна перевірка стану дотримання ПАТ «ЦГЗК» законодавства з питань митної справи, за результатами якої був складений акт № Н65/12/110050000/00190977 від 24.07.2012. В акті зазначено, що в ході перевірки встановлено розмитнення ПАТ «ЦГЗК»товару «Цегла вогнетривка марки KOLAS»за кодом товарної підкатегорії 6902209100 зі ставкою ввізного мита 2%, проте як, такий товар повинен класифікуватись за кодом 6901000000 зі ставкою ввізного мита 10%. Таким чином, на підставі акту перевірки Дніпропетровською митницею винесені податкові повідомлення-рішення №168 та №169 від 20.08.2012, якими було донараховано несплачене на думку відповідача мито. Позивач вважає висновки відповідача необґрунтованими та безпідставними, оскільки на час проведення митного оформлення товару ніяких порушень щодо коду товару з боку позивача встановлено не було, своїм правом щодо дослідження зразків товару та відмовлені у митному оформленні відповідач не скористався. Крім того, товар за своїм хімічним складом відповідає підкатегорії 6202209100, що підтверджуються документами виробника. За таких обставин, позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що за результатами проведеної перевірки митним органом встановлено, що відповідно до правил 1 та 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, враховуючи пояснення до групи 69 та до товарної позиції 6901, класифікація товару «Цегла вогнетривка марки KOLAS», який було розмитнено позивачем, має здійснюватись за кодом 6901000000 зі ставкою мита 10%, а тому позивачем невірно було визначено код такого товару при перевезенні його через митний кордон, що призвело до заниження податкових зобов'язань на суму 56036,66 грн. За таких обставин, відповідач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом та Конституцією України.

У судовому засіданні представник відповідача заперечення Дніпропетровської митниці підтримав та просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, заслухавши думку сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «ЦГЗК»підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що фахівцями Дніпропетровської митниці відповідно до ст.ст. 336, 351 МКУ від 13.03.2012 на підставі наказу Дніпропетровської митниці від 05.07.2012 №422 була проведена невиїзна документальна перевірка дотримання ПАТ «ЦГЗК» законодавства з питань митної справи при митному оформлені товару «вогнетривка цегла».

За результатами перевірки було складено акт № Н65/12/110050000/00190977 від 24.07.2012, який був підписаний з боку ПАТ «ЦГЗК» його керівником із запереченнями.

Так, актом перевірки Н65/12/110050000/00190977 від 24.07.2012 було встановлення митного законодавства в частині класифікації товару, а саме товар: «Цегла вогнетривка марки KOLAS», що оформився відповідно до вантажно-митних декларацій №113050000/2010/002216 від 18.03.2010, № 113050000/2010/008624 від 23.09.2010, №110050005/2011/000872 від 09.02.2011, № 110050005/2011/001118 від 17.02.2011. №110050005/2011/001275 від 23.02.2011, № 110050005/2011/001494 від 02.03.2011, №110050005/2011/001767 від 11.03.2011, №110050005/2011/001771 від 11.03.2011 має здійснюватися у товарній під категорії 6901000000 згідно з УКТЗЕД, зі ставкою ввізного мита 10%, а не у товарній під категорії 6902209100 зі ставкою ввізного мита 2%, у зв'язку з чим ПАТ «ЦГЗК»було занижено податкові зобов'язання по сплаті податків, які справляються при ввезені товарів на митну територію України на суму 56036,66 грн., в т.ч. мито - 46697,23 грн. та ПДВ 9 339,43 грн.

На підставі акта перевірки Н65/12/110050000/00190977 від 24.07.2012 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №168 від 20.08.2012 про сплату податкового зобов'язання у розмірі 53236,33 грн. та №169 від 20.08.2012 про сплату податкового зобов'язання у розмірі 10652,05 грн.

ПАТ «ЦГЗК»не згодне зі складеним актом невиїзної перевірки, тому надало до Дніпропетровської митниці заперечення на зазначений акт. Однак, подані ПАТ «ЦГЗК»заперечення були безпідставно відхилені Дніпропетровською митницею.

Також, ПАТ «ЦГЗК»за вих. № 5334/36 від 06.09.2012р. звернувся до Державної митної служби України зі скаргою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 20.08.2012р. №№ 168,169. Проте, рішення про результати розгляду скарги за вих. № 11.1/1.2-15.1/10483, скаргу було залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін.

13 березня 2012 року було прийнято новий Митний кодекс України, який набрав чинності з 01.06.2012, проте, оскільки правовідносини стосовно розмитнення товару виникли до 01.06.2012, суд при досліджені правомірності винесення оскаржуваних податкових-повідомлень рішень керується Митним кодексом України від 11.07.2002.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок здійснення митних процедур та оформлення, переміщення через митний кордон України товарів, митне регулювання та справляння податків, зборів регулюється Митним кодексом України.

Відповідно до п. 19 ст.1 Митного кодексу Країни, митні процедури - операції, пов'язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Згідно ст.86 МКУ встановлено, що митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом міністрів України, або уповноваженим ним органом. Митним органом митна декларація приймається, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додані всі необхідні документи.

Нормами наказу Держмитслужби України № 314 «Про затвердження Порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації»від 20.04.2005р. встановлено, що працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення та здійснення митного контролю.

Також, у п. 16, 21 розділу 3 «Здійснення митних процедур»цього ж Порядку, вказано, що при митному контролі здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів, а також перевірка правильності визначення митної вартості товарів.

Відповідно до ст.313 МК України митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств та громадян.

Отже, з вищенаведених норм права вбачається, що митний орган зобов'язаний при митному оформлені товару перевірити правильність класифікацію товару, а відповідно і визначає суму мита, збору, податку на додану вартість до сплати.

Судом встановлено, що під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауваження до ВМД, поданих позивачем, зокрема до коду товару згідно УКТЗЕД, були відсутні, а тому відповідач підтвердив правильність зазначеного позивачем коду 6902209100 для задекларованого товару «Цегла вогнетривка марки KOLAS», що стверджується завершальною стадією митного оформлення - проставленням відбитку печатки у відповідній графі.

Відповідно до ст. 75 Митного кодексу України, з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товарів митним органом за вмотивованим письмовим розпорядженням керівника відповідного митного органу або його заступника можуть братися проби та зразки зазначених товарів для дослідження (аналізу, експертизи). Оплата проведення дослідження (аналізу, експертизи) товарів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Як пояснив представник відповідача, зразки товару «Цегла вогнетривка марки KOLAS»під час митного оформлення митним органом не відбирались.

Тобто, право на дослідження товару, передбачене ст. 75 Митного кодексу, відповідач при митному оформлені товару «Цегла вогнетривка марки KOLAS»не використав.

В свою чергу, положеннями ст. 69 Митного кодексу України передбачено, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи. Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує.

Аналіз даної норми права свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Таких обставин в акті перевірки № Н65/12/110050000/00190977 від 24.07.2012 митним органом не зазначено та під час розгляду справи суду не доведено.

Таким чином, суд приходить до висновку, що якщо митний органи, приймаючи вантажні-митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погодився з відомостями щодо коду товарної номенклатури, зазначеної імпортером, то у митниці не має правових підстав для прийняття у подальшому податкових повідомлень-рішень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку помилковим визначенням коду товарної номенклатури.

Отже, з аналізу вищенаведених норм права та викладених обставин справи, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення відповідача від 20.08.2012р. №№ 168, 169 є протиправними та підлягають скасуванню.

Такої ж думки дотримується і Вищій адміністративний суд України у своїх рішеннях від 08.06.2010 року по справі № К-21037/08, від 05.10.2010 року по справі № К-21669/10, від 22.12.2010 року по справі № К-22916/10, від 12.04.2011 року по справі № К-33270/10, від 19.05.2011 року по справі № К-35867/10.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень від 20.08.2012р. №№ 168, 169, а тому позовні вимоги ПАТ «ЦГЗК»підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» до Дніпропетровської митниці Державної митної служби України (далі - Дніпропетровська митниця) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Дніпропетровської митниці №168 від 20.08.2012 про сплату податкового зобов'язання у розмірі 53236,33 грн. та №169 від 20.08.2012 про сплату податкового зобов'язання у розмірі 10652,05 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст складено 10.12.2012 року.

Суддя О.С. Луніна