Рішення № 28324407, 17.12.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" грудня 2012 р. Справа № 8/126-12

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», ідентифікаційний код: 20077720, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6,

до комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа»Київської обласної ради, ідентифікаційний код: 23576122, місцезнаходження: 08150, Київська обл., м. Боярка, вул. 50 років Жовтня, 9,

про стягнення,

за участю представників сторін:

від позивача: головний юрисконсульт відділу виконавчих проваджень та проваджень у справах про банкрутство управління претензійно-позовної роботи юридичного департаменту ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» Єршова С.В., яка діє на підставі довіреності від 02.10.2012 року за №14-467;

від відповідача: не з'явився, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»(далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа»Київської обласної ради (далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за договором на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011 року за №14/2546/11 у вигляді пені у сумі 10783,10 грн. (десять тисяч сімсот вісімдесят три гривні 10 коп.), 7% штрафу у сумі 28437,71 грн. (двадцять вісім тисяч чотириста тридцять сім гривень 71 коп.), 3-х процентів річних у сумі 2107,53 грн. (дві тисячі сто сім гривень 53 коп.) та інфляційних втрат у сумі 3094,51 грн. (три тисячі дев'яносто чотири гривні 51 коп.).

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що Відповідач свої зобов'язання за договором на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011 року за №14/2546/11 належним чином не виконував, оплату за переданий Позивачем Відповідачу природний газ здійснював невчасно, у зв'язку з чим за Відповідачем утворилась заборгованість, яка станом на 05.11.2012 року становить 44 422,85 грн. (сорок чотири тисячі чотириста двадцять дві гривні 85 коп.), що складається з: пені у розмірі 10 783,10 грн. (десять тисяч сімсот вісімдесят три гривні 10 коп.), 7% штрафу у розмірі 28 437,71 грн. (двадцять вісім тисяч чотириста тридцять сім гривень 71 коп.), трьох процентів річних у розмірі 2 107,53 грн. (дві тисячі сто сім гривень 53 коп.) та інфляційних втрат у розмірі 3 094,51 грн. (три тисячі дев'яносто чотири гривні 51 коп.).

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.11.2012 року порушено провадження у справі №8/126-12 та призначено її розгляд на 03.12.2012 року.

03.12.2012 року в судове засідання з'явився Позивач, який частково виконав вимоги ухвали суду від 14.11.2012 року, надав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 14.11.2012 року не виконав. Ухвалою суду від 03.12.2012 року розгляд справи відкладено на 17.12.2012 року.

17.12.2012 року в судове засідання з'явився Позивач, який дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвал суду від 14.11.2012 року та від 03.12.2012 року не виконав.

У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 17.12.2012 року.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Беручи до уваги викладене, а також те, що Відповідач належним чином повідомлений про подання до суду позову, дату та час розгляду справи та враховуючи те, що кореспонденція суду також направлена на адресу Відповідача, суд дійшов висновку, що Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Оскільки Відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, доказів, на які він посилався би, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надав, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно частин 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Крім того, Цивільний кодекс України у ч.ч. 1, 2 ст. 712 передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

30.09.2011 року між Позивачем та Відповідачем, з дотриманням вимог ст. 179 Господарського кодексу України та ст.ст. 202, 655 Цивільного кодексу України, укладено договір на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011 року за №14/2546/11 (далі за текстом -Договір). За наслідками дослідження даного Договору суд приходить до висновку, що останній за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно з п. 1.1. Договору, Продавець (Позивач) зобов'язується передати у власність Покупцю (Відповідачу) у IV кварталі 2011року та у 2012 році імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а Покупець (Відповідач) зобов'язується приймати та оплачувати цей газ на умовах цього договору.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що Продавець передає Покупцеві з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року газ в обсязі до 814,424 тис. куб. м.

Відповідно до п. п. 3.3., 3.4. Договору, приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Договором у п. 5.2. визначено, що ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 3 023,50 грн. без врахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу -3 023,50 грн., крім того цільова надбавка -2% та ПДВ -20 %, всього з ПДВ -3 700,76 грн. (три тисячі сімсот гривень 76 коп.). До ціни газу додається тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 285,00 грн., крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ -342,00 грн. (триста сорок дві гривні 00 коп.). Всього до оплати за природний газ та послуги з його транспортування -3 368,97 грн., крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ -4 042,76 грн. (чотири тисячі сорок дві гривні 76 коп.).

Згідно з п. 6.1. Договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 7.2. Договору, у разі невиконання Покупцем пункту 6.1. умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом 3 банківських днів з моменту отримання Покупцем вимоги Продавця. У разі несплати пені у вказаний строк Покупець вважається таким, що має заборгованість за цим договором.

Пунктом 11.1. Договору передбачено, що цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.10.2011 року до 31.12.2012 року.

11.10.2011 року між Позивачем і Відповідачем, з дотриманням вимог ст. 179 Господарського кодексу України та ст.ст. 202, 655 Цивільного кодексу України, укладено Додаткову угоду від 11.10.2011 року за № 1 до Договору від 30.09.2011 року за № 14/2546/11 (далі за текстом: Додаткова угода - 1).

За умовами п. 1 Додаткової угоди -1, сторони Договору домовились, що з 11.10.2011 року викласти п. 5.2. статті 5 «Ціна газу»у наступній редакції: «5.2. Ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 3 382,00 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу -3 382,00 грн., крім того цільова надбавка -2% та ПДВ -0 %, всього з цільовою надбавкою та ПДВ - 3 449,64 грн. (три тисячі чотириста сорок дев'ять гривень 46 коп.). До ціни газу додається загальний тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 302,30 грн., крім того ПДВ -20% - 60,46 грн., всього з ПДВ -362,76 грн. (триста шістдесят дві гривні 76 коп.).».

Додаткова угода - 1 у п. 2 передбачає, що решта умов цього Договору залишається незмінною і обов'язковою для виконання сторонами.

Згідно п. 3 Додаткової угоди - 1, дана додаткова угода складена у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, які мають однакову юридичну силу, набуває чинності з моменту її підписання Сторонами та скріплення їх підписів печатками Сторін, поширює свою дію на відносини Сторін, що фактично склались з 11 жовтня 2011 року.

11.10.2011 року між Позивачем і Відповідачем, з дотриманням вимог ст. 179 Господарського кодексу України та ст.ст. 202, 655 Цивільного кодексу України, укладено Додаткову угоду від 11.10.2011 року за № 2 до Договору від 30.09.2011 року за № 14/2546/11 (далі за текстом: Додаткова угода - 2).

За умовами п. 1 Додаткової угоди -2, сторони Договору домовились, що з 11.10.2011 року викласти п. 5.2. статті 5 «Ціна газу»у наступній редакції: «5.2. Ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 3 382,00 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу -3 382,00 грн., крім того цільова надбавка -2% та ПДВ -0 %, всього з цільовою надбавкою та ПДВ - 3 449,64 грн. (три тисячі чотириста сорок дев'ять гривень 46 коп.). До ціни газу додається загальний тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 302,30 грн., крім того ПДВ -20% - 60,46 грн., всього з ПДВ -362,76 грн. (триста шістдесят дві гривні 76 коп.). У разі поставки газу на газоспоживачі об'єкти Покупця, які безпосередньо підключені до магістральних або промислових трубопроводів нафто- газовидобувних підприємств, тариф на послуги з транспортування 1000 куб. м газу цими трубопроводами встановлюються в розмірі 262,25 грн. крім того ПДВ -20% - 52,45 грн., разом з ПДВ -314,70 грн. (триста чотирнадцять гривень 70 коп.).».

Додаткова угода - 2 у п. 2 передбачає, що решта умов цього Договору залишається незмінною і обов'язковою для виконання сторонами.

Згідно п. 3 Додаткової угоди - 2, дана додаткова угода складена у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, які мають однакову юридичну силу, набуває чинності з моменту її підписання Сторонами та скріплення їх підписів печатками Сторін, поширює свою дію на відносини Сторін, що фактично склались з 11 жовтня 2011 року.

31.01.2012 року між Позивачем і Відповідачем, з дотриманням вимог ст. 179 Господарського кодексу України та ст.ст. 202, 655 Цивільного кодексу України, укладено Додаткову угоду від 31.01.2012 року за № 3 до Договору від 30.09.2011 року за № 14/2546/11 (далі за текстом: Додаткова угода - 3).

За умовами п. 1 Додаткової угоди -3, сторони Договору домовились, що з 01.01.2012 року викласти п. 5.2. статті 5 «Ціна газу»у наступній редакції: «5.2. Ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 3 509,00 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу -3 509,00 грн., крім того цільова надбавка -2% та ПДВ -0 %, всього з цільовою надбавкою та ПДВ -3 579,18 грн. (три тисячі п'ятсот сімдесят дев'ять гривень 18 коп.). До ціни газу додається загальний тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 305,60 грн., крім того ПДВ -20% - 61,12 грн., всього з ПДВ -366,72 грн. (триста шістдесят шість гривень 72 коп.)». До сплати за 1000 куб. м. природного газу -3 884,78 грн., крім того ПДВ до тарифу на транспортування газу -61,12 грн., всього з ПДВ -3 945,90 грн. (три тисячі дев'ятсот сорок п'ять гривень 90 коп.).».

Додаткова угода - 3 у п. 3 передбачає, що решта умов цього Договору залишається незмінною і обов'язковою для виконання сторонами.

Згідно п. 4 Додаткової угоди - 3, дана додаткова угода складена у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, які мають однакову юридичну силу, набуває чинності з моменту її підписання Сторонами та скріплення їх підписів печатками Сторін, поширює свою дію на відносини Сторін, що фактично склались з 01 січня 2012 року.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов'язання, на вимогу зобов'язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини.

Цивільний кодекс України в ст. 526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Судом встановлено, що на виконання вимог Договору в період з жовтня 2011 року по лютий 2012 року включно, Позивач з дотриманням вимог ст.ст. 526, 530, 629 Цивільного кодексу України передав, а Відповідач прийняв природний газ на загальну суму 1 102 608,83 грн. (один мільйон сто дві тисячі шістсот вісім гривень 83 коп.), що підтверджено актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2011 року, від 30.11.2011 року, від 31.12.2011 року, від 31.01.2012 року, від 29.02.2012 року, які підписані Позивачем та Відповідачем, на виконання вимог п.п.3.3., 3.4. Договору та ст. 193 Господарського кодексу України без будь-яких заперечень з приводу строків, обсягу, вартості та якості поставленого природного газу з метою засвідчення факту прийняття Відповідачем поставленого газу у обсягах та вартістю, визначених в цих актах і Договорі, копії яких знаходиться в матеріалах справи та достовірність яких Відповідач не заперечує. Тобто, підписані Відповідачем акти передачі-приймання природного газу без будь-якого зазначення Відповідачем про наявність відхилень від нормативів і стандартів природного газу або не згоди з вартістю, якістю та обсягом поставленого Позивачем природного газу свідчать про належне виконання Позивачем своїх зобов'язань за Договором.

Поясненнями Позивача, які він дав в судових засіданнях 03.12.2012 року та 17.12.2012 року, підтверджується, що Відповідач в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та п.п. 1.1., 3.4., 6.1. Договору з порушенням строків оплати, перерахував на розрахунковий рахунок Позивача 1 102 608,83 грн. (один мільйон сто дві тисячі шістсот вісім гривень 83 коп.).

Випискою з операцій по рахунку Позивача та поясненнями Позивача, які він надавав у судових засіданнях 03.12.2012 року та 17.12.2012 року, підтверджується, що Відповідач в порушення вимог ст. ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та п. п. 1.1., 3.4., 6.1. Договору не своєчасно оплатив поставлений Позивачем природний газ, в зв'язку з тим, що остаточно перерахував Позивачу кошти в якості оплати придбаного за Договором газу лише 23.05.2012 року, внаслідок чого прострочив виконання своїх зобов'язань за Договором по сплаті Позивачу вартості придбаного газу.

За таких обставин, судом береться до уваги те, що Позивачу від Відповідача станом на 05.11.2012 року будь-яких заяв або претензій щодо строків поставки природного газу, його вартості та якості не надходило. Доказів, заяв та пояснень щодо порушення Позивачем строків поставки природного газу або щодо його якості Відповідачем суду не надано.

Суд на підставі вищенаведеного вважає встановленим та доведеним факт належного виконання Позивачем умов Договору поставки природного газу. Відповідачем факти своєчасного та належного здійснення Позивачем поставки природного газу, передбаченого Договором, не заперечені, доказів зворотнього суду не надано.

Одночасно встановлено, що Відповідач не відмовлявся від виконання Договору. Як свідчать матеріали справи, основна заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором у сумі 1 102 608,83 грн. (один мільйон сто дві тисячі шістсот вісім гривень 83 коп.) в повному обсязі погашена 23.05.2012 року.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача за прострочення виконання зобов'язання пеню у розмірі 10 783,10 грн. (десять тисяч сімсот вісімдесят три гривні 10 коп.), 7% штрафу у розмірі 28 437,71 грн. (двадцять вісім тисяч чотириста тридцять сім гривень 71 коп.), три проценти річних у розмірі 2 107,53 грн. (дві тисячі сто сім гривень 53 коп.) та інфляційні втрати у розмірі 3 094,51 грн. (три тисячі дев'яносто чотири гривні 51 коп.).

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

З огляду на те, що Відповідачем належним чином не було виконано зобов'язання за Договором, то на адресу останнього Позивачем в порядку досудового врегулювання спору, встановленого ст. 222 Господарського кодексу України та ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, направлялась претензія у вигляді вимоги від 12.10.2012 року за №26/2-67-12, в якій Позивач вимагав від Відповідача в триденний строк з моменту отримання вимоги сплатити на його користь нараховані штрафні санкції, 3-и проценти пічних та інфляційні втрати на загальну суму 39 220,81 грн.

На дану претензію Позивача у вигляді вимоги Відповідач не відреагував та кошти в якості сплати пені у розмірі 10 783,10 грн. (десять тисяч сімсот вісімдесят три гривні 10 коп.), 7% штрафу в розмірі 28 437,71 грн. (двадцять вісім тисяч чотириста тридцять сім гривень 71 коп.), трьох процентів річних у розмірі 2 107,53 грн. (дві тисячі сто сім гривень 53 коп.) та інфляційних втрат у розмірі 3 094,51 грн. (три тисячі дев'яносто чотири гривні 51 коп.) Позивачу не перерахував.

Господарський кодекс України у ст. 216 передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності із ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Цивільний кодекс України у ч. 3 ст. 692 передбачає, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський кодекс України у ст. 230 передбачає, що застосування до учасника господарських відносин, який неналежно виконав свої зобов'язання, штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Цивільний кодекс України у ст. 612 передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 10 січня 2002 року за N 2921-III у ст.1 встановлює, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

На підставі вищевикладеного суд встановив, що дії Відповідача по несвоєчасній оплаті поставленого Позивачем природного газу в повному обсязі у сумі 1 102 608,83 грн. (один мільйон сто дві тисячі шістсот вісім гривень 83 коп.) внаслідок прострочення Відповідачем виконання своїх зобов'язань за Договором по сплаті Позивачу вартості придбаного газу, є порушенням договірних зобов'язань, тому Відповідач вважається таким, який прострочив виконання зобов'язання, тобто не виконав встановлених Договором зобов'язань, в зв'язку з чим є підстави для застосування встановленої законом та Договором відповідальності.

За розрахунком Позивача розмір пені становить 10 783,10 грн. (десять тисяч сімсот вісімдесят три гривні 10 коп.), розмір 7% штрафу становить 28 437, 71 грн. (двадцять вісім тисяч чотириста тридцять сім гривень 71 коп.), розмір 3-х процентів річних становить 2 107,53 грн. (дві тисячі сто сім гривень 53 коп.) та розмір інфляційних втрат становить 3 094,51 грн. (три тисячі дев'яносто чотири гривні 51 коп.).

Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним і таким, що відповідає умовам Договору.

Враховуючи несвоєчасну сплату Відповідачем заборгованості за Договором, керуючись п. 7.2. Договору, ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 549, 625 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», суд приходить до висновку щодо обґрунтованості вимог Позивача про стягнення з Відповідача пені у сумі 10 783,10 грн. (десять тисяч сімсот вісімдесят три гривні 10 коп.), 7% штрафу у сумі 28 437, 71 грн. (двадцять вісім тисяч чотириста тридцять сім гривень 71 коп.), 3-х процентів річних у сумі 2 107,53 грн. (дві тисячі сто сім гривень 53 коп.) та інфляційних втрат у сумі 3 094,51 грн. (три тисячі дев'яносто чотири гривні 51 коп.), в зв'язку з чим останні підлягають задоволенню в повному обсязі.

На момент судового засідання Відповідачем не подано жодних документів, які підтверджують сплату ним заборгованості перед Позивачем у вигляді пені у розмірі 10 783,10 грн. (десять тисяч сімсот вісімдесят три гривні 10 коп.), 7% штрафу в розмірі 28 437, 71 грн. (двадцять вісім тисяч чотириста тридцять сім гривень 71 коп.), трьох процентів річних у розмірі 2 107,53 грн. (дві тисячі сто сім гривень 53 коп.) та інфляційних втрат у розмірі 3 094,51 грн. (три тисячі дев'яносто чотири гривні 51 коп.).

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем суду в якості доказів невиконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором, зокрема договору на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011 року за №14/2546/11, Додаткових угод від 11.10.2011 року за № 1, від 11.10.2011 року за № 2, від 31.01.2012 року за № 3 до договору на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011 року за №14/2546/11, виписки з операцій по рахунку Позивача, претензії у вигляді вимоги від 12.10.2012 року за № 26/2-67-12 та актів приймання-передачі природного газу від 31.10.2011 року, від 30.11.2011 року, від 31.12.2011 року, від 31.01.2012 року, від 29.02.2012 року, які підписані Позивачем та Відповідачем, є письмовими доказами неналежного виконання Відповідачем зобов'язань, взятого ним, відповідно до Договору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Також Позивач просить стягнути на його користь з Відповідача господарські витрати у вигляді судового збору у сумі 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.).

Частиною 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з тим, що спір у даній справі виник в результаті неправильних дій Відповідача, суд, на підставі ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на Відповідача господарські витрати у вигляді судового збору у сумі 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»до комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа»Київської обласної ради про стягнення,- задовольнити повністю.

2. Стягнути з комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа»Київської обласної ради, ідентифікаційний код: 23576122, місцезнаходження: 08150, Київська обл., м. Боярка, вул. 50 років Жовтня, 9, на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», ідентифікаційний код: 20077720, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, заборгованість за договором на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011 року за №14/2546/11 у вигляді пені у сумі 10 783,10 грн. (десять тисяч сімсот вісімдесят три гривні 10 коп.), 7% штрафу у сумі 28 437,71 грн. (двадцять вісім тисяч чотириста тридцять сім гривень 71 коп.), 3-х процентів річних у сумі 2 107,53 грн. (дві тисячі сто сім гривень 53 коп.), інфляційних втрат у сумі 3 094,51 грн. (три тисячі дев'яносто чотири гривні 51 коп.) та судовий збір у сумі 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.).

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф. Скутельник

Рішення підписано 17 грудня 2012 року