Ухвала суду № 28322258, 06.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" грудня 2012 р. м. Київ К-37088/10

№ К-37088/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., при секретарі: Луцак А.В.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010

у справі № 2а-1991/10/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопартс»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автопартс»(далі -ТОВ «Автопартс», позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі -ДПІ Шевченківському районі м. Києва, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 14.09.2009 № 0005922302/0, від 25.11.2009 № 0005922302/1, від 09.02.2010 № 0005922302/2.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010, позов задоволено: скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 14.09.2009 № 0005922302/0, від 25.11.2009 № 0005922302/1, від 09.02.2010 № 0005922302/2. Висновок суду вмотивований тим, що платник податків має право включити до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, які отримані в іншому податковому періоді ніж здійснені господарські операції, за наслідками виконання якої ці накладні були виписані.

У касаційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі м. Києва просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування у податковому обліку ТОВ «Автопартс»податкових зобов`язань з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 31.08.2009 за № 1581/23-2/34184200, про порушення норм пунктів 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6, 7.2.8 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 та підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(Закон № 168/97-ВР), що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 1600098,00 грн., у т.ч. за 2009 рік: березень -176264,00 грн., травень -632602,00 грн., червень -791232,00 грн., що мало наслідком заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за березень 2009 року -176264,00 грн., травень 2009 року -776,00 грн., червень 2009 року - 791232,00 грн., та зменшення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту з ПДВ на 631826,00 грн. Ці порушення, за висновком ДПІ, мали місце у зв`язку з включенням до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, які виписані в інший податковий період, ніж відбулись господарські операції, за наслідками виконання яких вони були виписані, що позбавляє платника податку на включення таких сум ПДВ до складу податкового кредиту

За наслідками перевірки та адміністративного оскарження відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.09.2009 № 0005922302/0, від 25.11.2009 № 0005922302/1, від 09.02.2010 № 0005922302/2 про визначення суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 1311710,00 грн.( у т.ч. 968272,00 грн. - основний платіж, 343438,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

У судовому процесі встановлено, що позивач включив до складу податкового кредиту за березень, травень, червень 2009 року податок на додану вартість у сумах 176264,00 грн., 632602,00 грн., 791232,00 грн. відповідно за податковими накладними, виписаними ТОВ «Струменд-софт», ТОВ «Світ-Авто», ТОВ «Ажіотат», ТОВ «Промтех-сервіс», ТОВ «Фокстрот - Авто», ТОВ «Мотоекспрес», ТОВ «Автосаміт», дати виписки яких, так само як і сплата позивачем вартості отриманих товарів від цих постачальників, припадають на інші податкові звітні періоди (лютий, квітень, травень 2007 року, січень 2008 року, березень 2009 року), та при відсутності звернення позивача до податкового органу зі скаргою стосовно невидачі постачальниками податкових накладних. Згідно з реєстрами отриманих податкових накладних, копії яких приєднані до справи, ТОВ «Автопартс»отримав податкові накладні вказаних постачальників на зазначені суми ПДВ 31.03.2009, 30.05.2009 та 30.06.2009 (а.с. 64-70, т.1). З цими обставинами ДПІ пов'язує порушенням позивачем підпунктів 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6, 7.2.8 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст.7 Закону № 168/97-ВР. Фактичне виконання господарських операцій з вказаними юридичними особами як і сплата позивачем сум ПДВ у вартості поставлених товарів (послуг) за цими операціями відповідачем не оспорюється.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);.

Якщо платник не скористався правом подачі заяви, передбаченим підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР, і не звернувся до податкової інспекції зі скаргою, то він не має права включати до податкового кредиту суму ПДВ, не підтверджену податковою накладною.

У випадку, коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких фактично відбулись господарські операції, суми ПДВ, вказані у таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

Таке правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 05.12.2011 у справі за позовом ТОВ «Акцент буд»до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Згідно зі статтею 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність цих висновків.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак