Постанова № 28322026, 28.12.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2012 року Справа № 2а/0370/3918/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,

за участю представника позивача Цвілюх Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Феміда-Інтер" про арешт коштів на рахунках платника податків,

ВСТАНОВИВ:

Луцька об'єднана державна податкова інспекція Волинської області Державної податкової служби звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Феміда-Інтер" про арешт коштів на рахунках платника податків.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що посадовими особами Луцької ОДПІ Волинської області на підставі наказу №1873 від 02.11.2012 року та направлень на перевірку від 02.11.2012 року №002258 та №002259, здійснений вихід за юридичною адресою ТОВ фірма "Феміда-Інтер", м. Луцьк, вул. Дубнівська, 36 для вручення другого примірника наказу та пред'явлення направлення на проведення позапланової документальної виїзної перевірки.

При виході на перевірку 02.11.2012 року встановлено та зафіксовано актом №685/22-6/20136463 від 02.11.2012 року відсутність працівників та посадових осіб ТОВ фірми "Феміда-Інтер". З пояснень представника ТОВ фірми "Феміда-Інтер" Хомича Романа Володимировича та наказу від 29 жовтня 2012 року № 29/10 вбачається, що директор Кирилюк Віктор Володимирович знаходився у відрядженні.

При виході на перевірку 05.11.2012 року, встановлено відсутність посадових осіб ТОВ фірми "Феміда- Інтер". Згідно наказу від 02.11.2012 року, наданого працівникам Луцької ОДПІ, директор ТОВ фірми "Феміда- Інтер" Кирилюк В.В. перебував у відпустці, про що посадовими особами позивача складений акт №690/22-6/20136463 від 05.11.2012 року про відсутність посадових осіб.

При виході на перевірку втретє, а саме 07.11.2012 року, представником ТОВ фірми "Феміда-Інтер" Хомичем Романом Володимировичем було відмовлено посадовим особам Луцької ОДПІ в отриманні копії наказу та ознайомленні із направленням на перевірку.

Зазначені обставини Луцька ОДПІ розцінила як недопущення посадових осіб до проведення перевірки та на підставі п.94.2 ст.94 ПК України Луцькою ОДПІ 07.11.2012 року прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ фірми "Феміда-Інтер".

З урахуванням наведених обставин, а також враховуючи вимоги п.94.6.2 ст.94 Податкового кодексу України позивач просив суд накласти арешт на кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ фірми "Феміда-Інтер".

21.12.2012 року позивач подав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач уточнив розрахункові рахунки ТОВ фірми "Феміда-Інтер" на яких знаходяться кошти, що підлягають арешту.

28.12.2012 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, якою збільшив позовні вимоги та просив суд крім арешту коштів на рахунках ТОВ фірми "Феміда-Інтер" також накласти арешт на майно ТОВ фірми "Феміда-Інтер".

Ухвалою суду від 28 грудня 2012 року зазначена заява Луцької ОДПІ повернена позивачу на підставі ст.137 КАС України.

В судовому засіданні представник позивача позовну заяву підтримав повністю та просив суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання неодноразово представників не направляв, проте, 27.12.2012 року через канцелярію суду подав заперечення на позовну заяву в якій наголошував, що згідно із п.п.20.1.17 ПК України органи державної податкової служби не наділені повноваженнями звертатися до суду з позовами про арешт коштів на рахунках платника податків у випадках не допуску посадових осіб державної податкової служби, а відтак на думку відповідача, підстави для задоволення позову відсутні.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд дійшов наступних висновків.

Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією 02 листопада 2012 року винесений наказ №1873 від 02.11.2012 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі п.75.1 ст.75, п.п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Як вбачається із зазначених наказу та направлень на перевірку від 02.11.2012 року №002258 та №002259, податковим органом встановлений термін проведення перевірки з 02.11.2012 року строком - 5 днів.

02 листопада 2012 року, при виході на перевірку ТОВ фірми "Феміда-Інтер", наказ №1873 від 02.11.2012 року на проведення позапланової перевірки та направлення на проведення такої перевірки посадовим особам ТОВ фірми "Феміда-Інтер" вручений не був у зв'язку з відсутністю посадових осіб відповідача, про що складений акт від 02.11.2012 року №685/22-6/20136463, посадовими особами Луцькою ОДПІ при виході на перевірку ТОВ фірми "Феміда-Інтер".

Як вбачається з наявного в матеріалах справи наказу від 29 жовтня 2012 року № 29/10, директор Кирилюк Віктор Володимирович станом на 02 листопада 2012 року перебував у відрядженні, у зв'язку з чим Луцькою ОДПІ позапланову перевірку 02.11.2012 року не було проведено.

При виході на перевірку 05 листопада 2012 року представником ТОВ фірми "Феміда-Інтер" Хомичем Романом Володимировичем, що діє на підставі довіреності №10/07-12 від 10 липня 2012 року, відмовлено в отриманні та підписанні наказу та направлень на проведення перевірки, про що складений акт неможливості проведення перевірки від 05.11.2012 року № 690/22-6/20136463.

Судом встановлено, що станом на 05 листопада 2012 року директор ТОВ фірми "Феміда- Інтер" Кирилюк В.В. з 05.11.2012 року по 18.11.2012 року перебував у відпустці, про що свідчить наявний в матеріалах справи наказ від 02 листопада 2012 року № 125.

Із дослідженої в судовому засіданні довіреності № 10/07-12 від 10 липня 2012 року вбачається, що ТОВ фірма "Феміда-Інтер" уповноважує Хомича Романа Володимировича представляти інтереси ТОВ фірми "Феміда-Інтер" у відносинах, в тому числі, з Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Волинської області Державної податкової служби. Надано право Хомичу Р.В. отримувати, надавати та підписувати будь-які документи, в тому числі і накази.

Таким чином суд дійшов висновку, що 05.11.2012 року саме представник відповідача Хомич Р.В. був уповноважений приймати від податкового органу документи пов'язані з проведенням перевірки, а відповідно і мав можливість забезпечити проведення Луцькою ОДПІ позапланової виїзної перевірки.

07 листопада 2012 року посадові особи Луцької ОДПІ також буди недопущені до проведення перевірки, про що складений акт від 7.11.2012 року №694/22-6/20136463.

Як вбачається із обставин зафіксованих в актах №685/22-6/20136463 від 02.11.2012 року, від 05.11.2012 року № 690/22-6/20136463 та від 07.11.2012 року № 694/22-6/20136463, підставами відмови від отримання наказу та направлень на перевірку слугувало те, що керівник ТОВ фірми "Феміда-Інтер" Кирилюк В.В. з 30 жовтня 2012 року по 02 листопада перебував у відрядженні, а з 05.11.2012 року по 18.11.2012 року перебував у щорічній відпустці, а інші особи, які б мали повноваження на отримання наказів та направлень на проведення перевірки у ТОВ фірми "Феміда-Інтер" відсутні.

Враховуючи обставини зафіксовані в актах №685/22-6/20136463 від 02.11.2012 року, від 05.11.2012 року №690/22-6/20136463 та від 07.11.2012 року №694/22-6/20136463, заступником начальника Луцької ОДПІ прийняте рішення від 07.11.2012 року про застосування адміністративного арешту платника податків.

Зазначене рішення прийняте на підставі 94.2.3 ст.94 Податкового кодексу України, у зв'язку з відмовою платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.20.1.4 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно із п.75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Як визначено п.81.1 ст.81 ПК України, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по-батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відповідно до п.81.2 ст.81 ПК України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ фірми "Феміда-Інтер" був наказ №1873 від 02.11.2012 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

В матеріалах справи відсутні докази які б свідчили, що наказ Луцької ОДПІ №1873 від 02.11.2012 року зупинений, скасований чи визнаний протиправним. Також у матеріалах справи відсутні докази які б свідчили, що зазначений наказ оскаржується відповідачем.

Отже, у посадових осіб Луцької ОДПІ були законні та обґрунтовані підстави для проведення позапланової виїзної документальної перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Луцької ОДПІ по кожному випадку допущення до проведення на ТОВ фірмі "Феміда-Інтер" складались акти в яких зафіксовані підстави, що унеможливлювали проведення такої перевірки. Отже, посадові особи Луцької ОДПІ діяли у спосіб встановлений п.81.1 та п.81.1 ст.82 Податкового кодексу України.

Поряд з тим, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову Луцької ОДПІ слід відмовити з урахуванням наступного.

Відповідно до п. 94.1 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно з п.п. 94.4 ст.94 ПК України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до п.п.94.6 ст.94 ПК України керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Як вбачається із п.п.20.1.17 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

За таких підстав умовою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків є наявність у платника податку податкового боргу та відсутнє майно для його погашення.

Як вбачається з наданої представником позивача довідки у ТОВ фірми "Феміда-Інтер" станом на 27.12.2012 року наявний податковий борг в розмірі 4 599 615 грн. 33 коп.

Актом опису майна у податкову заставу №30 від 02 листопада 2012 року податковим керуючим Амеженко Я.Ф. виявлено та проведено опис майна ТОВ фірми "Феміда-Інтер" у податкову заставу вартістю 166 666 грн. 66 копійок.

Поряд з тим, адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов'язує із обставинами, визначеними п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом.

Крім того, підстави за яких позивач звернувся до суду про арешт коштів на рахунках платника податків, є не допуск посадових осіб позивача до проведення перевірки, що в розумінні п.20.1.17 та ст.94 ПК України, не є підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене, а також з урахуванням ст.20 та ст.94 ПК України, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено обставин, які є підставами для застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на банківських рахунках, у зв'язку із чим позовні вимоги Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Керуючись частиною 3 статті 160, статями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Феміда-Інтер" про арешт коштів на рахунках платника податків відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 02 січня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ю.Ю. Сорока